2.7. Асиміляція їжі організмом. Особливості засвоєння нутрієнтів

Всмоктування — активний фізіологічний процес проникнення пе­ретравлених харчових речовин з порожнини шлунково-кишкового тракту через мембрани в кров, лімфу і міжклітинний простір, а з них у внутрішнє середовище організму. Завдяки цьому процесу здійснюєть­ся надходження харчових речовин з їжі до організму.

У порожнині рота всмоктування незначне, оскільки їжа там не затримується, але деякі речовини (лікарські препарати, ефірні олії та ін.) всмоктуються в ротовій порожнині і дуже швидко потрапляють у кровоносну систему, минаючи кишечник і печінку.

У шлунку всмоктуються деякі амінокислоти, небагато глюкози, вода з розчиненими в ній мінеральними солями і досить істотно всмо­ктується алкоголь.

У тонкому кишечнику відбувається основне всмоктування проду­ктів гідролізу білків, жирів і вуглеводів у кровоносну систему. Білки всмоктуються у вигляді амінокислот, вуглеводи — у вигляді моноса­харидів, жири — у вигляді гліцерину і жирних кислот.

Речовини, що всмокталися в шлунку, тонкому і товстому кишеч­нику, спочатку надходять по портальних венах у печінку, а потім у за­гальне кров'яне русло.

Всмоктування залежить від величини всмоктувальної поверхні. Особливо вона велика в тонкій кишці і створюється за рахунок скла­док, ворсинок і мікроворсинок. Кожна ворсинка — це мікроорган, що містить м'язові скорочувальні елементи, кровоносні і лімфатичні мік- росудини та нервові закінчення.

Велику роль у всмоктуванні відіграють скорочення ворсинок, що натще скорочуються слабко, а за наявності в кишці хімуса — до 6 ско­рочень за хвилину. Екстрактивні речовини їжі, глюкоза, пептиди, деякі амінокислоти підсилюють скорочення ворсинок. Кислий вміст шлунка сприяє утворенню в тонкій кишці спеціального гормону, що стимулює через кров'яне русло скорочення ворсинок.

У товстому кишечнику всмоктування відбувається меншою мі­рою, ніж у тонкому. У ньому всмоктуються третина води, розчинені у ній мінеральні солі та частково білки, що не перетравилися у верхніх відділах кишечнику, або утворилися мікрофлорою кишечнику.

МЕХАНІЗМИ ВСМОКТУВАННЯ

Для всмоктування мікромолекул використовуються такі види транс­портних механізмів:

• пасивний транспорт, що включає в себе дифузію, фільтрацію й осмос;

• полегшена дифузія;

• активний транспорт.

Активний транспорт здійснюється за участю переносника і вимагає ви­трати енергії (рис. 2.8).

Продукти розщеплення вуглеводів, білків та деякі мінеральні речо­вини всмоктуються безпосередньо у кров.

Водорозчинні вітаміни всмоктуються з тонкого кишечнику в кров, де утворюють комплекси з відповідними білками і в такому стані транспортуються до різних тканин організму.

Жиророзчинні вітаміни транспортуються спочатку у лімфу жовч­ними кислотами, а з лімфи надходять у кров.

Водорозчинні вітаміни та мінеральні речовини:

• Fe, Zn, Cu та інші всмоктуються з тонкого кишечнику в кров, де утворюють комплекси з білками-носіями, наприклад металотіонеїну, і в такому вигляді транспортуються до різних тканин.

• Ca, Mg всмоктуються у кров у комплексі з жовчними кислотами та у присутності вітаміну D.

Продукти перетравлення ліпідів:

• розчинні у воді (гліцерин, фосфорна кислота, холін та інші) легко всмоктуються у кров;

• нерозчинні у воді — жирні кислоти, холестерин транспортуються спочатку у лімфу у вигляді комплексів з жовчними кислотами, потім потрапляють у кров.

На процеси асиміляції їжі організмом впливають такі чинники:

ендогенні:

• функціональна (секреторна) здатність залоз та м'язів шлунково- кишкового тракту;

• стан порожнинного, пристінкового і внутрішньоклітинного трав­лення;

 

КРОВ

ДЕЯКІ БІЛКИ

 

ТІАМІН (В1)

КРОВ

+

АМІНОКИСЛОТИ

 

КРОВ

ЛІМФА

КРОВ

ГЛЮКОЗА

КОРОТКО- ТА СЕРЕДНЬО- ЛАНЦЮГОВІ ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

МІЦЕЛИ

ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

ЛІМФА

КРОВ

ХІЛО- МІКРОНИ

ЖИРИ, ДОВГО- ЛАНЦЮГОВІ І 1+ ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

+

ЛІМФА

ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

ХОЛЕСТЕРИН, ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ, В2

 

ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

+

БІЛКИ -

 

НОСІЇ

>1