7.2. Участь вітамінів у фізіологічних функціях

РЕТИНОЛ (вітамін А), Р — каротин — антиокислювач, фак­тор розвитку, росту, зору.

♦ Необхідний для нормального зору, росту, клітинного диферен­ціювання, відтворення і цілісності імунної системи;

♦ бере участь в енергетичному обміні, регуляції утворення глюко­зи, нормалізує проникність мембран клітин;

♦ сприяє своєчасному злущенню епідермісу;

♦ забезпечує нормальну функцію зору, адаптацію його до різних умов;

♦ необхідний для формування зубів і кісток;

♦ знижує захворюваність на рак (особливо Р-каротин);

♦ підвищує стійкість організму до інфекційних, простудних захво­рювань;

♦ зміцнює волосся, нігті.

При гіповітамінозі (А):

♦ погіршується зір у сутінках (куряча сліпота);

♦ знижується апетит, схуднення;

♦ з'являється сухість шкіри, посивіння волосся;

♦ підвищується сприйнятливість до туберкульозу, запалення ле­гень;

♦ припиняється утворення ферменту лізоциму, захисного фактора проти багатьох інфекцій.

При гіпервітамінозі (А) настають тяжкі розлади обміну речовин, травлення, недокрів'я.

ТОКОФЕРОЛИ (вітамін Е) — вітамін розмноження, антиокис­лювач:

♦ беруть участь в обміні речовин у м'язовій тканині, синтезі креа- тинфосфату, регуляції продукції статевих гормонів;

♦ забезпечують нормальну репродуктивну функцію;

♦ позитивно впливають на стан та функції мембран і кровоносних судин;

♦ стимулюють м'язову діяльність;

♦ сприяють нагромадженню ретинолу у внутрішніх органах.

При гіповітамінозі (Е) характерні:

♦ мозкові крововиливи, запалення суглобів та шкіри;

♦ біль м'язового і нервового походження, м'язова слабість;

• безплідність, порушення вагітності і дистрофія;

• знижується утворення сперми, втрачається статевий інстинкт;

• оксидативний стрес;

• прискорене старіння.

Гіпервітаміноз (Е) не виявлено.

КАЛЬЦИФЕРОЛИ (вітамін D2, D3) — протирахітний фактор:

• регулюють фосфорно-кальцієвий обмін, забезпечують міцність кісток;

• беруть участь в окисно-відновних процесах (прискорюють засво­єння Са і Р через активацію фосфатази);

• стимулюють ріст організму;

• прискорюють окостеніння скелету та загоєння переломів кісток;

• прискорюють виведення свинцю з організму.

При гіповітамінозі (D3) у дітей розвивається рахіт, знижується опірність організму до інфекції, легко відбуваються переломи кісток.

При гіпервітамінозі (D3) вітамін D3 діє як отрута, порушується жировий обмін, відбувається втрата маси тіла, різко підвищується вміст Са і Р в крові та надлишкове відкладення їх у кістах, нирках, кровоносних судинах, серці

ФІЛОХІНОН (вітамін К) — фактор згортання крові:

• необхідний для синтезу протромбіну в печінці, тому його нази­вають фактором згортання крові;

• нормалізує процеси руйнування червоних кров'яних тілець;

• учасник енергетичних процесів;

• посилює біосинтез шлунково-кишкових ферментів;

• синтезується мікрофлорою кишечнику;

Для всмоктування цього вітаміну необхідна жовч.

При гіповітамінозі (К) характерна кровоточивість, недокрів'я, зниження активності низки ферментів.

Гіпервітаміноз (К) не виявлено. Вітамін К синтезується мікрофло­рою кишечнику.

ВІТАМІН F (поліненасичені жирні кислоти — ПНЖК)

• фактор росту організму й обміну кальцію.

ТІАМІН (вітамін В1) — антиневритний фактор, регулятор ді­яльності нервової системи:

• регулює вуглеводний, білковий, жировий і мінеральний обміни;

• забезпечує енергетичні процеси;

• бере участь у передачі нервових імпульсів;

• нормалізує секреторну функцію шлунку;

• важливий при кровотворенні.

При гіповітамінозі (В1) розвивається:

• поліневрит (запалення нервів);

• втрата шкірної чутливості, параліч кінцівок;

• розлад рухової системи (болі в кінцівках, м'язова слабкість, су­доми в литкових м'язах);

• схуднення організму;

• порушення серцево-судинної системи (задишка, серцебиття) та органів травної системи (стійкі закрепи, нудоти).

РИБОФЛАФІН (вітамін В2) — фактор росту:

• необхідний для росту організму;

• забезпечує енергетичні процеси в клітинах;

• нормалізує зір, стан шкіри;

• складова ферментів вуглеводного і білкового обмінів;

• сприяє загоєнню ран;

• забезпечує світловий і колірний зір;

• підсилює утворення гемоглобіну;

• запобігає легеневим захворюванням. При гіповітамінозі (В2) характерно: