15.3. Установки гасіння пожеж на складах ПММ

магниевый скраб beletage

Повітряно-механічну піну на поверхню нафтопродуктів, що го-рять на складах ПММ, застосовують установками: стаціонарнимиавтоматичного пожежегасіння, стаціонарними неавтоматичного по-жежегасіння і пересувними.

Установка пожежегасіння стаціонарна автоматична (рис.15.1.)складається з ємкості для води 1, насосної станції 2, в якій розмі-щуються насоси, що автоматично включаються 5, ємкості з піно-утворювачем 8 і дозатором 4. Від насосної станції водний розчинпіноутворювача по системі трубопроводів подається до кожного ре-зервуара або об'єкта. У системі встановлені датчики-сигналізатори9, які під час пожежі спрацьовують. У вузлі пуску 7 включаєтьсяподача водного розчину піноутворювача в піногенератори 5 (вонистоять на резервуарах 10 з горючими рідинами).

З

Установки автоматичного пожежегасіння стаціонарні призна-чені для гасіння пожежі нафтопродуктів в резервуарах місткістюбільш як 5000 м3, а також в будівлях і приміщеннях.

Приміщення, що підлягають обладнанню стаціонарними уста-новками автоматичного пожежегасіння, такі:

споруди насосних станцій нафтопродуктів на складах ПММ ірезервуарних парків магістральних нафтопродуктопроводів, ка-налізаційних насосних станцій з перекачки неочищених вироб-ничих стічних вод і уловлених нафтопродуктів;

приміщення для насосів і вузлів засувок з площею підлоги біль-ше за 300 м2.

будівлі насосних станцій резервуарних парків магістральних на-фтопроводів;

приміщення для насосів і вузлів засувок на станціях з подачеюбільше за 1200 м3/ч;

будівлі складські для зберігання ПММ в тарі;

приміщення площею більше 500 м2 для нафтопродуктів з темпе-ратурою спалаху до 120 °С;

приміщення більше 750 м2 для інших нафтопродуктів;

інші будівлі складу: розливні, роздавальні тощо;

виробничі приміщення площею більше 500 м2, в яких є нафто-продукти більше 15 кг/м2.

Неавтоматичні стаціонарні установки неавтоматичного поже-жегасіння відрізняється від автоматичних тим, що на резервуарахвідсутні стаціонарно змонтовані генератори піни і система автома-тичного управління. У цих установках на розчинопроводах встанов-люються пожежні гідранти або стояки, обладнані з'єднувальнимиголовками для підключення пожежних рукавів і генераторів піни підчас пожежі. Стаціонарні установки неавтоматичного пожежегасін-ня передбачаються для гасіння пожежі підземних резервуарів міст-кістю 5000 м[1], а також на складах I і II категорій зливно-наливнихестакад для залізничних і автомобільних цистерн.

Пожежні автомобілі та мотопомпи належать до пересувних уста-новок Пересувні установки пожежегасіння використовуються для га-сіння пожежі наземних і підземних резервуарів місткістю до 5000 м3;

насосних станцій нафтопродуктів, що розміщуються на відкри-тих майданчиках або під навісами;

зливно-наливних естакад для залізничних і автомобільних цис-терн складів III категорії.

Пересувні установки використовують, крім того, в приміщеннях(рис.15.2), якщо їх площі і продуктивність насосної станції менші заобумовлені.

Генератори піни середньої кратності (рис.15.3) застосовуютьсядля отримання повітряно-механічної піни середньої кратності з вод-ного розчину піноутворювача ПО-1.

Генератор піни складається з відцентрованого розпилювача 4,корпуса 3, набору сіток 2 і сопла 1, що призначений для підвищеннядальності польоту струменя. Найбільш розповсюдженими генерато-рами піни є: генератори ГПС-200, ГПС-600, ГПС-2000.

Генератори піни різняться за витратами водного розчину піно-утворювача, що становлять: ГПС-200-1,6^2; ГПС-600 - 5^6; ГПС-2000 - 17^20 л/с. Рекомендований тиск розчину у розпилювачастановить 40 1 04-60 1 04 Па, а кратність піни - 70-100. Стаціонарнігенератори піни на резервуари встановлюються із з'єднувальнимиголовками на трубопроводі, що підводить розчин піноутворювача.

Трубопровід виводиться за обвалування 3 (рис.15.2) резервуара 1,де до нього через з'єднувальну головку за допомогою пожежногорукава 6 підключається пожежний автомобіль 5 для подачі в генера-тори піни 2 розчину піноутворювача. Розчин піноутворювача пере-творюється в генераторі піни на повітряно-механічну піну, яка роз-тікається по поверхні рідини, що горить, і гасить її.

Рис.15.5. Установка генераторапіни середньої кратності ГПС-2000 на даху резервуара:1 - резервуар; 2 - верхнякришка метал—евої коробки;3 - вікно у даху ре—зервуара1300X1360 мм для подання піни

нератора піни, 5 - трубо—провід

в резервуар, 4 - смотрове вікно вдля подачі розчину піноутворю- F F J „ F .

а ґ        • "        метал—евій коробці,

вача; 6 - драбина для підйому          v

на площадку; 7 - резервуар; 8

- обвалування; 9 - розгалуження

трубопроводів для підключе—ння

5 - пінокамера з гене—раторомпіни ГПС-2000;6 - трубопровід для подачі

Розчинопровід прокладається навколо резервуарного парку замежами обвалування. Від двосторонньої заливно-наливної заліз-ничної естакади розчинопровід прокладається на відстані більше 10м. До наземних резервуарів місткістю більше 1000 м3 і до будівельскладу, що розміщуються на відстані більше 200 м від кільцевогорозчинопроводу, прокладається по два тупикових відгалуження відрізних ділянок кільцевої мережі розчинопроводу.

Подача піни в резервуари, що горять, здійснюється механі-зованими або ручними пінопідйомниками. Вони являють собоюпідіймально-закидний пристрій, за допомогою якого подають пінучерез борт резервуара з нафтопродуктом, що горить.

З метою ліквідації невеликих пожеж на самому початку їх ви-никнення застосовуються первинні засоби пожежегасіння. Най-

рукавів пожежного автомобіля розчину в генератор пінибільш поширеними є ручні й пересувні вогнегасники: хімічні пін-ні - ОХП-10, ОП-М, ОП-9ММ; повітряно-пінні ОВП-5, ОВП-10,ОВП-100, ОВП-250; вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8, ОУ-25(УП-1), ОУ-80 (УП-2М), ОУ-400 (УП-8); аерозольні ОА-1, ОА-3, ОА-5, ОА-10, ОА-50; порошкові ОПС-10, ОППС-100. Цифра умаркуванні вогнегасника вказує на початковий об'єм вогнегасиль-ної речовини.

Правила застосування вогнегасників: якщо невідомим єспосіб застосування вогнегасника, то слід, по-перше, ознайоми-тись з інструкцією щодо його використання; по-друге, вогнегас-ник необхідно приводити в дію після того, як його доставлятьдо місця пожежі; по-третє, вміст вогнегасника треба подавати знавітряного боку, підійшовши якомога ближче до вогнища по-жежі.

Норми оснащення вогнегасниками складів ПММ

Усі вогнегасники поділяються на хімічні, пінні, повітряно-пінні,вуглекислотні, хладонові, порошкові. За використанням поділяють-ся на ручні (переносні) і пересувні. Хладонові вогнегасники вико-ристовують галоїдовуглеводневі сполучення. Основними компо-нентами цих сполучень є бромистий етил, бромистий метил і фреон114В2. Ці речовини мають дуже високу вогнегасну дію більш ніждвоокис вуглецю і застосовуються для гасіння для гасіння ЛЗР іелектроустановок під напругою до 380В. Хладонові вогнегасникиможуть застосовуватися в широкому діапазоні температур від 60 до550 °С (табл.15.3).

Таблиця 15.3

Споруди, будівлі,приміщення

Норми оснащенняоб'єктів складів ПММвогнегасниками, шт.

Азбестове абосуконне покри-вало, шт.

Ящик з піскомвміст- кість 0,5 м3

ОА-5,ОВП-5,ОВП-10,ОХП-10

(ОУ-25,ОУ-80)

ОУ-5,ОУ-8

Вертикальний резервуар

2

-

-

-

1

Група горизонтальних резервуарів

2

-

-

-

1

Продовження табл. 15.3

Тарне сховище пального з темпера-

 

 

 

 

 

турою спалахування парів до 61 °С(100 м2)

1

 

 

 

1

Тарне сховище пального

 

 

 

 

 

з температурою спалахування

1

 

 

 

1

парів вищою за 61°С

 

 

 

в закритому тиглі (100 м2)

 

 

 

 

 

Насосні станції з перекачування

2

1

1

1

1

пального (50 м2)

 

Залізничні зливні пристосування(20 м)

1

1

-

1

1

Роздаточні та приймальні

2

 

1

1

2

пристосування

 

 

 

Лабораторія складу ГСМ (50 м2)

2

-

1

1

1

Водомаслостанція (50 м2)

2

-

1

-

-

Службове приміщення (50 м2)

1

-

-

-

-