4.1. Вплив світла на організм людини

магниевый скраб beletage

Фактором, що визначає сприятливі умови праці, є раціональнеосвітлення робочої зони і робочих місць. Коли правильно розрахо-вано і підібрано освітлення виробничих приміщень, очі працюючо-го протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізнятипредмети і знаряддя праці. Такі умови освітлення сприяють знижен-ню виробничого травматизму і професійного захворювання очей.

Погане освітлення виробничої зони може призвести до погір-шення якості виконуваних робіт, наприклад, можуть залишитисянепоміченими розриви, що з'явилися, потертості, витік палив іолій, механічні домішки в паливі й інше, що, у свою чергу, призво-дить до зниження безпеки праці. Погане освітлення виробничихтериторій може стати причиною багатьох важких і смертельнихвипадків, таких, як наїзд самохідних засобів механізації, що руха-ються.

Природне освітлення має велике гігієнічне значення, що виявля-ється в значній тонізуючій дії на організм людини внаслідок того, щоорганізм людини мільйони років пристосовувався до такого освіт-лення. Тривала відсутність природного (сонячного) світла гнітючедіє на психіку людини. Санітарні норми передбачають обов'язковебезпосереднє природне освітлення виробничих, адміністративних,підсобних і побутових приміщень.

Природне освітлення не використовується у виняткових випад-ках (використовується електричне штучне освітлення), наприклад,у приміщеннях, де обслуговуючий персонал перебуває короткочас-но і де не проводяться спостереження за виробничим процесом: ускладах, що розташовуються в підвалах та інш.

Погане освітлення робочих місць є однією з причин низької про-дуктивності праці. При недостатньому освітленні очі працюючогонапружені, при цьому складно відрізнити оброблювані предмети,знижується темп роботи, погіршується загальний стан організмулюдини.

Утомлюваність ока залежить від інтенсивності процесів, якіпроходять у ньому, - акомодації, конвергенції, адаптації.

Акомодація - це здатність ока змінювати кривизну криштали-ка, для того, щоб ясно бачити предмети, що знаходяться на різнихвідстанях від нього. Стомлюваність м'язів, керуючих кришталиком,може призвести до короткозорості і далекозорості.

Конвергенція - це здатність ока при розгляданні предметів, щоблизько знаходяться, приймати положення, при якому зорові про-мені перетинаються на закріпленому предметі.

Адаптація - зміна чутливості ока залежно від яскравості освіт-лення. Адаптація обумовлена зміною діаметра зіниці. З цієї причинирізка і часта зміна яскравості чи освітленості предметів, що викли-кають переадаптацію, призводить до стомлюваності органів зору.

Раціональне освітлення повинно задовольняти ряд вимог іумов. Воно повинно бути:

достатнім, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі, що роз-глядаються;

стабільним - для цього напруга в електричній мережі не пови-нна коливатися більше ніж на 4 %;

рівномірно розподіленим на робочих поверхнях, щоб очам недоводилося потрапляти з дуже темного місця у світле і навпа-ки;

таким, що не викликає сліпучої дії на око людини, як від самогоджерела світла, так і від відбиваючих поверхонь, що знаходятьсяв полі зору робітника. Зменшення відзеркалювання джерел світ-ла досягається шляхом застосування світильників;

таким, щоб не виникали різкі тіні на робочих місцях, у проїздах,проходах. Цього можна уникнути при правильному розташуван-ні світильників, прожекторів (на стоянці ПК, пероні та інш.);

безпечним - не призводити до вибуху, пожежі у виробничихприміщеннях.

4.2. Види освітлення виробництв. Джерела освітлення

Освітлення робочої зони і робочих місць може бути природнимі штучним.

Природне освітлення:

бічне - здійснюється через світлові прорізи у стінах;

верхнє - через світлові ліхтарі в дахах, а також прорізи в місцяхперепадів висот суміжних прольотів будинку;

комбіноване - через прорізи для бічного і верхнього освітлення.Штучне електричне освітлення виробничих ділянок і будинків

може бути: загальним і комбінованим.

Загальне освітлення - це освітлення для створення мінімальнонеобхідної освітленості у виробничому приміщенні.

Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташу-ванні світильників), так і посиленим на окремих ділянках виробни-чого приміщення за рахунок локалізованого розташування світиль-ників. Загальне освітлення застосовують у приміщеннях, де умовироботи потребують освітленості не більше 50лк і де застосуваннямісцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами.

Комбіноване освітлення застосовується для створення доситьвисоких рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночас-ному використанню систем загального і місцевого освітлення.

Місцеве освітлення поділяється на стаціонарне і переносне.Використання тільки місцевого освітлення за умов промисловихпідприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця восвітленості робочих місць і навколишнього середовища спричинюєвиникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці.

Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки при прове-денні разових і періодичних робіт.

Штучне електричне освітлення розподіляють на:

робоче, що забезпечує нормовану освітленість робочих місць зазвичайних умов виробництва;

аварійне, призначене для продовження виробничих процесів чиевакуації людей під час вимикання основного робочого освіт-лення. Воно повинно створювати освітленість не менш 5 % віднормованого робочого освітлення;

ремонтне, призначене для огляду і ремонту у важкодоступнихмісцях. Для цього використовують мережі напругою 12 і 36 В;

охоронне і чергове, для яких підключають, за звичай, частинусвітильників робочого чи аварійного освітлення.

Для штучного освітлення використовуються лампи розжарю-вання та люмінесцентні лампи низького і високого тисків. Лампирозжарювання працюють за рахунок нагрівання електричним стру-мом до 2500-3000 °С вольфрамової нитки. Для того, щоб нитка неперегоряла швидко (через розпилення), у колбі лампи малої потуж-ності створюють вакуум; лампи великої потужності наповнюютьнейтральним газом - аргоном чи азотом, новітні типи ламп - крип-тоном чи ксеноном.

У ламп розжарювання строк служби не перевищує 1000 год.

Енергія, що використовується на світло у цих лампах, не переви-щує 3-5 % від споживаної енергії.

Світлові характеристики ламп розжарювання

Світлові характеристики ламп розжарювання наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Напруга мережі 127 В

Напруга мережі 220 В

їй m

=К ч§ ^

§ .й

Й m

=К ч§ ^

§ .й

Й m

=К ч§ ^

§ .й

Й m

=К ч§ ^

§ .й

о*

m 2сп

о*

віт пот

сп

о*

m 2сп

 

віт пот

сп

15

124

200

3050

15

95

200

2510

25

225

300

4875

25

191

300

4100

40

380

400

6760

40

336

400

5700

60

645

500

8725

60

540

500

7560

100

1275

750

13690

100

1000

750

12230

150

2175

1000

19000

150

1710

1000

17200

Люмінесцентні лампи, що мають переваги перед лампами роз-жарювання, знаходять більш широке застосування.

Люмінесцентна лампа низького тиску - скляна трубка, покри-та зсередини люмінофором, що утримує суміш парів ртуті й аргону.Протікання електричного струму через цю суміш викликає світіннялюмінофору. Використовуючи різні люмінофори, можна змінюватиспектр світлового потоку, наближаючи його до спектра природногосвітла.

Переваги люмінесцентних ламп:

а)         більш велика світловіддача, ніж у ламп розжарювання;

б)         спектр світлового потоку кращий, який можна поліпшити у разіпотреби;

в)         яскравість менша, що зменшує сліпучу дію на очі;

г)         строк служби у два-п'ять разів більший, ніж у ламп розжарювання;

д)         нагрівання поверхні трубки порівняно низька - від 40 до 50 °С.Недоліки люмінесцентних ламп:

- негативне відношення до різних температур повітря і зниженнянапруги в мережі. Наприклад, якщо температура повітря нижче+5 °С і напруга мережі на 10 % нижча необхідної, то лампа не

запалюється. При температурі повітря вище +35 °С можливийвихід з ладу дроселя і виникнення пожежної небезпеки;

конструкція світильників дуже складна через спеціальну пуско-регулюючу апаратуру;

світловий потік пульсує при живленні змінним струмом, що зу-мовлює стробоскопічний ефект - відчуття множинності пред-метів, що рухаються. Такі перекручення зорового сприйняттястворюють небезпеку травматизму, оскільки може виникнутинеправильне уявлення про стан предметів, особливо тих, щообертаються, наприклад, ілюзія зупинки частин верстатів і дви-гунів.

Для зниження ступеня коливання світлового потоку і, отже,стробоскопічного ефекту використовують схеми включення ламп,коли поруч розташовані лампи живляться напругою, зрушеною зафазою одна відносно другої на 90°.

Використовують люмінесцентні лампи різних кольорів:холодно-білого кольору (ЛХБ), білого кольору (ЛБ), тепло-білогокольору (ЛТБ), денного світла (ЛД), денного світла з поліпшеноюпередачею кольору (ЛДК).-

Освітлення виробничих площадок поза будинками доцільноздійснювати ртутними лампами високого тиску з виправленою ко-льоровістю (ДРЛ і ДРІ).

Незважаючи на наявність люмінофора, що повинен виправлятиспектр випромінювання ламп ДРЛ у червоній частині, звичні при-родні фарби предметів при освітленні цими лампами дуже змінені.

Переваги ламп ДРЛ - компактність при високій одиничній потуж-ності - 80, 125, 250, 400, 700 і 1000 Вт і великий термін служби - від3000 до 6000 год.

Арматуру для кріплення джерела світла називають сві-тильником. Арматура, крім того, служить для раціональногорозподілу світлового потоку джерела, захисту від механічнихушкоджень і забруднення, захисту очей від блискості джерелсвітла.

Від яскравих частин джерел світла (нитка розжарювання, по-верхня люмінесцентної лампи) захист очей здійснюється завдякизахисному куту світильника (рис.4.1) - куту у, утвореному горизон-таллю, що проходить через нитку розжарювання лампи, і лінією, щоз'єднує крайню точку нитки розжарювання з протилежним краємвідбивача.

На виробничих під-приємствах застосовуютьрізні типи світильників.Система освітлення раціо-нальна лише при правиль-ному виборі і розміщеннісвітильників. Тип світиль-ників визна-чається: характе-ром вироб-ничого живленняприміщен-ня і технологічно-го про-цесу, необхідною без-пекою, якістю освітлення і зручністю обслуговування. Сліпуча діясвітла усувається при правильно обраній висоті підвісу світильни-ків. Для освітлення виробничих територій, а також під'їзних колій ідворів доцільно застосовувати прожектори. Вони здатні забезпечи-ти високу вертикальну освітленість при високій економічності.

Добра освітленість робочих приміщень залежить не тільки від пра-вильного вибору типу світильників, їхньої потужності і розташування,але й від обробки і фарбування стін, стелі й устаткування. Стелі слідфарбувати у білий колір, а стіни й устаткування - у світлі кольори.

Світильники загального освітлення в приміщеннях з підвище-ною небезпекою й особливо небезпечних можуть живитися елек-тричним струмом напругою 220 В, якщо висота їхньої установки неменше 2,5 м і конструкція виключає випадковий дотик до струмове-дучих частин світильників.

Переносні світильники місцевого освітлення повинні живитисянапругою не вище 12 В за таких негативних умов у виробничомуприміщенні: тіснота, можливість зіткнення з металевими заземле-ними поверхнями, незручне одноманітне положення робітника.

Коли світильники працюють від напруги нижче 220 В, вони по-винні живитися від понижувальних трансформаторів з електрични-ми роздільними обмотками. Використання автотрансформаторів втаких випадках не допускається.

4.3. Нормування виробничої освітленості

Виробниче освітлення необхідно нормувати на робочих поверхнях.Освітленість вимірюється у люксах. Однак нормування рівня освітле-ності природним світлом у люксах викликало б великі труднощі, тому

71

що освітленість природним світлом коливається в дуже широких меж-ах в залежності від періоду року, часу дня, стану хмарності, що відобра-жають властивості поверхні землі (сніг, трав'яний покрив, асфальт таінш.). Тому показником ефективності природного освітлення є коефі-цієнт природної освітленості (К.П.О.), виражений у відсотках:

Е

e = -5-100%,

Ен

де: e - коефіцієнт природної освітленості в будь-якому місці Аусередині приміщення у %; Ев - освітленість у місці А, освітлюва-ному світлом видимого через світловий проріз ділянки небосхилу,лк; Ен - освітленість горизонтальної площини в той же момент часупоза виробничим приміщенням, освітлюваної рівномірно розсіяним(дифузійним) світлом усього небосхилу, лк.

Коефіцієнт природної освітленості нормується в залежності відточності виконуваних робіт. Точність робіт визначається розміра-ми об'єкта розрізнення - мінімальний розмір предмета, елемента,що потребує роздільного спостереження в процесі роботи (тріщина,ширина подряпини, товщина дроту, напису на шкалах контрольно-вимірювальних приладів та інш.).

Коли виробничі приміщення розташовуються нижче 45° північ-ної широти і північніше 60°, то нормовані значення К.П.О., наведенів табл.4.2, відповідно збільшуються на 0,75 і 1,2.

Природне освітлення у виробничих приміщеннях установлене зурахуванням одержання максимально можливої освітленості (зале-жить від роду освітлення), коли скло ліхтарів і бічних світлових про-різів чисте. Скло очищають не рідше двох разів на рік при невеликихкількостях диму, пилу і кіптяви, при значних кількостях - не рідшечотирьох разів на рік. Стіни і стелі повинні бути світлих тонів.

У НАОП Санітарними нормами СНіП ІІ-4-79 встановлені міні-мально допустимі значення освітленості штучним світлом (табл.4.3).

При виконанні робіт I-IV, V^ V6 категорій рекомендується вико-ристовувати тільки систему комбінованого освітлення. Загальне освіт-лення в системі комбінованого повинно, по можливості, здійснюватисягазорозрядними лампами. Норми освітленості (табл.4.3) необхідно під-вищувати на одну ступінь по шкалі освітленості в наступних випадках:а) якщо виконуються роботи I-VI категорій, коли відстань від ока

до розглянутого об'єкта більша 0,5 м;

б)         коли існує підвищена небезпека травматизму, а освітленість всистемі загального освітлення не більше 150 лк (наприклад, підчас заточування інструменту на заточувальних верстатах та ро-боті на гільйотинних ножицях);

в)         в класних приміщеннях, де навчаються підлітки, і коли нормо-вана освітленість не перевищує 300 лк;

г)         під час роботи I-IV категорій, якщо зорова робота виконуєтьсябезперервно упродовж половини робочого дня і більше;

д)         у тих приміщеннях, де відсутнє природне освітлення і постійноперебувають люди.

Норми освітленості необхідно знижувати:

а)         під час короткочасного перебування робітників у виробничомуприміщенні;

б)         якщо в приміщенні встановлено устаткування, що не потребуєпостійного обслуговування.

4.4. Проектування систем штучного освітлення

Перед тим, як розраховувати освітленість виробничого примі-щення треба:

визначити систему освітлення;

вибрати тип джерела світла і тип світильників;

визначити розряд приміщення відповідно до санітарних норм інорму освітленості;

розмістити світильники;

розрахувати освітленість на робочих поверхнях;

уточнити кількість світильників;

визначити одиничну потужність ламп.

Обираючи систему освітлення, виходять з погляду економічнос-ті або гігієнічності. Система комбінованого освітлення більш еконо-мічна і дозволяє на робочих місцях створювати високу освітленість.Система загального освітлення з погляду гігієни праці краща, томущо вона дозволяє створити рівномірний розподіл освітленості увсьому приміщенні, усунути різкі тіні й контрасти. У майбутньому,зі зростанням енергооснащеності загальне освітлення неминуче по-винно витиснути комбіноване освітлення.

Коли обирається тип джерела світла, перевага віддається газо-розрядним лампам, як найбільш економічним. Газорозрядні лампизастосовуються в приміщеннях, не освітлених природним світлом, денеобхідне тонке розрізнення кольорів і виконуються точні роботи.

При виборі джерела світла для загального освітлення виробни-чих приміщень доцільно застосовувати:

люмінесцентні лампи ЛБ, тому що вони мають задовільну пере-дачу кольорів і високу світлову віддачу;

для освітлення робочих місць, де існують підвищені вимоги допередачі кольору, - лампи ЛД;

при дуже високих вимогах до передачі кольору - лампи ЛДЦ.Лампи ДРЛ, ксенонові, натрієві використовуються для освіт-лення відкритих просторів.

Тип світильників визначається характером виробничого приміщення.Світильники в системі загального освітлення розташовують водин ряд, у кілька рівнобіжних рядів, у шаховому порядку та інш.

Слід також регламентувати відстань від крайнього ряду світиль-ників до стіни. Коли робочі поверхні розташовуються уздовж стін,то ця відстань дорівнює 0,25-3 м; при відсутності робочих поверхоньбіля стін - 0,4-5 м.

Прожектори розміщують групою по 10-15 шт при освітленнівеликих територій - більше 1000 м2 з високим рівнем нормованоїосвітленості і тоді, коли кількість опор повинна бути мінімальноюПід час освітлення територій площею не більше 3000-5000 м2 засто-совують індивідуальне розташування прожекторів: 1-2 шт. Для усу-нення блискості під час прожекторного освітлення передбачаєтьсяустановка прожекторів на опори визначеної висоти.

Наприклад, прожектор ПЗС-35 з лампою 1500 Вт, 220 В пови-нен установлюватися на опору висотою не менше 17 м, з лампою500 Вт, 127 В - 20 м; прожектор ПЗС-45 з лампою 1000 Вт, 220 В ілампою 1000 Вт, 127 В - відповідно на 22 і 30 м.

Існує кілька методів розрахунку освітленості. Для розрахункуосвітленості при загальному рівномірному освітленні використову-ють метод розрахунку за питомою потужністю (метод ватів ) іметод з світловим потоком.

Розрахунок освітленості за питомою потужністю:

nW,

W =

s

де: W - питома потужність, Вт/м2; n - загальна кількість ламп,шт; W - потужність однієї лампи ,Вт; S - площа освітлюваного при-

міщення, м2.

Питома потужність залежить від типу світильників, висоти їх-нього підвісу, коефіцієнта запасу і коефіцієнтів відбиття стін і стель.У спеціальних таблицях наведені питомі потужності освітлюваль-них установок залежно від рівня нормованої освітленості. Якщозгідно з таблицею визначена питома потужність установки, то по-тужність однієї лампи визначають за формулою:

VVjj     .

n

Значення потужності лампи округляють до найближчого стан-дартного. Розрахунок за методом питомої потужності застосовуєть-ся для наближених розрахунків освітленості приміщень.

Розрахунок освітленості за світловим потоком:

(4.1)

45 SkZ

де: Еср - середня освітленість, лк; n - число ламп у приміщенні,шт; F - світловий потік однієї лампи, лм (табл.4.1); Т| - коефіцієнтвикористання світлового потоку світильника; S - площа робочоїповерхні, м2; k - коефіцієнт запасу; він приймається: для люмінес-центних ламп при малій кількості пилу - 1,5, при середній і великійвідповідно - 1,8 і 2,0; для ламп розжарювання при малому виділенніпилу - 1,3, при середньому і великому - відповідно 1,5 і 1,7.

Коефіцієнт використання світлового потоку показує, яка части-на світлового потоку лампи F досягає освітлюваної поверхні, у томучислі завдяки відбиттю світлового потоку від стін і стелі.

Коефіцієнт т|, що залежить від показника приміщення ф і коефі-цієнтів відбиття стін рз і стелі рп приміщення, обчислений для різ-них типів світильників, наведений в довідниках.

Показник приміщення відображає геометричні розміри приміщення:

АВ

Ф =      ,

hp (А+ В)

де: А и В - довжина і ширина освітлюваного приміщення, м;кр - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.

Внаслідок того, що санітарними нормами передбачається не се-редня, а мінімальна освітленість, у вираз (4.1) уведено поправочнийкоефіцієнт Z = Еср/Емін. Значення коефіцієнта Z при найвигіднішомурозташуванні світильників дорівнює 1,1...1,2.

На практиці, при відомій нормі освітленості Ен, визначають світ-ловий потік однієї лампи Fr з урахуванням коефіцієнта нерівномір-ності освітлення Z за формулою:

Z7 EJkZ

Лі =    

пц

Технічні дані люмінесцентних ламп

Потім, знаючи світловий потік лампи F, згідно з табл.4.1 визна-чають потужність лампи.

Таблиця 4.1

Типи ламп

Потуж-ність, Вт

На-пруга,В

Струмлампи,А

Світло-вий по-тік, лм

Довжиналампи,мм

Діаметрлампи,мм

ЛДЦ-15-4

15

54

0,33

500

451

27

ЛД-15-4

15

54

0,33

590

451

27

ЛХБ-15-4

15

54

0,33

675

451

27

ЛТБ-15-4

15

54

0,33

700

451

27

ЛБ-15-4

15

54

0,33

760

451

27

ЛДЦ-20-4

20

57

0,37

820

604

40

ЛД-20-4

20

57

0,37

920

604

40

ЛХБ-20-4

20

57

0,37

935

604

40

ЛТБ-20-4

20

57

0,37

975

604

40

ЛБ-20-4

20

57

0,37

1180

604

40

ЛДЦ-30-4

30

104

0,36

1450

908

27

ЛД-30-4

30

104

0,36

1645

908

27

ЛХБ-30-4

30

104

0,36

1720

908

27

ЛТБ-30-4

30

104

0,36

1720

908

27

ЛБ-30-4

30

104

0,36

2100

908

27

ЛДЦ-40-4

40

103

0,43

2100

1213

40

ЛД-40-4

40

103

0,43

2340

1213

40

ЛХБ-40-4

40

103

0,43

2600

1213

40

ЛТБ-40-4

40

103

0,43

2580

1213

40

ЛБ-40-4

40

103

0,43

3000

1213

40

Продовження табл.

ЛХБЦ-40-1

40

103

0,43

2000

1213

40

ЛДЦ-65-4

65

110

0,67

3050

1514

40

ЛД-65-4

65

110

0,67

3570

1514

40

ЛХБ-65-4

65

110

0,67

3820

1514

40

ЛТБ-65-4

65

110

0,67

3980

1514

40

ЛБ-65-4

65

110

0,67

4550

1514

40

ЛДЦ-80-4

80

102

0,86

3560

1514

40

ЛД-80-4

80

102

0,86

4070

1514

40

ЛХБ-80-4

80

102

0,86

4440

1514

40

ЛТБ-80-4

80

102

0,86

4440

1514

40

ЛБ-80-4

80

102

0,86

5220

1514

40

ЛХБ-150

150

90

1,9

8000

1524

40

ЛБР-40-1

40

103

0,43

2250

1213

40

ЛХБР-40

40

103

0,43

2080

1213

40

ЛБР-80-1

80

102

0,86

4160

1514

40

ЛХБР-80

80

102

0,86

3460

1514

40

Приклад 4.1. Розрахувати загальне освітлення ділянки про-ведення важливих хімічних реакцій, де норма освітленості під часзастосування люмінесцентних ламп (розряд ІГ) - 400 лк. Розміриприміщення: А = 25 м; В = 12 м; H = 4,0 м. Передбачається вико-ристовувати світильники типу ШОД з лампами ЛД, висота підвісунад робочою поверхнею кр = 3,25 м, коефіцієнт запасу приймаєморівним 1,5 аналогічно приміщенням з малим виділенням пилу, димуі кіптяви.

Розрахуємо показник приміщення:

_ АВ _ 25-12 _25Ф ~ ^ (А+ В) ~ 3,25(25 +12) ~ ' '

Якщо значення коефіцієнтів відбиття стелі Рп = 0,7, стін Рз = 0,1 іосвітлюваної поверхні Рр = 0,1, за спеціальними таблицями знаходи-мо коефіцієнт використання світлового потоку світильника Л = 0,59.Поправочний коефіцієнт Z приймаємо рівним 1,1.

Потім дальший розрахунок може зводитися до визначення не-обхідного світлового потоку однієї лампи, якщо відома кількістьсвітильників і ламп у них, або до визначення кількості світильниківі ламп, якщо відомий тип і потужність ламп.

В нашому прикладі передбачається використовувати світильни-ки ШОД з лампами ЛД 2x80, Fr = 3440 лм, то кількість ламп зна-йдемо з виразу:

EHSkZ 400-25 12 1,5-1,1 по

п = —3            =                      —- = 98.

Рлт]     3440-0,59

Кількість світильників N :

N = — = 49.2

Тоді світильники слід розташовувати рівномірно в шістьох ря-дах по вісім штук.

Література: [1], [10], [11], [12].

Питання для само контролю

Як впливає на око людини недостатня освітленість робочогомісця?

Які явища виникають в очах людини у разі стомлюваності їх відінтенсивності виробничих процесів?

Які вимоги до раціонального освітлення виробничих примі-щень?

Які існують види природного освітлення?

Як впливає на організм людини природне світло?

Які відомі види штучного освітлення, їх призначення?

Що слід розуміти під робочим, аварійним, ремонтним освітлен-ням, задачі цих освітлень?

Як називаються джерела штучного освітлення?

Які види люмінесцентних ламп застосовуються і які їх перевагиперед лампами розжарювання.?

Які недоліки мають люмінесцентні лампи, стробоскопічнийефект?

Яке призначення захисному кута світильника?

Який вигляд має формула коефіцієнта природного освітлення?

В яких одиницях нормується природне освітлення?

Які і скільки існує розрядів штучного освітлення?

Які тенденції щодо нормування освітленості штучним світлом?78

Які особливості проектування системи освітлення виробничогоприміщення?

Як здійснюється розрахунок освітленості за питомою потужніс-тю?

Як виконується розрахунок освітленості за світловим потоком?

Для чого визначається показник приміщення, що він відобра-жає?

Який коефіцієнт запасу приймається для люмінесцентних ламппри малій кількості пилу?

Розділ 5. Електромагнітні високочастотні (ВЧ) інадвисокочастотні (НВЧ) випромінювання