2.6. Травлення у товстому кишечнику : Основи фізіології та гігієни харчування : B-ko.com : Книги для студентів

2.6. Травлення у товстому кишечнику

У процесі перетравлення їжі товстий кишечник відіграє незначну роль, оскільки їжа майже повністю перетравлюється і всмоктується у тонкому кишечнику, за винятком рослинної клітковини. У товстій ки­шці відбуваються концентрування хімуса шляхом всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з кишечнику. Тут також відбу­вається всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів.

Під час гідролізу у товстому кишечнику беруть участь ферменти, які надходять з тонкої кишки, та ферменти кишкових бактерій.

Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кі­лькість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеа- зу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці. Однак при порушенні травлення у вищих відділах травного тракту товста ки­шка здатна їх компенсувати шляхом значного підвищення секрето­рної активності.

Регуляція соковиділення в товстій кишці забезпечується місцевими механізмами. Механічне роздратування слизової оболонки кишечнику підсилює секрецію у 8-10 разів.

Функції товстого кишечнику:

У травна — у товстому кишечнику завершуються процеси трав­лення під дією підшлункового, кишкового соків і часткове розщеплен­ня харчових волокон та інших органічних речовин ферментами мікро­організмів;

У всмоктувальна — всмоктування води (1/3), глюкози, вітамінів, амінокислот, солей, часткове всмоктування білків їжі, що не перетра­вилися, та білків — продуктів життєдіяльності мікроорганізмів у негі- дролізованому стані (всмоктуванню заважає лише віддаленість решт- ків білків від слизової оболонки кишечнику);

У регуляторна — стимуляція імунної системи (антигенні продук­ти життєдіяльності мікроорганізмів та неперетравлених білків) і регу­ляція вегетативної нервової системи;

У синтезна — біосинтез вітамінів мікрофлорою товстого кишеч­нику, які частково використовуються організмом: тіаміну (В1), рибо­флавіну (В2), пантотенової кислоти (В3), фолацину (Вс), ніацину (РР), біотину (Н), піридоксину (В6), філохінону (К) та їх всмоктування;

У захисна — захист кишечника від патогенних мікроорганіз­мів, перешкоджаючи їх життєдіяльності та розмноженню через ан­тагонізм.

У товстому кишечнику особливу фізіологічну роль відіграє його мікрофлора. Мікрофлора здатна виконувати три функції: травну, си­нтезуючу і захисну.

Доведено, що мікрофлора кишечнику здійснює синтез вітамінів B1, В2, В6, В12, PP, К. Важливо, що синтезуючі функції серйозно порушу­ються при дефіциті в їжі клітковини й органічних кислот, що є в ово­чах, плодах, а також при надлишковому харчуванні рафінованими ву­глеводами і білками. Зменшується синтез вітамінів і при запорах, що сприяють розвитку гнильної мікрофлори.

Захисна функція нормальної мікрофлори полягає в пригніченні хвороботворних мікробів, що потрапляють у кишечник. Для норма­льної життєдіяльності мікроорганізмів необхідні слабокисле сере­довище і харчові волокна. Найкращим засобом підтримання кишко­вої мікрофлори в активному стані є кисломолочні продукти (діють за рахунок молочнокислих бактерій), пектини і клітковина фруктів, ягід, овочів. М'ясо сприяє розвитку гнильних бактерій. Гниючі ка­лові маси створюють лужне середовище і сприяють росту патоген­ної мікрофлори.

Кишкові палички синтезують вітаміни групи В, що, зокрема, виконують роль технічного нагляду, попереджаючи нескінченний ріст тканин, підтримуючи імунітет, здійснюючи протираковий за­хист. При гнитті білка в товстому кишечнику утворюється метан, що руйнує вітаміни групи В.

Доктор Герзон заявив: «Рак — це помста Природи за неправильно з'їдену їжу». У своїй книзі «Лікування раку» він пише, що з 10 000 випад­ків раку — 9999 є результатом отруєння власними каловими масами.

Цвіль, що утворюється при гнитті харчових продуктів, сприяє роз­витку серйозної патології в організмі.

Таким чином, мікрофлора кишечнику:

♦ формує нормальну слизову оболонку кишечнику;

♦ бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних кислот;

♦ регулює водно-сольовий обмін та газообмін;

♦ бере участь у створенні загального імунітету і підтриманні його на належному рівні;

♦ синтезує вітаміни К і групи В у товстому кишечнику;

♦ частково розщеплює волокна клітковини та пектинів, що були неперетравлені у тонкому кишечнику;

♦ інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу;

♦ зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової кислот);

♦ утворює так званий «вторинний потік нутрієнтів та неаліментарних речовин».

Причини порушення функцій товстого кишечнику:

♦ надмірне споживання рафінованих продуктів (без харчових во­локон) та жирів, що порушує рухову і видільну функції та спричинює інтоксикацію організму;

• споживання м'ясних продуктів невисокої якості і легкоперетрав- леності збільшує процеси гниття та інтоксикацію організму;

• споживання недоступних або погано доступних і водночас низь­комолекулярних вуглеводів посилює бродильні (шумівні) процеси та метеоризм у кишечнику, що збільшує ризик заворотів кишок, гриж та розривів кишечнику.