4.2. Підготовка до дослідження. : Основи наукових досліджень і технічної творчості : B-ko.com : Книги для студентів

4.2. Підготовка до дослідження.

Організація праці наукового характеру неможлива без підго-товки, яка складається із двох етапів: підготовка умов, необхід-них для дослідження; складання бібліографії з обраної теми.

Підготовка умов включає кілька самостійних елементів.До них відносяться: організаційна підготовка, самопідготовкаі підготовка матеріально-технічної бази.

Одна з головних умов підвищення працездатності — пра-вильно організоване робоче місце. Робоче місце науковця —це сукупність усього того, що використовується в роботі,тобто меблі, комп'ютер, інші технічні засоби. Поліпшенняробочого місця передбачає оснащення його всім необхіднимвідповідно до характеру роботи.

Недостатнє освітлення і колір лампи, шум у приміщенні,висота стільця і площа поверхні столу можуть стати причи-ною зниження працездатності. Фахівці з ергономіки (науко-вої дисципліни, що комплексно вивчає людину в процесі їїдіяльності) рекомендують не забувати золоте правило, до-тримання якого може вберегти від багатьох бід: світло маєпадати згори і зліва, інакше порушується правильне поло-ження голови (результат — остеохондроз і короткозорість).

Будь-яка світлова або шумова вібрація — це джерело роз-дратування, підвищеного збудження і нервовості, що заважаєефективній розумовій праці. Звичка вмикати телевізор аборадіо для підняття настрою виправдана лише при виконаннімеханічної роботи. Для інтелектуальної творчої роботи — целише додаткове джерело створення підвищеної втомлюваності.

Однією з основних умов ефективної наукової діяльності єпорядок на робочому столі. Як відомо, порядок звільнює ду-мку. Ідеально, коли на столі лежать лише документи, необ-хідні в даний момент. Нагромадження паперів не лише змен-шує робочу площу столу, а й відволікає від вирішенняпитання. Необхідно підтримувати раз і назавжди заведенийпорядок розташування документів та інших матеріалів у шу-хлядах робочого столу, шафах, картотеках. Дотримання зви-чного порядку полегшує працю, робить більшість операційавтоматичними, економить час, запобігає «зникненню» до-кументів, які у недостатньо організованого працівника по-трапляють до папок з іншими документами.

Працюючи з комп'ютером, важливо розмістити його так,щоб з ним було легко і зручно працювати. В процесі роботипоза має бути такою, щоб не втомлюватись і щоб усе необ-хідне для роботи було під рукою. Монітор має знаходитисяна рівні очей, відстань між монітором і обличчям має бути неменшою 40 см. Можна обладнати свій монітор додатковимпристосуванням — тримачем для документів, за допомогоюякого можна закріпити документ на одному рівні з моніто-ром. Клавіатуру краще розташувати на відстані 10 см відкраю стола, що уможливить зап'ястями спиратися на стіл(останні моделі клавіатур уже випускають з підставками длярук). Щоб запобігти відблискам світла від монітора, необхід-но зменшити освітлення в приміщенні, обладнати люстри івікна розсіювачами світла.

Стілець має бути зі спинкою і, бажано, з поруччям. Крімтого, рекомендується регулярно робити перерви в роботі,змінювати час від часу позу. Пози, при яких коліна згинають-ся під кутом менше 90 градусів, порушують кровообіг. Томунеобхідно відрегулювати висоту стільця або поставити підстіл підставку для ніг, яка регулюється щодо висоти і нахилу.

Не менший вплив на емоційний стан науковця справляютькольори. Відомо, що темні тони присипляють, а яскраві —надзвичайно збуджують. Для письмової роботи найкраща га-ма бежевого і зеленого кольорів. Зелений колір, за дослі-дженнями психологів, знижує сприйнятливість до звуковогостресу. Вміле використання кольору — прекрасний засіб під-вищення працездатності.

Важливою умовою комфортної роботи, за даними вчених,є відчуття свого «власного» простору, тобто наявність свого«кутка», де науковець проводить більшу частину часу. Недо-цільно захаращувати робочий стіл сувенірами, іграшками,фотографіями та ін. Вони лише відвертають увагу від справи.

Впливає на працездатність і запах. Дослідження свідчать,що запах лимона переважно знижує продуктивність працівченого, а запах троянди — підвищує. Запах улюблених пар-фумів, за оцінками психологів, добре тонізує і підвищує по-зитивні емоції. Допомагає також хвойний екстракт. Однак захо-плюватися сеансами ароматотерапії не слід, аромати можутьвикликати головний біль.

Сучасного науковця неможливо уявити без персональногокомп'ютера (ПК). ПК використовується за двома основниминапрямами:

документування;

організація роботи з документами.

При документуванні, тобто створенні (складанні) докуме-нтів, ПК виступає в ролі «розумної» друкарської машинки. Єбагато програм для створення і редагування наукових докумен-тів. Такі програми називають текстовими редакторами аботекстовими процесорами, а також програми для статистичноїобробки результатів дослідження (статистика, SPSS та ін.).

Особливу увагу слід приділити самопідготовці. Поклада-тися на запас знань, отриманих лише на навчальних курсах,явно недостатньо для виконання робіт дослідницького харак-теру. Тому необхідно, поряд із повторюванням основ наукиза підручниками, розширювати свої знання шляхом читаннянової літератури з теоретичної технології, організації і проек-тування готельно-ресторанного господарства, економіки і ке-рування підприємствами готельного господарства тощо.Окрім того доцільно ознайомитись із літературою з новітніхзагальнометодичних дисциплін, звернути увагу на базиснідисципліни (фізику, хімію, статистику).

Враховуючи, що дослідження з технології, організації, об-ладнання підприємств готельно-ресторанного господарстваносять в основному прикладний характер, необхідно ознайо-митись з виробничою діяльністю підприємств і організацієюготельно-ресторанного господарства.

Велика кількість різноманітних літературних джерелвимагає вміння знаходити потрібну книгу з найменшимивитратами часу. Велику допомогу в пошуках потрібної лі-тератури може надати бібліографія — галузь наукової іпрактичної діяльності, в задачі якої входить інформаціяпро твори друку і їх активна пропаганда в певних суспіль-них цілях. Основними літературними джерелами є книги,брошури, статті, рекомендовані лекціями спеціальних дис-циплін і відповідні змісту проблеми дослідження. Окрімтого, на кожній кафедрі наявні картотеки літератури з про-блемних питань.

Пошук необхідної літератури краще починати з книжковоїі статейної бібліографії та з реферативних журналів. У цьомувипадку найбільш важливим бібліографічним джерелом єнещодавня публікаційна робота з обраної проблеми (якщо та-ка є), автор такої роботи зазвичай дає огляд раніш проведе-них досліджень з цього питання і наприкінці своєї роботи по-дає відповідні літературні джерела.

В складенні бібліографії важливим моментом є форму-вання власної картотеки (табл. 1). Оформлювати її кра-ще всього на окремих бланках. На зворотному боці карткидоцільно робити відмітки про читання книги, брошури,статті.

Таблиця 1

ФОРМА КАРТКИ КАРТОТЕКИ БІБЛІОГРАФІЇ СТУДЕНТА

Автор

Рудавська Г.Б.; Тищенко Є.В.; При-тульська Н.В.

Змістовна характе-ристика джерела

Назваджерела

Наукові підходи та практичні аспектиоптимізації асортименту продуктів спе-ціального призначення: Монографія. —К. : КНТЕУ, 2002. — 371 с.

Назва бібліотеки,де знаходитьсяджерело

Дата про-читаннякниги

« » 200 р.

Шифр книги вбібліотеці

Збір бібліографічної інформації не завершується, по суті,ніколи. В процесі подальшого вивчення літератури картотекапостійно поповнюється. Тому ведення власного архівуобов'язкове для науковця. Обсяг інформаційних документів,використовуваних особисто, як правило, великий. Ці матеріа-ли треба відповідним чином організувати, оскільки без цьогозатрудняється пошук необхідної інформації, знижується ефе-ктивність праці.

Значно підвищують ефективність роботи реєстраційнікниги або реєстраційні картотеки періодичних і неперіодич-них документів, бази даних та ін. Окрім наявних джерел важли-во мати уявлення і про роботи, які будуть випущені різнимивидавництвами у майбутньому. Джерелами такої інформаціїслужать тематичні плани і проспекти відповідних видавництв.