НАВЧАЛЬНО-КОНТРОЛЮЮЧІ ТЕСТИ

магниевый скраб beletage

РОЗДІЛ 1. Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема

Виберіть правильні відповіді:

1. Здоров'я — це:

а) стан фізичного, психологічного та соціального благополуччя;

б) гармонія та єдність фізичних, соціальних, емоційних, розумових та духов­них функцій;

в) всі відповіді правильні.

2. Аліментарні речовини — це:

а) білки;

б) ліпіди;

в) вуглеводи;

г) вітаміни;

д) мінеральні речовини;

ж) баластні речовини;

з) отруйні речовини.

3. Назвіть неаліментарні речовини, які шкідливі для людського організму:

а) баластні речовини;

б) попередники синтезу БАР;

в) флаворні речовини;

г) антиаліментарні речовини.

4. Які нутрієнти є джерелом енергії:

а) вода;

б) жири;

в) вуглеводи;

г) білки;

д) вітаміни;

ж) мінеральні речовини;

з) вітаміни.

5. Есенціальні нутрієнти — це:

а) моносахариди;

б) полісахариди;

в) незамінні амінокислоти;

г) незамінні жирні кислоти;

д) вітаміни;

ж) макро- та мікроелементи.

6. Який основний постулат теорії збалансованого харчування:

а) їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин, від яких вона може бути очищена, та шкідливих речовин;

б) необхідними компонентами їжі є нутрієнти та баластні речовини;

в) надходження харчових речовин до організму забезпечується внаслідок по­рожнинного, мембранного та внутрішньоклітинного травлення та синтезу но­вих речовин, у тому числі незамінних;

г) надходження харчових речовин до організму забезпечується внаслідок по­рожнинного та внутрішньоклітинного травлення.

7. Який основний постулат теорії адекватного харчування:

а) їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин, від яких вона може бути очищена, та шкідливих речовин;

б) необхідними компонентами їжі є нутрієнти та баластні речовини;

в) надходження харчових речовин до організму забезпечується внаслідок по­рожнинного, мембранного та внутрішньоклітинного травлення та синтезу но­вих речовин, у тому числі незамінних;

г) надходження харчових речовин в організмі забезпечується внаслідок по­рожнинного та внутрішньоклітинного травлення.

8. Назвати, яку функцію їжі забезпечують смакові, екстрактивні та аро­матичні речовини:

а) енергетичну;

б) пластичну;

в) біорегуляторну;

г) імуннорегуляторну;

д) інформаційну; ж) реабілітаційну.

9. Назвати, які функції їжі забезпечують білки:

а) енергетичну;

б) пластичну;

в) біорегуляторну;

г) імуннорегуляторну;

д) інформаційну;

ж) реабілітаційну;

з) регуляторну.

10. Назвати, яка з функцій їжі забезпечується утворенням ферментів та гормонів: а) інформаційна;

б) реабілітаційна;

в) біорегуляторна;

г) імуннорегуляторна;

д) пластична.

11. Імуннорегуляторна функція їжі — це:

а) утворення ферментів та гормонів;

б) надходження до організму смакових речовин;

в) здатність організму протидіяти шкідливим чинникам.

12. Раціональне харчування забезпечує профілактику:

а) аліментарних захворювань;

б) захворювань багатофакторного походження;

в) професійних захворювань.

13. Дієтичне харчування забезпечує профілактику:

а) професійних захворювань;

б) хронічних захворювань;

в) захворювань багатофакторного походження;

г) аліментарних захворювань.

14. Назвати вид харчування хворих, які перебувають у стаціонарі:

а) дієтичне;

б) лікувальне;

в) раціональне;

г) превентивне.

15. Назвати вид харчування, яке має використовувати населенням з фак­тором ризику захворювання:

а) дієтичне;

б) лікувальне;

в) раціональне;

г) превентивне.

16. Назвати вид харчування, що використовується у шкідливих умовах праці:

а) дієтичне;

б) лікувальне;

в) раціональне;

г) превентивне.

17. Назвати вид харчування, який належить до альтернативних видів ха­рчування:

а) дієтичне;

б) лікувальне;

в) раціональне;

г) превентивне;

д) редуковане.

18. Назвати різновиди харчування, що мають певний режим і враховують фізіологічні потреби організму у нутрієнтах:

а) дієтичне;

б) лікувальне;

в) раціональне;

г) превентивне;

д) редуковане.

РОЗДІЛ 2. Система травлення і процеси травлення

Виберіть правильні відповіді:

1. Як називаються зміни харчових речовин, що призводять до утворення з полімерів мономерів, які всмоктуються у кров чи лімфу?

а) травлення;

б) всмоктування; б) гідроліз.

2. Які складові входять до травної системи?

а) травний канал, підшлункова залоза, печінка;

б) стравохід, ротова порожнина, шлунок;

в) стравохід, ротова порожнина, шлунок, тонка та товста кишка.

3. Чим вкритий травний канал всередині?

а) слизовою оболонкою;

б) м'язовою тканиною;

в) нервовими клітинами.

4. Яка основна функція слизової оболонки травного каналу?

а) захисна;

б) всмоктувальна;

в) розкладає певні речовини.

5. Які шари обумовлюють моторну функцію органів травлення?

а) м'язові;

б) нервові;

в) захисні.

6. Як називається центр ЦНС, куди передають інформацію рецепторні утворення про якість їжі?

а) травний;

б) рецепторний;

в) інформаційний.

7. Які речовини надходять у дванадцятипалу кишку?

а) жовч;

б) підшлунковий сік;

в) підшлунковий сік, жовч.

8. З яких органів надходить жовч у дванадцятипалу кишку?

а) печінка, жовчний міхур;

б) жовчний міхур;

в) печінка.

9. Під впливом яких речовин і мікроорганізмів відбувається глибокий розпад залишків їжі у товстому кишечнику?

а) ферментів;

б) слизу;

в) амінокислот.

10. У якому вигляді повинна бути їжа, щоб смакові відчуття могли сприйматися рецепторами язика?

а) розчинена в слині;

б) пережована;

в) у нормальному стані.

11. Коли протягом дня смакові рецептори найменш чутливі до сприйнят­тя їжі?

а) вранці;

б) ввечері;

в) вдень.

12. Навести межі оптимальної температури ( С), при якій виявляється смак гарячих страв та напоїв найбільшою мірою

а) 35-40;

б) 40-45;

в) 25-30.

13. Яке значення рН середовища слини?

а) 7,5;

б) 6,5;

в) 8,5.

14. Яка назва антибактеріальної сполуки, яка входить до складу слини?

а) лізоцин;

б) муцин;

в) пепсин.

15. Який основний фермент слини?

а) а-амілаза;

б) Р-амілаза;

в) мальтаза;

16. Гідроліз якої речовини каталізує а-амілаза?

а) крохмаль;

б) білок;

в) ліпіди.

17. Які емоції можуть повністю припинити слиновиділення?

а) негативні;

б) позитивні;

в) негативні й позитивні.

18. До якої речовини розщеплюється крохмаль під дією а-амілази?

а) мальтози;

б) рибози;

в) пепсину.

19. Як змінюється секреція слини під впливом їжі з неприємним смаком?

а) зменшується;

б) збільшується;

в) не змінюється.

20. Якою системою організму регулюється акт ковтання?

а) нервовою;

б) травною;

в) м'язовою.

21. Які ферменти продукують головні секреторні клітини шлунку?

а) протеази;

б) амілази;

в) секретин.

22. Яку кислоту продукують обкладні секреторні клітини шлунку?

а) соляну;

б) сірчану;

в) азотну.

23. За допомогою якого ферменту відбувається гідроліз білків їжі у шлун­ку?

а) пепсину;

б) рибофлавіну;

в) трипсину.

24. Чи є м'ясні, рибні та грибні навари сильними стимуляторами секреції шлункового соку?

а) так; б) ні;

в) не впливають.

25. Яке м'ясо є найсильнішим стимулятором секреції шлункового соку?

а) смажене;

б) варене;

в) тушковане;

26. Якими збудниками шлункової секреції є какао, вода, овочі?

а) слабкі;

б) сильні;

в) середні.

27. За рахунок яких рідин забезпечується травлення у дванадцятипалій кишці?

а) підшлунковий сік, жовч;

б) підшлунковий сік;

в) підшлунковий сік, жовч, слиз.

28. Які інгредієнти їжі сприяють пошкодженню підшлункової залози?

а) гострі приправи;

б) сіль;

в) холестерин.

29. Яка дія жовчі на жири?

а) емульгуюча;

б) денатуруюча;

в) гідролітична.

30. Яка дія жовчі на пепсин?

а) інактивуюча;

б) активуюча;

в) емульгуюча.

31. Яка їжа і напої викликає спазм жовчних протоків?

а) холодна;

б) гаряча;

в) тепла.

32. Як змінюється надходження жовчі у дванадцятипалу кишку під впли­вом ксиліту і сорбіту?

а) підвищується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини

1. Що підтримує функцію організму та його властивості на певному, від­носно сталому рівні?

а) гуморальна система регуляції;

б) нейрогуморальна система регуляції;

в) гормональна регуляція.

2. Які є типи нейронів:

а) чутливі;

б) вставні;

в) рухові;

г) немає правильної відповіді;

д) всі відповіді правильні.

3. Що таке вставний нейрон?

а) аксони якого йдуть до м'язів;

б) аксони якого йдуть від рецептора;

в) відростки якого не виходять за межі ЦНС;

г) який з'єднує чутливі та рухові нейрони;

д) дендрити якого йдуть від рецептора;

е) дендрити якого йдуть до м'язів.

4. Що є скупченням довгих відростків нейронів, вкритих оболонкою?

а) нерви;

б) рецептори;

в) нервові вузли.

5. Алгоритм виконання рефлекторної дуги:

а) рецептор-чутливі нейрони-ЦНС-рухові нейрони-робочий орган;

б) рецептор-чутливі нейрони-рухові нейрони-ЦНС-робочий орган;

в) рецептор-чутливі нейрони-рухові нейрони-робочий орган.

6. Тривалість рефлексу в соматичній НС, с:

а) 0,002;

б) 0,004;

в) 0,06.

7. Скільки пар мають черепно-мозкові нерви:

а) 8;

б) 12; в) 22.

8. Скільки пар мають спинномозкові нерви:

а) 21;

б) 11; в) 31.

9. Адреналін та норадреналін — це:

а) ліпіди;

б) гормони;

в) ферменти.

10. Корковий і мозковий шари є складовою наднирників:

а) так;

б) ні.

11. Інсулін перетворює:

а) а-і Р-глюкозу на у- глюкозу;

б) у- глюкозу на а-і Р-глюкозу;

в) а-глюкозу на у-і Р-глюкозу.

12. Чоловічі гормони — це:

а) тестостерон;

б) естрогени;

в) прогестерон.

13. До залоз змішаної секреції належать:

а) наднирники;

б) гіпофіз;

в) підшлункова залоза;

г) щитоподібна залоза.

14. Що таке руховий нейрон?

а) аксони якого йдуть до м'язів;

б) аксони якого йдуть від рецептора;

в) відростки якого не виходять за межі ЦНС;

г) який з'єднує чутливі та рухові нейрони;

д) дендрити якого йдуть до м'язів;

ж) дендрити якого йдуть від рецептора.

15. Що входить до складу нерва?

а) кровоносні судини;

б) відростки нейронів;

в) тіла нейронів;

г) тіла і відростки нейронів.

 

16. Які властивості нервової системи забезпечують здійснення рефлексів?

а) збудження;

б) м'язове скорочення;

в) гальмування;

г) секреція.

17. Залози внутрішньої секреції виробляють гормони, які надходять у:

а) кишечник;

б) кров;

в) тканинну рідину;

г) нервові клітини.

18. Які вітаміни необхідні для утворення еритроцитів?

а) В12;

б) В2;

в) В1.

19. Зсідання крові забезпечують:

а) фібриноген;

б) речовина, що знаходиться в лейкоцитах;

в) речовина, що знаходиться в тромбоцитах;

г) речовина, що знаходиться в еритроцитах.

20. Лейкоцити:

а) мають форму диска, не мають ядра;

б) здатні до фагоцитозу і продукції антитіл;

в) у цитоплазмі знаходиться гемоглобін;

г) у цитоплазмі знаходиться речовина, яка обумовлює зсідання крові.

21. Які з наведених властивостей організму можуть вважатися природже­ним імунітетом?

а) несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок перенесеної; ін­фекційної хвороби;

б) несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок введення лікува­льної сироватки;

в) несприятливість до захворювання, на які хворіють тварини;

г) здатність до фагоцитозу.

22. Які з наведених властивостей організму можуть вважатися набутим імунітетом?

а) несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок перенесеної ін­фекційної хвороби;

б) несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок введення лікува­льної сироватки;

в) несприятливість до захворювання, на які хворіють тварини;

г) здатність до фагоцитозу.

23. Як впливає на роботу серця адреналін?

а) збільшує частоту серцевих скорочень;

б) зменшує частоту серцевих скорочень;

в) збільшує силу серцевих скорочень;

г) зменшує силу серцевих скорочень;

д) не впливає на частоту серцевих скорочень;

е) не впливає на силу серцевих скорочень.

24. Як впливають на роботу серця солі калію?

а) збільшують частоту серцевих скорочень;

б) зменшують частоту серцевих скорочень;

в) збільшують силу серцевих скорочень;

г) зменшують силу серцевих скорочень;

д) не впливають на частоту серцевих скорочень;

е) не впливають на силу серцевих скорочень.

25. Як впливають на роботу серця солі кальцію?

а) збільшують частоту серцевих скорочень;

б) зменшують частоту серцевих скорочень;

в) збільшує силу серцевих скорочень;

г) зменшує силу серцевих скорочень;

д) не впливають на частоту серцевих скорочень;

е) не впливають на силу серцевих скорочень.

РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків

1. Білки — високомолекулярні азотовмісні біополімери, мономерами яких є:

а) L-амінокислоти;

б) D-амінокислоти;

в) замінні та незамінні амінокислоти.

2. Білки виконують такі функції:

а) енергетичну, пластичну, біорегуляторну, транспортну, імуннозахисну, мо­торну, опорну, рецепторну;

б) енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, транспортну, імун- нозахисну, реабілітаційну;

в) енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, транспортну, імун- нозахисну, інформаційну.

3. Дефіцит білків в організмі дорослих призводить до:

а) зниження маси тіла, працездатності, кровотворення, травлення, імунного захисту;

б) гальмування працездатності, нервово-психічних реакцій, новоутворень у суглобах;

в) збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

4. Надлишок білків в організмі дорослих призводить до:

а) зниження маси тіла, працездатності, кровотворення, травлення, імунного захисту;

б) гальмування працездатності, нервово-психічних реакцій, новоутворень у суглобах;

в) збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

5. Якої амінокислоти часто не вистачає в раціонах?

а) тирозину;

б) триптофану;

в) ізолейцину.

6. Якої амінокислоти часто не вистачає в раціонах:

а) лізину;

б) цистину;

в) треоніну.

7. Якої амінокислоти часто не вистачає в раціонах:

а) метіоніну;

б) валіну;

в) треоніну.

8. Якої продукт багатий на метіонін?

а) яєчний жовток;

б) сир;

в) легені.

9. Нормування білків у харчовому раціоні здійснюється за:

а) азотистим балансом;

б) характером діяльності людини;

в) індивідуальними особливостями організму.

10. Азотистий баланс для здорової людини повинен бути:

а) позитивний;

б) адекватний;

в) негативний.

11. Азотистий баланс для дитячого організму повинен бути:

а) позитивний;

б) адекватний;

в) негативний.

12. Безпечний рівень споживання білку (г на 1 кг маси тіла)

а) 0,75-0,8;

б) 1,0-1,2; в) 1,8-2,5.

13. Атакованість білків in vitro:

а) хімічний метод оцінки біологічної цінності білків;

б) біохімічний метод оцінки біологічної цінності білків;

в) біологічний метод.

14. Коефіцієнт ефективності білка визначається:

а) збільшенням маси тіла по відношенню до спожитого білка;

б) співвідношенням кількості засвоєного білка до його спожитої кількості;

в) часткою азоту спожитого білка, що затрималася в організмі.

15. Коефіцієнт засвоєння білка визначається:

а) збільшенням маси тіла по відношенню до спожитого білка;

б) співвідношенням кількості засвоєного білка до його спожитої кількості;

в) часткою азоту спожитого білка, що затрималася в організмі.

16. Чиста утилізація білка визначається:

а) збільшенням маси тіла по відношенню до спожитого білка;

б) співвідношенням кількості засвоєного білка до його спожитої кількості;

в) часткою азоту спожитого білка, що затрималася в організмі.

17. Засвоєння білків покращує:

а) денатурація до 70° С;

б) денатурація до 100° С;

в) тривала теплова обробка.

18. Засвоєння білків погіршує:

а) денатурація до 70° С;

б) гідратація;

в) тривала теплова обробка.

РОЗДІЛ 5. Фізіолого-гігієнічне значення ліпідів

1. Жири виконують такі функції:

а) енергетичну, пластичну, регуляторну, транспортну, харчову, термоізоля­ційну, амортизаційну, естетичну;

б) енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, імуннозахисну;

в) енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, імуннозахисну, реа­білітаційну, інформаційну.

2. Дефіцит жирів в організмі людини призводить до:

а) зниження засвоєння вітамінів А, Е, D;

б) порушення жирового обміну;

в) збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

3. Надлишок жирів в організмі людини призводить до:

а) зниження засвоєння вітамінів А, Е, D;

б) порушення жирового та холестеринового обміну;

в) збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

4. Жирні кислоти родини ю3 — це:

а) похідні ліноленової жирної кислоти;

б) похідні лінолевої жирної кислоти;

в) похідні арахідонової жирної кислоти.

5. Жирні кислоти родини ю6 — це:

а) похідні ліноленової кислоти;

б) похідні лінолевої кислоти;

в) похідні арахідонової кислоти.

6. Дефіцитні жирні кислоти — це:

а) похідні ліноленової жирної кислоти;

б) похідні лінолевої жирної кислоти;

в) похідні арахідонової жирної кислоти.

7. Нестача ненасичених жирних кислот призводить до:

а) гальмування утворення мембран клітин та передчасного їх руйнування;

б) прискореного старіння організму;

в) зниження імунітету та виникнення серцево-судинних захворювань.

8. Надлишок ненасичених жирних кислот призводить до:

а) гальмування утворення мембран клітин та передчасного їх руйнування;

б) прискореного старіння організму;

в) зниження імунітету та серцево-судинних захворювань.

9. Переоксидне окислення ліпідів викликають:

а) вільні радикали;

б) радіація;

в) кисень.

10. Антиоксиданти — речовини, що захищають організм від ланцюгового окислення ліпідів:

а) вітаміни А, Е, С;

б) вітаміни А, D, Е, Р-каротин;

в) біомікроелементи Fe Se Mn Cu.

11. Антиоксиданти — речовини, що захищають організм від ланцюгового окислення ліпідів:

а) біомікроелементи Se, Mn, Cu, Zn;

б) вітаміни А, D, Е, Р -каротин;

в) розмаринова кислота та спирти.

12. Яка речовина міститься у нерафінованій олії?

а) пальмітинова кислота;

б) фосфатиди;

в) вітамін А.

13. Лецитин — біологічно активна речовина, яка належить до:

а) фосфоліпідів;

б) стеринів;

в) ліпідів.

14. Холестерин — біологічно активна речовина, яка належить до:

а) фосфоліпідів;

б) стеринів;

в) ліпідів.

15. Лецитин входить до складу:

а) ацетилхоліну;

б) фосфоліпіду;

в) Р-ситостерину.

16. Лецитин входить до складу:

а) мембран клітин та мієлінових оболонок;

б) фосфоліпіду;

в) Р-ситостерину.

17. Холестерин входить до складу:

а) клітинних мембран та мієлінових оболонок;

б) фосфоліпіду;

в) Р-ситостерину.

18. Холестерин входить до складу?

а) статевих жіночих гормонів;

б) статевих чоловічих гормонів;

в) вітаміну К.

19. Холестерин у великій кількості міститься у:

а) ікрі лососевій;

б) салі свинячому;

в) яйцях.

20. Холестерин є фактором ризику:

а) атеросклерозу;

б) цукрового діабету;

в) серцево-судинних захворювань.

21. Біологічна цінність жирів характеризується:

а) жирнокислотним складом та вмістом біологічно активних речовин;

б) перетравлюваністю та засвоєнням жирів;

в) натуральністю жирів.

22. Вміст продуктів окислення, гідролізу і полімеризації не повинен пере­вищувати:

а) 0,1 %;

б) 1 %; в) 10 %.

23. Частка рослинних жирів від загальної кількості жиру у добовому ра­ціоні становить:

а) 20 %;

б) 30 %;

в) 70 %.

24. Частка тваринних жирів від загальної кількості жиру у добовому ра­ціоні становить:

а) 20 %;

б) 30 %;

в) 70 %.

25. Добова потреба у холестерині становить:

а) 100-200 мг;

б) 300-600 мг;

в) 1-2 г.

РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів

1. До засвоюваних (доступних) вуглеводів належать:

а) моно- та дисахариди;

б) три- та чотирисахариди;

в) полісахариди водоростей.

2. До незасвоюваних (недоступних) вуглеводів належать:

а) інулін;

б) три- та чотирисахариди;

в) полісахариди.

3. Вуглеводи виконують такі функції:

а) енергетичну, пластичну, захисну, специфічну, резервну, регуляторну, хар­чову;

б) енергетичну, пластичну, захисну, біорегуляторну, імуннозахисну, резерв­ну;

в) енергетичну, пластичну, захисну, біорегуляторну, імуннозахисну, резерв­ну, реабілітаційну.

4. Для запобігання утворення в організмі недоокислених продуктів жи­рів необхідно забезпечити надходження з їжею:

а) легкозасвоюваних вуглеводів;

б) полісахаридів;

в) повноцінних білків.

5. Який вуглевод не потребує інсуліну для засвоєння:

а) фруктоза;

б) лактоза;

в) крохмаль.

6. Який вуглевод нормалізує життєдіяльність корисної мікрофлори у кишечнику?

а) фруктоза;

б) лактоза;

в) крохмаль.

7. Який вуглевод збільшує глікемічну криву?

а) фруктоза;

б) глюкоза;

в) крохмаль.

8. Надлишок доступних вуглеводів призводить до виникнення:

а) серцево-судинних захворювань;

б) порушення обміну речовин;

в) цукрового діабету.

9. Надлишок доступних вуглеводів призводить до:

а) зниження імунного статусу організму;

б) жирової дистрофії печінки;

в) порушення процесів травлення.

10. Надмірне споживання вуглеводів потребує збільшення споживання для нормалізації вуглеводного обміну:

а) вітамінів групи В;

б) мінеральних речовин Cu, Mn, Zn;

в) білків.

11. Яка залежність глікемічного індексу та засвоєння вуглеводів:

а) пропорційна;

б) обернено пропорційна;

в) відсутня.

12. Які продукти мають низький глікемічний індекс:

а) арахіс;

б) банани;

в) кавуни.

13. Які продукти мають середній глікемічний індекс:

а) молоко;

б) картопля відварена;

в) рис відварений.

14. Які продукти мають високий глікемічний індекс:

а) йогурт;

б) вермішель;

в) картопля печена.

15. Надлишок харчових волокон:

а) знижує адсорбцію мінеральних речовин;

б) гальмує перистальтику кишечнику;

в) сприяє жовчнокам'яній хворобі.

16. Дефіцит харчових волокон:

а) знижує адсорбцію мінеральних речовин;

б) посилює бродіння у тонкому кишечнику;

в) спричиняє пухлини товстого кишечнику і прямої кишки.

17. Фізіологічна роль пектинових речовин:

а) бактерицидна, інсулінознижуюча, протизапальна;

б) реабілітаційна, регуляторна, детоксикаційна;

в) антихолестеринова, кровозупинна, інформаційна.

18. Вуглеводи можуть синтезуватися в організмі із:

а) амінокислот;

б) жирів;

в) білків.

19. Добова потреба у вуглеводах:

а) 100-200 г;

б) 200-300 г;

в) 400-500 г.

20. Натуральні замінники цукру — це:

а) стевіозид;

б) сахарин;

в) цикламат.

РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму

1. Вітаміни — це:

а) низькомолекулярні сполуки, які не депонуються в організмі;

б) низькомолекулярні сполуки, які депонуються в організмі;

в) високомолекулярні сполуки, які діють в організмі як ферменти.

2. Вітаміни:

а) не мають енергетичних і пластичних властивостей;

б) не синтезуються в організмі і надходять до організму з їжею;

в) діють на обмінні процеси в організмі як каталізатори.

3. Водорозчинні вітаміни — це:

а) фолацин;

б) філохінон;

в) ергокальциферол.

4. Жиророзчинні вітаміни — це:

а) токофероли;

б) біотин;

в) біофлавоноїди.

5. Вітаміноподібні сполуки — це:

а) токофероли;

б) біотин;

в) біофлавоноїди.

6. Антиокислювач, фактор розвитку, росту та зору — це:

а) ретинол;

б) вітаміни Е, В2;

в) аскорбінова кислота.

7. Протирахітний фактор, стимулятор росту — це:

а) кальциферол;

б) ретинол;

в) вітамін В2.

8. Захворювання, пов'язане з дефіцитом вітаміну А:

а) цинга;

 

б) «бері-бері»;

в) «куряча сліпота».

9. Джерела вітаміну А:

а) тільки рослинні продукти;

б) продукти тваринного і рослинного походження;

в) тільки продукти тваринного походження.

10. Вітаміни групи В:

а) забезпечують функціонування нервової системи;

б) необхідні для росту кісток, впливають на обмін Са, Р;

в) впливають на вуглеводний обмін, підвищують опірність організму до про­студних захворювань.

11. При дефіциті в організмі вітаміну Д необхідно включити до раціону:

а) плоди шипшини, квашену капусту, чорну смородину;

б) печінку, дріжджі, хліб з борошна грубого помелу, гречану і вівсяну крупи;

в) вершкове масло, яєчний жовток, риб'ячий жир.

12. Добова потреба людини у вітаміні С становить:

а) 50-90 мг;

б) 1-2 мг;

в) 0,02-0,04 мг.

13. Який продукт багатий на аскорбатоксидазу?

а) огірки;

б) томати;

в) перець.

14. У яких продуктах відсутня аскорбатоксидаза?

а) чорній смородині;

б) томатах;

в) капусті.

15. До якої групи речовин належить аскорбатоксидаза?

а) антивітаміни;

б) антиферменти;

в) вітаміни.

16. Який продукт багатий на вітаміни групи В?

а) картопля;

б) хліб;

в) хліб з висівками.

17. Технологічний процес кулінарної обробки продуктів рослинного похо­дження найбільше впливає на вітамін:

а) С; б) А; в) Е.

18. Які вітаміни містяться в яловичині?

а) Вь В2, В6, РР, С;

б) А, С, Вь В12;

в) А, В6, холін, каротин.

19. Які вітаміни містяться в овочах?

а) В1, В2, РР, С;

б) В1, В2, РР;

в) А, В6, холін, каротин.

20. Які речовини харчових продуктів мають захисні властивості відносно вітаміну С?

а) амінокислоти;

б) залізо;

в) крохмаль.

РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму

 Мінеральні речовини поділяються на:

а) макроелементи та мікроелементи;

б) катіони і аніони;

в) макроелементи і біомікроелементи.

 Кровотворні елементи — це:

а) Cu, Co, Ni;

б) Fe, Zn;

в) Fe, Zn, Mn.

 Елементи, які пов'язані із кісткоутворенням — це:

а) Ca, P;

б) Mn, Sr;

в) Ca, P, Mn, Sr.

 Елементи, які пов'язані із ендемічними захворюваннями — це:

а) F, J;

б) F, Sr;

в) Fе, J.

 Мінеральні речовини, які підтримують кислотно-лужну рівновагу та осмотичний тиск крові — це:

а) Ca, Mg, K, NA, P, S, Cl;

б) Ca, Mg, K, NA, Fe, Cu;

в) Ca, K, NA, Cu, Co, Ni.

 

 Кальцій:

а) розширює судини і знижує артеріальний тиск;

б) фактор зсідання крові;

в) підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

 Калій:

а) посилює виведення води з організму;

б) затримує воду в організмі;

в) знижує кількість холестерину у крові.

 Натрій:

а) посилює виведення води з організму;

б) затримує воду в організмі;

в) знижує кількість холестерину у крові.

 Фосфор:

а) забезпечує генетичну функцію;

б) прискорює загоєння кісткових переломів;

в) має антитоксичну дію.

 Хлор:

а) забезпечує солоний смак їжі;

б) посилює виведення води з організму;

в) має антихолестеринну дію.

 Магній:

а) розширює судини і знижує артеріальний тиск;

б) фактор зсідання крові;

в) підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

 Надлишок кухонної солі:

а) підвищує артеріальний і осмотичний тиск;

б) затримує воду в організмі;

в) сприяє скороченню міокарда і скелетних м'язів.

 Кобальт:

а) стимулює утворення гемоглобіну та еритроцитів;

б) нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

в) знижує кількість холестерину у крові.

 Фтор:

а) стимулює утворення гемоглобіну та еритроцитів;

б) нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

в) знижує кількість холестерину у крові.

 

 Залізо:

а) підвищує вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові;

б) нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

в) знижує кількість холестерину у крові.

 Залізо:

а) підвищує опірність організму до фізичних навантажень;

б) запобігає розвитку некрозу печінки;

в) підвищує стійкість організму до вірусів та бактерій.

 Мідь:

а) підвищує опірність організму до фізичних навантажень;

б) запобігає розвитку некрозу печінки;

в) підвищує стійкість організму до вірусів та бактерій.

 Мідь:

а) входить до складу ферментів;

б) запобігає розвитку некрозу печінки;

в) посилює білковий обмін.

 Селен:

а) входить до складу ферментів;

б) внутрішньоклітинний антиокислювач;

в) посилює жировий обмін.

 Марганець:

а) входить до складу ферментів;

б) антиокислювач;

в) посилює жировий обмін.

 Цинк:

а) має кровотворну, ліпотропну та гормональну роль;

б) забезпечує нормальний психічний розвиток та емоційний стан людини;

в) посилює вуглеводний обмін.

 Йод:

а) відіграє кровотворну, ліпотропну та гормональну роль;

б) забезпечує нормальний психічний розвиток та емоційний стан людини;

в) структурний елемент гормонів підшлункової залози.

 Покращують засвоєння кальцію:

а) вітамін D, лактоза, оптимальне співвідношення Р і Mg;

б) оптимальне співвідношення Р і Mg;

в) наявність вітаміну D.

 Покращують засвоєння кальцію:

а) вітамін D, лактоза, оптимальне співвідношення Р і Mg;

б) оптимальне співвідношення Р і Mg;

в) наявність вітаміну D.

 Покращують засвоєння заліза:

а) вітамін С;

б) вітамін С і солі кальцію;

в) фітин, таніни.

 Погіршують засвоєння заліза:

а) високий вміст жирів та низький вміст білків;

б) вітамін С і солі кальцію;

в) фосфати, фітин, таніни.

 Який продукт містить засвоюване гемове залізо?

а) нирки;

б) крупа вівсяна;

в) сир твердий.

 Який продукт містить легкозасвоюваний кальцій?

а) печінка;

б) крупа вівсяна;

в) сир твердий.

 Демінералізуючі чинники заліза:

а) фітин, харчові волокна;

б) щавлева кислота, таніни;

в) фітин, харчові волокна, таніни.

 Демінералізуючі чинники кальцію:

а) фосфати, харчові волокна;

б) щавлева кислота, фітин;

в) таніни, харчові волокна.

РОЗДІЛ 9. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів

1. Бактерицидні та антивірусні властивості проявляють речовини, які підвищують опірність організму до них — це:

а) повноцінні білки, вітамін С;

б) повноцінні білки, поліненасичені жирні кислоти;

в) вітамін С.

2. Антитоксичні властивості мають речовини, які підтримують детокси- каційну функцію печінки — це:

а) повноцінні білки, багаті на сірковмісні амінокислоти;

б) вітаміни групи В;

в) харчові волокна.

3. Антихолестеринові властивості проявляють:

а) повноцінні білки, вітаміни групи В;

б) поліненасичені жирні кислоти;

в) магній, мідь.

4. Нейтралізуючі властивості проявляють речовини, які нейтралізують та знешкоджують шкідливі чинники довкілля — це:

а) повноцінні білки, вітаміни групи В;

б) поліненасичені жирні кислоти, лецитин;

в) харчові волокна.

5. Ліпотропні властивості проявляють речовини, які запобігають жиро­вому переродженню печінки — це:

а) повноцінні білки, багаті на сірковмісні амінокислоти;

б) поліненасичені жирні кислоти;

в) калій, магній, йод.

6. Антиоксидантні властивості мають речовини, які протидіють утво­ренню вільних радикалів в організмі — це:

а) вітаміни А, Е, С, Р, Р-каротин;

б) поліненасичені жирні кислоти;

в) калій, мідь, селен, цинк.

7. Антиканцерогенні властивості мають речовини, які протидіють утво­ренню ракових клітин — це:

а) харчові волокна, вітаміни А, С, Р-каротин;

б) лецитин, кефалін;

в) кальцій, мідь, селен, цинк.

8. Атимутагенні властивості мають речовини, які запобігають мутаціям гену клітин — це:

а) вітаміни групи В, А, С, Р-каротин;

б) повноцінні білки, багаті на сірковмісні амінокислоти;

в) оптимальні співвідношення кальцію, міді, селену, цинку.

9. Інсулінознижуючі властивості мають речовини:

а) мінеральні, цинк, хром;

б) інулін, глюкоза;

в) полісахариди.

10. Кровотворні властивості мають речовини:

а) мінеральні, залізо, мідь, кобальт, нікель;

б) залізо, вітаміни С, В6, Ві2;

в) гранати, печінка.

11. Антиатерогенні властивості мають речовини, які запобігають розвит­ку атеросклерозу — це:

а) мінеральні, залізо, мідь, кобальт, нікель;

б) залізо, вітаміни С, В6, В12;

в) поліненасичені жирні кислоти.

12. Антигерогенні властивості мають речовини, які запобігають старінню організму — це:

а) вітаміни РР, В2, С, Р, холін;

б) залізо, вітаміни С, В6, В12;

в) поліненасичені жирні кислоти.

13. Антирадіаційні властивості мають речовини, які запобігають негати­вному впливу радіації — це:

а) сукупність антиоксидантних, ліпотропних, кровотворних властивостей;

б) сукупність бактерицидних, адсорбційних, кровотворних властивостей;

в) харчові волокна, сірковмісні амінокислоти, ПНЖК.

14. Діуретичні властивості мають речовини, що сприяють виведенню во­ди з організму — це:

а) продукти з великим вмістом калію;

б) молокопродукти, овочі;

в) кавуни, дині.

15. Адсорбційні властивості мають речовини, що сприяють виведенню з організму токсичних речовин — це:

а) продукти з великим вмістом калію;

б) целюлоза, клітковина, пектини;

в) сірковмісні амінокислоти.

16. М'ясо і м'ясопродукти є джерелом:

а) вітамінів А, Е, групи В;

б) вітамінів Вь В6, В12, РР;

в) мінеральних речовин Fe, Ca, Cu, Zn.

17. Риба і рибопродукти є джерелом:

а) сірковмісних амінокислот;

б) вітамінів Вь В6, Ві2, РР;

в) мінеральних речовин Fe, Ca, Cu, Zn.

18. Молоко і молокопродукти є джерелом:

а) незамінних амінокислот з ліпотропною дією;

б) вітамінів Вь В6, С, РР;

в) мінеральних речовин Fe, Ca, К.

19. Яйця і яйцепродукти є джерелом:

а) кровотворних мінеральних речовин;

б) вітамінів Вь В6, В12, РР;

в) ліпідів та легкозасвоюваних вуглеводів.

20. Крупи є джерелом:

а) мінеральних речовин, які зв'язані з фітином;

б) вітамінів Вь В6, В12, РР;

в) харчових волокон та легкозасвоюваних вуглеводів.

РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування

1. За рахунок яких двох протилежних процесів забезпечується обмін речовин?

а) асиміляції, дисиміляції;

б) асиміляції, розпаду;

в) асиміляції, гідролізу.

2. У результаті якого процесу в організмі вивільняється енергія, необ­хідна для підтримки його життєдіяльності?

а) асиміляції;

б) дисиміляції;

в) гідролізу.

3. Назвати методи визначення енерговитрат організмом людини:

а) пряма, непряма калориметрія;

б) калориметрія, хронометраж;

в) хронометраж, табличний метод.

4. На основі яких показників можна визначити енерговитрати методом непрямої калориметрії?

а) рівень азоту, коефіцієнт дихання;

б) коефіцієнт дихання;

в) рівень азоту, коефіцієнт фізичної активності.

5. Якій кількості білка, окисленого організмом, відповідає 1 г азоту, що виділяється з сечею?

а) 6,25; б) 5,25; в) 4,25.

6. Назвати середню величину основного обміну для дорослої людини ма­сою 70 кг?

а) 70 ккал;

б) 60 ккал;

в) 65 ккал.

7. На скільки груп поділяють доросле населення залежно від виду діяль­ності?

а) 5;

б) 6; в) 4.

8. Яка оптимальна тривалість між прийомами їжі?

а) 4-5 год.;

б) 3-4 год.;

в) 5-6 год.

9. Назвати розподіл їжі для дорослої людини ( % від добового раціону) на сніданок, обід, вечерю при чотириразовому харчуванні:

а) 20-25, 10-15, 40-45, 20-25;

б) 10-15, 20-25, 20-25, 40-45;

в) 10-15, 20-25, 30-35, 30-35.

10. Обмін речовин та енергії — це:

а) комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в ор­ганізмі, які забезпечують його ріст, розвиток, життєдіяльність та репродукцію;

б) комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в ор­ганізмі, які забезпечують його життєдіяльність;

в) комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в ор­ганізмі, які забезпечують його розвиток.

11. Основний обмін — це:

а) енергія на забезпечення діяльності метаболічно активних тканин організму у стані повного спокою;

б) енергія на забезпечення діяльності метаболічно активних тканин організму у стані руху;

в) енергія на забезпечення діяльності метаболічно активних тканин організму.

12. Величина основного обміну — це:

а) кількість енергії, що витрачається на основний обмін за годину;

б) кількість енергії, що витрачається на основний обмін за хвилину;

в) кількість енергії, що витрачається на основний обмін за добу.

13. Специфічно-динамічна дія їжі — це:

а) енергія, що витрачається на синтез білків;

б) енергія, що витрачається на процеси травлення і засвоєння їжі;

в) енергія, що витрачається на процеси розщеплення жирів і вуглеводів.

14. Коефіцієнт фізичної активності — це:

а) відношення регульованих енерговитрат до величини основного обміну при певному рівні фізичної активності;

б) відношення нерегульованих енерговитрат до величини основного обміну при певному рівні фізичної активності;

в) відношення загальних енерговитрат до величини основного обміну при певному рівні фізичної активності.

15. Раціональне харчування — це:

а) забезпечення організму поживними речовинами;

б) доцільно організоване та своєчасне постачання організму людини пожив­ною та смачною їжею, яка містить оптимальну кількість нутрієнтів, необхід­них для підтримання життя, росту, розвитку та підвищення працездатності;

в) забезпечення організму білками, жирами, вуглеводами, вітамінами і міне­ральними речовинами в необхідній кількості.

16. При неправильному режимі харчування виникають такі хвороби, як:

а) виразка шлунку, черевний тиф;

б) виразка шлунку, дванадцятипалої кишки, гастрит;

в) виразка шлунку, дванадцятипалої кишки, гастрит, дизентерія.

17. При споживанні надмірної кількості твердих жирів виникає фактор ризику:

а) атеросклерозу;

б) атеросклерозу, цукрового діабету;

в) серцево-судинних захворювань.

18. При споживанні надмірної кількості твердих жирів та копчених про­дуктів виникає фактор ризику:

а) атеросклерозу;

б) онкологічних захворювань;

в) серцево-судинних захворювань.

19. Добова потреба у вуглеводах дорослої людини, зайнятої важкою фізи­чною працею, становить:

а) 90 г;

б) 150 г;

в) 400 г;

г) 600 г.

20. Добова потреба у вуглеводах дорослої людини, зайнятої легкою фізич­ною працею, становить:

а) 150 г; б) 400 г; в) 600 г.

21. Добова потреба у білку дорослої людини, зайнятою розумовою працею, становить:

а) 90 г;

б) 150 г;

в) 400 г.

22. Добова потреба у жирі дорослої людини, зайнятою розумовою працею, становить:

а) 90 г;

б) 150 г;

в) 400 г.

23. Добова потреба людини у вітаміні С становить:

а) 50-90 мг;

б) 1-2 мг;

в) 0,02-0,04 мг.

24. Яку частку ( %) від добової енергетичної потреби людини становлять білки?

а) 11-13;

б) 10-11; в) 15-16.

25. Яку частку ( %) від добової енергетичної потреби людини становлять жири?

а) 10-15;

б) 15-20;

в) 25-30.

РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення

1. Працездатне населення України залежно від КФА поділяється на:

а) 4 групи;

б) 5 груп;

в) 6 груп.

2. Яким повинен бути харчовий раціон людей розумової праці:

а) відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

б) мати антистресову, антиоксидантну, ліпотропну дію;

в) забезпечувати організм повноцінними білками, вітамінами, мінеральними речовинами.

3. Які наслідки нераціонального харчування людей розумової праці:

а) захворювання серцево-судинної системи, хвороби обміну речовин та орга­нів травлення;

б) ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз;

в) хвороби органів травлення.

4. Яким повинен бути режим харчування людей зайнятих розумовою працею?

а) 3-разовим;

б) 4-разовим;

в) 5-разовим.

5. Яким повинен бути раціон харчування для студентів:

а) сніданок із 2-х страв й тонізуючого напою, обід з 3-х страв та десерту, ве­черя із 2-х страв та заспокійливого напою;

б) відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

в) індивідуальним, залежно від потреб та можливостей організму.

6. Які наслідки нераціонального харчування студентів:

а) захворювання серцево-судинної системи, хвороби обміну речовин та орга­нів травлення;

б) гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, хвороби печінки;

в) хвороби органів травлення, нервові стреси, неврози.

7. Яким повинен бути раціон харчування для працівників гарячих цехів:

а) відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

б) відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість вітамінів, міне­ральних речовин та стимуляторів шлунково-кишкових ферментів;

в) поповнювати втрати організмом води, мінеральних речовин.

8. Яким повинен бути режим харчування для людей, які працюють у га­рячих цехах:

а) 3-разовим;

б) 4-разовим;

в) 4-разовим (основне приймання їжі через 1-2 години після фізичної праці).

9. Як впливає на організм робітників важка праця?

а) знижує шлунково-кишкову секрецію;

б) підвищує втомлюваність, нервовість та стреси;

в) сприяє розвиткові серцево-судинних захворювань.

10. Яким повинен бути раціон харчування для робітників важкої праці?

а) відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

б) відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість білків, жирів, ву­глеводів;

в) поповнювати втрати організмом води, мінеральних речовин, водорозчин­них вітамінів.

11. Які фізіологічні особливості дитячого організму?

а) перевага асиміляції над дисиміляцією;

б) високий рівень адаптаційних можливостей організму;

в) низький рівень основного обміну.

12. Як впливають соціальні фактори на дитячий організм?

а) зростання емоційної збудженості;

б) зростання апетиту;

в) підвищення секреції травних залоз.

13. Яким повинен бути раціон харчування дітей та підлітків?

а) відповідати енерговитратам, віку і масі тіла;

б) відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість білків, жирів, ву­глеводів, вітамінів та мінеральних речовин;

в) поповнювати втрати організмом енергії, нутрієнтів, вітамінів та мінераль­них речовин.

14. Які жири рекомендується використовувати у харчуванні дітей та під­літків?

а) тваринні та рослинні;

б) тільки молочні;

в) рослинні жири у натуральному вигляді та молочні.

15. Які білки рекомендується використовувати у харчуванні дітей та під­літків?

а) повноцінні тваринні;

б) тваринні та рослинні;

в) повноцінні, легкозасвоювані, багаті на ростові амінокислоти.

16. Які вуглеводи рекомендується використовувати у харчуванні дітей та підлітків?

а) легкозасвоювані;

б) 1/3 легкозасвоюваних і 2/3 крохмалю;

в) 2/3 легкозасвоюваних і 1/3 крохмалю.

17. Для забезпечення росту та розвитку дитячого організму необхідні:

а) вітаміни A, D, кальцій, магній;

б) повноцінні білки і легкозасвоювані вуглеводи;

в) повноцінні білки, вітаміни і ліпіди.

18. Які фізіологічні особливості організму людей похилого віку?

а) перевага асиміляції над дисиміляцією;

б) послаблення метаболічних процесів;

в) прискорення моторики шлунку та кишечнику.

19. Яким повинен бути раціон харчування людей похилого віку?

а) відповідати фактичним енерговитратам організму, бути збалансованим;

б) відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість молочних білків, вітамінів, мінеральних речовин;

в) поповнювати втрати організмом енергії, нутрієнтів, вітамінів та мінераль­них речовин.

РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування

1. До фізіологічних основ побудови лікувальних дієт не належать:

а) спрямована зміна режиму і умов харчування;

б) обов'язковість дотримання принципів раціонального харчування;

в) забезпечення засвоєння нутрієнтів організмом;

г) індивідуалізація харчування.

2. Назвати закони, що не входять до переліку законів лікувального хар­чування:

а) закон правильного режиму харчування;

б) закон кількісної, якісної відповідності та збалансованості;

в) закон адекватності;

г) закон щадіння.

3. До законів лікувального харчування належать:

а) закон різноманітності;

б) закон динамічності;

в) закон інформативності;

г) закон всебічності;

4. Щадіння є одним з основних принципів побудови лікувальних дієт. При цьому мають на увазі:

а) хімічне щадіння: обмеження вмісту різних хімічних речовин у дієті, у тому числі холестерину;

б) лише механічне щадіння, у тому числі вид кулінарної обробки;

в) щадіння, у тому числі термічне: обмеження споживання страв з високою (більше 60° С та низькою (нижче 15° С) температурою;

г) щадіння, у тому числі тісно пов'язане з реологічними властивостями, зок­рема консистенцією їжі.

5. Під час складання харчового раціону при ожирінні слід керуватися такими принципами:

а) обмеження солі, спецій, прянощів, екстрактивних речовин з м'яса та риби;

б) обмеження споживання білків та харчових волокон;

в) механічне щадіння.

6. Під час складання харчового раціону при ожирінні не слід керуватися такими принципами:

а) обмеження кількості солі та води у харчовому раціоні;

б) підвищення біологічної активності харчового раціону за рахунок вітамінів та мікроелементів;

в) термічне щадіння;

г) відповідність харчування обміну речовин.

7. У харчових раціонах хворих на серцево-судинні захворювання необхідно:

а) не допускати потрапляння в їжу кухонної солі та холестерину;

б) збільшити кількість простих вуглеводів в їжі;

в) збагатити їжу харчовими волокнами;

г) збагатити їжу вітаміном С та Mg, P.

8. Завдання харчування при захворюваннях органів травлення передба­чають:

а) встановлення балансу мікрофлори кишечнику; г) підвищення секреторної функції шлунково-кишкового тракту;

в) щадіння та нутрієнтна підтримка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту;

г) відповідність енергетичної цінності харчового раціону енерговитратам.

9. Харчовий раціон хворих на цукровий діабет та людей, що можуть вхо­дити до групи ризику із захворюванням на цукровий діабет:

а) повинні враховувати ступінь тяжкості захворювання, наявність ожиріння, характер праці, відпочинку;

б) за енергоцінністю повинні враховувати масо-ростові дані та енергетичні витрати організму;

в) повинні враховувати обмеження вмісту харчового волокна та підвищення легкотравності та засвоюваності їжі.

10. При хворобах органів травлення до харчового раціону висувають такі вимоги:

а) різні заходи, у тому числі режим харчування 5-6-разовий;

б) різні заходи, у тому числі вживання газованих напоїв;

в) рекомендується вживати тільки м'який, свіжий хліб;

г) різні заходи, у тому числі дозволяється вживати м'ясні, рибні та грибні бу­льйони.

11. Харчування хворих на серцево-судинні захворювання не повинно пе­редбачати:

а) різні заходи, у тому числі корекцію ліпідного, вуглеводного обмінів і об­меження вживання кухонної солі;

б) різні заходи, у тому числі обмеження води та харчових волокон;

в) різні заходи, у тому числі обмеження вмісту у харчовому раціоні холесте­рину, насичених жирних кислот;

г) різні заходи, у тому числі фактори зміцнення судинної стійкості (вітамін С, біофлавоноїди) та підтримання імунної системи.

12. Які супи можна включати в меню при дієті № 1, що забезпечує хімічне щадіння?

а) суп-пюре із овочів;

б) солянка збірна м'ясна;

в) борщ на м'ясному бульйоні;

г) суп-пюре з птиці.

13. Для підвищення функціональної здатності печінки, які нутрієнти об­межуються у раціоні при дієті № 5:

а) білки;

б) вуглеводи;

в) жири;

г) мінеральні речовини.

14. Які нутрієнти обмежуються у раціоні при дієті № 10, яка призначена для хворих при порушеннях функцій серцево-судинної системи?

а) білки;

б) вуглеводи;

в) жири;

г) мінеральні речовини.

15. Які продукти мають слабку сокогінну дію?

а) яйця зварені круто;

б) січені страви з м'яса припущені;

в) свіжий хліб;

г) чай.

16. Які продукти мають високу сокогінну дію?

а) яйця зварені некруто;

б) тушковані страви;

в) підсушений хліб;

г) негазовані напої.

17. Які продукти швидко засвоюються?

а) фрукти та ягоди;

б) тушковані страви;

в) підсушений хліб;

г) рафінована олія.

18. Які продукти повільно засвоюються?

а) фрукти та ягоди;

б) свіжий хліб;

в) підсушений хліб;

г) тушковані страви.

19. Які продукти збуджують серцево-судинну і нервову системи?

а) фрукти та ягоди;

б) цибуля, часник;

в) тугоплавкі жири;

г) смажені та тушковані страви.

20. Які продукти стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту?

а) фрукти та ягоди;

б) солоні, солодкі, кислі продукти;

в) смажені та тушковані страви;

г) бульйони, гострі страви, копченості.

21. Які продукти гальмують моторику шлунково-кишкового тракту?

а) фрукти та ягоди;

б) солоні, солодкі, кислі продукти;

в) теплі напої і страви;

г) бульйони, гострі страви, копченості.