7.1. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини

магниевый скраб beletage

Іонізуючі речовини використовуються в контрольно-вимірювальній апаратурі, медицині, хімії, у технологічних процесах,для розпізнавання, оцінки якості та інш. В цивільній авіації радіоак-тивні речовини застосовуються у приладах літаків, у дефектоскопахдля контролю цілісності окремих вузлів і деталей літаків, у рівнемі-рах для визначення рівня рідин.

Іонізуючим називається випромінювання, під дією якого у се-редовищі утворюються заряджені частинки різних знаків .До іонізуючого випромінювання відносяться:

потоки а-, р-частки, у-промені і нейтрони, що випускаються примимовільному розпаді радіоактивних речовин;

рентгенівські промені, що виникають під час взаємодії радіоак-тивних випромінювань і прискорених заряджених частинок;

потоки заряджених частинок - електронів, протонів та інших,прискорених до великих енергій у спеціальних прискорюваль-них установках.

Іонізуючі випромінювання в організмі людини викликають іоні-зацію молекул і атомів тканини, порушують хімічні структури спо-лук, утворюють сполуки, не властиві живій клітині, що у свою чергупризводить до її відмирання.

Складні зміни фізичних і біохімічних процесів в організмі лю-дини можуть бути залежними від дози опромінення або оборотни-ми, тобто функції окремих органів і всього організму людини від-новлюються цілком. Такі процеси можуть бути необоротними, щопризводить до функціональних порушень в організмі та виникнен-ня променевої хвороби.

Захворювання організму може викликати гостру і хронічнуформи променевої хвороби. Гостра форма виникає під дієювеликих доз опромінення за короткий проміжок часу, хронічнаформа розвивається в результаті тривалої дії малих доз при зо-внішньому опроміненні чи при попаданні усередину організмупід час прийому їжі, паління, вдихання малих кількостей радіоак-тивних речовин. При гострій променевій хворобі спостерігаєтьсяанемія, слабкість і схильність організму до інфекційних захворю-вань.

При першій стадії хронічної променевої хвороби спостерігається:

порушення сну;

погіршення апетиту;

з'являється головний біль, слабкість тощо.

При другій стадії ці симптоми загострюються ще більше: по-рушується обмін речовин;

з'являються порушення в роботі серцево-судинної системи;

органів травлення.

На третій стадії вище названі порушення різко загострюються:

порушується робота кровотворних органів, що призводить донедокрів'я, лейкемії;

відбуваються крововиливи в серцево-судинній системі;

уражаються статеві органи, а також виникають зміни в генетич-ному апараті живого організму, якщо радіоактивне опроміненнядіє на статеві органи й органи зародкових шляхів;

спадкові зміни зумовлюють нежиттєздатність зародка як у пер-шому, так і в наступних поколіннях.

Шкідливі наслідки виявляються в стерильності потомства, у за-хворюваннях, що передаються в спадщину поколінням, зменшеннітривалості, зниженні стійкості проти інфекційних захворювань.

Випромінювання (радіоактивні) викликають місцеві ураження:захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, з'являється су-хість шкіри, випадають волосся, з'являється ламкість нігтів.

Шкідливий небезпечний вплив радіоактивних випромінювань обумов-люється ще й тим, що органи чуття людини не виявляють його доти, покине з'являться певні зміни в організмі людини. Щоб виключити шкідливийвплив іонізуючих випромінювань, необхідно усувати всяку можливістьопромінення організму дозами, що перевищують гранично допустимі.

Ураження радіоактивними речовинами організму людини зале-жить від ряду факторів:

виду випромінювання - альфа, бета-частки, гамма-промені, якідіють на людину;

кількості ізотопів, їх активності;

властивостей ізотопу - енергії частинок, періоду напіврозпаду;

шляхів попадання речовин в організм людини та її індивідуаль-ної чутливості.

Іонізуючі випромінювання впливають на організм або при зо-внішньому, або внутрішньому опроміненні, коли джерело випромі-нювання знаходиться усередині організму.

Одиниці виміру іонізуючих випромінювань

Беккерель (Бк) - активність нукліда в радіоактивному джерелі(в одиницях системи СІ). Один беккерель дорівнює одному ядерно-му перетворенню в секунду, Кюрі (Кі). 1Кі = 3,71010 Бк.

Грей (Гр) - поглинена доза випромінювання (СІ).1 Гр = 100 рад = 1 Дж кг-1.

Зіверт (Зв) - еквівалентна доза випромінювання (СІ).1 Зв = 100 бер = 1 Дж кг-1.

Електрон-вольт (еВ) - позасистемна одиниця енергії іонізую-чого випромінювання. 1 еВ = 1,6 х 10-19 Дж.

Рентген - позасистемна одиниця експозиційної дози, при якійсполучена корпускулярна емісія в 0,001293 г повітря утворює в по-вітрі іони, що несуть розряд в одну електростатичну одиницю кіль-кості електрики кожного знака. Число 0,001293 г - маса одного ку-бічного сантиметра атмосферного повітря при 0°С и 760 мм рт. ст.

7.2. Нормування іонізуючого опромінення

Основним державним документом, що встановлює системурадіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятихрівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспіль-ства є ДНАОП 00.3-3.24-97 "Норми радіаційної безпеки України(НРБУ-97)".

Норми радіаційної безпеки України" встановлюють два принци-пово відмінні підходи до забезпечення протирадіаційного захисту:

перший - передбачається для усіх видів практичної діяльностіза умов нормальної експлуатації індустріальних та медичнихджерел іонізуючого випромінювання, до якої належать: вироб-ництво джерел випромінювання, використання джерел випро-мінювання і радіоактивних речовин у медицині, дослідженнях,промисловості, сільському господарстві, освіті, виробництвіядерної енергії, включаючи всі елементи паливно-енергетичногоциклу, збереження та транспортування джерел іонізуючого ви-промінювання, поводження з радіоактивними відходами;

другий - при втручанні, що пов'язано з опромінюванням насе-лення за умов аварійного опромінення, а також під час хроніч-ного опромінювання за рахунок техногенно-підсилених джерелприродного походження.

Протирадіаційний захист та радіаційна безпека у ситуаціяхвтручань грунтуються на наступних основних принципах:

повинен бути виправданим будь-який контрзахід, тобто отрима-на користь для суспільства та окремої особи від відвернутої цимконтрзаходом дози повинна бути більша, ніж сумарний збиток(медичний, економічний, соціально-психологічний) від втручан-ня, пов'язаного з його проведенням (принцип виправданості);

всі можливі заходи щодо обмеження індивідуальних доз опромі-нення повинні бути застосовані на рівні, нижчому, ніж поріг де-терміністичних радіаційних ефектів, особливо порогів гострихклінічних радіаційних проявів (принцип не перевищення);

втручання - контрзахід або комбінація декількох контрзаходів,його масштаби та тривалість повинні вибиратися таким чином,щоб різниця між сумарною користю та сумарним збитком була нетільки доданою, але й максимальною (принцип оптимізації).Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97) встановлю-ються три категорії осіб, які зазнають опромінення:

категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово пра-цюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не працю-ють з джерелами іонізуючих випромінювань, але через розта-шування робочих місць у приміщеннях та на промислових май-данчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можутьотримати додаткове опромінення.

категорія В - все населення.

Для категорії А, Б, та В НРБУ-97 встановлені ліміти доз (ЛД) тадопустимі рівні (ДР) іонізуючого опромінення.

Ліміти доз, їх числові значення встановлюються на рівнях, щовиключають можливість виникнення детерміністичних ефектівопромінення і одночасно гарантують настільки низьку ймовірністьвиникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнят-ною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.

Ліміти доз для осіб категорій А і Б встановлюються упродовж інди-відуальноїрічної ефективної та еквівалентної доз зовнішнього опромінення(ліміти річної ефективної та еквівалентної доз). Обмеження опроміненняосіб категорії В (населення) здійснюється уведенням лімітів річної ефек-тивної та еквівалентної доз для критичних груп осіб категорії В. Останнєозначає, що величина річної дози опромінення осіб, які входять до критич-ної групи, не повинна перевищувати ЛД, встановлених для категорії В.

До лімітів доз порівнюється сума ефективних доз опромінення відусіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не включають:

дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;

дозу опромінення від природних джерел випромінювання;

дозу, що пов'язана з аварійним опроміненням населення;

дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природно-го походження.

До ліміту річної ефективної дози додатково встановлюються лі-міти річної еквівалентної дози зовнішнього опромінення для такихокремих органів і тканин як: кришталик ока; шкіра; кості та ступні.

Опромінення персоналу категорії А

Для персоналу категорії А індивідуальна річна ефективна доза неповинна перевищувати величини ЛД для даної категорії (табл.7.1).

Персонал віком до 18років не допускається до роботи з джерела-ми іонізуючого випромінювання.

Забруднення радіоактивне шкіри, спецодягу та робочих повер-хонь не повинно перевищувати ДЗА (допустиме радіаційне забруд-нення), числові значення яких наведені в додатку 3 НРБУ-97.

Контроль за опроміненням персоналу регламентується відпо-відним розділом Основних санітарних правил (ОСП).

Ліміти дози опромінення (мЗв-рік-1)

Види контролю і обсяг радіаційного стану на радіаційно-ядерному об'єкті здійснюються відповідно до вимог ОСПУ.

Таблиця 7.1

Ліміти

Категорія осіб, які зазнають опромі-

 

нення

 

 

А.б

Ba

Ва

ЛДЕ (ліміт ефективної дози)

20в)

2

1

Ліміти еквівалентної дози зо-

 

 

 

внішнього опромінення:ЛДок (для кришталика ока)

150

15

15

ЛДшк (для шкіри)

500

50

50

ЛДкост (для костей та ступень)

500

50

-

Примітки: а - розподіл дози опромінення протягом календарногороку не регламентується; б - до уведення спеціальних нормативів для ва-гітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені значення ДР у9820 разів нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А. Для жінок дітородноговіку (до 45 років), які віднесені до категорії А, уводиться додаткове обме-ження опромінення: середня еквівалентна доза зовнішнього локальногоопромінення (зародка та плода) за будь-які два поточні місяці не повиннаперевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не пови-нна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних жіноквстановлюється на рівні 1/20 ДНА; в - у середньому за будь-які п'ять роківпоспіль, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДтах).

При опроміненні шкіри індивідуальний дозиметричний контр-оль у конкретних випадках є обов'язковим для осіб, у яких річнаефективна доза випромінювання може перевищувати 10 мЗв-рік-1.

Коли проводиться індивідуальний дозиметричний контроль, по-винні враховуватися індивідуальні умови опромінювання працівника.

Персонал, який залучається до проведення аварійних та рятуваль-них робіт, прирівнюються на цей період до персоналу категорії А.

Опромінення персоналу категорії Б

Для персоналу категорії Б індивідуальна річна ефективна дозане повинна перевищувати значення ЛД (табл.7.1).

Річне надходження радіонуклідів через органи дихання для пер-соналу категорії Б, концентрація в повітрі та потужність дози не по-винні перевищувати відповідні ДР.

Допустимі значення надходження радіонуклідів через органидихання ДНДИХ та допустимої концентрації ДКДИХ через органи ди-хання, встановлені на рівні 1/10 значень ДН™В і ДК|ТРАВ, які наве-дені в табл.7.2.

Для осіб категорії Б ДР радіоактивного опромінення шкіри, осо-бистого одягу та робочих поверхонь встановлюється на рівні 1/10відповідних значень для категорії А.

Вимоги до організації і проведення радіаційного контролю дляосіб категорії Б ґрунтуються на умові - не перевищити ліміту річноїефективної дози. Структура, обсяг, методи і засоби цього контролюрегламентуються відповідним розділом ОСПУ.

Опромінення населення (категорія В)

Контроль і регламентація опромінення населення здійснюють-ся на основі розрахунків річних ефективних та еквівалентних дозопромінення критичних груп. Структура, обсяг, методи і засобицього контролю регламентуються відповідними розділами ОСПУ,а також, при необхідності, спеціальними нормативними актами Мі-ністерства охорони здоров'я України.

Обмеження опромінення населення здійснюється шляхом ре-гламентації та контролю:

газоаерозольних викидів і рідинних скидів у процесі роботирадіаційно-ядерних об'єктів;

вмісту радіонуклідів в окремих об'єктах навколишнього серед-овища (воді, продуктах харчування, повітрі та інш.).Встановлюється такий перелік ДР, які відносяться до радіаційно-

гігієнічних регламентів.

Для категорії А:

допустиме надходження (ДНДИХ) радіонукліду через органи ди-хання;

допустима концентрація (ДКДИХ) радіонукліду в повітрі робочоїзони;

допустима густина потоку частинок (ДГПА);

допустима потужність дози зовнішнього опромінення (ДПДА);

допустиме радіоактивне забруднення (ДЗА) шкіри, спецодягу таробочих поверхонь.

Для категорії Б:

допустиме надходження (ДНДИХ) радіонукліду через органи ди-хання;

допустима концентрація (ДНДИХ) радіонукліду в повітрі робочоїзони.

Для категорії В:

допустиме надходження радіонукліду через органи дихання(ДНДИХ) і травлення (ДН™);

допустимі концентрації радіонукліду в повітрі (ДКДИХ) та пит-ній воді (ДК™);

Значення допустимих рівнів ДН, ДК обчислені з урахуваннямвпливу одного радіонукліду та одного джерела надходження опро-мінення (табл.7.2.).

Таблиця 7.2

Допустимі рівні надходження радіонуклідів через органи диханняДНДИХ) та допустимі концентрації у повітрі робочих приміщеньДКДИХ) для категорії А, надходження радіонуклідів через органидихання ДНДИХ, органи травлення ДН™®, допустимі концентра-ції у повітрі ДКДИХ та питній воді ДК®™® для категорії В

Радіо-нуклід

Періоднапів-розпаду

'ft

і-н X

Ч щ

* ~ °L5 S

4cq х^ М

Ч Ю

Х у

'(І

і-н X

Ч щ

CQ 1< £О,

1-м X

НкЧ щ

X °L5 S

4cq х^ М

Ч Ю

cq" со

£ s

Ня X

ч щ

Тритій

12,35року

 

 

 

 

 

 

3Н (усі сполу-ки за виняткомгазу)

12,35року

2Е+07

9Е+03

2Е+05

8Е+06

1Е+02

3Е+07

3Н (газ)

12,35року

6Е+12

2Е+09

 

 

 

 

Вуглець

 

 

 

 

 

 

 

11С

20.38 хв

3Е+08

2Е+05

3Е+06

4Е+06

2Е+03

2Е+07

11С

5730років

8Е+05

4Е+02

1Е+04

6Е+05

5Е+00

2Е+06

Натрій

 

 

 

 

 

 

 

22Na

2,602року

8Е+05

3Е+02

5Е+04

5Е+04

1Е+01

2Е+05

22Na

15 год.

1Е+07

5Е+03

2Е+05

3Е+05

1Е+02

1Е+06

Фосфор

 

 

 

 

 

 

 

32р

14.29

доби

2Е+06

8Е+02

1Е+04

3Е+04

1Е+01

1Е+05

Радій

 

 

 

 

 

 

 

226Ra

1600років

1Е+02

6Е-02

2Е+00

2Е+02

7Е-04

1Е+03

228Ra

5.75

року

3Е+02

2Е-01

6Е+00

3Е+01

2Е-03

2Е+02

Торій

 

 

 

 

 

 

 

232^^

1.405Е10

року

6Е+01

3Е-02

2Е+00

2Е+02

4Е-04

7Е+02

Уран

 

 

 

 

 

 

 

Продовження табл. 7.2

234U

2.445Е5року

4Е+02

2Е-01

5Е+00

3Е+03

2Е-03

1Е+04

236U

703.8Е6

року

4Е+02

2Е-01

6Е+00

3Е+03

3Е-03

1Е+04

238U

4.468Е9року

5Е+02

2Е-01

6Е+00

3Е+03

3Е-03

1Е+04

Плутоній

 

 

 

 

 

 

 

238Pu

87.74

року

6Е+01

3Е-02

2Е+00

3Е+02

4Е-04

1Е+03

239Pu

24065років

6Е+001

3Е-02

2Е+00

2Е+02

4Е-04

1Е+03

240Pu

6537років

6Е+01

3Е-02

2Е+00

2Е+02

4Е-04

1Е+03

241Pu

14.4року

3Е+03

1Е+00

1Е+02

2Е+04

2Е-02

8Е+04

Примітка: В табл.7.2 запис 2Е-02 означає 2*10-2, + означає2*10°.

7.3. Захист від джерел іонізуючого випромінювання

Санітарно-гігієнічні вимоги і заходи щодо захисту від джерел,що іонізують випромінювання на виробництві, визначаються:

активністю джерел;

їхнім агрегатним станом;

видом і енергією випромінювання;

кількістю речовини;

характером технологічного процесу.

Для безпеки робіт із джерелами радіоактивних випромінюваньнеобхідний захист як від зовнішнього, так і від внутрішнього опро-мінення.

Завдання при забезпеченні радіаційної безпеки полягає в тому,щоб не допустити випромінювання вище граничнодопустимого.Воно забезпечується шляхом застосування комплексу організацій-них і технологічних заходів, у тому числі «захисту часом» і «захистувідстанню».

Доза гамма випромінювання:

л= •д Jy10412,

де: Д - доза у-випромінювання, Р; j - іонізаційна стала да-ного ізотопу; А - активність, мКі; t - час опромінення, год.;l - відстань від джерела, м.

З формули видно, що доза опромінення тим менша, чим меншийчас випромінювання - «захист часом» і чим більша відстань від дже-рела випромінювання - «захист відстанню».

«Захист часом» під час роботи досягається відповідною підго-товкою й організацією робіт, складанням і дотриманням графіків,згідно з якими час контакту з джерелами випромінювання мінімаль-ний, а продуктивність праці залишається досить високою.

«Захист відстанню» під час роботи з радіоактивними речови-нами незначної активності передбачає використання ручних мані-пуляційних захватів і дистанційних універсальних маніпуляторів.Ручні маніпуляційні захвати передають рухи і зусилля рук операто-ра на деяку відстань з відповідним збільшенням цих рухів і зусиль.Дистанційні універсальні маніпулятори дозволяють виконуватирізноманітні операції щодо захвату і переміщенню предметів, орі-єнтації їх під будь-яким кутом та інш. Вони володіють декількомаступенями свободи, ними можна керувати з великої відстані за до-помогою рукояток, при цьому оператор пальцями відчуває наванта-ження і силу від захватів маніпулятора. Спостереження за роботоюздійснюється за допомогою телевізійних систем, системи дзеркал іперископів.

При роботі з радіоактивними речовинами великої активностізастосовують автоматизоване устаткування, системи дистанційногокерування.

Екранування є найбільш ефективним захистом від радіоактив-ного опромінення, тому що дозволяє знижувати дозу опроміненняна робочому місці до граничнодопустимого рівня. Проектуючи за-хисні екрани, слід визначити товщину і матеріал екрана з урахуван-ням виду й енергії випромінювання.

Захисні екрани від а-випромінювання, зазвичай, не застосову-ються, тому що воно має малу проникну здатність. Шар повітря вкілька сантиметрів або більш щільного матеріалу в кілька міліме-трів (скло, картон, фольга, одяг, гумові рукавиці та інш.) забезпечу-ють досить повне поглинання а-випромінювання.

Поглинання потоку p-випромінювання може бути визначено,якщо товщина захисного екрана може бути приблизно визначена заформулою:

де: tp - товщина захисного екрана, см; lp - довжина пробігуР-частинок, г/см2. Для Е > 0,8 МеВ lp = 0,546 Е - 0,16 (Е - мак-

1          7 /        ^          max 7   1          7          max 7 v max

симальна енергія р- частинок); р - щільність матеріалу екрана, г/см3.

В захисних екранах для поглинання потоку р-випромінюваннязастосовують алюміній, скло, плексиглас, свинець з облицюваннямматеріалами з малим атомним номером. Свинець застосовується приекрануванні p-випромінювань високих енергій, тому що це випро-мінювання під час проходження через речовину викликає вторинневипромінювання (рентгенівське, у-випромінювання і нейтронів).

Екрани для захисту від у-випромінювання виконують з матеріа-лів з великим атомним номером і великою густиною (свинець, воль-фрам). Для стаціонарних споруд застосовують бетон, баритобетон,чавун, сталь, що одночасно є елементами будівельних конструкцій.

Якщо відомий рівень випромінювання на робочому місці без за-хисту, то товщину захисних екранів від у-випромінювань можна ви-значити за формулою:

(7.1)

М-

де: ty - товщина захисного екрана, см; N - необхідна кратністьослаблення у-випромінювання на робочому місці; визначається яквідношення вимірюваної потужності на робочому місці без захисногоекрана Рзам до потужності дози Р0, до якої її необхідно знизити: N = Рзам/Р0; ц - лінійний коефіцієнт ослаблення, см-1.

Захист від нейтронів ускладнюється тим, що вони дуже поганопоглинаються речовиною. У зв'язку з цим захист від нейтронів по-лягає в уповільненні швидких нейтронів і наступному поглинаннівже уповільнених. Захисними матеріалами від швидких нейтронів євода, парафін, графіт, берилій та інш.

Теплові нейтрони добре поглинаються бором, кадмієм.

Застосовують захисні екрани різних конструкцій: стаціонарні,пересувні, розбірні, настільні.

При роботі з малими рівнями випромінювання використовуютьвитяжні шафи і бокси, що відрізняються достатньою герметичніс-тю, обладнані маніпуляторами і припливно-витяжною вентиляцією

(7.1).104

При транспортуванні і збереженні радіоактивних речовин вико-ристовують контейнери і сейфи, виконані з сталі, свинцю, чавуну.

Для усунення потрапляння усередину організму світних сполук(на сьогодні вони застосовуються у виняткових випадках на шка-лах приладів і ручках керування), що викликають внутрішнє опро-мінення, необхідно дотримуватися правил особистої гігієни (митируки теплою водою з милом перед їжею, палінням та інш.) і виклю-чати можливість їхнього розпилення і попадання в повітря вироб-ничих приміщень.

Роботи з радіоактивними ізотопами, а також технічне обслу-говування приладів і установок, у яких використовуються ізото-пи, повинні проводитися в спеціально відведених приміщеннях ізсанітарно-технічним устаткуванням і системою вентиляції.

Технічне обслуговування і робота на установках з радіоактив-ними ізотопами повинна виконуватися працівниками не молодше18 років, що пройшли медичний огляд і спеціальне навчання без-печним методам роботи на даній установці. Ці працівники повиннізнаходитися під постійним медичним наглядом, для них регламен-тується тривалість робочого дня, видається спецодяг, прилади інди-відуального дозиметричного контролю

Під час роботи з радіоактивними речовинами безпека залежить,значною мірою, від своєчасного виявлення і виміру рівня випромі-нювання.

Вимір здійснюється спеціальними приладами - радіометра-ми, що використовують різні методи - іонізаційний сцинтиля-ційний, фотографічний та хімічний. Для виміру альфа-, бета-,гама і рентгенівського випромінювань і теплових нейтронів за-стосовуються універсальні радіометри типів РКС2-01 і УИМ2-1та інші.

В процесі роботи з радіоактивними речовинами велике значен-ня має застосування засобів індивідуального захисту. Вони повинніохороняти шкіру від забруднень радіоактивними речовинами і запо-бігати їхньому потраплянню усередину організму.

До засобів індивідуального захисту відносяться: спецодяг, ру-кавички, респіратори, пневмокостюми, бахили. Для безпосередньоїроботи з радіоактивними речовинами застосовують засоби індиві-дуального захисту, виготовлені з міцного, добре дезактивованогополівінілхлоридного пластика.

Органи дихання захищають респіраторами «Снежок-К»,"ЩБ-1" і «Лепесток». В процесі роботи у ремонтній зоні, приогляді і розкритті боксів та іншого технологічного устаткуван-ня, забрудненого радіоактивними речовинами, застосовуютьпневмошоломи типу "ЛІЗ-4" з індивідуальною подачею в нихповітря.

7.4. Рентгенівське випромінювання

В процесі технічної експлуатації радіоапаратури, коли жив-ляча напруга радіоапаратури вища 15 кВ, необхідно обов'язкововикористовувати захисні засоби для запобігання опроміненнюоператорів та інженерно-технічних працівників рентгенівськимвипромінюванням, тому що при таких напругах рентгенівське ви-промінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничо-го приміщення.

Гранично допустимі дози рентгенівського опромінення передба-чені санітарними нормами:

для всього тіла людини упродовж тижня не більше ніж 100 мр

(мілірентген);

тільки рук - 500 мр (80 мр на день).

У суміжних приміщеннях з рентгенівською установкою дозаопромінення у продовж тижня не повинна перевищувати 10 мр, а вблизько розташованих будинках потужність дози не повинна пере-вищувати дозу нормального фону більше, ніж на 0,01 мр за годину.

Як захисні засоби від дії м'яких рентгенівських променів засто-совуються екрани із сталевого листа (1 мм), освинцьованого алю-мінію (3 мм), покритого оловом скла (8 мм) чи спеціальної гуми(7.1).

Оглядові вікна в рентгенівських установках виконують із плек-сигласу (30 мм) чи покритого оловом скла.

З метою запобігання розсіювання рентгенівського випроміню-вання у виробничому приміщенні, влаштовують захисні огороджен-ня з різних захисних матеріалів, наприклад, свинцю чи бетону.

При короткочасних роботах на рентгенівських установках як за-соби індивідуального захисту застосовуються фартухи, рукавички,шапочки, виготовлені з покритої оловом гуми.

Література: [5], [7], [8], [15].

Питання для самоконтролю

В яких галузях народного господарства використовуються іоні-зуючі випромінювання?

Які три стадії хронічної променевої хвороби Ви знаєте?

Як виявляється вплив радіоактивних випромінювань на орга-нізм людини?

Від яких факторів залежать ураження радіоактивними речови-нами?

Яка фізична суть одиниці виміру іонізуючого випромінювання"зіверт"?

В чому фізична суть одиниці "рентген"?

В якому документі встановлені норми радіаційної безпеки?

Які три категорії осіб зазнають опромінення?

Які працівники не допускаються до роботи з джерелами іонізу-ючого випромінювання?

Які матеріали застосовують для захисних екранів?

Як транспортують та зберігають радіоактивні речовини?

Який принцип захисту «відстанню» і «часом»?

Які методи контролю застосовуються для виміру радіоактивнихвипромінювань?

Які існують прилади для виміру радіоактивних випроміню-вань?

Які варто застосовувати індивідуальні засоби захисту від радіо-активних випромінювань?

Розділ 8. Захист від шуму,ультразвука, інфразвука і вібрацій