7.2. Оформлення результатів роботиі підготовка наукового звіту : Основи наукових досліджень і технічної творчості : B-ko.com : Книги для студентів

7.2. Оформлення результатів роботиі підготовка наукового звіту

Результати кожного наукового дослідження мають бутиматеріалізовані у такій формі, яка робила б їх доступними дляінших осіб. Матеріалізація результатів може бути двох форм:письмова і усна. Ці форми мають різні види реалізації: науко-ві документи, наукові доповіді, звіти, огляди, статті, моно-графії.

У процесі дослідницької роботи необхідно мислити і вмітивиражати свої думки. Для того, щоб навчитися висловлюватисвої думки, студентам слід частіше виступати із повідомлен-нями, доповідями, популяризувати свою тему, ідеї на теоре-тичних семінарах, конференціях, на сторінках журналів, збі-рок наукових праць.

Створення наукового літературного твору (роботи) прийн-ято поділяти на два етапи (рис. 2). Перший етап — робота надзмістом, другий — над оформленням. І перший і другий ета-пи підрозділяються на три цикли.

Операції із кінцевого відбору матеріалів полягають у то-му, що із всієї маси зібраного і вже систематизованого під часпопереднього відбору матеріалу обирається те, що має у томучи іншому вигляді увійти у склад наміченого літературно-наукового твору (доповіді, курсової, дипломної або іншої ро-боти). У процесі кінцевого відбору ще раз ретельно перегля-дається весь матеріал, його окремі частини. Під час кінцевоговідбору матеріалу слід враховувати реальні можливості пуб-лікування всіх даних, які можуть бути використані у зв'язку зобмеженням обсягу роботи (курсова робота — 25—30 сторі-нок, дипломна робота 100—150 сторінок).

Після того, як виконаний кінцевий відбір матеріалу длянаукового твору, необхідно приступити до кінцевого групу-вання матеріалу, або літературного оформлення.

Групування і перегрупування відібраного матеріалу маєвиконуватись, виходячи з нового аспекту, основаного на ре-зультатах відбору і обробки інформації із різних джерел. Не-обхідно скласти новий план роботи, на основі якого будездійснюватись літературне оформлення. Маючи уточненийплан написання роботи і досить систематизований матеріал,можна приступити до викладення наукового твору. Оформ-лення результатів наукового дослідження є завершальниметапом науково-дослідної роботи.

Для створення науково-літературного твору необхідноперш за все скласти план викладення (літературного оформ-лення), тобто по суті останній варіант плану роботи. Взв'язку з тим, що обсяги наукових робіт в основному ліміто-вані, необхідно визначити обсяг кожної частини, виходячи іззаплановано загального обсягу. Така попередня розміткасприяє дотриманню розмірності частин і допомагає концент-рувати увагу на головному.

Форма майбутнього наукового твору певною мірою ви-значається вже у процесі складення попереднього плану до-слідження: вимальовуються контури рубрикації ілюстровано-го матеріалу, складається класифікація джерел.

Потім йде етап дослідження, коли здійснюється пошук оп-тимальної форми наукового твору, тому на підставі дослі-дження такий план, як правило, уточнюється і створюєтьсяпопередній план викладення. Для створення такого плану не-обхідно ретельно переглянути весь відібраний матеріал длялітературного оформлення, продумати окремі його частини іпопередньо встановити зв'язок між ними. Отриманий такимчином план має розглядатися як план майбутньої роботи, хочвін може змінюватися у бік більшої або меншої деталізації ікомпозиційної чіткості.

Написання науково-літературного твору неможливе беззнання основ інформатики про оформлення результатів нау-кових або науково-дослідних робіт.

Будь-якому досліднику, студенту і великому вченому воднаковій мірі притаманне прагнення вирішувати впершевисунуте завдання, надавати нове тлумаченнядосліджуваному факту, тобто пропонувати своє авторськерішення. Для цього необхідно розуміти зміст (сенс) задачі.

У наукових роботах з проблем готельно-ресторанного го-сподарства вирішуються як чисто наукові, так і технічні зада-чі. їх рішення повною мірою відносяться і до творів студент-ського рівня (курсова робота, наукова доповідь, дипломнийпроект тощо). Однак, якщо наукова задача — це теоретичназадача, що вимагає встановлення певної закономірності абовластивості, невідомої раніше, то технічна задача — це вжепрактичний аспект. При рішенні технічної задачі необхіднорозробити нові, невідомі раніш способи вивчення явищ, тех-нологій і т. ін. Кожен науковий рукопис містить три види ін-формації: нову, надлишкову і викривлену.

Нова інформація — це частина інформації, яка містить но-визну запропонованого рішення теоретичної або практичноїзадачі і зумовлений нею позитивний ефект.

Надлишковою називається інформація, що не містить но-вих даних.

Викривлення — це будь-які стилістичні і логічні помилки,нечіткі формулювання, помилки у розрахунках, помилки уметодах, упереджено відібрані експериментальні матеріали,висновки, які заперечують наведеному фактичному матеріа-лу, необгрунтовані рекомендації та ін.

Будь-який науковий документ — це оформлення змісту,наукових фактів, явищ, гіпотез, теорій або відкриттів. Най-більш важливим структурним елементом наукового докумен-та є аспектизація, композиція і рубрикація.

Під аспектизацією розуміється авторська точка зору наколо питань, фактів і явищ, що розглядаються. Вона відобра-жає логіку наукового дослідження. Аспектизація науковогодокумента, наприклад дипломного проекту, в якій наведенерішення теоретичної задачі, може містити пункти: формуван-ня теоретичної задачі (проблеми, гіпотези); обгрунтуванняможливості застосування істинної оцінки до висунутої задачі(вибір методики рішення теоретичної задачі); обробка і сис-тематизація фактів; формування рішення й інтерпретації ви-сунутої теорії; емпірична інтерпретація; семантична (зміс-товна) інтерпретація; перевірка істинності висновків (ви-сунутої теорії).

Правильно виконана аспектизація дозволяє знайти опти-мальне композиційне рішення і принцип рубрикації науково-го документа. Будь-який науковий документ можна поділитина дві частини: на оглядову і на ту, що відображає хід дослі-дження і його результати.

Композиційне рішення — це побудова літературного тво-ру, співвідношення його окремих статей, що утворюють єди-не ціле. Вибір композиції наукового документа (наприклад,курсової роботи, доповіді тощо) залежить від таких умов: ви-ду вирішуваного завдання, обраного методу дослідження, га-лузі науки, академічних традицій.

В галузі організаційних і економічних досліджень у готе-льно-ресторанному господарстві отримала поширення такакомпозиція.

Вступ (вступ та літературний огляд).

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування об'єкта досліджен-ня. Економічні аспекти проблеми.

Розділ 2. Побудова економічного аспекту проблеми.Економічні рішення, методологія економічного аналізу.

Розділ 3. Аналіз об'єкта дослідження, методології ана-лізу, аналітичні рішення.

Розділ 4. Організація економічних рішень і робота ви-конавців.

Висновки (висновки, пропозиції, рекомендації).

Рубрикація — це логіка конкретного дослідження, при

якій враховуються основні зв'язки, які відповідають тенден-ціям сучасної науки й інтеграції. Рубрикація передбачає чіткийрозподіл рукопису на окремі логічні взаємопідлеглі частини,кожна з яких забезпечується коротким і чітким заголовком,який відображає її зміст. Рубрикація може бути простою,складною, комбінованою.

Проста — це лінійна рубрикація, складна — це комбіно-вана рубрикація, що передбачає використання слів і літер тавикористовується у великих за обсягом роботах.

Текст будується за схемою: книга — том, розділ, підроз-діл, пункт, підпункт.

У студентських дослідженнях, в яких обсяг робіт не пере-вищує 150 сторінок, доцільно будувати текст за схемою: роз-діл — підрозділ — пункт.

У рукописах невеликого обсягу (тезисах, доповідях, рефе-ратах тощо) рубрикація може бути зведеною до підрозділів іпунктів.

Призначення вступу — охарактеризувати сучасний стан про-блеми, якій присвячена робота, викласти мету роботи, обгрун-тувати необхідність її проведення. Вступ може містити аналіти-чний (іноді його називають літературний) огляд і стислий істо-ричний огляд. Ці огляди мають бути максимально стислими іхарактеризувати основні напрямки розвитку проблеми (теми).

Висновки — це короткий виклад отриманих результатівдослідження. Вони можуть мати як позитивний, так і негати-вний характер. Висновки слід формулювати лише після заве-ршення роботи. В них не має бути багато цифрового матеріалу.

Чим висновки лаконічніші, точніші, комплексніші, тим вонибільш цінні. Висновки мають бути нечисленними. В деякій міріце — спосіб самоперевірки. Якщо при написанні висновків ви-никають труднощі, слід проконсультуватися із керівником.

Пропозиції і рекомендації за практичним використаннямвисновків мають враховувати не лише характер дослідження,а й перспективу розвитку. Висуваючи ті чи інші пропозиції,необхідно визначити їх ефект, а у випадку кількох конкурую-чих пропозицій — виконати їх порівняльний розрахунок.

Втілення у життя пропозицій і рекомендацій часто супро-воджується витратами, тому слід передбачити всі необхіднідля їх впровадження матеріальні і організаційні передумови,а також заздалегідь розробити порядок організації і послідов-ність робот, підготувати відповідну матеріальну базу. Недо-врахування цього моменту — головна причина того, що ре-зультати дослідження залишаються нереалізованими.