8.1. Терміни і визначення шуму

магниевый скраб beletage

Шум, вібрації, ультра- та інфразвук відносяться до шкідливихвиробничих факторів, які при тривалому впливі на працівниківможуть призвести до важких професійних захворювань. Часто ціфактори супроводжують один одного. В основі їхнього походженнялежать механічні коливання, що поширюються в пружних серед-овищах. Існує визначена подібність у впливі шуму, ультра- та інф-развука і вібрації на організм людини, але спостерігаються й деякізначні відмінності. Певною мірою подібними є їх фізичні закономір-ності, що визначають методологію захисту людини від впливу цихшкідливих виробничих факторів.

Шум - безладне поєднання небажаних для людини звуків, щозаважають трудовій діяльності чи відпочинку.

Звук - хвильовий механічний рух частин пружного середовищаз частотами коливань від 16 до 20 000 Гц. Діапазон частот понад 20кГц відповідає ультразвуку, а нижче 16 Гц - інфразвуку.

Вібрації - механічні коливання елементів конструкцій,устаткування, машин, споруджень, що поширюються в пружнихсередовищах і впливають на людину при поверхневому контак-ті.

Звуковий тиск p' - надлишковий тиск (зміна тиску порівняноз рівноважним станом), що виникає в повітряному середовищі припроходженні через нього звукових хвиль.

У найпростішому випадку

р' = pmsin2Tift,

де: pm - амплітуда звукового тиску, Па; f - частота, Гц; t - час, с.

Інтенсивність звука - це усереднений потік енергії у певномумісці простору в одиницю часу через одиницю поверхні, що є нор-мальною до напрямку поширення звуку:

де: I - інтенсивність звука, Вт/м2; р =

квадратична величина звукового тиску, Па; v', v - відповідно миттє-ве і середньоквадратичне значення коливальної швидкості частиноку звуковій хвилі, м/с; р - густина середовища, кг/м3; с - швидкістьзвука в середовищі, м/с.

Рівень звукового тиску - величина, вимірювана згідно з відно-шенням діючого тиску p чи інтенсивності I до граничних значеньр0=2х10-5 Па чи І0=10-12 Вт/м2:

L = 10lg-— = 20lg—,к            Ро

де: L - рівень звукового тиску, дБ (децибел).

Аналогічно визначається рівень вібростійкості стосовно гранич-ного значення коливальної швидкості v0=5x10-8 м/с:

I* = 20lg—,v0

де: Lv - рівень вібростійкості, дБ.

Допустимо, що джерело звуку, потужність якого визначаєтьсярівнем звукової потужності (РЗП) Lw, знаходиться поблизу поверх-ні. Тоді рівень звукового тиску (РЗТ) L в точці прийому визначаєть-ся у вигляді:

L = LW+Ie -201gi?-AL-ll,       (8.1)

середньо-

де: Ie - індекс спрямованості джерела звуку, що залежить від кутаспостереження (кута спрямованості випромінювання звука) 0, R -відстань від джерела до приймача звука, AL - чинник загасання звуку,що враховує умови зовнішнього середовища. Стала 11 в (8.1) приблиз-но дорівнює 10lg4ra. При розповсюдженні сферичних хвиль від нена-правленого джерела (в усіх напрямках потужність випромінюваннязвукових хвиль однакова) в однорідному середовищі без витрат (AL =0) величина РЗТ зменшується на 6 дБ при подвоєнні відстані від дже-рела звуку. При розповсюдженні сферичних хвиль від ненаправлено-го джерела поблизу абсолютно твердої поверхні (наприклад, бетон,як покриття перону аеродрому, або асфальт автомобільних доріг),необхідно враховувати збільшення РЗТ на 3 дБ, що обумовлюєтьсявнеском звукової енергії відбитих від поверхні хвиль.

Для перерахунку РЗТ від точки спостереження 1 (з рівнем звукаL1) до точки спостереження 2 (L2) з вище наведеного виразу випли-ває співвідношення:

к\

де: Ri, R2 - відстані від джерела до точок 1, 2 (що знаходяться наодній лінії, а тому з однаковим кутом спостереження 0), AL', AL" -відповідні чинники загасання звука в точках 1 та 2, які можуть від-різнятися між собою у зв'язку з зміною типу поверхні відбиваннязвука уздовж траєкторії розповсюдження хвиль, навіть у одному йтому ж напрямку (наприклад, асфальтове покриття поверхні зміню-ється на трав'яне або ґрунтове).

8.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвука на організмлюдини, професійні захворювання

На сьогодні шкідливий вплив шуму на організм людини науковообґрунтовано. Діючи на орган слуху, центральну і вегетативну нервовісистеми, а через них на внутрішні органи, шум є причиною розвиткухвороби, спричиненої шумом. Знижуючи загальну опірність організ-му, він сприяє розвитку інфекційних захворювань. При роботі за умовшуму спостерігаються підвищена стомлюваність і зниження працездат-ності, погіршуються увага і мовна комутація, створюються передумовидо помилкових дій робітників. Внаслідок цього шум може спричинитизниження рівня безпеки праці, а результати його негативного впливуна операторів таких служб цивільної авіації, як зв'язок керування пові-тряним рухом та інші, можуть позначатися на безпеці польотів. Будучипричиною головного болю, дратівливості, неврівноваженого емоційногостану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану.

Прояви хвороби, викликаної шумом, поділяються на специфіч-ні, що виникають в периферичній частині слухової системи людини(в органі Корті), і неспецифічні, що характерні для інших органів ісистем організму людини.

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливос-ті. Чим значніший шум, тим вище його інтенсивність і експозиція.Стійка втрата слуху настає через п'ять - вісім років роботи за умов,що характеризуються високими рівнями шуму. Механізм впливушуму слуховим шляхом носить назву кохлеарного, і він є переваж-ним при рівнях нижче 110 дБ.

Акустична енергія звукових хвиль при рівнях шуму понад 125дБ і частоті 250-1000 Гц настільки велика, що звук здатний викли-кати тотальний струс тіла людини (повітряні вібрації). У цьому ви-падку підвищується роль проходження звука до внутрішнього вухачерез кістки, і захист тільки привушних областей виявляється не-достатнім.

Чим відповідальніші функції виконує яка-небудь зона централь-ної нервової системи і чим складніше вона організована, тим більшевона страждає від впливу шуму. Шум змінює функціональний станбагатьох систем і органів людини внаслідок їхньої взаємодії черезцентральну нервову систему. Такий взаємозв'язок призводить довпливу шуму на органи зору людини, вестибулярний апарат і руховіфункції, зокрема, до зниження м'язової працездатності.

Окремі індивіди сильно відрізняються у їхній реакції нашум, загальну кількість факторів для визначення індивідуальноїсуб'єктивної, психологічної реакції на шум важко встановити. Фі-зичні характерні ознаки шуму, які можуть впливати на індивіду-альну суб'єктивну реакцію, включають: гучність або інтенсивністьшуму, форму спектра, наявність дискретних частотних компонен-тів, крутизну або імпульсивність прояву звукової події (наприкладпроліт літака або проїзд автомобіля), переривчастість, тривалість ічасові зміни.

Гучність є суб'єктивним враженням людини від впливу шуму.Одиницею рівня гучності є фон. Один фон шуму (звука), який оці-нюється, є рівноцінним рівню звука 1 дБ для звукового тону з часто-тою випромінювання 1000 Гц, якщо він оцінюється однаково гучно.На рис.8.1 показано контури рівної гучності, як функцію частоти,яка демонструє зв'язки між рівнем гучності (у фонах) і інтенсивніс-тю звука (у дБ). З рисунку видно, що на кривій 40 фон звук з часто-тою 1 кГц і рівнем звука 40 дБ (саме тому крива має позначення 40фон) за гучністю подібний до звука на частоті 100 Гц, але з рівнемзвука 61-62 дБ. Тобто, звуки низької частоти сприймаються меншгучними, ніж звуки в смузі середніх і високих частот.

Звуки частотою 2 кГц або вище (особливо звуки з дискретнимичастотними компонентами) є взагалі найбільш подразнюючими іспричиняють різні порушення, хоча шуми, що є раптовими, перерив-частими або коливаються з часом, також можуть бути справжнім по-дразником. Взагалі, гучніший шум сприяє більшому подразненню.

У більшості випадків може використовуватися певна схема ко-ригування рівня звука для того, щоб вивчити реакцію людини дошуму. На рис.8.2 наведено шкалу коригування „А" стандартного ви-мірювача шуму, за якою розрізняють звуки у різних частотах. Данашкала побудована оберненою до кривої однакової гучності 40 фон,яка показана на рис.8.1.

Вібраційна хвороба. Розглядаючи тіло людини з позиції меха-ніки, його можна при низьких частотах і рівнях вібрації приблизноапроксимувати лінійною системою із зосередженими параметрами.Однією з основних ланок цієї системи є грудинно-брюшна порож-нина, резонансні частоти якої знаходяться у діапазоні 3-6 Гц, черезщо ефективна вібраційна ізоляція людини в положенні, коли вонасидить і приймає їжу, є дуже складною. Ще один резонансний ефектзнаходиться у смузі частот 20-30 Гц, він створюється у ланці голова- шия - плече. У діапазоні частот 60-90 Гц виявляються резонансніявища очного яблука, а при частоті 100-200 Гц ці явища охоплюютьнижню щелепу - черепну коробку. Частоти резонансу власне череп-ної коробки знаходяться у межах 300-400 Гц для основної формиколивань і 600-900 Гц - для вищих форм. Тобто для виробничої ві-брації найбільш важливим є діапазон низьких частот.112

У результаті впливу вібрації може розвинутися вібраційна хво-роба. У людини, що піддається впливу потужної загальної верти-кальної вібрації (назва відповідає напрямку розповсюдження вібра-ції), можуть ушкоджуватися судини головного мозку й оболонок, атакож порушуватися циркуляція крові. Вібрації від ручного вібро-інструмента можуть спричинити ушкодження дрібних кровонос-них судин і нервових закінчень у м'язах та шкірі. Характер впливувібрації може бути загальним чи місцевим, він визначає три фор-ми вібраційної хвороби: периферичну, церебральну і центрально-периферичну.

Першим симптомом периферичної форми захворювання є по-чуття оніміння в кистях рук і передпліччях. Хворий відчуває пе-чіння, ломоту в руках, ногах. При церебральній формі хвороби пер-шими ознаками є головний біль, почуття тяжкості і шуму в голові.Бувають короткочасні запаморочення, а іноді й втрата свідомості. Уробітника з'являється дратівливість, порушується сон, виникаютьспазми судин. У результаті розвивається гіпертонія, загальна сла-бість, тремтіння рук.

Вплив ультра- та інфразвука. Під дією ультразвука в рідкихкомпонентах тканин організму виникає кавітація, тобто утворюєть-ся велика кількість розривів у вигляді дрібних пухирців газу. Коликавітаційні пухирці лопаються, розвивається великий тиск, в резуль-таті чого відбуваються механічне руйнування кліток живої тканини ісильне локальне підвищення температури. Під впливом ультразву-ка прискорюються хімічні процеси, спостерігаються явища диспер-сії і коагуляції, внаслідок чого, наприклад, може наступити сліпота.Вплив на людину ультразвука малої потужності викликає тепловийефект. Якщо працівник оброблює деталі, у яких порушуються уль-тразвукові коливання, у нього можливе контактне опромінення.

При опроміненні інфразвуком внутрішні органи людини, що ма-ють резонансні частоти в діапазоні 6-12 Гц, можуть прийти в коли-вання. Між серцем, легенями і шлунком виникає тертя, що зумовлюєсильне подразнення і порушення їхньої нормальної життєдіяльнос-ті. Особливо небезпечна частота 7 Гц, що збігається з альфа-ритмамимозку. Інфразвуки малої потужності діють і на внутрішнє вухо, ви-кликаючи нездужання типу морської хвороби, нервову втому. Присередніх потужностях спостерігаються внутрішні розлади травлен-ня і мозку з усілякими наслідками: паралічами, втратою свідомості,загальною слабістю. Інфразвук великої потужності особливо небез-печний тому, що, викликаючи резонанс внутрішніх органів, можепризвести їх до руйнування, гальмування кровообігу і навіть до зу-пинки серця.

8.3. Оцінка дії шуму і його нормування

При встановленні нормативів щодо обмеження шуму виходять,як правило, не з оптимальних (комфортних), а з припустимих умов,при яких шкідливий вплив шуму на людину або не виявляється, абоє незначним. Таке гігієнічне (санітарне) нормування, встановлюєть-ся органами охорони здоров'я.

Допустимі норми виробничого шуму визначені в державномустандарті ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. "Шум. Загальні вимоги безпе-ки". Нормованими параметрами постійного чи переривчастого ви-робничих (транспортних) шумів є рівні звукового тиску в октавнихсмугах частот (граничні спектри, які вимірюються в дБ, позначенняспектру відповідає рівню звука у смузі 1 кГц) і рівні звука, скориго-вані по шкалі „А" стандартного вимірювача шуму (дБА). Постійнимвважається шум, рівні якого з часом змінюються не більше, ніж на5 дБ. Непостійним вважається шум, рівні якого з часом змінюютьсябільше ніж на 5 дБ. Переривчастий шум переривається паузами три-валістю в кілька годин, хвилин чи секунд.

Непостійний шум оцінюється в еквівалентних рівнях звука

(дБА):

де: L. - середній рівень класу i , дБА; t. - час впливу шуму класуi від загального часу контролю, %.

Розраховані значення Lkb(A) зіставляються з нормованими рів-нями звука (дБА). Для дискретного та імпульсного шуму допустимірівні знижуються на 5 дБ.

У цивільній авіації розроблений галузевий стандарт, в якомунаводяться допустимі рівні шуму для деяких приміщень і робочихмісць з зазначенням професій наземного персоналу.

Нормування шуму в приміщеннях і на території житлових бу-дівель. У державному стандарті ГОСТ 12.1.003-83 внесені поправкина характер шуму (для тонального чи імпульсного - -5 дБ), час доби(для денного часу - +10 дБ), місце розташування об'єкта (для ку-рортного району - -5 дБ) і сумарний час впливу шуму. Наявністьтаких поправок обумовлена впливом різних факторів на сприйман-ня звуку людиною.

Нормування ультра- та інфразвука. Допустимі рівні звуковоготиску для робочих місць ультразвукових установок визначені в дер-жавному стандарті ГОСТ 12.1.001-89. ССБТ "Ультразвук. Загальнівимоги безпеки". Нормовані величини мають наступні значення:при середньогеометричній частоті 1/3 октанової смуги 12,5 кГц - 75дБ, при 16 кГц - 85 дБ і при частотах вище 20 кГц - 110 дБ. Якщосумарний час впливу ультразвука менше чотирьох годин за зміну,то допустимі рівні збільшуються так само, як і під дією шуму.

Рівні експозиції і тривалість - професійну експозицію шумунеобхідно контролювати таким чином, щоб працююча людина непіддавалася надмірній експозиції, яка визначається рівнем та три-валістю дії звука на людину. Значення припустимої комбінації рів-ня L і тривалості T наведені в табл. 8.1, або вони розраховуютьсяза формулою, хв.:

Т = 480 /2^-^.

Таблиця 8.1

Залежність допустимого рівня звука від тривалості його дії

L, дБA

T

Год

Хв.

Сек

80

25

24

 

90

2

31

 

100

 

15

 

110

 

1

29

120

 

 

9

130-140

 

 

<1

Відповідні значення дози експозиції шуму наводяться у табл.8.2,де TWA - зважений і усереднений за 8 годин рівень шуму,

TWA = 10 lg (D/100) + 85,

де: D - доза шуму.

Таблиця 8.2

Залежність усередненого рівня звука від дози шуму

D %

TWA

50

82.0

100

85.0

1000

95.0

10000

105.0

100000

115.0

1000000

125.0

Вибір ліміту експозиції залежить від визначень двох параметрів:1) максимального прийнятного рівня порога слуху (РПС), понадякий спостерігається погіршення слуху та нижче від якого вважа-ється, що слух знаходиться у нормі; 2) частки експонованого шумомнаселення, яке захищається від погіршення слуху.

Нормативів щодо обмеження інфразвука поки що немає. Рекомен-дується використовувати як орієнтовний гранично допустимий рівеньінфразвуку 95 дБ, якщо час впливу ультразвука більше чотирьох годин.

Крім гігієнічного нормування, існує нормування технічне, метаякого полягає у встановленні на основі відомих і технічно здійснен-них методів гасіння шуму граничних характеристик шуму для ви-значеного типу машин і устаткування.

У той час як санітарні норми визначають необхідні рівні шуму,технічні нормативи вказують на його можливі значення з технічноїі економічно обґрунтованої точки зору.

Нормування шуму, що утворюється повітряними кораблями намісцевості. Виходячи з аналізу характеристик шуму повітряних кораблів(ПК), що експлуатуються сьогодні, і з огляду на можливі методи його зни-ження в джерелі утворення і на шляху поширення, розроблені міжнарод-ні й вітчизняні норми шуму дозвукових пасажирських ПК на місцевості.Норми встановлюють граничні рівні шуму для визначених типів і груплітаків та гелікоптерів. Ці норми є технічними, а не санітарними. Стандар-тами Міжнародної організації цивільної авіації (Додаток 16 до КонвенціїІКАО) передбачається нормування шуму літаків на місцевості в трьохконтрольних точках: при зльоті, наборі висоти і зниженні на посадку.

При зльоті контрольна точка розташована на лінії, паралельній довісі злітно-посадочної смуги (ЗПС), на боковому віддаленні 0,5 км віднеї, в тому місці, де рівень шуму досягає максимального значення (тоб-то ця точка не є однаковою для всіх типів літаків, вона переміщаєтьсяуздовж лінії вимірювання і контролю шуму). Це точка контролю такзваного бокового шуму, що створюється літаком під час зльоту із пра-цюючими на максимальному режимі двигунами. Орієнтовне віддаленняцієї точки від початку розбігу може бути визначене як (/розб+1000), де /розб- довжина розбігу літака по ЗПС під час зльоту, м. При прольоті першоїконтрольної точки літак може знаходитися на висоті 100-150 м.

При наборі висоти контрольна точка (номер 2) розташована навіддаленні 6,5 км від початку розбігу на продовженні вісі ЗПС у на-прямку польоту, тобто під траєкторією набору висоти. Висота польо-ту в різних типів літаків може бути при цьому в діапазоні 400-1000 м,що залежить від тяги двигунів і аеродинамічної якості літаків.

При зниженні на посадку контрольна точка (номер 3) розташо-вана на віддаленні 2 км до найближчого (посадочного) торця ЗПСна продовженні її вісі проти напрямку польоту, тобто вона лежитьпід траєкторією зниження на посадку. Висота польоту літака надцією точкою дорівнює приблизно 120 м.

У зв'язку з тим, що акустичні характеристики ПК, а також усіхтранспортних джерел, весь час поліпшуються за рахунок впрова-дження нових технологій, технічні нормативи постійно змінюютьсяу сторону зменшення, тобто стають жорсткішими, таким чином сти-мулюючи виробників до створення мало шумної техніки.

Основи охорони праці8.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфра-звука

Ефективне вирішення проблем захисту від шуму, вібрацій, уль-тра- та інфразвука досягається проведенням комплексу заходів, щопослабляють інтенсивність шкідливих виробничих факторів у їх-ніх джерелах, на шляху поширення. Зниження інтенсивності шумув джерелах забезпечує кардинальне вирішення всіх цих проблем.Зниження інтенсивності шуму на шляху поширення нерідко буваєдешевшим за вирішення проблеми в джерелі, але досить ефектив-ним.

Наприклад, шум ПК визначається, у першу чергу, їхніми сило-вими установками, тому для його зниження необхідне проведеннязаходів щодо зменшення шуму двигунів. При цьому можливі двашляхи: створення нових малошумних двигунів і модифікація існу-ючих.

При створенні нових малошумних двоконтурних турбореактив-них двигунів (ТРД) необхідно вибирати такі параметри робочогопроцесу, двоконтурності, схем, програм регулювання й окремихконструктивних характеристик, які б забезпечували мінімальнийшум. Модифікація існуючих конструкцій двигунів може перед-бачати додаткові заходи щодо зниження шуму, такі як: установкушумопоглинаючих сопел, регулювання площ перерізу реактивнихсопел, акустичну обробку вхідних і вихідних каналів вентилятората мотогондол та інш.

До методів зниження шуму силових установок можна віднестизастосування стаціонарних і пересувних глушників шуму біля сопелусмоктування і вихлопу газів двигунів під час їхнього випробуванняу наземних умовах. Стаціонарні шумоглушники встановлюються навипробувальних станціях двигунів, на спеціальних площадках чи вангарах (боксах).

Методи ослаблення шуму від джерел, розташованих усерединіприміщень, дуже різноманітні і залежать від типу устаткування. На-приклад, знизити шум електричних машин можна:

усуненням неврівноваженості ротора, регулюванням підшип-никових вузлів і щиткових контактів (для зменшення механічногошуму і вібрацій);

акустичною оптимізацією вентиляторів охолодження (напри-клад, збільшенням зазорів, зменшенням діаметра гвинта й коловоїшвидкості), зменшенням витрат охолоджуваного повітря і, нарешті,вирішенням проблеми охолодження без використання вентилято-рів, завдяки чому знижується аеродинамічний шум;

усуненням асиметрій у магнітопроводах і обмотках, ослаблен-ням інтенсивності перемінних радіальних магнітних сил низькогопорядку (для зменшення магнітного шуму і вібрації).

У випадку неможливості забезпечення колективного захистуробітників від впливу розглянутих факторів наведеними методамизастосовуються засоби індивідуального захисту.

Засобами індивідуального захисту від шуму є протишумні шо-ломи, навушники і вкладиші. В цивільній авіації можуть бути реко-мендовані наступні типи засобів індивідуального захисту:

протишумні шоломи ШШЗ-65, ШШЛ-65, шолом-каскаВЦНИИОТ-2М;

протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;

протишумні вкладиші ФПОШ «Беруши».

Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище100 дБА, навушників - 110 дБА, шоломів - 120 дБА.

При рівнях шуму вище 120 дБА, коли потрібен тотальний захисттіла людини, рекомендується одягати, крім шоломів, шумозахиснийкомбінезон, пояс і черевики.

Засоби захисту від вібрацій у джерелах вібрацій ґрунтуютьсяна урівноважуванні діючих сил і моментів у машинах і механізмах,балансуванні обертових деталей, застосуванні матеріалів з підвище-ним внутрішнім тертям, поліпшенні технології виготовлення і т.ін.Зниження рівня вібрації на шляху її поширення досягається засто-суванням віброізолюючих конструкцій і вібродемпфуючих матеріа-лів і покриттів, а також віброгасників. Для забезпечення віброізоля-ції влаштовують розриви між елементами конструкцій або усуваютьтверді зв'язки між ними, а також уникають подібності частот влас-них коливань системи і частот сил, що її збурюють. Підвіска двигу-нів літаків на пружних амортизаторах забезпечує зниження вібраціїі шуму в кабінах у всіх смугах звукового спектру від 5 до 8 дБ.

Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини наносятьв'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішнівтрати. До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічніконструкції, СКЛ-25 та інш. Зниження вібрації таким чином дося-гає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц. Засоби захисту від вібраціївикладені в державному стандарті ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ «Вібра-ційна безпека. Загальні вимоги».

Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, ру-кавиці, виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцяхз'єднання з вібруючою поверхнею.

Захист від ультра- та інфразвука. Захист від ультразвукових ко-ливань здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Осно-вну увагу потрібно приділяти усуненню безпосереднього контактуробітників з коливними середовищами. Для цього завантаженняультразвукових ванн, вивантаження й інші роботи виконують привиключених генераторах коливань, або використовують спеціаль-ні пристосування з ручками, не зв'язаними вібруючими деталями.Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами абозвукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьову-ються звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екра-нувати. Для поглинання енергії ультразвука рекомендуються мате-ріали, подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшоюефективністю на високих частотах.

Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому,що стіни і великі елементи конструкцій починають вібрувати в рит-мі інфразвука і не чинять йому ніякого опору. Інфразвук практичноне послаблюється перешкодами, тому основною задачею захистулюдини від шкідливого впливу інфразвука є виключення чи осла-блення його генерування в самому джерелі. Ефективними заходамивід інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій.

Література: [5], [7], [9], [13], [15]; [16], [17].

Питання для самоконтролю

Які професійні захворювання виникають під впливом шуму і ві-брації?

Як залежить інтенсивність шуму від звукового тиску Як визна-чити загальний рівень шуму від двох джерел з рівнями шуму 60і73дБ?

Як нормується вібрація?

Як нормується шум?

Які прилади призначені для виміру шуму і вібрації і який прин-цип їх роботи?

Які є методи боротьби з вібрацією і шумом?

Які існують індивідуальні засоби захисту від шуму і вібрації?

Розділ 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до територій,виробничих і допоміжних приміщень, споруд