3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси

Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи.

Білки — стимулюють розвиток центральної нервової системи, регу­люють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умо­вні рефлекси: здібність до навчання, запам'ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів.

Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги:

♦ валін; фенілаланін;

♦ аспарагін; глутамін;

♦ глютамінова кислота.

Знижують стомлюваність: лізин; метіонін; аргінін; аспарагінова кислота.

В енергозабезпеченні клітин мозку беруть участь: аланін; глутамін; цистеїн. Глутамін знижує гостроту психічних захворювань і неврозів, глутамінова кислота виконує медіаторну функцію.

Стимулюють функції наднирників і гіпофізу: триптофан, аргінін, орнітин, тирозин, щитоподібної залози — фенілаланін; тирозин.

Дефіцит білка у раціоні призводить до різкого пригнічення розвит­ку центральної нервової системи, погіршання формування та збере­ження умовних рефлексів, здібності до навчання, послаблення збу­дженості у корі головного мозку.

Вуглеводи — джерело енергії для функціонування мозку: нестача глюкози у крові посилює збудливість клітин головного мозку (емоцій­ні реакції і судоми) та втрати свідомості. Легкозасвоювані вуглеводи тонізують кору головного мозку, знімають її втому. Тому їх постійне вживання є необхідним, але в оптимальних співвідношеннях з поліса­харидами. При нестачі глюкози в крові розвивається гальмування кори головного мозку і посилюються емоційні реакції. Це слід враховувати у стосунках з людьми.

Ліпіди — складові клітинних мембран нейронів та мієлінових оболо­нок нервових волокон (ПНЖК, лецитин, кефалін, фосфатидил-холін).

Вітаміни необхідні для синтезу медіаторів: синтез медіатора аце­тилхоліну відбувається за участі вітаміну В1 з холіну, а синтез норад- реналіну, серотоніну, у-аміномасляної кислоти відбувається у присут­ності вітамінів В6, С. Вітаміни групи В нормалізують функціонування нервової системи. Вітамін В2 покращує діяльність зорового аналізато­ра, РР підтримує діяльність центральної нервової ситеми. При нестачі вітаміну В1 порушується умовно-рефлекторна діяльність мозку, значно слабшають процеси збудження та посилюються процеси гальмування, що призводить до зниження працездатності людини. Вітамін В6 впли­ває на рухові нейрони (хвороба бері-бері).

Мінеральні речовини беруть участь у передачі нервових імпульсів (Na, К, Са), впливають на активність ферментів, які каталізують основні процеси обміну у нейронах та утворення медіаторів (Na, К, Са, Р, Mg); мідь впливає на умовно-рефлекторну діяльність головного мозку, на процеси збудження і гальмування; марганець підвищує збудженість нервової системи.