12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи

Нефрити — запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит — інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок.

Гломерулонефрит — інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску.

Нефрози — ураження ниркових канальців, при яких характерні набряки як підшкірні, так і внутрішні. У крові багато білка та холесте­рину.

Сечокам'яна хвороба — утворення ниркових каменів внаслідок порушення обміну речовин.

ПРИЧИНИ СЕЧОКАМ'ЯНОЇ ХВОРОБИ

• Обмеження рідини у раціоні;

• тривале нерегулярне і неповноцінне харчування;

• порушення обміну пуринів;

• надмірне споживання пуринів (уратове каміння), щавлевої кис­лоти (оксалатове каміння), фосфорної кислоти (фосфатне каміння);

• порушення обміну молібдену.

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАВДАННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НИРОК

♦ протизапальна спрямованість харчування: зменшення набряків і зміцнення капілярів;

♦ регуляція водно-сольового обміну шляхом аліментарної його ко­рекції;

♦ виведення продуктів обміну з організму;

♦ підтримка імунної системи;

♦ захист організму від оксидативного стресу (шляхом введення до раціону антиоксидантів);

♦ корекція порушених обмінних процесів залежно від функціона­льної здатності нирок (зменшення набряків, зниження артеріального тиску, зменшення виділення білка з сечею, підвищення здатності ни­рок виділяти продукти білкового обміну).

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях ни­рок наведені на рис. 12.5.

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — серцево-судинне захворюван­ня, яке характеризується порушенням коронарного кровообігу та ішемією міокарду. Ішемія — знекровлення серця в результаті спа­зму чи звуження просвіту судини. Різка тривала ішемія призводить до інфаркту.

Форми ІХС : стенокардія, інфаркт міокарду тощо.

Інфаркт міокарду — змертвіння (некроз) частини м'язових клітин серця внаслідок порушення кровообігу в судинах серця і зменшення постачання його клітин киснем і поживними речовинами.

Однією з причин серцево-судинних захворювань є атеросклероз.

Атеросклероз — захворювання, що пов'язане з накопиченням на стінках артерій ліпідів, ефірів холестерину і насичених жирних кислот, складних вуглеводів, фіброзної тканини та кальцію внаслідок пору­шення нервової та ендокринної регуляції ліпідного обміну.

ФАКТОРИ РИЗИКУ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

• Вільнорадикальні та окислювальні процеси;

• виснаження антиокислювальних систем організму;

• надлишок насичених жирних кислот у їжі;

• спадкові порушення жирового та ліпоїдного обміну;

• серцева недостатність.

НАСЛІДКИ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

♦ Гіпертонія;

♦ ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда;

♦ стенокардія, порушення серцевого ритму;

♦ серцева недостатність

ПРИЧИНИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

• Перевтома, надмірне фізичне навантаження;

• психічні травми;

• гіпертонія, паління;

• свинцева інтоксикація;

• порушення оптимального відношення жирних кислот ю6 : ff>3 у харчовому раціоні;

• надмірне споживання коротко- та середньо- ланцюгових жирних кислот;

• тривале споживання «м'якої» води;

• порушення обміну метіоніну та гомоцистеїну;

• оксидативний стрес.

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАВДАННЯ ПРИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

^ Корекція обмінних розладів: ліпідного та вуглеводного (змен­шення споживання коротко- та середньоланцюгових жирних кислот з молочно-жировими продуктами та погано метаболізованих вугле­водів);

^ підтримка (стабілізація) імунної системи і мінерального статусу; > обмеження вживання кухонної солі та рідини;

У збагачення раціону солями К і вітамінами;

У нормалізація виведення з організму продуктів обміну речовин (харчові волокна в оптимальній кількості);

У нормалізація в'язкості крові та зсідання крові (оптимальний баланс між поліненасиченими жирними кислотами родин ю3 і ю6 як 1 : 0,3-0,4);

У зміцнення судинної стінки і покращання тонусу судин та цирку­ляції крові (вітамін С, біофлавоноїди, обмеження споживання холесте­рину, насичених жирних кислот).

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях наведені на рис. 12.6.