2.8. Фізіологічні основи голоду і насичення

Центри регуляції системи травлення знаходяться у довгастому мо­зку, які регулюють секрецію травних залоз, процеси жування, ковтан­ня, слиновиділення, блювання, та в проміжному мозку (гіпоталамусі), де розміщені центри голоду, апетиту, ситості та спраги.

Регуляція процесів травлення здійснюється нервовою та гумораль­ною системами. Умовно-рефлекторна нервова регуляція процесів тра­влення здійснюється на вид їжі, її запах, смак, думки про неї та безу­мовно-рефлекторна при надходженні їжі до органів травлення механо- , хемо-, терморецепторами.

Центральна гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрі­шньої секреції (гіпофізом, щитоподібною, наднирниками, підшлунко­вою) та місцево — гормонами стінок шлунково-кишкового тракту (га­стрин, гістамін, секретин) та продуктами гідролізу нутрієнтів.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГОЛОДУ І НАСИЧЕННЯ

Існує кілька теорій, що пояснюють виникнення почуття голоду.

Глюкостатична теорія — відчуття голоду пов'язане із знижен­ням рівня глюкози в крові.

Аміноацидостатична — відчуття голоду створюється зниженням вмісту в крові амінокислот.

Ліпостатична — нейрони харчового центра збуджуються недостат­ком жирних кислот і тригліцеридів у крові.

Метаболічна — подразником нейронів харчового центра є проду­кти метаболізму циклу Кребса.

Термостатична — зниження температури крові викликає почуття голоду.

Локальна теорія — почуття голоду виникає в результаті імпуль- сації від механорецепторів шлунка при його «голодних» скороченнях.

Насичення виникає в результаті порушення нейронів центра наси­чення.

Виділяють первинне, або сенсорне насичення, і вторинне, або об­мінне.

Сенсорне насичення пов'язане з гальмуванням латеральних ядер гі­поталамуса імпульсами від рецепторів рота, шлунка, викликаних їжею. Водночас порушення нейронів вентромедіальних ядер гіпотала­муса приводить до надходження в кров харчових речовин з депо.

Вторинне, обмінне, або щире насичення настає через 1,5-2 го­дини після прийому їжі, коли в кров надходять продукти гідролізу нутрієнтів.

Гормони шлунково-кишкового тракту також відіграють важливу роль у виникненні відчуття голоду і насичення. Холецистокінін, сома- тостатин, бомбезин та інші знижують споживання їжі. Пентагастрин, окситоцин та інші сприяють формуванню відчуття голоду.

Потрібно розрізняти голод і апетит: голод — це потреба організму, апетит — це потреба душі.

При стресі знижується вміст глюкози у крові, відбувається скоро­чення стінок пустого шлунка, а також знижується основний обмін, ви­кидаються катехоламіни у кров.

Апетит виникає під дією умовних подразників: звичний час прийому їжі, думки про їжу, зовнішній вигляд, запах і смак їжі. умови прийому їжі. При цьому виділяється запальний (апетитний) травний сік.

Відчуття ситості формується рецепторами кардіальної зони шлун­ку під впливом тривалості перебування їжі у шлунку, наповненості шлунку, концентрації глюкози, тригліцеридів та вільних амінокислот у крові.

При надмірному заповненні шлунка (з зайнятою кардіальною зо­ною) вмикаються механізми надмірної секреції травних залоз (надмір­ної навіть по відношенню до кількості їжі, яку належить перетравити). Висококалорійна їжа, але невелика за обсягом, створює менші відчут­тя ситості, ніж та, яка містить баластні речовини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Будова системи травлення.

2. Функції системи травлення.

3. Процеси травлення.

4. Травлення в ротовій порожнині.

5. Травлення в шлунку.

6. Травлення в дванадцятипалій кишці.

7. Роль печінки та підшлункової залози у процесах травлення.

8. Травлення у тонкому кишечнику.

9. Порожнинне, пристінкове (мембранне) та внутрішньоклітинне травлення.

10. Функції товстого кишечнику.

11. Причини та наслідки порушення функцій товстого кишечни­ку.

12. Процеси всмоктування харчових речовин.

13. Нейрогуморальна регуляція системи травлення.

14. Механізм формування відчуттів апетиту та насичення.