5.1. Види джерел інформації

Поняття «інформація» в літературі тлумачитьсяяк певна сукупність відомостей, яка визначає мірузнань про ті чи інші явища, факти, події та їх взає-мозв'язок.

Найбільш важливі характерні особливості інфор-мації у дослідницькій роботі наступні: цільове при-

значення, значущість, достовірність, надійність, надлишко-вість, цінність, періодичність, безперервність, спосіб і формапредставлення.

Всю інформацію в найбільш загальному вигляді можнакласифікувати так:

законодавство, урядові документи, накази, розпоря-дження, положення, інструкції різних видів управління;

дані демографічних і соціальних тенденцій розвиткусуспільства, його регіонів;

матеріали про рівень розвитку економічних теорій;

дані про рівень розвитку техніки, технології і тенденціїрозвитку;

інформація про фактори виробництва, процеси вироб-ництва, господарські зв'язки.

Вихідними джерелами наукової інформації служать доку-менти, тобто будь-які матеріали, в яких зафіксована будь-якаінформація. Серед безлічі документів центральне місце за-ймають літературні матеріали, а також різні практичні дані.

Під джерелом інформації розуміється документ, що міститьбудь-які відомості. До документів відносять різного роду ви-дання. Видання — це документ, призначений для поширенняінформації, що міститься в ньому, та пройшов редакційно-ви-давничу обробку, виконаний друкуванням або тисненням, полі-графічно самостійно оформлений, що має вихідні відомості.

Джерелами наукової інформації служать неопублікованідокументи: дисертації, депоновані рукописи, звіти про нау-ково-дослідні роботи й дослідно-конструкторські розробки,наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали. На відмінувід видань ці документи не розраховані на широке й багато-кратне використання, перебувають у вигляді рукописів аботиражуються в невеликій кількості екземплярів засобами ма-шинопису або ЕОМ.

Усі документальні джерела наукової інформації ділятьсяна первинні й вторинні Первинні документи містять вихіднуінформацію, безпосередні результати наукових досліджень(монографії, збірники наукових праць, автореферати дисер-тацій і т. ін.), а вторинні документи є результатом аналітичноїй логічної переробки первинних документів (довідкові, інфо-рмаційні, бібліографічні й інші тому подібні видання).

Видання класифікують за різними підставами: за цільовимпризначенням (офіційні, наукові, навчальні, довідкові й ін.);ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації (інфор-маційні, бібліографічні, реферативні, оглядові); матеріальноюконструкцією (книжкові, журнальні, листові, газетні і т. д.);знаковою природою інформації (текстові, нотні, картографіч-ні); обсягом (книги, брошури, листівки); періодичністю (не-періодичні, серійні, періодичні); складом основного тексту(моновидання, збірник); структурою (серії, однотомні, бага-тотомні, зібрання творів, вибрані праці).

Для науково-дослідної роботи необхідну інформацію мо-жна взяти з таких видань: наукових, навчальних, довідковихй інформаційних.

Науковим уважається видання, що містить результати те-оретичних й (або) експериментальних досліджень, а такожнауково підготовлені до публікації пам'ятки культури й істо-ричні документи. Наукові видання діляться на види: моно-графія, автореферат дисертації, препринт, збірник науковихпраць, матеріали наукової конференції, тези доповідей науко-вої конференції, науково-популярне видання.

Монографія — наукове або науково-популярне книжковевидання, що містить повне й всебічне дослідження однієїпроблеми або теми й належить одному або декільком авторам.

Автореферат дисертації — наукове видання у виглядіброшури, яке містить складений автором реферат проведено-го ним дослідження, що представляється на здобуття науко-вого ступеня.

Препринт — наукове видання, що містить матеріали поперед-нього характеру, які публікуються до виходу самого видання.

Збірник наукових праць — збірник, що містить дослідни-цькі матеріали наукових установ, навчальних закладів аботовариств.

Матеріали наукової конференції — науковий неперіодич-ний збірник, що містить підсумки наукової конференції (про-грами, доповіді, рекомендації, рішення).

Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції — на-уковий неперіодичний збірник, що містить опубліковані допочатку конференції матеріали попереднього характеру (ано-тації, реферати доповідей й (або) повідомлень).

Науково-популярне видання — видання, що містить відо-мості про теоретичні й (або) експериментальні дослідження угалузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступ-ній читачеві-неспеціалістові.

Навчальне видання — це видання, що містить системати-зовані відомості наукового або прикладного характеру, ви-кладені у формі, зручній для викладання й вивчення, і розра-ховане на учнів різного віку й ступеня навчанні Видинавчальних видань: підручник, навчальний посібник, навча-льно-методичний посібник й ін.

Підручник — навчальне видання, що містить систематич-ний виклад навчальної дисципліни, який відповідає навчаль-ній програмі й офіційно затверджений як даний вид видання.

Навчальний посібник — навчальне видання, що доповнюєабо частково (повністю) замінює підручник, офіційно затвер-джений як даний вид видання.

Навчально-методичний посібник — навчальне видання,що містить матеріали за методикою викладання навчальноїдисципліни або за методикою виховання.

Довідкове видання — видання, що містить короткі відомостінаукового або прикладного характеру, які розташовані в по-рядку, зручному для їх швидкого відшукання, не призначенедля безперервного читання. Це — словники, енциклопедії,довідники тощо.

Інформаційне видання — видання, що містить системати-зовані відомості про документи (опубліковані, неопублікова-ні, які не підлягають публікації) або результат аналізу й уза-гальнення відомостей, представлених у першоджерелах, щовипускає організація, яка здійснює науково-інформаційну ді-яльність, у тому числі органи науково-технічної інформації.Ці видання можуть бути бібліографічними, реферативними,оглядовими.