20.1. Мікродобрива : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

20.1. Мікродобрива

Джерелом мікроелементів для рослин є органічні добрива,зола, мінеральні добрива, добрива з мікроелементами, відходипромисловості. Значна частина мікроелементів міститься у тех-ногенних продуктах. Застосовують мікроелементи з урахуваннямбіологічних особливостей рослин і планового врожаю, доступноїкількості мікроелементів у ґрунті, окупності витрат.

Ефективність застосування мікроелементів визначається зурахуванням величини врожаю, його якості та інших показників(лежкості, стійкості проти хвороб).

Сульфат марганцю MnS04*5H20. Масова частка манганустановить 21-22%. Кристалічний порошок білого або світло-сіро-го кольору. Добре розчинний у воді. Солі мангану застосовуютьдля передпосівної обробки насіння (табл. 43), підживлення, ос-новного внесення (5 кг/га).

Суперфосфат марганізований. Масова частка засвоюванихсполук фосфору становить 19-21%, водорозчинного мангану 1-2%. Гранульований. Використовують для основного внесення, врядки на ґрунтах з малим вмістом мангану.

Бура Na2B407* 10Н20. Масова частка бору 11%. Біла крис-талічна сіль.

Борна кислота Н3В03. Масова частка бору становить 17,5%.Біла дрібнокристалічна речовина. Буру і борну кислоту застосо-вують для передпосівної обробки насіння, підживлення.

Суперфосфат простий з бором. Масова частка засвоюва-ної фосфорної кислоти становить 19-21%, водорозчинного бору0,2%. Голубого кольору, гранульований. В Україні є великий

Таблиця 43

Норми солей мікроелементів для передпосівної обробкинасіння (за П. А. Власюком)

Культура

Сульфатмарган-цю

Сульфатцинку

Сульфатміді

Борнакислота

Моліб-дат амо-нію

 

Ha 100 кг насіння

Озима пшениця

45

35

20

20

40

Кукурудза

50

40

20

20

40

Люпин, горох

50

40

20

20

50

Льон-довгунець

100

-

20

20

80

Цукрові буряки

100

80

-

50

80

 

На 1 кг насіння

Помідори

25

5

10

10

20

Капуста

10

8

2,5

2,5

10

Конюшина

10

-

3

3

10

досвід виробництва і застосування суперфосфату з манганом,молібденом, цинком.

Бор магнієве добриво. Містить 13% Н3ВО3і 20% МgО. Роз-сипчастий порошок сірого кольору. Норма внесення 20-30 кг/га.Як джерело бору використовують боратове борошно (4-8% бору),осаджений борат магнію (1,5-1,8% бору і 25-35% магнію), бор-но-датолітове добриво (2,0-3,0% бору). Норма внесення 50 кг/га.Бор вносять під льон, особливо на вапнованих ґрунтах, конюши-ну, люцерну, горох, овочеві і плодово-ягідні культури. Від внесен-ня бору під цукрові буряки приріст коренеплодів збільшується на30-40 ц/га при одночасному нагромадженні сахарози (табл. 44).

Молібдат амонію (NH4)2MoO4. Масова частка молібдену ста-новить 51-53%. Кристалічний порошок білого або світло-сірогокольору. Використовують для обробки насіння молібденом, оп-рискування, підживлення.

Сульфат цинку ZnSО4. Масова частка цинку становить 21,8-22,8%. Як основне удобрення вносять 3 кг/га цинку. У садах протирозетковості проводять обприскування до початку розпусканнябруньок 2-12%-ми водними розчинами сульфату цинку. Ефек-тивним є застосування цинку під цукрові буряки, кукурудзу, особ-ливо при внесенні високих норм фосфорних добрив.

Таблиця 44

Вплив добрив з мікроелементами на врожайністьцукрових буряків і вихід цукру, ц/га (за П. А. Власюком)

Варіант досліду

Урожай-ність

Приріст

Вихідцукру

Гній + NPK - (фон)

432

-

80

Фон + сульфат марганцю

454

22

85

Фон + суперфосфат мар-

467

35

87

ганізований

 

 

 

Фон + молібдат амонію

453

21

84

Фон (контроль)

443

-

82

Фон + борна кислота або

463

20

87

боратовий суперфосфат

 

 

 

Фон + сульфат цинку

448

-

84

Фон (контроль)

479

-

77

Фон + суперфосфат з цинком

503

24

83

Фон + сульфат літію

494

15

82

Сульфат міді CuSO4* Н2О. Масова частка міді становить 24-25%. Застосовують для обробки насіння, підживлення (0,02-0,05%-й розчин), основного внесення (10-12 кг/га).

Піритні недогарки. Містять 0,2-1% міді. Вносять у нормі 5-6 ц/га через 2-3 роки на торф'яних ґрунтах. Прирости врожаюозимої пшениці та ячменю від застосування міді становлять 4-11 ц/га, льону насіння і волокна відповідно 2,1 і 10,2 ц/га, сіна інасіння багаторічних трав — 8-11 та 0,8-1,5 ц/га.

Для боротьби з хлорозом і направленого забезпечення рос-лин мікроелементами застосовують хелати заліза (ЕДТА, вмістзаліза 13%; БТРА, вміст заліза 6%).

Застосування органічних і мінеральних добрив з мікроеле-ментами сприяє збільшенню в ґрунтах рухомих форм мікроеле-ментів. В мінеральних добривах мікроелементи є домішками, якінормуються технічними умовами їх виробництва. Дослідження-ми проведеними в стаціонарному досліді кафедри агрохімії НАУвстановлено, що щорічне внесення 13 т/га гною і 252 кг/га N,P2O5, K2O за 10 років не сприяло накопиченню в лучно-чорно-земному карбонатному ґрунті цинку, кобальту, нікелю, міді, свин-цю і кадмію. Аналогічні дані отримані в дослідах з добривами

Донецькою, Запорізькою і іншими сільськогосподарськими дос-лідними станціями. Таким чином встановлено, що мінеральнідобрива в оптимальних нормах не є джерелом забрудненняґрунту.

В Україні ГДК рухомих форм цинку становить 23 мг/кг ґрунту,нікелю — 4, мангану — 50, міді — 3, кадмію — 0,7, кобальту — 5,хрому — 6.

Контрольні запитання

Роль мікроелементів в обміні речовий і формуванні високоякіс-ної продукції.

Які добрива містять мікроелементи?

Економічна і агрохімічна ефективність застосування мікродобрив.