3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи

Серцево-судинна система складається з серця та кровоносних су­дин різного діаметра.

Серце — це порожнинний м'язовий орган, який складається з пе­редсердя і шлуночків, які перекачують кров по судинах.

Передсердя — верхня частина серця з тонкими стінками; під час його скорочення стулкові клапани відкриваються і кров проходить у шлуночки.

Шлуночки — нижня частина серця з товстими стінками; під час їх­нього скорочення стулкові клапани закриваються, а кров проштовху­ється по судинах.

Стінки серця складаються із:

^ ендокарда — внутрішня сполучнотканинна оболонка серця;

> міокарда — серцевий м'яз, найтовстіша оболонка;

> епікарда — зовнішня сполучнотканинна оболонка;

> перикарда — зовнішня навколосерцева сумка.

Серцеві м'язи мають такі властивості: збудливість, автоматизм, провідність, скорочуваність.

Серце працює ритмічно. Скорочення і розслаблення передсердь і шлуночків взаємоузгоджені і становлять єдиний цикл роботи серця. Тривалість скорочень передсердь 0,1 с, шлуночків — 0,3 с, загальна пауза — 0,4 с. Частота серцевих скорочень індивідуальна і коливаєть­ся від 60 до 80 поштовхів за хвилину.

Роботу серця регулюють нервова і гуморальна системи. Автономна система регулює частоту і силу скорочень серця: симпатична — при­скорює, парасимпатична — уповільнює.

Медіатори гуморальної регуляції: адреналін, норадреналін, а також іони кальцію посилюють і прискорюють серцеве скорочення; ацетил­холін, іони калію — послаблюють їх.

Кровоносні судини поділяються на артерії, вени та капіляри. Вони еластичні, їхня поверхня гладенька. Це забезпечується цілісністю обо­лонок клітин крові.

При осіданні на стінках судин ефірів холестерину та тугоплавких жирних кислот, кальцію, солей сечової кислоти та інших новоутво­рень, вони стають шорсткими, що призводить до пошкодження оболо­нок тромбоцитів, сприяє їх агрегації та утворенню тромбів. Тромб, що відірвався від стінки судини, стає емболом і майже у 100 % випадків призводить до смерті.

Ефіри холестерину та тугоплавких жирних кислот здатні розсову­вати сполучну тканину крупних судин і утворювати аневризму, розрив якої веде до миттєвої смерті. На розвиток серцево-судинних захворю­вань впливають різні фактори (рис. 3.6).

ФАКТОРИ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ХВОРОБ

 

 

 

 

ГІПОДИНАМІЯ ТА НАДМІРНІ ФІЗИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ

 

 

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ паління, алкоголь, наркотики, токсикоманія