22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ

Обсяг виробництва продуктів тваринництва, їх собівартість іякість залежать від рівня розвитку кормовиробництва. Застосу-вання добрив дає можливість підвищити продуктивність сінокосіві пасовищ у 1,5-3 рази, а сумісне застосування добрив і зрощен-ня — у 5 разів і більше. Злакові трави врожайністю 50 ц/га сінавиносять 60-70 кг/га азоту, 30-35 Р2О5, 70-80 К2О, 30-45 кг/гаСаО. У 1000 корм. од. корму, вирощеного на пасовищах, містить-ся 75 кг азоту, 7 — фосфору і 35 кг калію.

Удобрення на фоні проведення культуртехнічних робіт (хіміч-ної меліорації, регулювання водного режиму ґрунту, створеннякультурних пасовищ) — один з головних засобів підвищенняпродуктивності лук і пасовищ, поживної цінності кормів, змен-шення кількості бур'янів.

При кореневому поліпшенні лук і пасовищ застосовують вап-някові матеріали і добрива. При сівбі бобових та бобово-злако-вих травосумішей обов'язково треба проводити вапнування івносити добрива. Солонцюваті ґрунти і солонці гіпсують при ко-рінному поліпшенні кормових угідь з внесенням гною, азотних іфосфорних добрив, проведенням дренажу.

Для підвищення ефективності азотних добрив їх вносять ранонавесні після стоку надлишкових вод. В умовах достатнього зво-ложення азотні добрива вносять після кожного спасування тва-ринами травостою, а в посушливих — навесні або улітку. Фос-форні добрива високоефективні на низинних луках, у гірськихрайонах Карпат, калійні — на осушених торф'яних ґрунтах. На ви-сокопродуктивних зрошуваних пасовищах калійні добрива вно-сять навесні і восени.

Перед освоєнням пасовищ вносять 30-50 т/га гною. Роз-бавлену гноївку (1:2-4) краще вносити (10-20 т/га) на луках ранонавесні до початку росту трав, на сінокосах — після першого ідругого укосів. Максимальна кількість азоту, яку вносять з рідкимгноєм, не перевищує 400 кг/га. На природних суходільних сіно-косах застосовують повне мінеральне добриво.

Під насінники злакових багаторічних трав вносять 20-30 т/гагною аб° ші^тост^ n30-50 р40-60 К60- 80 у перший рік і N 50_60 у на-ступні роки. При цьому половину норми азоту використовуютьнавесні, а половину — влітку після збирання насіння. Під насінни-ки бобових багаторічних трав застосовують фосфорно-калійнідобрива, наприклад, під насінники трав на осушених торф'янихґрунтах під час сівби або підживлення вносять Р30-50К100-120. Разза 3-4 роки вносять 20-25 кг/га сульфату міді. Бор (1,5-2 кг/га),молібден (150-200 г/га) вносять під насінники бобових трав.