26.2. Класифікація сівозмін : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

26.2. Класифікація сівозмін

Одним з важливих завдань в організації польового господар-ства є розміщення сільськогосподарських культур на територіїдля того, щоб кожна культура знаходилася в оптимальних умо-вах вирощування, а ділянки землі були використані продуктив-ніше. Це завдання можна реалізувати тільки при введенні кількохсівозмін та правильному їх розміщенні на території господарства.

Сукупність взаємозв'язаних сівозмін у господарстві становитьсистему сівозмін.

Велика різноманітність сівозмін зумовила необхідність їх кла-сифікації. В основу сучасної класифікації покладено кілька ознак,проте головними з них є дві:

основний вид рослинницької продукції, що виробляється всівозміні (зерно, технічні культури, корми, овочі тощо);

співвідношення груп культур, що відрізняються за біологіч-ними особливостями, технологією вирощування та за впливомна родючість ґрунту (зернові та технічні культури суцільної сівби,зернові, бобові, багаторічні трави, просапні, чисті пари).

За першою ознакою сівозміни поділяють на три типи: польові,кормові та спеціальні.

Польовою називається сівозміна, понад половину всієї площіякої відведено для вирощування зернових і технічних польовихкультур.

У господарствах, крім спеціалізованих, значну площу орноїземлі займають польові сівозміни. Якщо в них є великі площі різнихґрунтів, то на кожній з ґрунтових відмін вводять окрему сівозміну.Залежно від характеру землекористування, структури посівів,організаційно-господарських умов польові сівозміни можуть матирізну кількість полів. Більшість польових сівозмін в Україні восьми-та десятипільні. На піщаних ґрунтах Полісся та для фермерськихгосподарств рекомендовані чотири- та шестипільні сівозміни.

Кормовими називаються сівозміни, в яких понад половинувсієї площі відведено для вирощування кормових культур. Залеж-но від розміщення і складу кормових культур кормові сівозміниподіляють на два підтипи: прифермські та сінокісно-пасовищні.Прифермські сівозміни розміщують поблизу тваринницькихферм, на їх полях вирощують силосні культури, коренеплоди ітрави на зелену масу. У сінокісно-пасовищних сівозмінах пере-важно вирощують багаторічні трави на сіно та для випасу тва-рин. У семи- і дев'ятипільних кормових сівозмінах багаторічнібобові і злакові трави використовують два і більше років.

Спеціальні сівозміни впроваджують для вирощування культур,що потребують спеціальних умов та агротехніки. Вирощувати такікультури у польових сівозмінах недоцільно. За призначенням такісівозміни бувають овочеві, коноплярські, махоркові, рисові та ін.Особливим видом сівозмін спеціального призначення є ґрунто-захисні або протиерозійні. Спеціальні сівозміни здебільшого п'я-ти-або восьмипільні. Крім того, незначні площі ріллі залишаютьпоза сівозміною як резерв для збільшення площ під плодово-ягідні насадження, а також для різних забудов.

Залежно від співвідношення груп культур, різних за біологіч-ними особливостями, технології вирощування і впливу на ро-дючість ґрунту (зернові, просапні, багаторічні трави, чисті пари)польові сівозміни поділяють на такі види: зернопаропросапні;зернопросапні; зернотрав'яні; зернотрав'янопросапні (пло-дозмінні); травопільні; травопільнопросапні; сидеральні та ін.

У зернопросапних сівозмінах половину і більше площі сівоз-міни займають посіви зернових культур, частину площі — про-сапні культури і чисті пари. Прикладом зернопаропросапної сівоз-міни е така: 1 — чистий пар; 2 — озима пшениця; 3 — озимапшениця; 4 — кукурудза; 5 — ярі колосові; 6 — зернобобові; 7 —озима пшениця; 8 — кукурудза на силос; 9 — озима пшениця;10 — соняшник (степові райони).

Сівозміни, в яких зернові займають половину і більше площі,а решту — просапні культури, називаються зернопросапними,наприклад: 1 — багаторічні трави; 2 — озима пшениця; 3 — цук-рові буряки; 4 — кукурудза на зерно; 5 — зернобобові; 6 — ози-ма пшениця; 7 — цукрові буряки; 8 — кукурудза на силос та зе-лений корм; 9 — озима пшениця; 10 — ярі колосові з підсівомбагаторічних трав (лісостепові райони).

Зернотрав'яні сівозміни — це такі, в яких більшу частинуплощі займають посіви зернових та непросапних технічних куль-тур, а решту — багаторічні трави. Ці сівозміни поширені в не-чорноземній зоні, наприклад: 1 — пар зайнятий; 2 — озимі зпідсівом багаторічних трав; 3, 4— багаторічні трави; 5 — льон;6 — озимі; 7 — ярі зернові.

Зернотрав'янопросапні, або плодозмінні, сівозміни — цесівозміни, в яких не більше половини площі відводять під зер-нові культури, а решту — використовують під просапні, бобовікультури. У цих сівозмінах здійснюється принцип плодозміни,тобто щорічно відбувається зміна культур різних біологічних груп,наприклад: 1 — конюшина; 2 — льон; 3 — озиме жито, після-жнивні посіви; 4 — картопля; 5 — горох, люпин; 6 — озима пше-ниця, післяжнивні посіви; 7 — кукурудза, гречка; 8 — ярі зерновіз підсівом конюшини.

Травопільними називають сівозміни, в яких під багаторічнітрави відводять більше половини площі сівозміни, решту — зай-мають зерновими, однорічними травами, технічними культура-ми. Цей вид сівозміни характерний для ґрунтозахисних та кор-мових сівозмін, наприклад: 1-4 — багаторічні трави; 5 — зерновіабо льон; 6 — однорічні трави; 7 — ярі з підсівом трав.

До просапних сівозмін належать такі, в яких під просапні куль-тури відведено не менш як половину сівозмінної площі, а рештуїї займають інші однорічні культури. Просапними можуть бутиспеціальні (овочеві, овочево-кормові тощо), прифермські кормовіспеціальні (овочеві, овочево-кормові тощо) сівозміни, наприклад;1 — однорічні трави; 2 — коренеплоди; 3 — кукурудза; 4 — куль-тури на силос. Просапні польові сівозміни поширені в ЛісостепуУкраїни, наприклад: 1 — зернобобові; 2 — озима пшениця; 3 —цукрові буряки; 4 — кукурудза на зерно; 5 — кукурудза на силос;6 — озима пшениця; 7— цукрові буряки; 8 — ячмінь; 9 — куку-рудза на зерно; 10 — соняшник.

Просапні сівозміни, як правило, розміщують на нееродованихґрунтах, на рівнинних або із невеликим схилом землях, де запро-ваджена ґрунтозахисна технологія вирощування просапних культур.

Сівозміни, в яких вирощують переважно просапні культури,а два і більше поля зайняті багаторічними травами, називаютьсятрав'янопросапними. Найбільше вони поширені серед кормовихсівозмін і впроваджуються переважно в районах зрошуваногоземлеробства, на заплавних ґрунтах та осушених торфовищах,наприклад: 1-3 — багаторічні трави; 4 — картопля; 5 — корене-плоди; 6 — капуста; 7 — вико-овес з підсівом багаторічних трав.

У сидеральних сівозмінах на одному або двох полях вирощу-ють сидеральні культури для заорювання їх зеленої маси на доб-риво. Впроваджують їх на супіщаних та на піщаних ґрунтах в умо-вах Полісся, наприклад: 1 — люпин на зелене добриво; 2 — озимежито, післяжнивні посіви хрестоцвітих; 3 — картопля; 4 — люпинна зерно та зелену масу; 5 — озиме жито, картопля; 6 — овес.

Овочеві сівозміни, що впроваджені у різних ґрунтово-кліматич-них зонах України, диференційовані залежно від складу культур.

Для фермських господарств у різних ґрунтово-кліматичнихзонах України рекомендовані 4-5-пільні сівозміни.