14.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів

магниевый скраб beletage

Розглянемо механізм і фази горіння для більш кращого розумін-ня утворення пожежовибухонебезпечних середовищ і оцінки поже-жовибухонебезпеки технологічних процесів.

Горіння - це комплекс фізико-хімічних перетворень, що супро-воджуються виділенням тепла і в більшості випадків випроміню-ванням світла. До горіння належать:

реакція сполучення з киснем речовин, що містять в основномуводень і вуглець;

реакції розкладання (наприклад, ацетилену);

реакції сполучення речовин з хлором, бромом, парами сірки і т. п.Умовами горіння речовин є:

наявності горючої речовини;

наявності кисню (окислювача) в повітрі або кисню в чистомувигляді;

наявності джерела запалювання.

Горіння речовини виникне тоді, коли горюча речовина і кисень(реагуючі речовини) будуть нагріті до температури, при якій швид-кість теплоутворення від реакції окислення буде вищою за швид-кість тепловіддачі у довкілля.

Для запалення джерело повинно розвивати певну температуруі мати запас тепла. Джерелами запалення можуть бути: відкритеполум'я; електрична іскра; іскра, що утворюється при ударах однаоб одну металевих деталей і предметів; розряд статичної або атмос-ферної електрики; тепло від розжарених тіл і екзотермічних реакцій;тепло, що виникає при адіабатичному стисненні, терті тощо.

Джерелом запалення у процесі горіння є зона горіння, де, власне,протікає реакція окислення з виділенням тепла. Горіння виникає іпродовжується, якщо горюча речовина і кисень в повітрі знаходять-ся в певному співвідношенні. Із зменшенням концентрації кисню вповітрі, зменшується швидкість горіння, а при вмісті нижче 14-15 %горіння більшості горючих речовин припиняється.

Процес горіння, що зумовлює розвиток пожежі, є надзвичайноскладним. Він залежить від різних чинників. До них належать: умовиутворення горючих сумішей, відведення продуктів горіння та інш. Умо-ви розвитку процесу горіння визначають різноманітність видів горіння.

Горіння залежно від властивостей горючої суміші розрізнюють -гомогенне і гетерогенне. Гомогенним горіння буде тоді, коли почат-кові речовини знаходяться в однаковому агрегатному стані, напри-клад, при горінні газів. Гетерогенне горіння спостерігається у рідкихі твердих горючих речовинах, хоча, зазвичай, реакція окислення, щозумовлює виникнення і розвиток процесу горіння, проходить в газо-вій фазі.

Горіння розрізняють за швидкістю поширення полум'я і залеж-но від цього воно може бути дефлаграційним (швидкість - декількаметрів в секунду), вибухом (десятки метрів в секунду) і детонацій-ним (тисячі метрів в секунду). Більшості пожеж властиве дефлагра-ційне горіння.

Пожежа - це горіння, що розвивається у часі та просторі і пере-стає бути контрольованим.

На об'єктах складів паливно-мастильних матеріалів оцінка по-жежовибухонебезпеки проводиться з урахуванням об'єму виробни-чого приміщення (об'єм не враховує обладнання), продуктивностіприпливно-витяжної вентиляції або кратності повітрообміну в при-міщенні, горючих властивостей рідин та їх парів (нижні концентра-ційна і температурна межі вибуховості, температура самозаймання),часу аварійного стану витоку горючої рідини.

Для рідин встановлені показники пожежовибухонебезпеки і ме-тоди визначення.

1. Горючість - це здатність речовини або матеріалу до горіння.За горючістю речовини і матеріали поділяють на три групи:

негорючі (вогнетривкі) - речовини і матеріали, нездатні до го-ріння в повітрі (матеріали мінерального походження і виготовленіна їх основі червона цегла, силікатна цегла, бетон, каміння, азбест,мінеральна вата, азбоцемент та інші матеріали, а також більшістьметалів).

Негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, напри-клад речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з во-дою;

важкогорючі (важкозаймисті) речовини і матеріали, здатнізайматися в повітрі від джерела запалювання, але не здатні са-мостійно горіти після його віддалення (матеріали, що містятьспалимі і вогнетривкі компоненти, наприклад, деревина приглибокому просоченні антипіренами, фіброліт тощо;

горючі (спалимі) речовини і матеріали, здатні самозайматися, атакож займатися від джерела запалювання і самостійно горітипісля його видалення.

В групі горючих речовин і матеріалів вирізняють легкозаймистіречовини і матеріали. Легкозаймисті речовини - це речовини і мате-ріали, здатні зайнятися від короткочасного - до 30 хвилин - впливуджерела запалювання низької енергії. Легкозаймисті рідини (ЛЗР)це такі рідини, у яких температура спалаху не більша 61 °С в закри-тому тиглі і не більша 66 °С у відкритому.

Температура спалаху. Спалах - швидке згорання горючоїсуміші, що не супроводжується утворенням стислих газів.

Температура спалаху - найнижча температура горючої речови-ни, при якій за умов спеціальних випробувань над її поверхнею утво-ряться пари або гази, здатні зайнятися від джерела запалювання, алешвидкість їх утворення ще не достатня для стійкого полум'яногогоріння. Якщо рідину підігріти до більш високої температури, ніжтемпература спалаху, швидкість утворення пари може досягнутизначень, достатніх для підтримки стійкого горіння суміші пари з по-вітрям.

Як показник, температура спалаху використовується під часкласифікації рідин за ступенем пожежонебезпеки, при визначеннікатегорії щодо вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпеки, атакож класів вибухонебезпеки і пожежонебезпеки зон.

Температура запалення - це найменша температура речо-вини, при якій за умов спеціальних випробувань речовина виділяєгорючі пари і гази з такою швидкістю, що після їхнього запалюваннявиникає стійке полум 'яне горіння.

Температури спалаху і запалення ЛЗР відрізняються на

1-5°С, і чим нижча температура спалаху рідини, тим меншою єрізниця, і отже, тим більш пожежонебезпечною є ця рідина. Темпе-ратура запалення використовується при визначенні групи горючос-ті речовин, оцінці пожежної небезпеки устаткування і технологіч-них процесів, пов'язаних з переробкою горючих речовин.

Температура самозаймання - це найнижча температура ре-човини, при якій за умов спеціальних випробувань відбувається різ-ке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що закінчуютьсяполум'яним горінням.

Температура самозаймання речовини залежить від ряду чинни-ків і змінюється в широких межах.

Найбільше температура самозаймання залежить від об'єму іформи горючої суміші. Із збільшенням об'єму горючої суміші принезмінній її формі температура самозаймання знижується, томущо зменшується площа тепловіддачі на одиницю об'єму речовини істворюються більш сприятливі умови для накопичення тепла в ре-агуючій горючій суміші. При зменшенні об'єму горючої суміші тем-пература запалення її підвищується.

У кожної горючої суміші існує критичний об'єм, в якому само-займання не відбувається внаслідок того, що площа тепловіддачі,котра припадає на одиницю об'єму, настільки велика, що швидкістьтеплоутворення за рахунок реакції окислення навіть при дуже висо-ких температурах не може перевищити швидкість тепловідведення.Ця властивість горючих сумішей використана у вогнезагороджува-чах, що перешкоджають поширенню полум'я. Як вогнезагороджу-вач застосовують металеву сітку спеціального плетіння. Така сіт-ка розміщується на шляху можливого поширення полум'я. Сіткарозбиває горючу суміш на дрібні об'єми (менш критичні), в якихсамозаймання є неможливим. Такі вогнезагороджувачі використо-вуються в дихальних клапанах резервуарів легкозаймистих рідин івентиляційних трубах бензосховищ (рис. 14.1).

Щілинний вогнезагороджувач працює за таким принципом увибухобезпечних світильниках і електромоторах. Вибухонебезпеч-на суміш, проникаючи через зазори між фланцями всередину сві-тильника, може вибухнути і горіти в, крайньому випадку, тільки вємкості світильника. Полум'я (горіння) з ємкості світильника неможе перекинутися назовні і викликати вибух у виробничому при-міщенні, тому що в зазорі між фланцями завдяки великій площітепловіддачі горюча суміш не самозапалюється. Вибухобезпечнісвітильники застосовуються на об'єктах, в яких використовуютьсявибухонебезпечні суміші.

Температура самозаймання змінюється при зміні об'єму іформи і спостерігається також у твердих і рідких горючих речо-винах. Температура самозаймання суміші горючих газів і рідиннижча від середньої арифметичної температури окремих газів ірідин. Температура самозаймання горючої суміші залежить відспіввідношення між компонентом і повітрям. Найменшу темпе-ратуру самозаймання мають суміші, близькі за складом до стехі-ометричної (29,5 %).

З підвищенням тиску, від якого температура самозаймання та-кож залежить, вона знижується. Наприклад, при атмосферному тис-ку температура гасу, бензину, бензолу відповідно становить 460, 480і 680 °С, а при тиску 490 кПа - 330, 350 і 620 °С.

Каталізатори також впливають на температуру самозаймання.Каталізаторами можуть стати навіть стінки ємкостей, в яких збері-гаються рідини. Наприклад, температура самозаймання бензину вкварцових ємкостях на 100 °С нижча, ніж у залізних. Тетраетилс-винець, пентакарбоніл заліза та інші антидетонатори в невеликихкількостях підвищують температуру самозаймання на 100 °С ібільше.

Самозагоряння - процес самонагрівання речовини, внаслідокякого вона самозапалюється. Самозаймання і самозагоряння цеодин і той же процес, тільки перший характерний для горючих речо-вин, що мають температуру самозаймання значно вищу від кімнат-ної, а другий - для горючих речовин, самозаймистих при кімнатнійтемпературі і нижче (табл.14.1).

Накопичення тепла - процес (самонагрівання) у самозаймистихречовин залежить від їхнього агрегатного стану, умов, окислюваль-ного процесу, що сприяє інтенсивності, а також метеорологічнихумов. Самозагоряння речовин часто є причиною пожеж. Пожежоне-безпека самозаймистих речовин тим вища, чим нижчою є темпера-тура, при якій вони самозаймаються.

Слід знати, що до самозаймистих речовин належать: рослиннімасла і жири, сульфіди заліза, продукти рослинного походження,вугілля, торф, хімічні речовини.

Найбільшу небезпеку виникнення пожеж становлять спецодягиі дрантя, на яких є сліди масел та жирів. Тому будь-який промасле-ний спецодяг і дрантя потрібно винести з виробничих приміщень ізберігати в розвішеному стані, забезпечуючи велику поверхню те-пловіддачі. Зберігання в згорнутому, зім'ятому стані може призвес-ти до самозагоряння і пожежі.

Таблиця 14.1

Температурні та концентраційні межі поширення полум'я

Рідина

Темпера-тура само-займання,°С

Температурнімежі поширенняполум'я, °С

Концентраційнімежі поширен-ня полум'я, %о

нижня

верхня

нижня

верхня

Бензин Б-95/130

440

- 35

- 5

0,98

5,48

Бензин Б-91/115

400

- 30

0

0,89

5,76

Бензин Б-70

300

- 30

0

0,79

5,76

Паливо ТС-1

220

28

57

1,2

7,1

Бензин «Галоша»

350

- 17

10

1,1

5,4

Бензол

625

- 14

12

1,1

6,8

Лігроїн

380

2

34

1,4

6,0

Гас освітлювальний

250

57

87

1,4

7,5

Етиленгліколь

380

112

124

3,8

6,35

Ацетон

610

- 20

6

2,6

12,2

Олива трансформа-торна

300

135

163

-

-

Спирт метиловий

500

7

39

6,0

34,7

Спирт етиловий

465

11

40

3,3

18,4

Олива СМ-4,5, МК-8,МК-8П

-

135

-

-

-

ВНИИ НП-50-1-4Ф

-

190

-

-

-

Олива Б-ЗВ

-

235

-

-

-

Олива ИПМ-10

-

190

-

-

-

Олива МС-20С

-

138

-

-

-

Олива ВТ-301

250

-

-

-

-

Тетрагідрофурфурило-вий спирт (ТГФ)

282

75

-

-

-

Моноетиловий ефір ети-ленгліколя (рідина «И»)

245

40

-

-

-

Особливу небезпеку виникнення вибуху і пожежі на промисло-вих об'єктах, де зберігаються паливно мастильні матеріали (цистер-ни, резервуари, танкери) становлять самозаймисті сульфіди залізаFe2S, FeS і Fe2S3 так звані пірофорні речовини. Сульфіди утворю-ються при взаємодії сірководню, що міститься в нафтопродуктах, зпродуктами корозії стальних ємкостей, трубопроводів, апаратури.

Пірофорне залізо має вигляд чорного осаду, що покриває внутрішністінки ємкостей і апаратури. Зіткнення сульфідів заліза, що нагро-мадилися під шаром нафтопродукту, з повітрям зумовлює вибух іпожежу нафтопродуктів, оскільки окислення сульфідів протікає збільшою швидкістю і вони нагріваються до 600-700 °С. Таке само-загоряння відбувається частіше за все при повному зливі нафтопро-дуктів з ємкостей, резервуарів, танкерів.

5. Нижня і верхня концентраційні межі поширення полум 'я(запалення) - це відповідно мінімальний (максимальний) вмістпального в суміші "горюча речовина - окислювальне середовище",при якому можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку від-стань від джерел запалювання.

Область поширення полум'я - запалення або вибуху це інтервалконцентрацій між нижньою і верхньою межами вибуху. Діапазон вибу-ховості є найважливішою характеристикою вибухобезпеки парів і газівгорючих речовин. У табл. 14.1 наведені межі запалення і вибуховостідеяких речовин при атмосферному тиску і кімнатній температурі.

1 + 4,76(N -1)

4100 .(4,76N + 4)'

Концентраційні межі запалення горючих сумішей нижня (НП)і верхня ( ВП) таків промилях:

НП =   —        ;           (141)

ВП= 4100 ;      (14.2)

в грамах на літр:

НП =                           ;           (14.3)

4,76(N - l)Vt

ВП =    —                    (14.4)

(4,767V + 4) Vt

де: N - число грам-атомів кисню, необхідне для згоряння одногомоля горючого газу (речовини); М - маса одного моля горючої речо-вини в суміші, г; Vt - об'єм 1 моля газу при початковій температурісуміші, л.

Приклад 14.1. Розрахувати концентраційні межі запалення абовибуху суміші пар ацетону з повітрям.

Розв'язок. Кількість грам-атомів кисню, необхідне для згорян-ня одного моля ацетону, визначимо з рівняння реакції

СН3СОСН3 + 4О2 + 4-3,76N2 = 3СО2 + 3Н2О + 15N2;

N = 8.

Найдемо нижню і верхню межі запалення або вибуху, підставля-ючи значення N= 8 в формули (14.1) і (14.2):

            100      _ 2 92%;

1 + 4,76(8-1)

ВП= 4100 =9,5%.4,76-8 + 4

Від температури горючої рідини залежить концентрація наси-чених парів, тобто, при певній температурі рідини над її поверхнеюможе знаходитися тільки певна пружність парів. Концентраційнумежу нижню поширення полум'я (запалення) використовують длякласифікації виробництв з пожежовибухонебезпеки. Вона застосо-вується при розрахунку вибухобезпечних концентрацій газів і паріввсередині насосів палив, трубопроводів, при проектуванні венти-ляційних систем насосних станцій, складів зберігання паливномас-тильних матеріалів в тарі, лабораторіях, а також при розрахункуграничнодопустимих вибухонебезпечних концентрацій газів і парівв резервуарах під час їх зачистки, в насосних станціях, лабораторіяхз потенційними джерелами запалювання.

Наприклад, при зливі-наливі відбувається розлив горючої ріди-ни. Необхідно визначити, які горючі рідини, протягом якого часу, зякої поверхні і в якій кількості при випаровуванні можуть утворитивибухонебезпечні концентрації парів в повітрі.

Приклад 14.2. Випадково на бетонну підлогу розлили 3 л бензи-ну Б-70 при температурі +25 °С і атмосферному тиску ро=9,81-104Паутворилася калюжа бензину діаметром 1,5 м.

Визначити швидкість випаровування бензину, об'ємну концен-трацію його через одну годину після проливу і час, за який в при-міщенні об'ємом 15 м3 утвориться концентрація парів бензину, щодорівнює верхній концентраційній межі поширення полум'я ВП =5,76 %.

Розв'язок. Визначимо швидкість випаровування бензинуU = 4rDMpH / (Vp),

де: r - радіус калюжі, м; D - коефіцієнт дифузії (0,84-105м2/с); М- молярна маса (12610-3 кг/моль); pH - тиск насичених парів бензи-ну Б-70 (1,8 104 Па); Vt - молярний об'єм парів бензину (24-10-3 м3/моль); ро - атмосферний тиск 9,81-104 Па

Тоді:

  • 4 • 0,75 • 0,84 • 10~5 • 126 10~3 -1,8-104 . , Л_5 ,

u =                                                       s                       —                    = 2,42 • 10 5 кгД

24-10 -9,81-10

Кількість бензину, що випаровується за одну годину,m=ut=2,42-10-5-3600= = 0,087 кг. Вагова концентрація бензину вприміщенні об'ємом V^

С = m/V = 0.087/15 = 0,0058 кг/м3.

ваг / п  /           7          7

Концентрація об'ємна за одну годину випаровування бензинудосягне:

C% = (C^Vt100)/M = (5,8-10-3 -24-10-3 • 100)/126• 10"3 =0,11°%

Концентраційна верхня межа вибуховості бензину Б-70 буде до-сягнута за t = ВП%/С% = 5,76/0,11 = 52,3 год

Приклад 14.3. Бензин Б-95/130 100 м3 перекачали з резервуа-ра об'ємом 500 м3. Залишок зберігався при температурі 25°С і тискуро=9,81-104 Па невизначено довго, а при пожежі в сусідньому резер-вуарі його перекачали в безпечне сховище. Слід визначити, чи булаконцентрація бензину в резервуарі вибухонебезпечна до і після пе-рекачування з нього бензину?

Молярна маса бензину M=120-10-3 кг/моль; рн - тиск насиченоїпари бензину Б-95/130 приймемо 1,95-104 Па; Vt - молярний об'ємпарів бензину 2410-3 м3/моль. У процесі перекачування випарову-ванням нехтуємо.

Розв'язок. Вагова концентрація парів бензину

Оиг = (Мрн )ЛЧ Ро )•

Тоді:

Сж = (120 • 10-3 • 1,95 • 104 )Д24 • 10"3 • 9,81 • Ю4)=1,0 кг>к3.

Об'ємна концентрація

с% = (С^ХЮОуМ = (1,0 -24 • 10"3 • 100)Д120 • 10"3 ) =20%%.

Така об'ємна концентрація не є вибухонебезпечною, тому що вонавища за верхню межу поширення полум'я, яка для бензину Б-95/130становить 5,48 %.(табл.14.1).

Після перекачки бензину його пари заповнили об'єм в п'ять разбільший, і концентрація становила 20:5 = 4 %. Така концентраціяпарів бензину є вибухонебезпечною, тому що вона знаходиться в діа-пазоні вибуховості бензину Б-95/130 0,98<4,0<5,48 %.

6. Нижня і верхня температурні межі поширення полум'язапалення. Це відповідно такі температури речовини, при яких їїнасичені пари утворюють в конкретному окисному середовищі кон-центрації, що дорівнюють нижній і верхній концентраційним меж-ам поширення полум'я. За температурними межами поширенняполум'я запалення горючих речовин можна визначити концентра-ційні межі поширення полум'я запалення в %:

НП = (рн100)/ратм;    (14.5)

ВП = (рв100)/ратаі,    (14.6)

де: рн і рв - тиск насичених парів при температурах, що відпові-дають нижній і верхній температурним межам, Па; ратм - атмосфер-ний тиск, що становить 9,8-104 Па.

Приклад 14.4. Розрахувати концентраційні межі поширенняполум'я палива ТС-1 за значеннями температурних меж.

Розв'язок. Тиск насиченої пари палива ТС-1 при 28 °С стано-вить 0,11104 Па, при 57° С - 0,68 104 Па.

Значення рн і рв підставляємо в формули (14.5) і (14.6), і тодізнайдемо:

ш одмоМоо

НП = —                      — = 1,12^;

9,81-104

m=ft68.10M00 = 0/оо.

9,81 -104

Приклад 14.5. У ємкості зберігається бензин "Галоша". Чи єконцентрація його парів вибуховою в ємкості - влітку при темпера-турі повітря +30 °С і - взимку при -15 °С?

Розв'язок. Згідно з температурними межами, поширенняполум'я (запалення) бензину "Галоша" (табл.14.1) визначимо, щов літній час при +30 °С концентрація парів у ємності є вищою заверхню межу (поширення полум'я) і тому не становить небезпекивибуху, а взимку при -15 °С концентрація парів знаходиться в об-ласті вибуховості і тому вона є вибухонебезпечною.

Концентраційні межі поширення полум'я (запалення) сумішідекількох парів і газів можуть бути визначені в проміле за форму-лами Ле-Шательє:

НП =   ™        • (14.7)

ш (С1/НП1) + (С2/НП2) + ... + (Ся/НП3)'

ВПСМ=          ™        , (14.8)

см (С1/ВП1) + (С2/ВП2) + ... + (С„ /ВП3)

де: НПсм і ВПсм - відповідно нижня і верхня концентраційнімежі запалення (вибуху) суміші декількох газів і парів, /; C1, C2,... , Сп - концентрація окремих компонентів суміші, / ; при цьомуС1+(С2+...+Сп = 100/; НП1, НП2, ..., НПп; ВП2, ..., ВПп - відповіднонижні і верхні межі запалення (вибуху) окремих компонентів сумі-ші, /.

Приклад 14.6. Визначити верхню концентраційну межу поши-рення полум'я (вибуховості) суміші, що складається з 30 % паливаТС-1 і 70 % повітря, до якої додали 3 % етиленгліколя. Верхня межапоширення полум'я ТС-1 ВП=7,1/о, етиленгліколя ВП=6,35/о(табл.14.1).

Розв'язок. Знайдемо концентрацію горючих компонентів:для палива ТС-1 С1= (30-100)/(30+3) =91%;для етиленгліколя С2= (3-100)/(30+3) =9%.Підставивши ці значення в формулу (14.8), знайдемо верхнюмежу поширення полум'я (запалення) двокомпонентної горючої су-міші:

100

(91/7,1)+ (9/6,35)

Суміш палива з повітрям і етиленгліколем стала вибуховою,тому що концентрація палива ТС-1 (7,05%) знаходиться в зоні ви-буховості.

Температурні межі запалення використовують при розрахункупожеховибухонебезпечних режимів роботи технологічного облад-нання, при оцінці аварійних ситуацій, пов'язаних з розливом горючихрідин, а також для розрахунку концентраційних меж запалення.

Мінімальна енергія запалювання. Найменше значення енер-гії електричного розряду, здатної запалити найбільш легкозаймистусуміш газу, пари або пилу з повітрям. Показник застосовують дляоцінки електростатичної іскробезпеки від розрядів статичної елек-трики, що виникає під час прийому, зберігання і відпускання нафто-продуктів, а також для забезпечення пожежовибухобезпечних умовпереробки горючих речовин.

Здатність вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснемповітря та іншими речовинами (взаємний контакт речовин). Цеякісний показник, що характеризує особливу пожежну небезпекудеяких речовин. Дані про небезпеку взаємного контакту речовинвикористовують під час класифікації виробництв за рівнем пожежо-вибухонебезпеки, виборі безпечних умов проведення технологічнихпроцесів і умов спільного зберігання речовин.

Наприклад, при зберіганні кисневих балонів, що використову-ються для зварювання, необхідно запобігати попаданню масел і жи-рів на їхні штуцери, редуктори і шланги.

ВПСМ =         = 7,05 %

Нормальна швидкість поширення полум'я. Це швидкістьпереміщення фронту полум'я відносно неспаленого газу в напрям-ку, перпендикулярному до його поверхні. Цей показник потрібнозастосовувати при розрахунках швидкості наростання вибуховоготиску газу, пароповітряних сумішей, а також при розробці заходів ізасобів, що забезпечують пожежовибухобезпечність технологічнихпроцесів під час застосування ПММ.

Швидкість вигоряння. Це кількість горючої речовини, щозгоряє за одиницю часу з одиниці площі. Швидкість вигоряння ви-користовують при розрахунках тривалості пожежі в резервуарах,інтенсивності тепловиділення і температурного режиму пожежі.

Мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню. Це така кон-центрація кисню в горючій суміші, нижче за яку запалення і горіннясуміші стають неможливими при будь-якій концентрації пальногов суміші, розбавленій даним флегматизатором. Цей показник вико-ристовують під час:

розрахунків пожежовибухобезпечних режимів роботи техноло-гічного обладнання з перекачування авіапалива при прийомі,зберіганні і відпусканні;

вибору режимів роботи систем "азотного дихання", розробкисистем і установок вибухостримування і гасіння пожеж. Міні-мальний вибухонебезпечний вміст кисню залежить від видуфлегматизатора.

Мінімальна флегматизуюча концентрація флегмати-затора. Це найменша концентрація флегматизатора в суміші зпальним і окисним середовищем, при якій суміш стає нездатноюдо поширення полум'я при будь-якому співвідношенні пального іокисного середовища. Цей показник використовується при розра-хунках безпечних складів газових сумішей. Флегматизуюча об'ємнаконцентрація флегматизатора дорівнює:

1ЛЛ     477>4

Фф =100-

и2 >

(100-фН2О)

де: фн O - концентрація парів води в повітрі, %; фф O - мінімаль-ний вибухонебезпечний вміст кисню, %о.

Мінімальний тиск вибуху. Це - найбільший тиск, що вини-кає при дефлаграційному вибуху газо-, паро- або пилоповітряної су-міші в замкненій ємкості при початковому тиску суміші 101,3 кПа.

Максимальний тиск вибуху використовується при розрахункахобладнання і конструкцій на вибухонепроникність, вибухостійкість,а також при розрахунку запобіжних мембран.

Швидкість наростання тиску при вибуху. Це похідна тис-ку вибуху від часу на зростаючій ділянці залежності тиску вибухугазо-, паро-, пилоповітряної суміші в замкненій ємкості від часу.Швидкість наростання тиску використовується при розрахункахзапобіжних пристроїв і в системах вибухоподавлення.