9.1. Класи санітарно-захиснихзон шкідливих підприємств

магниевый скраб beletage

Промислові підприємства повинні виконуватися відповід-но до вимог проектування промислових підприємств. Виробни-чі території повинні забезпечуватися належними умовами при-родного освітлення, водопостачання, а також провітрюватись.Виробничі будинки повинні розташовуватися залежно від тех-нологічного процесу і шкідливих виробничих факторів на цьомупідприємстві.

Приміщення, у яких виробничі процеси пов'язані з виділеннямшкідливих газів, пару, пилу та іншими негативними виробничимифакторами, розташовуються стосовно інших будинків і населенихпунктів з підвітряної сторони для вітрів переважного напрямку. Упідприємствах медичної промисловості до таких виробництв відно-сяться:

лабораторії по вивченню та синтезу хімічних сполук;

виробництво шкідливих речовин, лікарських препаратів;

ділянки переробки паливно-мастильних матеріалів;

гальванічні ділянки, лакофарбові ділянки та інш.

Установлено п'ять класів санітарно-захисних зон згідно з ха-рактером шкідливих виробничих факторів: I клас має ширину за-хисної зони 1000 м; II клас - 500 м; III клас - 300 м; IV клас - 100мі V клас - 50м.

Для винятково шкідливих виробництв ширина захисної зониможе бути збільшена, але не більше ніж у три рази. Однак, з поглядуна наявність таких шкідливих виробничих факторів, як шум великоїінтенсивності, електромагнітні випромінювання ВЧ і НВЧ діапазо-нів радіотехнічних засобів та інші, ширину санітарно-захисної зониварто збільшувати до трьох км. На території санітарно-захисноїзони можуть бути розміщені підприємства з менш шкідливими ви-робничими факторами, підсобні приміщення, склади, приміщеннядля охорони. Ця територія повинна бути упоряджена. Територіяпідприємств повинна бути обладнана водопроводом і каналізацією,мати асфальтовані чи інші тверді покриття проїздів і проходів, зна-ки безпеки руху.

Виробничі приміщення проектуються і будуються за умови, щона одного робітника повинно бути не менше 15 м3 об'єму приміщен-ня або 4,5 м2 площі при мінімальній висоті 3,2 м. Стіни і стелі пови-нні бути мало теплопровідними, не затримувати пил, підлоги - те-плими, еластичними, рівними і не слизькими.

Якщо в процесі роботи використовуються отруйні речовини(наприклад, ртуть, свинець, тетраетилсвинець та інш.), під час вну-трішньої обробки приміщень дотримуються спеціальних вимог.

Виробничі приміщення повинні мати наступні санітарно-побутові приміщення:

гардеробні з умивальниками і душовими;

кімнати для знепилювання, просушування і збезводнюванняодягу;

приміщення для прийому їжі й відпочинку;

курильні кімнати;

оздоровчі пункти для надання першої допомоги потерпілим навиробництві і хворим, а також для проведення лікувальної ісанітарно-профілактичної роботи.

Розміри мінімально допустимих площ зазначених приміщень наодного працюючого наведені в табл.9.1.

Таблиця 9.1

Мінімально допустимі площі санітарно-побутових приміщень, м2

Гардеробні

0,05-1,2

Душові кабіни

0,81-1,62

Вільна площадка перед душовою кабіною

0,54

Приміщення для сушіння одягу

0,2

Курильні кімнати

0,03

Приміщення для обігріву

0,1

Кімната для прийому їжі

1

Коли потрібні допоміжні приміщення, то вони повинні розташо-вуватись в прибудовах виробничих будинків чи в окремих будин-ках, з'єднаних з виробничими опалюваними переходами.

Частина ІІ. Основи фізіології, гігіени праці та виробничої санітарії9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств

У тому разі, коли робітники перебувають на виробництві про-тягом шести-восьми годин, а також є вимоги щодо гігієни і культуривиробництва, тоді потрібні санітарно-побутові приміщення:

для прийому їжі і відпочинку під час перерви;

душових для підтримки чистоти тіла під час роботи у пильнихприміщеннях, гарячих цехах або з шкідливими речовинами;

гардеробів (роздягалень) для збереження повсякденного чи спе-ціального одягу і взуття;

умивальників, фонтанчиків для питної води;

приміщення для особистої гігієни жінок;

приміщення для обігріву робітників, що працюють на відкрито-му повітрі;

приміщення для знешкодження, очищення й просушування спе-цодягу;

для курильних кімнат, туалетів.

Надання першої допомоги, лікувально і санітарно-профілактичніроботи на підприємствах проводять в оздоровчих пунктах.

Побутові приміщення поєднують, як правило, в одному будин-ку. Гардеробні, душові й умивальні кімнати поєднують у гардеробніблоки, окремі для чоловіків і жінок. У гардеробних блоках передба-чаються вбиральні, обладнані електричними сушарками для рук.

Стіни і перегородки гардеробних блоків (за винятком гардероб-них для збереження вуличного і домашнього одягу), сушарки дляспецодягу, убиральні, курильні кімнати облицьовують вологостій-кими матеріалами світлих тонів, що полегшує їх очищення і миттягарячою водою із застосуванням миючих засобів. При цьому стіниприміщень для сушіння спецодягу, переддушових і перегородки ду-шових кімнат облицьовують при висоті стелі 3,3 м на усю висотуприміщення, а при більшій висоті - на 3 м.

Інші приміщення облицьовують на висоту дверних прорізів.Вище облицювання стін у цих приміщеннях, а також стіни і перего-родки гардеробних для вуличного і домашнього одягу, приміщеннядля відпочинку та обігрівання робітників фарбують вологостійкимифарбами.

Гардеробні призначені для збереження вуличного і робочогоодягу. Кількість місць при збереженні одягу на вішалках повиннодорівнювати кількості працюючих у найбільш численній зміні, призбереженні в шафах - обліковій кількості працюючих. Гардеробнадля збереження чистого і забрудненого спецодягу, а також для пе-реодягання повинна розділятися перегородками. Приміщення об-ладнують лавами шириною 0,3 м і довжиною 0,6 м на одне місце звідстанню між ними 1 м. Над спинками лав навішують гачки дляодягу.

Душові розміщають суміжно з гардеробними. У душових перед-бачають переддушові кімнати для витирання мокрого тіла і кімна-ти для переодягання, якщо гардеробна одночасно призначена длязбереження вуличного і робочого одягу. Душові кабіни відкриті, зоднорядним чи дворядним розташуванням, відокремлені одна відодної вологостійкими перегородками висотою 1,6 м, що не доходятьдо підлоги на 0,2 м. Кількість душових сіток розподіляється згідно зкількістю робітників у найбільш численній зміні залежно від групивиробничих процесів. Душові кабіни обладнані змішувачами холод-ної й гарячої води, поличками з речами для миття і підніжками длямиття ніг.

Умивальні розміщують окремо в суміжних приміщеннях із гар-деробними для робочого одягу. Кількість кранів в умивальниках ви-значається згідно з кількістю людей, що працюють у найбільш чис-ленній зміні, залежно від групи виробничих процесів. Відстань міжкранами - не менше 0,65 м. Умивальні кімнати обладнані змішува-чами води, гачками для рушників і одягу, поличками для рідкого ітвердого мила.

Убиральні розміщують на відстані не більше 75 м від робочихмісць у будинках і не більше 150 м на території підприємств. У бага-топоверхових будинках вони повинні бути на кожному поверсі.

Приміщення для особистої гігієни жінок передбачають залежновід кількості жінок, що працюють у найбільш численну зміну - 15 ібільше, а приміщення для годування немовлят при кількості жінокне менше 100. Площа кожного з приміщень повинна бути не менше15 м2.

Приміщення для відпочинку в робочий час повинні мати площуз розрахунку 0,2 м2 на одного робітника в найбільш численній зміні,але не менше 18 м2. Їх обладнують умивальником з холодною і гаря-чою водою, пристроєм для пиття води, електричним кип'ятильникомі розташовують від робочих місць на відстані не більше 75 м, а приобґрунтуванні доцільності - до 100 м.

Курильні кімнати розташовують суміжно з убиральнями чи кім-натами для обігрівання робітників. Їх розташовують на відстані небільше 150 м від робочих місць на території підприємства.

Приміщення для обігріву робітників повинні мати площу 0,1 м2на одного працюючого в найбільш численній зміні, але не менше 12м2. Вони повинні бути розташовані на тих же відстанях від робочихмісць, що і курильні кімнати.

Література: [1], [5], [8].

Питання для самоконтролю

Скільки класів санітарно-захисних зон встановлено і як вони ха-рактеризуються?

Які підприємства можуть розміщуватись усередині санітарно-захисних зон?

Які вимоги пред'являються до площі й об'єму виробничого при-міщення?

Коли санітарно-побутові приміщення облицьовують вологос-тійкими матеріалами?

Яке обладнання повинно бути у приміщенні для відпочинку вробочий час?

ЧАСТИНА ІІІ. ОСНОВИ ТЕХНІКИБЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Розділ 10. Техніка безпеки під час експлуатаціївантажопідіймальних машин і засобів внутрішньо-заводського транспорту. Техніка безпеки під часексплуатації систем, що працюють під тиском