27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту

Одноразову дію на ґрунт ґрунтообробними машинами і зна-ряддями називають прийомом обробітку ґрунту.

Технологічні операції при механічному обробітку ґрунту вклю-чають окремі прийоми обробітку, основними з яких є оранка,лущення, культивація, боронування, шлейфування, коткування,плоскорізний обробіток.

Найпоширенішими способами обробітку ґрунту є полицевийта безполицевий. Полицевим називається обробіток ґрунту по-лицевими знаряддями з повним або частковим перевертаннямйого шарів. Безполицевий обробіток ґрунту здійснюють безперевертання шарів.

Оранка — це обробіток ґрунту плугом, під час якого він под-рібнюється, розпушується та перевертається.

Найдосконалішою є оранка плугом з передплужником (культур-на оранка). Передплужник за будовою нагадує корпус плуга. Вста-новлюють його перед кожним корпусом плуга, при цьому відстаньвід носка передплужника до носка основного корпуса 25-30 см(рис. 32). Передплужник зрізує і скидає на дно борозни верхнійшар ґрунту 10-12 см завтовшки, а основний корпус плуга прикри-ває його нижнім розпушеним шаром. Під час оранки плугом з пе-редплужником краще загортаються в ґрунт післяжнивні рештки ібур'яни, зменшуються брилистість та гребенястість ґрунту.

Як правило, плугом з передплужниками орють на ґрунтах, деглибина орного шару не менш як 20 см. Якщо глибина орногошару менша, то верхній шар ґрунту, скинутий передплужникомна дно борозни, не повністю прикривається нижнім, а це особ-ливо важливо під час обробітку задернілих ґрунтів.

Плуги без передплужників використовують на осушених бо-лотах з товстим шаром торфу, на розкорчованих ділянках, депеньки ускладнюють роботу передплужників, під час заорюван-ня у ґрунт гною, сидеральних добрив та при повторному пере-орюванні поля.

На якість оранки впливає її глибина та строки проведення.Найбільш поширена осіння зяблева оранка. Після зяблевої оран-ки у ґрунті більше нагромаджується вологи, краще відновлюєтьсяструктура, а також підвищується ефективність боротьби з бур'я-нами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.Проведення зяблевої оранки сприяє зменшенню напруженостіпід час весняно-польових робіт.

Багаторічними дослідженнями доведено, що високі і сталіврожаї ярих культур збирають тоді, коли їх висівають на полях,де провели зяблеву оранку. Весняну оранку застосовують тількина заплавних та на легких за гранулометричним складом ґрун-тах на Поліссі під час внесення органічних добрив навесні.

Орати поле треба тоді, коли настане фізична спілість ґрунту(вологість 40-60% повної вологоємкості). При цьому тракторомвитрачається найменше тяглових зусиль, ґрунт не мажеться, нерозпилюється і добре кришиться, тоді як при оранці перезволо-женого або пересушеного ґрунту утворюються великі брили абовін розпилюється.

Велике значення для підвищення родючості ґрунту та длявирощування високих урожаїв має глибина оранки. Після оранкикраще розвивається коріння культурних рослин, у ґрунті нагро-маджується більше вологи і поживних речовин. Глибока оранкаефективна також для боротьби з бур'янами, шкідниками та хво-робами рослин.

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особли-востей вирощування рослин оранку проводять на різну глибину.

Оранку на глибину до 20 см називають мілкою, до 20-22 —звичайною, понад 20-22 — глибокою, а понад 40 см — план-тажною.

При систематичному застосуванні мілкої оранки збільшуєть-ся забур'яненість полів, поширюються шкідники та хвороби, спо-стерігається нестача вологи для культурних рослин. Глибока абозвичайна оранка сприяє більшому накопиченню і збереженнювологи, в ґрунті, поліпшенню його фітосанітарного стану та умовдля життєдіяльності корисної мікрофлори.

Сільськогосподарські культури по-різному реагують на глиби-ну оранки. Значний приріст врожаю при глибокій оранці (до 30-32 см) дають цукрові буряки, картопля, кукурудза, соняшник,овочеві культури. Під зернові колосові культури рекомендуєтьсяорати на глибину до 25 см. Плантажну оранку застосовують призакладанні садів та ягідників. Дослідами встановлено, що після-дія глибокої оранки триває протягом 2-3 років, тому в сівозмініщорічно її не проводять.

Найкращі наслідки отримують при застосуванні рекомендо-ваного для всіх зон України обробітку ґрунту на різну глибину,тобто при поєднанні глибоких обробітків (30-32 см) із звичай-ними (20-22 см) та мілкими (до 16 см). На періодичність їх впли-вають прийняте чергування культур у сівозміні, а також ґрунто-во-кліматичні умови. Крім того, поперемінна глибина основногообробітку ґрунту в сівозміні має як агротехнічне, так і економічнезначения.

Способи оранки. На виробництві використовують два спосо-би оранки: загінний і гладенький. Застосування того або іншогоспособу оранки залежить від розміру та форми поля, конструкціїплугів. Найпоширенішим способом оранки є загінний (рис. 33).

Техніка загінної оранки починається з поділу поля на загінкипрямокутної форми. Довжина загінки, як правило, відповідаєдовжині поля, а ширина її кратна ширині захвату орного агрега-ту. Цього треба дотримуватися для того, щоб не залишалисянерозорані місця (огріхи), обробка яких потребує додатковихвитрат полива та часу. Ці смуги орють упоперек напрямку загін-ки після закінчення їх обробітку.

Виділені загінки орють всклад або врозгін. Оранку вскладпочинають з середини загінки, а в кінці її повертають вправо. Прицьому посередині загінки утворюється звальний гребінь, а міжсусідніми загінками — розгінні борозни. Оранку врозгін почина-ють з правого боку загінки, а в кінці її повертають вліво, внаслі-док чого посередині загінки утворюється розгінна борозна, а покраях — звальні гребені.

Після загінної оранки на полі залишаються звальні гребені ірозгінні борозни, які погіршують умови використання сільсько-господарських машин, зокрема комбайнів, та посилюють проце-си ерозії ґрунтів. Тому, щоб зменшити кількість борозен і гребенів,поле розбивають на непарну кількість загінок — три, п'ять, сім іт. д. На непарних загінках орють всклад, а на парних — врозгін,що дає змогу вдвоє зменшити кількість борозен та гребенів наполі, оскільки борозни непарних загінок закриваються після оран-ки парних, а по межах загінок не утворюються ні борозни, нігребені.

Гладеньку оранку, після якої на полі не залишається ні розгін-них борозен, ні звальних гребенів, застосовують у гірських райо-нах, в умовах зрошення та на дослідних ділянках. Для цього вико-ристовують спеціальні балансирні (з двома секціями корпусів —правим і лівим) або оборотні (кожний плуг з правим і лівим кор-пусами) плуги.

Щоб зменшити ерозію ґрунту на схилах, його орють упопе-рек схилу або по горизонталях.

Для районів, де е прояви вітрової ерозії, та районів з не-стійким зволоженням розроблено ґрунтозахисну систему обро-бітку ґрунту. Вона передбачає збереження на поверхні поля стерніабо мульчуючого шару з органічних решток для накопичення снігута захисту ґрунту від ерозії. У цих районах основний обробітокґрунту здійснюють культиваторами-плоскорізами та плоскоріза-ми-глибокорозпушувачами на глибину до 30 см. Такий вид об-робітку ґрунту називається плоскорізним.

Прийоми поверхневого обробітку ґрунту. До поверхневихприйомів обробітку ґрунту належать такі: лущення, культивація,боронування, шлейфування, прикочування та малування. При їхзастосуванні забезпечується розпушування ґрунту, вирівнюван-ня та ущільнення його верхнього шару, знищення бур'янів. Ціприйоми поверхневого обробітку ґрунту сприяють доброякісномупроведенню сівби, догляду за рослинами та збиранню врожаю.

Лущення — це обробіток ґрунту після збирання культур су-цільного способу сівби, який забезпечує подрібнення, розпушу-вання, часткове перевертання та перемішування ґрунту, підрізу-вання бур'янів та загортання їх насіння у верхній шар ґрунту.

Основним завданням лущення є збереження і нагромаджен-ня вологи в ґрунті та знищення бур'янів. Крім того, лущення змен-шує питомий опір ґрунту ґрунтообробним знаряддям, що даєзмогу якісно обробити поле.

Лущення стерні виконують відразу після збирання зерновихабо вслід за ним тому, що навіть при незначному запізненні злущенням ґрунт швидко висихає й ефективність його значнознижується.

Для лущення стерні застосовують дискові та лемішні лущиль-ники (рис. 34, 35). Здебільшого кращу якість лущення забезпе-чують лемішні знаряддя. Дискові лущильники добре подрібню-ють коріння багаторічних трав, особливо кореневища і дернину,проте погано заглиблюються в ґрунт улітку, який буває сухим таущільненим. Тому для збільшення глибини розпушування, а та-

кож для підрізування бур'янів диски батареї встановлюють підвідповідним кутом до напряму руху агрегату (кут атаки), якийможна змінювати від 15 до 35°. На забур'янених полях диски слідвстановлювати під кутом 30-35°.

Переваги полицевих лущильників перед дисковими полягаютьу тому, що вони забезпечують глибше лущення поверхні поля,більше підрізують бур'янів і краще заробляють їх у ґрунт. Промис-ловість випускає лемішні лущильники марок ПЛ-5-25 і ППЛ-10-25,ПЛС-6-25 якими можна лущити на глибину від 8 до 16 см, та дис-кові марок ЛДГ-10А(Б), ЛДГ-15А, ЛД-14, ЛД-10, що обробляютьґрунт на глибину від 6-8 до 10-12 см. Лемішні лущильники вико-ристовують насамперед на полях, забур'янених коренепарост-ковими та кореневищними бур'янами. Мілке лущення на глиби-ну 5-6 см дисковими знаряддями ефективніше у боротьбі з одно-та дворічними бур'янами.

Щоб забезпечити високу якість лущення, під час підбору зна-рядь і встановлення глибини слід враховувати біологічні особли-вості та видовий склад бур'янів, ущільнення та вологість ґрунтутощо. Якщо на полі переважають малорічні бур'яни, лущення про-водять на глибину 6-8 см, а якщо поле засмічене багаторічнимибур'янами, глибину лущення збільшують до 10-14 см. Запирієніділянки поля обробляють дисковими лущильниками у двох на-прямах. Якщо коренепаросткових бур'янів дуже багато, полелущать двічі: перший раз дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, а другий — лемішними лущильниками на глибину 10-12 смпід час появи розеток бур'янів.

Важливим показником високоякісного лущення є відсутністьна поверхні поля будь-яких огріхів, повне підрізування бур'янівта стерні, загортання в ґрунт насіння бур'янів і створення розпу-шеного шару ґрунту, який забезпечує збереження та нагромад-ження вологи під час опадів.

Для лущення важких ущільнених ґрунтів після вирощуваннябагаторічних трав застосовують важкі дискові борони марокБДВ-6, БДТ-3 або БДВ-7 (рис. 36).

Культивація — це суцільний або міжрядний обробіток ґрун-ту культиваторами, який забезпечує подрібнення, розпушуван-ня, часткове перемішування та вирівнювання ґрунту, а такожпідрізування бур'янів. Глибина культивації досягає 14 см. Куль-тивація поліпшує водно-повітряний режим ґрунту, активізує жит-тєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів, забезпечує умови длядружного проростання бур'янів.

За призначенням розрізняють культиватори парові (для су-цільного обробітку ґрунту перед сівбою та обробітку парів), просапні(для міжрядного обробітку посівів просапних культур), універсальні(для суцільного обробітку ґрунту і міжрядного обробітку посівівпросапних культур). При суцільній культивації використовуютьпричіпні або начіпні культиватори марки КПС-4 (КП-4), КШУ-12,КШУ-8 і КШУ-4, а на важких запливаючих ґрунтах та на ґрунтах,у яких поверхня глибиста, — культиватор-глибокорозпушувачфрезерний марки КФГ-3,6. Для збереження стерні на поверхніполя застосовують культиватори-плоскорізи марки КПШ-5 абоКПШ-9. Ґрунт на парових полях у посушливих умовах обробля-ють культиваторами марки КШ-3,6А, КПЕ-3,8А або чизель-куль-тиватором.

Культиватори для суцільного обробітку ґрунту укомплектовуютьрозпушувальними і підрізувальними лапами. Розпушувальналапа — це вузький, іноді долотоподібний леміш, який одночаснопідрізує бур'яни та розпушує ґрунт. Проте розпушувальні лапипід час обробітку ґрунту не забезпечують суцільного перекриттясвоїх слідів. Тому культиватори з розпушувальними лапами зас-тосовують на незабур'янених ущільнених ґрунтах. Розпушувальнілапи кріплять на жорстких (долотоподібна з наральником) абопружинних (пружинна) стояках.

Недоліком культиваторів з пружинними лапами є неповне під-різування бур'янів, особливо коренепаросткових, значне розпи-лення ґрунту, утворення невирівняної поверхні поля. Отже, дляпередпосівного обробітку ґрунту доцільно застосовувати культи-ватори з розпушувальними лапами.

Підрізувальні лапи бувають стрілчасті плоскорізні та стрілчастіуніверсальні і призначені для неглибокого розпушування ґрунту.Такі лапи ґрунт під час обробітку не перевертають, проте повністюпідрізають бур'яни. Обробіток ґрунту підрізувальними лапамизабезпечує найкраще зберігання вологи в ньому, зокрема в ша-рах, які знаходяться нижче глибини розпушування.

У стрілчастих плоскорізних лап кут між лезами, при якому за-безпечується повне підрізування бур'янів, на піщаних ґрунтах ста-новить 70-75°, суглинкових — 60-65, чорноземних — 50-60°. Призменшенні цього кута погіршується підрізування бур'янів, а призбільшенні — вони налипають на леза, внаслідок чого погіршуєть-ся якість обробітку ґрунту. Стрілчасті універсальні лапи більшепридатні для глибокої культивації. На відміну від стрілчастих плос-корізних кут нахилу у них до поверхні збільшується до 30°.

Культиватори з підрізувальними лапами — найкраще знаряд-дя для передпосівної підготовки ґрунту, міжрядного обробіткупосівів просапних культур та для обробітку парів.

У районах поширення вітрової ерозії широко застосовуютькультиватори-плоскорізи, які розпушують ґрунт на глибину до 16 смі залишають стерню на поверхні ґрунту. Робочими органами та-ких культиваторів є ножі, встановлені під певним кутом.

Чизель-культиватори, які забезпечують глибоке розпушуван-ня без перевертання брили, застосовують під час весняногообробітку зябу в районах надмірного зволоження і зрошуваногоземлеробства та під час першого весняного обробітку чорногопару в південних районах. Робочими органами чизель-культива-тора є розпушувальні вузькі долотоподібні лапи, змонтовані наміцній рамі на відстані 15-20 см одна від одної. Легкими чизель-культиваторами можна розпушувати ґрунт на глибину 20-30 см,важкими — до 45 см.

Для розпушування брилистої ріллі, особливо на важких ґрун-тах, а також на цілинних і перелогових землях, застосовуютьдискові культиватори, робочими органами яких є сферичні дис-ки без вирізів або з вирізами. При поверхневому розпушуванніущільненої дернини на луках краще застосовувати дискові зна-ряддя з вирізними дисками.

Міжрядну культивацію та букетування (прорізування сходівпросапних культур) проводять просапними культиваторами, якімають спеціальний набір лап. Досить широко на посівах просап-них культур застосовують культиватори-підживлювачі, за допо-могою яких одночасно з міжрядним обробітком вносять у ґрунті загортають добрива.

Універсальними культиваторами (КПГ-4, КРН-8,4, КРН-4,2Г таін.) виконують передпосівний обробіток ґрунту, обробляють по-сіви просапних культур і пари, нарізають борозни для поливівтощо. Для виконання інших сільськогосподарських робіт на куль-тиваторах замінюють робочі органи.

Спеціальні культиватори призначені для обробітку міжрядьлише однієї культури, наприклад, сівалку-культиватор-підживлю-вач КРШ-8,1 застосовують для вирощування овочевих культур.

Універсальним знаряддям є буряковий культиватор-рослино-підживлювач УСМК-5,4В. Він призначений для передпосівногообробітку ґрунту, руйнування ґрунтової кірки ротаційними робо-чими органами, проріджування сходів, міжрядного обробітку ко-лольними лапами із захисними дисками та підживлення міне-ральними добривами з одночасним розпушуванням ґрунту наглибину до 16 см. Під час суцільної культивації раціональнашвидкість руху агрегату до 10 км/год. За такої швидкості агрега-ту повністю підрізуються бур'яни, лапи менше забиваються, аповерхня поля стає більш вирівняною.

Спосіб культивації — це спосіб руху агрегату. Найпростіший інайпоширеніший спосіб — човниковий. Діагонально-кутовийспосіб культивації використовується тоді, коли напрям руху аг-регату до бокових меж поля знаходиться під кутом. Способомперекриття проводять культивацію на коротких гонах та на по-лях, де виїзд за межі поля неможливий. Після кожного новогозаходу культиватор повторно обробляє смугу понад 15 см зав-ширшки.

Глибину культивації встановлюють залежно від завдань обро-бітку ґрунту, його вологості тощо. Наприклад, глибина передпо-сівної культивації має відповідати глибині загортання насіння. Гли-бина міжрядних культивацій просапних культур залежить від їхбіологічних особливостей, способу вирощування, погодних умов.

Якість культивації оцінюють за такими показниками: розход-ження середньої та фактичної глибин обробітку порівняно із за-даною ±(1-2) см; повнота підрізування бур'янів (не менш як 95%);висота гребенів та глибина борозен ±(4-5) см; наявність огріхівта необхідних смуг (не допускається).

Оцінку за культивацію виставляють у балах — від 0 до 9, вра-ховуючи додаткові колії від проходів агрегату, обробіток поворот-них смуг та країв полів. При наявності цих недоліків оцінка робо-ти може бути занижена, незалежно від оцінки за основнимипоказниками.

Боронування — це обробіток ґрунту боронами, під час якоговідбувається його подрібнення, розпушування і вирівнювання, атакож знищення проростків та сходів бур'янів. Його застосову-ють як окремий прийом, а також у поєднанні з іншими. Для бо-ронування використовують зубові, сітчасті, пружинні та ротаційніборони. Найбільш поширеними є зубові борони типу зигзаг знерухомими зубами квадратної чи округлої форми (рис. 37).

Борони, залежно від маси на один зуб, поділяють на важкі(тиск на один зуб — 1,6-2,0 кг), середні (1,2-1,5) та легкі (0,6-1,0 кг) з глибиною розпушування відповідно 5-8, 4-6, 2-3 см.При вологості ґрунту, близькій до фізичної спілості, борона доб-ре подрібнює великі брили, створює дрібногрудочкуватий складверхньої частини орного шару та не розпилює його. Найкращерозпушують ґрунт борони з квадратними та ромбічними зубами,якщо вони рухаються ребром уперед. Добре розпушують ґрунтта підрізують бур'яни борони, в яких зуби мають форму лапи.Ножовидні зуби легко заглиблюються в ґрунт, менше його роз-пилюють, проте недостатньо розпушують і майже не перемішу-ють. Борони з плоскими ножовидними зубами називають скари-фікаторами, їх застосовують на луках і пасовищах для посиленняаерації ґрунту.

У зубових борін кут нахилу зубів сталий, проте є спеціальніважільні борони, в яких кут можна змінювати. Наприклад, прямопоставлені зуби краще розпушують ґрунт, а нахилені вперед —більше заглиблюються та краще вичісують кореневища пирію.Якщо зуби борони спрямовані назад, глибина обробітку ґрунтузменшується. Тому такі борони рекомендується застосовувати налегких ґрунтах для загортання дрібного насіння, а також дляборонування озимих хлібів на полях, де рослини після перезимівліослаблені.

Сітчасті борони відрізняються від зубових тим, що кожнийзуб їх може заглиблюватись у ґрунт незалежно від інших черезрухомість каркаса, тому борона копіює мікрорельєф поля. Ці бо-рони добре знищують сходи бур'янів і розпушують ґрунт, не по-шкоджуючи сходів культурних рослин.

Сітчасті борони використовують для післяпосівного борону-вання посівів картоплі, кукурудзи та інших культур. Для досходо-вого і післясходового боронування, а також для проріджуваннясходів цукрових буряків застосовують просапну сітчасту борону-скребницю БСП-4А. Ротаційна борона БФ-4,6, БР-10 ефективнадля міжрядного обробітку в посівах на гребенях, догляду за па-ровими полями.

Шлейф-борону ШБ-2,5А та інші марки борін застосовують длявирівнювання поверхні ґрунту, за винятком важких та солонцю-ватих ґрунтів, де можливе замазування поверхні ріллі.

Борону голчасту БИГ-3А використовують для розпушуванняґрунту в системі плоскорізного обробітку. Вони добре розпушу-ють ґрунт і не забиваються рослинними рештками.

У пружинних борін БПШ-8, БПН-8,4, БП-9,1 робочим органомє зігнуті плоскі пружини, на кінцях яких закріплені загострені на-ральники. Такі борони розпушують ґрунт на глибину до 12 см.Застосовують їх для обробітку полів, засмічених кореневищни-ми бур'янами, кам'янистих ґрунтів та ділянок після розкорчову-вання лісу.

Боронування найефективніше тоді, коли його виконувати прифізичній спілості ґрунту і під певним кутом до напряму оранки.При боронуванні вздовж напряму оранки ґрунт не повністю роз-рівнюється та розпушується. Якщо боронують упоперек напря-му оранки, то через нерівномірний рух борони ґрунт сильно роз-пилюється.

Під час боронування важливе значення має швидкість рухуагрегату. Для досягнення високої якості роботи швидкість рухуне повинна перевищувати при боронуванні ґрунту 7-9, а приборонуванні посівів 5-6 км/год.

Якість боронування оцінюють за такими ознаками: відсутністьогріхів, брил і гребенів та бур'янів; належна глибина розпушу-вання (вимірюють у 20 місцях); стан розпилення ґрунту; своє-часність проведення.

Відмінну якість роботи оцінюють 9 балами при глибині розпу-шування не менш як 4 см, висоті гребенів та глибині борозенок небільш як 3 см, наявності грудок розміром понад 4 см не більш як3-4 шт/м2, відсутності огріхів, належній обробці поворотних смуг.

Коткування — це обробіток ґрунту котками, які його ущіль-нюють, подрібнюють брили і частково вирівнюють поверхню.Застосовують його найчастіше перед сівбою та після неї длявирівнювання ріллі й ущільнення дуже розпушеного ґрунту. Внас-лідок цього посилюється надходження вологи з нижніх шарівґрунту до верхніх, забезпечується кращий контакт насіння з ґрун-том, що підвищує схожість насіння та прискорює появу сходів.Передпосівне коткування ґрунту сприяє проведенню доброякіс-ної сівби, особливо якщо насіння дрібне і його треба загортатинеглибоко.

При підготовці ґрунту для озимих культур після зайнятих паріві непарових (стерньових) попередників коткування є ефективним

агротехнічним прийомом для зменшення дифузного випарову-вання вологи з ґрунту, особливо у посушливу літню погоду.

Різна дія котка пов'язана з щільністю, вологістю, грануломет-ричним та структурним станом ґрунту. Ущільнююча здатністькотка залежить від його маси, діаметра та ширини захвату. Дляприкочування поверхні ґрунту використовують котки, різні замасою та формою — гладенькі, рубчасті, кільчасті та кільчасто-шпорові (рис. 38). Легкі котки мають питомий тиск на ґрунт 19-4,9 кПа, середні — 49-88, важкі — понад 98 кПа.

Промисловість випускає гладенькі трисекційні водоналивнікотки з діаметром циліндра 50-70 см. Масу їх регулюють кіль-кістю налитої в циліндри води. Заводи виготовляють рубчастічохли до гладеньких котків, за допомогою яких ці котки можнаобладнати на рубчасті. Після застосування зубчастих котків по-верхня ґрунту залишається досить розпушеною. Тому щоб змен-шити випаровування вологи з ґрунту, після коткування гладень-кими котками його боронують райборінками.

Кільчасті котки складаються з кількох металевих кілець, на-низаних на одну вісь. Поверхня таких котків ребриста. Кільчастікотки, так само як і рубчасті, рекомендується застосовувати післясівби цукрових буряків, кукурудзи, овочевих та дрібнонасіннихкультур.

Кільчасто-шпорові котки. Конструкція цих котків краща по-рівняно з конструкцією інших котків. Металеві кільця таких котківмають загострені шпори, за допомогою яких ґрунт глибше ущіль-нюється, а на поверхні утворюється розпушений шар. Кільчас-то-шпорові котки часто застосовують для знищення брил під часоранки. Для цього коток агрегатують з плугом (плуг — коток —борона). Крім того, котки застосовують в агрегаті з лущильника-ми. Це сприяє кращому проростанню насіння бур'янів, деякомуущільненню верхнього шару ґрунту і запобігає втратам вологи.

Коткувати можна лише фізично спілий ґрунт, оскільки котку-вання перезволоженого ґрунту призводить до значного йогоущільнення й утворення ґрунтової кірки, а надто сухого — до йогорозпилювання. Швидкість руху агрегату не повинна. перевищу-вати 7-9 км/год.

Фрезерування — це обробіток ґрунту фрезою, що забез-печує інтенсивне подрібнення, перемішування, розпушуванняоброблюваного шару та знищення бур'янів. Глибина обробіткуможе досягати 25 см.

Фрезерування застосовують під час освоєння осушених боліті заліжних земель та на дуже задернілих ґрунтах. Основним ро-бочим органом фрези є фрезерний барабан, до якого прикріпленілапи різної форми. Барабан обертається в протилежному напрямідо поступального руху фрези. Лапи фрези заглиблюються в ґрунт,відриваючи невеликі його часточки (від 1 до 5 см), які відкида-ються на кожух барабана і подрібнюються.

Під час фрезерування ґрунт добре розпушується і пере-мішується на всю глибину роботи фрези, поверхня його вирів-нюється і перед сівбою не потребує додаткового обробітку. Фре-зерування ґрунту сприяє швидкому розкладанню органічної масита підвищує біологічну активність орного шару ґрунту. Для вико-нання цього прийому обробітку ґрунту використовують різні мар-ки фрез: ФМН-0,9, ФМН-1,2, КР-2,7, КВФ-2,8, КФТ-3,6 та іншіначіпні та причіпні фрези з різною шириною захвату. Робочашвидкість фрези 2,5-3,5 км/год.

Показником якості обробітку ґрунту фрезою є ступінь йогоподрібнення та розпушення.

Якість обробітку ґрунту фрезою оцінюють на основі агротех-нічних вимог та показників якості, встановлених відповідно доґрунтово-кліматичних умов певної зони (табл. 73).

Мінімалізація обробітку ґрунту — це науково обґрунтова-ний обробіток ґрунту, який сприяє зменшенню енергетичнихвитрат при зменшенні кількості та глибини обробітку, поєднанняоперацій в одному робочому процесі.

В умовах інтенсифікації землеробства, розширення посівівпросапних культур, внесення добрив, особливо мінеральних,застосування важких машин та знарядь завдає шкоди сільсько-му господарству внаслідок надмірної механічної дії їх на ґрунт.Тому слід зменшувати кількість механічних обробітків ґрунту підчас вирощування сільськогосподарських культур.

Вирішення питання про кількість та глибину обробітку залежитьвід багатьох факторів: гранулометричного складу та фізико-меха-нічних властивостей ґрунту, ступеня і типу забур'яненості полятощо. Доведено, що коли щільність необробленого ґрунту набли-жається до оптимальної середньої щільності для вирощуваних тут

Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту

Показник

Якість

добра

задовільна незадовільна

Лущення стерні

Строк

Одночасно із збиран-ням урожаю

У перші 5 діб після зби-рання

Через 5 діб після зби-рання

Глибина

Відповідно до агроправил

Відхилення на 1-2 см

Відхилення понад 2 см

Підрізування бур'янів тастерні

Повне

Залишається не більшеоднієї рослини на 10 м2

Більше однієї рослинина 10м2

Огріхи

Немає

Немає

Трапляються

Оранка

Строк

У першій половині вста-новленого строку

У встановлений строк

Із запізненням

Глибина

Встановлена або з від-хиленням до 1 см

Відхилення не більш як2 см

Відхилення понад 2 см

Рівномірність обробітку

Рівномірна по всьому

ПОЛЮ

Відхилення до 5%

Відхилення понад 5%

Бриластість ріллі

Брил з діаметром понад10 см майже немає (пло-ща брил менш як 5-10%)

Площа бриластої поверхніне більш як 15% загальної

ПЛОЩІ

Площа бриластої повер-хні понад 15%

Гребенястість (для паруі весняної оранки)

Гребенів немає

Незначна гребенястість

Невирівняна гребеняс-тість

Загортання дернини іпісляжнивних решток

Повне

Не більше трьох місць 3не-загорнутою дерниноюабо післяжнивними реш-тками на 1 га

Понад п'ять місць на1 га


Показник

Якість

добра

задовільна

незадовільна

Огріхи

Немає

Немає

Трапляються

Оборювання кінців поля

Кінці полів оборані

Кінці полів оборані

Кінці полів не оборані, єогріхи

Боронування

Строк

У встановлений строк

У встановлений строк

Запізнення більш як на2 доби

Глибина розпушування

4-5 см і більше

Не менш як 3-4 см

Розпушування поверх-неве, в окремих місцяхкірку не зруйновано

Бриластість

Брил з діаметром понад5 см немає

Площа бриластої повер-хні менш як 20%

Площа бриластої повер-хні становить понад 20%

 

загальної площі

Вирівняність ріллі

Поверхня рівна

Висота гребенів і глибинаборозен не більш як 3 см

Висота гребенів і глиби-на борозен більш як 3 см

Огріхи

Немає

Немає

Трапляються

 

Культивація з

боронуванням

 

Строк

У першій половині вста-

У встановлений строк

Із запізненням на

новленого строку

2-3 доби

Глибина розпушування

Встановлена

3 відхиленням не більшяк 1 см

3 відхиленням понад1-2 с

Бриластість

Брил немає

Не більш як п'ять брил на1 м2

Понад п'ять брил на 1м2

Вирівняність поверхні

Вирівняна

Вирівняна

Невирівняна

Показник

Якість

добра

задовільна

незадовільна

Підрізування бур'янів

Повне

Залишилось не більшеоднієї бур'янини на 10 м2

Більше однієї рослинина 10 м2

Огріхи

Немає

Немає

Трапляються

Коткування

Строк

Вслід за попереднімобробітком або сівбою

Удень попереднього об-робітку або з сівбою

Понад 2 доби між попе-реднім обробітком абосівбою

Ступінь ущільненняверхнього шару ґрунту

Ґрунт ущільненийпомірно, брили розпу-шені

Ґрунт ущільнений помір-но, брили розпушені слаб-ко і вдавлені в ґрунт

Ґрунт ущільнений слаб-ко, брили не розпушені

Бриластість

На поверхні брил діаме-тром 3 см немає

Діаметр брил не пере-вищує 3-5 см

Діаметр брил понад5 см

Огріхи

Немає

Поодинокі огріхи

Трапляються(понад0,03% площі)

Міжрядний обробіток

Строк

У першій половині вста-новленого строку

У встановлений строк

Із запізненням понад 2доби

Глибина розпушування

Встановлена

3 відхиленням до 1 см

Із відхиленням понад 1 см

Підрізування бур'янів

Повне

Залишилось не більшеоднієї бур'янини на 10 м2

Залишилось понад однубур'янину на 10 м2

Пошкодження і загор-тання рослин

Пошкоджених і загорну-тих рослин немає

Пошкоджених рослин небільш як 1%

Пошкоджених рослинпонад 1%

Огріхи

Немає

Немає

Трапляються


культур, потреба в частому обробітку ґрунту відпадає. До такихґрунтів належать більшість чорноземів з відносно добрими фізи-ко-механічними показниками, високоокультурені ґрунти та ґрун-ти легкого гранулометричного складу Полісся.

На важких підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтах та в умо-вах зрошення, де щільність їх буває 1,35-1,50 г/см3, а висока про-дуктивність сільськогосподарських культур досягається при щіль-ності ґрунту 1,15 г/см3, мінімальний обробіток його неефективний.

Мінімалізація обробітку ґрунту досягається також зведенням домінімуму кількості проїздів по полю тракторів та інших сільсько-господарських машин. Кожний прохід важких тракторів негативнопозначається на фізичному стані ґрунту, життєдіяльності ґрунто-вих мікроорганізмів та погіршує умови життя культурних рослин.

Для зменшення шкідливої дії на ґрунт вдаються до поєднан-ня в одному проході кількох операцій обробітку ґрунту: внесеннядобрив та гербіцидів, сівби сільськогосподарських культур. Затаких умов ефективніше використовується техніка, скорочують-ся строки проведення робіт, краще використовують перший вес-няний або осінній максимум ґрунтової вологи.

Для поєднання робіт використовують комбіновані орні агре-гати ПКА, що складаються з плуга ПЛН-6-35 та пристосуванняПВР-2,3 з дворядним котком; комбінований агрегат АКП-25 здвома секціями дискових батарей, трьох плоскорізних лап зкільчасто-шпоровим котком; комбінований агрегат РВК-3,6 таВИП для передпосівного обробітку ґрунту. До недоліків роботикомбінованих агрегатів належать їх незначна маневреність, низь-ка продуктивність праці, високі метало- та енергоємність.