25.3. Заходи боротьби з бур'янами : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

25.3. Заходи боротьби з бур'янами

Засмічення ґрунту та посівів насінням бур'янів відбуваєтьсяпереважно при внесенні неправильно заготовлених органічнихдобрив, використанні для сівби некондиційного насіння, внаслі-док порушень технологій у системах обробітку ґрунту тощо.

Для розробки та успішного застосування науково обґрунто-ваних комплексних заходів боротьби з бур'янами треба щорічнопроводити облік засміченості сільськогосподарських угідь. Зайого показниками складають карту засміченості полів, де крім

Таблиця 64

Оцінка засміченості посівів, бали

Наявність бур'янів

Бал

Засміченість

Поодинокі бур'яни

1

невелика

Наявність бур'янів залежно від кількос-ті культурних рослин не більше 25%

2

середня

25-50%

3

велика

більше як 50%

4

дуже велика

ступеня засміченості зазначають його характер та переважаючівиди й групи бур'янів. На виробництві здебільшого використо-вують найпростіший окомірний метод обліку видового складувегетуючих бур'янів та ступінь засміченості посівів за бальноюсистемою, розробленою О. І. Мальцевим (табл. 64).

Обстеження кожного поля сівозміни здійснюють по його діа-гоналі у певний для кожної культури час. Облікові ділянки розм-іщують на певній відстані одна від одної. Тип забур'яненості кож-ного поля або його частини визначають при поєднанні різних групбур'янів або за переважаючою групою: малорічні, кореневищні,коренепаросткові або змішані. Крім окомірного методу облікузасміченості посівів, існують кількісний та кількісно-ваговий ме-тоди. Останній найточніший, проте трохи громіздкий, і тому біль-ше застосовується з науковою метою.

Одержані результати наносять на карту полів сівозміни чиокремих земельних ділянок, позначаючи умовними знаками даніпро забур'яненість посівів по полях різними біологічними група-ми бур'янів. Карти забур'яненості посівів використовують длярозробки комплексу заходів боротьби з бур'янами.

Облік засміченості ґрунту насінням бур'янів. Для визначен-ня засміченості ґрунту насінням бур'янів відбирають ґрунтові про-би з певної глибини бурами Шевелєва або Калентьєва в 8-10місцях поля. Ґрунтові зразки з відповідних глибин відмивають наситах з отворами 0,25 мм. Насіння бур'янів та органічні частинизалишаються на ситі, а мінеральні проходять через нього. Зали-шок на ситі просушують і з нього вибирають насіння, перерахову-ючи його загальну кількість та по видах на 1 га. Вважають, коли впосівному шарі менше 10 млн шт. насінин бур'янів, засміченістьґрунту слабка, при 10-50 — середня і понад 50 млн — сильна.

Цим методом не можна врахувати насіння, дрібніше 0,25 мм.Це — насіння вовчка соняшникового та гіллястого, а також су-шениці болотної, гулявника весняного. Для їх відокремлення і на-самперед для обліку вовчків використовують важкі розчини по-ташу або хлористого цинку.

Облік засміченості ґрунту органами вегетативного роз-множення. Органами вегетативного розмноження є цибулини,бульби, кореневища (підземні стебла) та корені коренепарост-кових бур'янів з наявними на них бруньками. Цибулини та буль-би в ґрунті обліковують у той час, що і насіння бур'янів за ранішевизначеним методом.

Для обліку корневищ та кореневих паростків використовуютьневеликі пробні ділянки, на яких викопують підземні органи роз-множення. Після відокремлення від ґрунтової маси підраховуютьїх довжину, масу та кількість наявних бруньок. Ці дані перерахо-вують на 1 га. Одержані дані наносять на карту забур'яненостіполів сівозмін.

Боротьба з бур'янами означає знищення їх або зниження їхшкідливої дії різними способами. Велике значення у боротьбі збур'янами мають своєчасність та висока якість виконання всіхсільськогосподарських робіт, повне дотримання встановленогочергування культур у сівозмінах, проведення науково обґрунто-ваного комплексу запобіжних та винищувальних заходів.

Усі заходи боротьби з бур'янами поділяються на запобіжні тавинищувальні. Запобіжні заходи мають бути спрямовані на усунен-ня джерел і шляхів розповсюдження бур'янів, а винищувальні —на знищення бур'янів механічними, фізичними, біологічними тахімічними методами.

Науково обґрунтоване застосування методів боротьби з бур'я-нами в певних умовах, спрямоване на зменшення кількості їх дорівня економічного порогу шкідливості, називається інтегрованоюсистемою боротьби з бур'янами. Економічним порогом шкідливостіє мінімальна кількість бур'янів, знищення яких забезпечує одержан-ня приросту врожаю, який окуповує витрати на винищувальні захо-ди та збирання додаткової продукції. Велике значення при виборістроків і заходів боротьби з бур'янами має визначення критичногопорогу шкідливості, тобто найменшої кількості бур'янів, за якоювстановлюють статистичне зниження врожаю культури або її якості.

Основою інтегрованої системи заходів боротьби з бур'яна-ми є правильне використання біологічних особливостей культур-них рослин і бур'янів, на які впливають відповідними заходамиагротехніки та виконанням комплексу запобіжних заходів.

Запобіжні заходи боротьби з бур'янами передбачають про-ведення таких робіт: очищення посівного матеріалу від насіннябур'янів і використання для сівби кондиційного насіння І або IIкласу; правильне зберігання та використання напівперепрілогота перепрілого гною, згодовування тваринам тільки в розме-леному або в запареному вигляді кормів, якщо в них міститьсявелика кількість насіння бур'янів; обкошування доріг, меж, поле-захисних смуг, меліоративних каналів до або під час цвітіння бу-р'янів; дотримування оптимальних строків і способів сівби танорм висіву насіння; очищення поливної води від насіння бур'я-нів у системі зрошувальних каналів; суворе додержання правилкарантину; своєчасне та якісне збирання врожаю з герметиза-цією сепаруючих органів збиральних машин для запобіганнярозсіванню насіння бур'янів; впровадження прогресивних спо-собів збирання зернових культур з вивезенням з полів усієї біо-логічної маси врожаю.

До запобіжних заходів боротьби з бур'янами належать обро-біток ґрунту, зокрема лущення стерні, боронування, зяблевий,передпосівний обробіток та обробіток парів.

Винищувальні заходи. Механічні заходи боротьби з бур'я-нами передбачають пряме знищення бур'янів, що ростуть наполях. До них насамперед відносять раціональний механічнийобробіток ґрунту та його прополювання.

Після обробітку ґрунту наявне в ньому насіння бур'янів про-ростає, а потім їх сходи знищують. Так, післяжнивне лущеннястерні, проведене після або вслід за збиранням зернових, сприяє(за належних умов) масовому проростанню насіння бур'янів,сходи яких знищують під час наступного обробітку ґрунту. Великезначення для знищення бур'янів має паровий обробіток ґрунту зпошаровим очищенням його від насіння бур'янів та їх вегетатив-них органів. Раннє весняне боронування зябу та передпосівнакультивація також сприяють зменшенню засміченості полів.

Під час боротьби з кореневищними бур'янами ефективнасистема парового або напівпарового обробітку ґрунту. Післязбирання культури ґрунт обробляють дисковими знаряддями наглибину 10-12 см, тобто на глибину розміщення основної масикореневищ. На подрібнених кореневищах з бруньок утворюють-ся проростки. При появі масових сходів пирію (шилець) ґрунт гли-боко орють плугом з передплужником. У ґрунті проростки бур'я-ну, позбавлені світла та доступу кисню, задихаються і гинуть. Цейспосіб знищення пирію називається способом удушення. Існу-ють й інші способи знищення кореневищ багаторічних бур'янів(вичісування, висушування та виморожування), проте вони ма-лоефективні і мають багато недоліків.

Коренепаросткові бур'яни найбільш ефективно знищувати,систематично підрізуючи їх кореневу систему в міру появи сходіву вигляді розеток листя. Такі заходи можна здійснювати при зас-тосуванні систем парового (особливо на чистих парах) та зябле-вого обробітку ґрунту. Тому на полі після збирання врожаю в разізасміченості його коренепаростковими бур'янами проводять 2-3 лущення стерні, збільшуючи щоразу глибину підрізування ко-реневих пагонів робочими органами знарядь, після чого поле гли-боко переорюють. Багаторазове підрізування березки польовоїабо осоту рожевого з наступною оранкою на глибину 28-30 смприводить майже до повної загибелі життєздатних бруньок цихбур'янів. Цей. спосіб боротьби з коренепаростковими бур'яна-ми називається способом виснаження, тобто відбувається вис-наження запасів пластичних речовин у відрізках коренів не безпоповнення їх внаслідок асиміляції. Тому при застосуванні цьогометоду, дуже важливим є своєчасність наступного поверхневогообробітку ґрунту з підрізуванням проростків бур'янів.

Спосіб виснаження можна застосовувати і в посівах просап-них культур під час міжрядних розпушувань на різну глибинупідрізними робочими органами культиваторів, а також у системахпередпосівного обробітку ґрунту під ранні та пізні ярі культури.

Для знищення ярих, зимуючих та озимих бур'янів найефек-тивнішою є система парового обробітку, особливо на чистихпарах з пошаровим обробітком ґрунту, де кожне наступне роз-пушування проводять на 1-2 см мілкіше, ніж попереднє. Длязнищення цієї групи бур'янів ефективними є також системи зяб-левого раннього обробітку, післяпосівного обробітку просапнихта передпосівного обробітку під ранні та пізні ярі культури.

Ефективність механічних заходів під час знищення бур'янівпідвищується тоді, коли їх застосовують при появі сходів. Цеособливо характерно для таких заходів поверхневого обробіт-ку ґрунту, як боронування, що ефективне під час післяпосівногодогляду за посівами кукурудзи, картоплі, проса та інших куль-тур, а також при ранньовесняному боронуванні посівів озимихкультур.

Біологічні способи боротьби з бур'янами. Найбільше зна-чення серед біологічних способів боротьби з бур'янами має за-стосування в сівозмінах науково обґрунтованого чергуваннясільськогосподарських культур.

Оскільки більшість бур'янів пристосувалася до способів ви-рощування культурних рослин і вони стали характерними длядеяких з них, чергування культур у полях сівозміни значно змен-шує забур'яненість посівів. Проте є бур'яни, які дуже чутливі доокремих факторів життя. Так, пирій повзучий дуже чутливий донестачі світла. І тому на піщаних ґрунтах Полісся одним з ефек-тивних способів його знищення є повторні посіви жита, яке доб-ре затінює пирій. На більш зв'язних ґрунтах чергування посівівжита та гречки з викосумішкою дає змогу протягом 2-3 роківочистити поле від пирію. Чергування посівів озимих культур зчистим паром сприяє очищенню поля від злісного бур'яну —гірчаку рожевого, поширеного у південних районах України.

Для боротьби з бур'янами використовують також комах і гри-би. Так, для боротьби з вовчком розводять мушку фітомізу, якавідкладає яйця у квітки бур'яну-паразита, знищуючи його насіннупродуктивність. Для знищення амброзії полинолистої почаливикористовувати каліфорнійську совку, яка живиться тільки лис-тками цієї рослини і протягом вегетаційного періоду дає 3-4покоління. Обприскування рослин повитиць спорами гриба аль-тернарії приводить до їх відмирання.

В останні роки для боротьби з бур'янами почали застосову-вати патогенні гриби, концентрати яких називаються біологічни-ми гербіцидами.

Хімічні заходи боротьби з бур'янами. У системі заходівборотьби з бур'янами широко застосовують хімічні способи зни-щення бур'янів, їх здійснюють за допомогою хімічних речовин абогербіцидів (від лат. herba — трава, ceadere — убивати).

За характером дії на рослини гербіциди поділяють на дві гру-пи: вибіркової та суцільної дії. Гербіциди вибіркової дії знищуютьбур'яни і не пошкоджують культурні рослини. До них належитьбільшість препаратів, які використовують на посівах сільсько-господарських культур. Гербіциди суцільної дії знищують усю рос-линність, тому їх застосовують на ділянках несільськогосподарсь-кого використання у післяжнивний період проти багаторічнихбур'янів, на чистих парах тощо.

Проте такий поділ гербіцидів умовний. Гербіциди першої гру-пи виявляють свою вибірковість при дотриманні оптимальних доз,способів та строків їх застосування. При підвищених дозах вониможуть бути використані як препарати суцільної дії. Залежно відхарактеру дії на рослину гербіциди вибіркової та суцільної дії поді-ляють на дві групи: системні (що переміщуються) та контактної дії.

Гербіциди системної дії (органічні), потрапляючи на листки абокорені, переміщуються по судинно-провідній системі рослин івзаємодіють з продуктами обміну та порушують загальний хід фі-зіолого-біохімічних процесів, призводячи до патологічних явищ тазагибелі рослин. До таких гербіцидів належать препарати 2,4-Д,2М-4ХМ, 2М-4ХП та ін.

Залежно від ботанічних класів рослин гербіциди поділяють надві групи: протидвосім'ядольні та протизлакові (табл. 65). Пре-парати першої групи, наприклад 2,4-Д, 2М-4Х, застосовують длязнищення широколистяних двосім'ядольних бур'янів у посіваходносім'ядольних (злакових) культур. Протизлакові гербіциди, на-приклад ТХА, далапон, використовують у посівах широколистя-них культур — соняшнику, картоплі, буряків — для знищенняпереважно односім'ядольних бур'янів.

Гербіциди контактної дії, як правило, по судинно-провідній си-стемі рослин не переміщуються, а пошкоджують тільки ті її органита тканини, на які потрапили. До цієї групи гербіцидів входятьреглан, нітрофен тощо. Системні гербіциди проникають в органирослин і по судинах кореня і стебла надходять до точок росту, внас-лідок чого спричинюють фізіологічні та біохімічні зміни (порушуютьдихання, обмін речовин, живлення), призводять до загибелі їх.

Залежно від способів застосування виділяють ґрунтові гербі-циди, які вносять у ґрунт, та гербіциди, що діють на вегетуючіоргани рослин.

Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур

Таблиця 65

Гербіцид

Нормагербіциду,кг/га абол/га*

Період застосу-вання гербіциду

Група бур'янів, якізнищуються

Зернові колосові

Агрітокс

1,0-1,5

Фаза кущення

Однорічні двосімя-дольні

Базагран

2,0-4,0

Фаза кущення

Однорічні двосімя-дольні

Гроділ

0,02-0,05

Фаза кущення

Однорічні двосімя-дольні

Пума супер

1,0-1,1

Фаза кущення

Однорічні злакові

Хармоні

0,03-0,07

Фаза кущення

Однорічні двосімя-дольні

2,4-Аміннасіль

0,7-1,2

Фаза кущення

Однорічні двосімя-дольні

Кукурудза

Раундап

2,0-4,0

За 2 тижні до сівби

Однорічні і багато-річні двосім'ядольні

Аценіт

3,0-5,0

До сходів

Однорічні злакові

Базагран

2,0-4,0

Фаза 3-5 листків

Однорічні дводольні

Бюктрил-Д

1,5-1,7

Фаза 3-5 листків

Однорічні дводольні

2,4-Д-Амінна сіль

0,9-1,7

Фаза 3-5 листків

Однорічні дводольні

Діален

1,9-3,0

Фаза 3-5 листків

Однорічні дводольні

Дуал

1,6-2,1

До сівби з загор-танням в ґрунт

Однорічні злакові

Ерадікан

4,5-8,0

До сівби з загор-танням в ґрунт

Багаторічні та од-норічні злакові

Прімекстра

4,0-5,0

До сівби з загор-танням в ґрунт

Однорічні і багато-річні дводольні

Зернобобові культури

Прометрин

1,5-2,5

Після сівби до поя-ви сходів

Одно- та дво-сім'ядольні одноріч-ні, двосім'ядольні

Базагран

1,5-3,0

У фазі 3-5 листочків

Однорічні дводольні

Набу

1,5-2,0

У фазі 2-4 листочків

Однорічні злакові

Півот

0,5-1,0

У фазі 2-4 листочків

Однорічні одно- ідводольні

Продовження табл. 65

Гербіцид

Нормагербіциду,кг/га абол/га*

Період застосу-вання гербіциду

Група бур'янів, якізнищуються

Поаст

1,5-2,0

У фазі 2-4 листочків

Однорічні злакові

Трофі

1,5-2,0

До сівби

Однорічні злакові

Цукрові буряки

Фюзілатсупер

1,0-1,5

У фазі 2-4 листочків

Однорічні злакові

Бетаналпрогрес

1,5-2,5

У фазі 2-4 листочків

Однорічні дводольні

Дуал

1,6-2,6

До сходів

Однорічні злакові

Ерадікан

3,0-5,0

До сівби

Багаторічні і одно-річні злакові

Зелек супер

0,3-0,5

У фазі 2-6 листочків

Однорічні злакові

Набу

1,0-3,0

У фазі 2-6 листочків

Однорічні злакові

Пірамін

4,0-8,0

До сівби

Однорічні злакові

Тарга

1,0-2,0

2-3 листочки

Однорічні злакові

ТХА

20-30

Восени по ранньо-му зябу

Багаторічні і одно-річні однодольні

Фюзилад

0,7-0,8

У фазі 3-4 листочків

Одно- та багаторіч-ні злакові

Лонтрел

2,0-3,0

У фазі 1-2 справж-ніх листочків

Двосім'ядольні

ТХА + піра-

6-7 + 3-

У фазі 1-2 пар лис-

Одно- та дво-

мін

3,5

точків

сім'ядольні

Ацетлур

8-12

Під час сівби або допояви сходів

Одно- та дво-сім'ядольні

ТХА + лена-

6-7 + 0,8-

У фазі 1-2 пар лис-

Одно- та дво-

цил

1,2

точків

сім'ядольні

Льон-довгунець

Аргітокс

0,7-1,2

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

Базагран

2,5-3,0

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

2М-4Х

0,5-0,75

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

Дуал

1,0-2,1

До сівби

Однорічні злакові

Зелек су-пер

1,0-1,25

У фазі «ялинки»

Багаторічні і одно-річні злакові

Тарга

1,0-2,0

У фазі «ялинки»

Багаторічні і одно-річні злакові

Продовження табл. 65

Гербіцид

Нормагербіциду,кг/га абол/га*

Період застосу-вання гербіциду

Група бур'янів, якізнищуються

Трефлан

0,8-1,0

До сівби

Багаторічні і одно-річні злакові

Соняшник

Треф лан

2,0-5,0

Напередодні сівби

Злакові

Гезагард

2,0-4,0

До сходів

Однорічні одно- ідводольні

Дуал

1,6-2,6

До сходів

Однорічні злакові

ТХА

1,5-2,0

До посіву

Однорічні злакові

Харнес

1,5-3,0

До посіву

Однорічні одно- ідводольні

Картопля

Агрітокс

0,9-1,7

До сходів

Однорічні дводольні

Гезагард

3,0-4,0

До сходів

Однорічні дво- таоднодольні

2М-4Х

0,5-1,2

До сходів

Однорічні дводольні

Аценіт

3,0-5,0

До сходів

Однорічні злакові

Зенкор

0,7-1,5

До сходів

Однорічні дводольні

* Норма гербіциду по діючій речовині.

За хімічним складом гербіциди поділяють на неорганічні таорганічні. Гербіциди, які належать до групи неорганічних, вико-ристовують переважно для суцільного знищення бур'янів, а та-кож як гербіциди вибіркової дії. До групи органічних гербіцидіввходить більшість препаратів похідних хлорфеноксиоцтової кис-лоти (2,4-Д, 2М-4Х), похідні карбонових кислот (ТХА, далапон),симетричних триазинів (атразин, майязин, прометрин), похіднісечовини (дихлоральсечовина, лінурон, глін, каторан, метурін),гетероциклічних сполук (базагран, ленацил, пірамін, тордон),бензойної кислоти (банвел-Д, полімід), карбамінової та тіокар-бамінової кислот (бетанал, карбін, сатури, тілам, ептам, еради-кан), комбіновані препарати (агелон, ацетлур, діален, прімекст-ра, сітрин), піколінової кислоти (лонтрел) тощо.

Хімічна промисловість випускає гербіциди у різних формах: увигляді порошків, що добре розчиняються у воді (2М-4Х, ТХА);

порошків, що змочуються водою, і до складу яких входять на-повнювачі та поверхнево-активні речовини (такі препарати утво-рюють з водою стійку суспензію — симазин, прометрин); паст,розчинних у воді (нітрофен); концентратів емульсії (ефіри, 2,4-Д,ептам); мікрокапсульних форм, в яких діюча речовина знаходить-ся в нейтральному носії — капсулі і перебуває у рідкій фазі; гра-нульованих-препаратів; мінерально-мастильних суспензій тощо.

Багато гербіцидів є токсичними і для сільськогосподарськихкультур. Так, препарати 2,4-Д у рекомендованих дозах пригнічу-ють ріст кукурудзи, а препарати ТХА та ептам — цукрових бу-ряків на початкових фазах розвитку. Щоб уникнути цього неба-жаного впливу, синтезовано хімічні речовини, які захищаютькультурні рослини від негативної дії гербіциду. Ці речовини нази-ваються антидотами.

Залежно від форми препаратів застосовують різні способи їхвнесення: суцільний, рядковий, стрічковий, місцевий, авіаційне таназемне обприскування. Для наземного внесення гербіцидіввикористовують штангові обприскувачі (ОПШ-1500, ОМ-400, ОП-2000-2-01, ОСШ-2500 та ін.) та оприскувачі вентиляторні (ОВ-630-01, ОВ-400, ОВП-2000, ОВ-630). Обприскування може бутикрупнокрапельним (діаметр крапель > 500 мкм), звичайним(300-500 мкм), дрібнокрапельним (80-100 мкм) та аерозольним(1-30 мкм). При авіаобприскуванні середній діаметр крапельводних розчинів може бути від 80 до 280 мкм.

Кількість води для обприскування змінюється залежно відформи препарату та характеру його дії і при наземному оброб-ітку становить від 300-500 до 250-400 л/га, а при авіаобприску-ванні — до 50-100 л/га.

Найкраще обробляти бур'яни гербіцидами у безвітряну теплупогоду. Недоцільно застосовувати гербіциди у посушливий пе-ріод та перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин стікавз рослин на ґрунт. При внесенні препаратів у ґрунт їх необхіднорівномірно розподіляти на поверхні поля і добре заробляти уґрунт.

Техніка застосування гербіцидів. Основний спосіб внесен-ня гербіцидів — обприскування, їх застосовують у вигляді роз-чинів, суспензій, емульсій, порошків, гранул, аерозолей. Длявнесення гербіцидів використовують наземну техніку та авіацію.

Таблиця 66Норми витрати водних розчинів гербіцидів

Формапрепарату

Гербіциди для вегету-ючихрослин

Грантові гербіциди

системні

контактні

системні

контактні

Для наземних штангових оп

рискувачів

Концентратемульсії

100-250

300-500

250-400

-

Розчинні тазмочуючи по-рошки

200-400

400-600

300-500

600-1000

Для авіаційних штангових оприскувачів

Концентратемульсії

25-50

-

50-100

-

Розчинні тазмочуючи по-рошки

25-50

-

100-200

-

Штангові обприскувачі рівномірно розподіляють робочийрозчин гербіциду по ширині захвату штанги і наносять його напосіви або ґрунт гідророзпилювачами.

Для приготування робочих розчинів гербіцидів використову-ють машини типу АПЖ-12 або водороздавач ВР-ЗМ. Технологіяприготування робочих розчинів визначається фізичними власти-востями препаратів.

Норма гербіциду залежить від фізико-хімічних його властиво-стей, забур'яненості та фази розвитку культурних рослин і бур'я-нів, ґрунтово-кліматичних, погодних та інших умов. Найбільшу ток-сичність гербіциди виявляють при температурі 18-24°С. Ґрунтовігербіциди найкраще діють у помірно теплу погоду з температу-рою повітря 15-20°С та при вологості ґрунту не менш як 20%.

Дози застосування гербіцидів подані у довідковій літературі вдіючій речовині, але один і той самий препарат може мати різнийвміст діючої речовини. Тому дозу технологічного препарату на1 га, якщо вона не вказана в документах виробника, щоразу виз-начають за формулою

д=А10,

В

де Д — доза технічного препарату, кг/га;

А — рекомендована оптимальна доза діючої речовини, кг/га;

В — кількість діючої речовини в технічному препараті, %.

Витрата робочої рідини залежить від хімічної природи гер-біциду, типу обприскувача та розчинів, погодних умов тощо.У табл. 66 наведено рекомендовані орієнтовні норми витративодних розчинів гербіцидів.

При застосуванні гербіцидів важливим є те, щоб кількостірозчину, яку вміщує обприскувач, було достатньо на парнукількість проходжень агрегату по полю, що дає змогу обмежити-ся одним заправочним пунктом.

Заходи і правила безпеки при застосуванні гербіцидів.У сучасних умовах у сільському господарстві та інших галузяхнародного господарства застосовують значну кількість хімічнихпрепаратів. Частина з них може потрапляти в продукти харчу-вання людини, корм тварин, забруднювати ґрунт, воду та повітря.Для запобігання забрудненню біосфери І продуктів прийнятозаконодавчі документи, які регламентують застосування пести-цидів та інших хімічних речовин.

Охорона навколишнього середовища під час використанняпестицидів включає заходи, що запобігають забрудненню нимиатмосферного повітря, ґрунту, водних джерел, продуктів харчуван-ня, а також захист тварин і рослинності від потрапляння в ниххімічних препаратів. Потрапляючи на рослини, гербіциди виявля-ють певну біохімічну та фізіологічну дію. Чутливість або стійкістьрослин проти гербіцидів залежить від їх сортових та видових особ-ливостей, фази розвитку, складу препарату, його дози, способіввнесення, погодних умов, вологості ґрунту, умов вирощуваннякультур тощо. Так, гербіцид 2,4-Д, який застосовують для знищен-ня двосім'ядольних бур'янів у посівах зернових, може згубно дія-ти і на Інші культури (гарбузові, пасльонові, цибулинні, бобові таін.), а також на деревовидну та трав'яну рослинність. Похідні се-човини та триазинів, особливо у підвищених дозах, здатні знищу-вати деякі види злакових і двосім'ядольних культурних рослин.

Для запобігання пошкодженню посівів гербіцидами під часзахисту їх від бур'янів треба точно дотримувати строки і технікуїх внесення, особливо під час авіаобприскувань. При цьому сліддотримуватися відповідних правил: швидкість вітру не повиннаперевищувати 4 м/с; не обробляти ділянки, які знаходяться не ближ-че 1 км від населених пунктів та 300 м від водних джерел, тощо.

При дотриманні правил використання гербіцидів вони, якправило, до збирання врожаю розкладаються в рослинах таґрунті і перевищення гранично допустимих концентрацій у про-дуктах харчування та зниження їх якості не спостерігаються.

Токсичність гербіцидів для людини і тварин неоднакова. Вонавимірюється величиною ЛД50, тобто летальною дозою, яка при по-траплянні в шлунок призводить до загибелі 50% теплокровних тва-рин. Визначається вона у міліграмах на 1 кг живої маси організму.

За ступенем токсичності гербіциди поділяють на чотири гру-пи: 1 — дуже токсичні (ЛД50 = 50 мг/кг); 2 — високотоксичні (ЛД50 == 50...200 мг/кг); 3 — середньотоксичні (ЛД50 = 200...1000 мг/кг);4 — малотоксичні (ЛД50 = 1000 мг/кг). Більшість гербіцидів, якізастосовують у сільському господарстві, малотоксичні та придотриманні правил техніки безпеки нешкідливі для людей і тва-рин. Проте з правилами безпеки мають бути ознайомлені всі,хто працює з хімічними засобами боротьби з бур'янами.

Гербіциди зберігають у добре закритій тарі в окремих при-міщеннях, які знаходяться від житлових будівель і тваринницькихприміщень на відстані не менш як 200 м та не менш як 2000 мвід берегів водоохоронної зони і рибогосподарських водоймищ.

Контрольні запитання

Поняття про бур'яни. Біологічні особливості бур'янів та їх класифі-кація.

Біологічні групи бур'янів. Характеристика найбільш поширенихпредставників біологічних груп бур'янів.

Заходи боротьби з бур'янами та їх класифікація.

Агротехнічні заходи боротьби та їх класифікація.

Основні агротехнічні заходи боротьби з кореневищними та коре-непаростковими бур'янами.

Боротьба з бур'янами-паразитами.

Хімічні заходи боротьби з бур'янами, їх переваги та недоліки.

Класифікація гербіцидів.

Гербіциди у посівах основних сільськогосподарських культур.

Система заходів для боротьби з бур'янами.

Екологічні аспекти застосування заходів під час боротьби з бу-р'янами.