24.1. Світло

магниевый скраб beletage

Світло має велике значення у житті рослин. Під його впливому рослинах і відбувається фотосинтез, у процесі якого утворю-ються органічні речовини. Водночас у повітря рослини виділя-ють кисень, необхідний для дихання всіх організмів.

Світло значно впливає на процеси росту та розвитку рослин.При недостатньому освітленні порушується нормальний рістбільшості рослин — формуються видовжені, тонкі і слабкі стеб-ла. Недостатня інтенсивність світла позначається на якості вро-жаю — знижується вміст білка в зернових, цукру в цукрових бу-ряках, крохмалю в картоплі, жиру в насінні соняшнику тощо.

Фотосинтезу належить провідна роль в утворенні органічноїречовини рослин. Завдяки цьому процесу утворюється 95% масисухих речовин рослини. Тому керування фотосинтезом посіву-одинз найефективніших шляхів управлінням продуктивністю рослин.

До найважливіших факторів, що визначають рівень продук-тивності посівів сільськогосподарських культур, належать: енер-гія сонячного світла, яка забезпечує проходження фотосинтезу;забезпечення посівів вуглекислим газом; рівень мінеральногоживлення, умови водопостачання та тепловий режим.

Основне завдання землеробства — використання енергії со-нячної радіації з найбільшим коефіцієнтом корисної дії.

Променева енергія сонця у більшості випадків впливає наособливості процесів росту, форму і розміщення листків у рос-лин та ін. Вона бере участь не тільки у формуванні органічноїречовини, але і у її перетворенні й відкладанні, впливає побічнота безпосередньо на процеси загартування рослин і на посу-хостійкість. Світло також впливає і на формування органів рослин.

У похмуру погоду або в загущених осінніх сходах у злаків ко-нус наростання основного стебла та пагонів завжди виноситься(піднімається) ближче до поверхні ґрунту, їх ріст за умов недостат-нього освітлення припиняється із запізненням. Все це зумовлюєневелику продуктивність таких сходів. Науковими дослідженнямивстановлено, що у зв'язку з різною інтенсивністю освітленнянеоднаково відбуваються біологічні, фізіологічні та біохімічні про-цеси в рослинах, що в кінцевому результаті впливає на вміст хло-рофілу, анатомію, морфологію окремих органів та габітус рослин.Світловий режим озимої пшениці впливає не тільки на розвиток,але й на процеси росту, висоту стебла, кількість листків, довжинута ширину листкової пластинки. У середньому вглиб травостоюпшениці надходять тільки 15-20% сонячної радіації.

Для нормального росту і розвитку рослин озимої пшеницінеобхідна мінімальна інтенсивність освітлення — 1,8 тис. люксів.Пряме сонячне світло опівдні дає 30-40 тис. люксів. Недостатнєосвітлення може послаблювати фотосинтез, що негативно впли-ває на врожай, а в поєднанні з багатим азотним фоном призво-дить у зернових культур до різкого збільшення стерильностіквіток.

Оптимальна інтенсивність освітлення є необхідною умовою,яка забезпечує високу фотосинтетичну активність рослин, фор-мування високопродуктивних репродуктивних органів.

Важливим якісним показником стану посівів, здатних з вели-ким ККД засвоювати енергію світла та СО2 з повітря, є достатньовисока оптична діяльність при великій сумарній поверхні асим-ілюючих органів, головним чином листків.

Зміни в інтенсивності освітлення часто тісно пов'язані іззмінами температурного режиму ґрунтів і посівів. Останні по-мітно впливають на проходження мікробіологічних процесів уґрунті, а тим самим і на поживний режим ґрунту. Тому питаннявпливу світла на рослини є важливим як з теоретичної, так і зпрактичної сторони. Оптимальний світловий режим посіву мож-на створити відповідною нормою висіву, способами сівби, роз-міщенням рослин на площі, кількістю їх у рядках та ін. Цими за-ходами можна помітно збільшувати коефіцієнт корисної діїфотосинтезу. Підраховано, що на поверхні землі теоретичномаксимально можливе значення ефективності природного світ-ла для фотосинтезу знаходиться в межах від 16 до 24%.

Для росту і розвитку озимих культур, багаторічних трав, пло-дових культур має значення час весняного відновлення вегетації,від якого залежать стартові для рослин дози світлової і тепловоїенергії. Вплив цього важливого екологічного фактора на однікультури виявляється відразу після весняного пробудження. Приранніх строках відростання озимі краще кущаться і вкорінюють-ся, у них більша площа листкової поверхні, підвищується фото-синтетичний потенціал. Раннє відновлення вегетації озиминипозитивно впливає на ріст вегетативної маси та освітленість унижніх ярусах стеблостою, що помітно впливає на формуванняміцності нижніх міжвузлів та стійкість рослин проти вилягання.Пізнє відновлення вегетації зумовлює формування низькорослиххлібів, зрідженість стеблостою тощо.

Культурні рослини по-різному реагують як на загальну кількістьсвітла протягом вегетації, так і на тривалість світлового дня: однішвидше дозрівають при довгому світловому дні, інші — при ко-роткому. До рослин довгого світлового дня (умовно) відносятьжито, пшеницю, овес, ячмінь, вику, горох, льон, картоплю, ка-пусту, а до рослин короткого світлового дня — просо, сорго, со-няшник, кукурудзу, сою, квасолю, бавовник та ін.

За вибагливістю до інтенсивності світла розрізняють світло-любні (вирощують на півдні) і менш світлолюбні рослини. Різни-ми прийомами агротехніки можна поліпшувати умови освітлен-ня вирощуваних культур (спосіб сівби, густота посівів, напрямрядків з півночі на південь). Залежно від біологічних особливос-тей культур та призначення врожаю посіви одних культур розмі-щують у напрямі на південь, інших — на північ, одні культури ви-рощують у підвищених, інші — у понижених місцях. Щобпосилити доступ до рослин світла та інших факторів життя, важ-ливо своєчасно прорідити посіви, наприклад цукрових буряків,а також прополоти їх за допомогою відповідних механізмів абогербіцидів. У деяких випадках посіви притінюють кулісами, на-приклад при вирощуванні огірків.

Завданням технології вирощування культур є підвищення ко-ефіцієнта використання рослинами світла через посилення в нихпроцесів росту та асиміляції.