15.4. Організація гасіння пожеж на складах ПММ

магниевый скраб beletage

Гасіння пожежі на складах ПММ має бути організовано з ураху-ванням розмірів пожежі, рекомендацій та оперативного плану гасін-ня пожежі на конкретному об'єкті.

Відповідальна особа (керівник) гасіння пожежі, насамперед,зобов'язаний:

організувати розвідку пожежі для отримання інформації простан резервуарів, систем пожежегасіння та можливі наслідкирозвитку пожежі;

негайно організувати охолоджування водою резервуара, що го-рить, і сусідніх з ним резервуарів, особливо в місцях передбачу-ваної установки пінопідйомників;

підготувати пінну атаку в найкоротший строк, враховуючи, щочим більшою є тривалість пожежі, тим більша ймовірність її по-ширення на сусідні резервуари;

атаку необхідно проводити одночасно всіма розрахунковими за-собами і безперервно до повного припинення горіння, а інтен-сивність подачі піни потрібно вважати вирішальною умовоюуспішної ліквідації пожежі;

створити оперативний штаб гасіння пожежі, до складу якоговключити керівних інженерно-технічних працівників складуПММ для постійної консультації і виконання робіт, пов'язаної зтехнологічними особливостями виробництва;

призначити відповідальну особу за вживання необхідних захо-дів з техніки безпеки при гасінні пожежі;

провести пінну атаку на резервуари, що горять.

Під час гасіння пожеж у резервуарах, насамперед, застосовують ста-ціонарні (автоматичні) системи пожежегасіння. Повітряно-механічнупіну подають в резервуар за допомогою пінопідйомників безпосеред-ньо від стінки резервуара з навітряної сторони, а якщо немає можли-вості - навісними струменями за допомогою пінопідйомників. Для по-передження повторного запалення нафтопродукту в одному резервуаріпіну в нього потрібно подавати 3-5 хв або до повної ліквідації горіння всусідньому резервуарі при зниженій інтенсивності.

Гасіння парів, які просочуються крізь нещільності герметизо-ваних баків, резервуарів, відкритих люків залізничних цистерн абочерез дихальні клапани резервуарів, необхідно, насамперед, закрити(засунути) кришки люків, кранів і збити полум'я розпиленим абосуцільним струменем води, накласти пластир з кошми або мокрогобрезенту на місце витоку парів.

Коли пожежа у тарних сховищах, насамперед, потрібно вимкну-ти рубильник, що живить електроенергією тарне сховище та припи-нити роботу вентиляційних установок. Щоб пожежа не пошириласьна найближчі об'єкти, водяними струменями слід збити полум'я іохолоджувати непошкоджену тару піною або водою.

Вживають заходів, що перешкоджають можливому розтіканнюнафтопродукту. Для цього готують пісок та інвентар, за допомогоюяких можна буде підняти висоту порога.

При гасінні пожежі тарного сховища траншейного типу, насам-перед, треба спробувати завалити траншею снігом, піском, землеювручну або використовуючи техніку - бульдозери, вбиральні ма-шини та інш. В крайньому випадку траншею можна залити водою іпотім гасити пожежу повітряно-механічною піною або розпиленоюводою.

Гасіння пожежі на відкритих майданчиках зберігання ПММздійснюють повітряно-механічною піною і розпиленою водою. Па-ралельно з гасінням пожежі необхідно охолоджувати ще не палаючібочки, цистерни, що знаходяться у вогнищі пожежі, і вжити заходівдо ліквідації або відкочування бочок із зони пожежі.

Коли треба гасити пожежі на об'єктах зливу-наливу необхідно,насамперед, припинити операції зливу-наливу нафтопродукту, від-котити залізничні цистерни будь-яким доступним способом, зазда-легідь закривши кришки люків. Якщо горить залізнична цистерна,то, насамперед, необхідно витягнути за допомогою багрів з люка цис-терни зливний шланг. Якщо виникла пожежа розлитого нафтопро-дукту і ємкості, з якої зливають нафтопродукт, то спочатку гасятьпалаючу рідину, яка розлилася, потім вогонь у зливній ємкості.

Якщо має місце пожежа засобів перекачування необхідно їх не-гайно відключити і вжити заходів, які перешкоджали б перекидан-ню вогню на ємкість, що звільняється. Палаючі цистерни, а також іне зачеплені вогнем цистерни потрібно відкочувати із зони пожежі.При гасінні пролитої на підлогу етилової рідини, що горить, вико-ристовують повітряно-механічну піну. Етилову рідину в бочках га-сять водою і піною. Гасіння проводять з навітряної сторони.

Коли гасять пожежу резервуарів потрібно дотримуватися захо-дів безпеки. При бойовому розгортанні необхідно враховувати мож-ливість ураження нафтопродуктом, що горить, при його закипанні(переливанні) і викиді на особистий склад і пожежну техніку. Длязапобігання небезпеці викиду темних нафтопродуктів необхідно до-тримуватися таких правил:

насоси і автомобілі, підключені до води, слід встановлювати знавітряної сторони не ближче 100 м і з підвітряної сторони неближче 150 м від резервуара, що горить;

відповідальна особа за техніку безпеки, повинна стежити за про-цесом горіння нафтопродукту, станом резервуара, напрямом ві-тру і при їх змінах повідомляти керівника гасіння пожежі. Приможливому викиді нафтопродукту керівник гасіння пожежі по-дає особистому складу пожежної команди спеціальний сигналпро відхід їх з небезпечної зони;

коли нафтопродукт закипає потрібно із зони обвалування резер-вуара видалити ствольники, не припиняючи подачі піни, а потімвжити заходів, що перешкоджали б розтіканню рідини до іншихрезервуарів. Якщо закипання не припиняється, то перестаютьподавати піну в резервуар і приступають до гасіння і відкачкирідини, що переливається із обвалування нафтопродукту;

коли гасять пожежу насосних станцій, перекачувальних ЛЗРі ГЖ, а також закритих тарних сховищ, коли всередину примі-щення не можна увійти, ствольники повинні використати про-стінки між дверима і вікнами для захисту від теплового випро-мінювання полум'я і можливого його викиду назовні;

пожежний особистий склад, зайнятий гасінням пожежі, пови-нен бути забезпечений протигазами, гумовими чобітьми, рука-вичками і фартухами.

Література: [19]; [26]; [27]; [28].

Питання для самоконтролю

Назвіть умови гасіння пожеж.

Дайте перелік вогнегасильних речовин які ви знаєте.

Як вода гасить пожежу, чому вона гасить речовину?

Чому рідину слід гасити повітряно-механічної піною?

Що слід розуміти під терміном "кратність піни"?

Чому повітряно-механічна піна гасить зону горіння?

Як інертні гази гасять горючу речовину в зоні горіння?

До якого обладнання застосовують двоокис вуглецю?

Яку вогнегасильну дію роблять порошкові сполуки?

В чому полягає вогнегасильна дія галоїдовуглеводневих сполучень?

З яких частин складається стаціонарна автоматична установкапожежегасіння?

Що собою являє генератор піни середньої кратності?

В яких частинах резервуарів монтується генератор піни?

З якою метою використовують пінопідйомники на резервуарах?

Які ручні вогнегасники Ви знаєте?

На які види вони поділяються ручні вогнегасники?

Як слід гасити розлиту горючу рідину?

ЛІТЕРАТУРА

ЗАКОН України "Про охорону праці". - К.: Основа, 1993. - 40 с.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ коментар до Закону України "Про охо-рону праці". - К.: Основа, 1996. - 254 с.

ДСТУ 2293-93. ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення. - К.:Держстандарт України, 1993. - 15 с. Чинний від 06.12.93.

ГОСТ 12.0.003-74 (СТ С^В 790-77). ССБТ. Опасньїе и вредньїепроизводственньїе факторьі. Классификация. - М.: Вид-тво стандартів,1979 - 4 с. - Введ.01.05.75.

ПРОТОЕРЕЙСКИЙ А.С. Безопасность труда в авиации. - К.: КМУ-ГА, 2000. - 228 с.

НПАОП 0.00-4.03-01. Порядок розслідування та ведення обліку нещас-них випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. По-станова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004, № 1112.

ПРОТОЄРЕЙСЬКИЙ О.С. Охорона праці: Практикум для студентівусіх спеціальностей. - К.: НАУ, 2001. - 82 с.

СПРАВОЧНИК по охране труда на промьішленном предприятии /К.Н.Ткачук, Д.Ф.Иванчук и др. - К.: Техника, 1991. - 285 с.

ДСН 3.36.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих примі-щень. - К.: Держстандарт, 1999. - 31 с. Чинний з 01.01.99.

СНиП ІІ-А.8-62. Естественное освещение. Нормьі проектирования. -М.: Госстройиздат, 1962. - 41 с.

ГОСТ 12.2.007.13-75. ССБТ. Изделия светотехнические. Требованиябезопасности. - М.: Госстройиздат, 1980. - 4 с.

СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение. - М.: Гос-стройиздат, 1979. - 35 с.

ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. ^лектромагнитнше поля радиочастот.Допустимь е уровни на рабочих местах и требования к проведениюконтроля. - М.: Госстандарт, 1985. - 4 с. - Введ. 01.01.85.

МАТИБОРСКИЙ В.В. Охрана труда. Безопасность жизнедеятель-ности на предприятиях гражданской авиации в условиях воздействиясверхвьісоких частот: Учебн. Пособие. - К.: КМУГА, 1998. - 192 с.

ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-94. -К.: МОЗ України, 1997. - 121 с. Чинний з 01.01.98.

ДНАОП 0.00-4.26-96. Положення про порядок забезпечення праців-ників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобамиіндивідуального захисту. - К.: МОЗ України, 1997. - 21 с. Чинний з01.01.96.

ДСН 3.3.6.037-99. Шум. Ультра- и инфразвук. Общие положения. -М.: Госстандарт, 1999. - 7 с. - Введ. 01.01.99.

ГОСТ 12.1.003-86. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - М.:Госстандарт, 1986. - 6 с. - Введ. 01.03.86.

ПРОТОЄРЕЙСЬКИЙ О.С. Безпека праці на авіапідприємствах. - К.:НАУ, 2002. - 280 с.

РД 34.21.22-87. Инструкция по устройству молниезащитьі зданий и со-оружений. - М.: ^нергоиздат, 1987. - 80 с.

ПРОТОЕРЕЙСКИЙ А.С. ^лектробезопасность при технический^ксплуатации ^лектрооборудования воздушньїх судов и а^ропортовгражданской авиации: Учебн. Пособие. - К.: КИИГА, 1985. - 87 с.

ДОЛИН П.А. Основьі техники безопасности в ^лектроустановках. -М.: ^нергоатомиздат, 1985. - 376 с.

ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрьівобезопасность статического^лектричества. Общие требования. - М.: Госстандарт, 1993. - 6 с. -Введ. 01.01.93.

ГОСТ 12.4.124-83. ССБТ. Средства защитьі от статического^лектричества. - М.: Госстандарт, 1994. - 4 с. - Введ. 01.01.84.

ИНСТРУКЦИЯ по снижению влияния статического ^лектричества втехнологических процессах обслуживания и ремонта авиационной тех-ники, № 7/И. - М.: МГА, 1986. - 26 с.

ПРОТОЕРЕЙСКИЙ А.С. Безопасность труда при применении ГСМ вгражданской авиации: Учебн. Пособие. - М.: Транспорт, 1987. - 247 с.

ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. -М.: Госстандарт, 1992. - 25 с. - Введ. 01.07.95.

ПРОТОЕРЕЙСКИЙ А.С. Безопасность труда при применении горюче-смазочньїх материалов в гражданской авиации. - М.: Транспорт, 1980. -175 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1Таблиця 4.2.

Нормовані значення коефіцієнтів природної освітленості в при-міщеннях виробничих будинків, розташованих північніше 45° іпівденніше 60° північної широти

 

 

 

Норми коефіцієнтів

Роз-

Характер робіт, виконуваниху приміщенні Вид за ступенемточності

Розміроб'єкта роз-різнення, мм

природної освітле-ності, %

рядробо-ти

прибічномуосвіт-ленні

Приверхньомуі комбі-нованому

 

 

 

освітленні

1

Найвища

Менше 0,15

3,5

10

2

Дуже висока

Від 0,15 до0,3

2,5

7

3

Висока

Від 0,3 до 0,5

2,0

5

4

Середня

Від 0,5 до 1,0

1,5

4

5

Мала

Від 1,0 до 5,0

1,0

3

6

Груба

Більше 5,0

0,5

2

7

Робота із самосвітними мате-ріалами в пальних цехах

 

1,0

3

8

Загальне спостереження завиробничим процесом:постійнеперіодичне

 

0,3

1

 

 

0,2

0,7

9

Робота на складах

 

0,1

0,5

ДОДАТОК 2

Таблиця 4.3.

Найменша допустима освітленість штучним світлом на робочихповерхнях у виробничих приміщеннях

о

VQ

оі

а

тк

и

S

т

Контраст об'єкта Розрізненняз фоном

у

н

о

а

ки

Найменша освітле-ність, лк

Характеристика зорової рти за ступенем точност

Найменший розмір об'єрозрізнення, мм

Розряди зорової робот

обоftої

в

при люмі-несцентнихлампах

при лам-пах нака-лювання

ро

о

зд

яр

з

о

рід

с

тс

ир

етк

rtftаХ

Комбінованеосвітлення

Одне загальнеосвітлення

Комбінованеосвітлення

Одне загальнеосвітлення

 

 

 

а

Малий

Темний

5000

1500

4000

300

Л

т

у

ні

5

 

б

МалийСередній

СереднійТемний

4000

1250

3000

300

ч

от

а

3

ив

а

X

0,

е

3

н

е

S

І

в

МалийСереднійВеликий

СвітлийСереднійТемний

3000

1000

2000

300

 

г

СереднійВеликийВеликий

СвітлийСвітлийСередній

1500

400

1250

300

 

 

 

а

Малий

Темний

4000

1250

3000

300

Дуже висока

Від 0,15 до 0,3

ІІ

бв

МалийСереднійМалийСереднійВеликий

СереднійТемнийСвітлийСереднійТемний

30002000

750500

20001500

300300

 

г

СереднійВеликийВеликий

СвітлийСвітлийСередній

1000

300

750

200

ам

 

 

а

Малий

Темний

2000

500

1500

300

ос

S

ю

0 0,.3 оffl Ч

ІІІ

б

МалийСередній

СереднійТемний

1000

300

750

200


400

200

400

150

г

СвітлийСвітлийСередній

СереднійВеликийВеликий

200

600

300

750

в

СвітлийСереднійТемний

МалийВеликийСередній

Ю

о"ід

В

д

& к

С

в

МалийСереднійВеликий

150

400

400

100

СвітлийСереднійТемний

100

50

г

СвітлийСвітлийСередній

СереднійВеликийВеликий

100

50

в

ідВі

СвітлийСереднійТемний

МалийСереднійВеликий

V

100

200

200

150

б

СереднійТемний

МалийСередній

оЮ

о

д

а

300

200

300

Темний

Малий

100

150

300

300

150

о

д

!V

г

СвітлийСвітлийСередній

СереднійВеликийВеликий

е

I®.

5 WІЗ

а

VQ

р

1-і

VT

50

100

Незалежно відхарактеристикитла чи контрастуоб'єкта з тлом

S 1

а

Койн &&

М

вхі и

150

VTT

Те саме

200

и ч

еи


при періодичному відвіданніприміщення людьми

періодичне при по-стійному перебуваннілюдей у приміщенні

Загальне спостереження заходом виробничого процесу:постійне спостереження;

-

ПІЛ

td

о\

 

Незалежно відхарактеристикитла чи контрастуоб'єкта з тлом

сло

сл

 

сл

toо

OJ

о


Ч rt

К S! щX аKKfflм • • о

цтт

•S3 Ч

Oft*

hHg

м

X! gSK

^ S £3s

K

s

я

а

20

а

50

ІХ

m m'a

Примітки: 1. Тло - поверхня, яка прилягає до об'єкта, на якій вінрозглядається. Тло вважається: світлим - при коефіцієнті відобра-ження поверхні більше 0,4; темним - при коефіцієнті відображенняповерхні менше 0,2.

2. Контраст об'єкта з тлом прийнято вважати: великим, коли йогозначення більше 0,5 (об'єкт і тло різко відрізняються щодо яскра-вості); середнім, коли його значення 0,2-0,5 (об'єкт і тло помітно від-різняються щодо яскравості); малим, коли він менше 0,2 (об'єкт і тломало відрізняються щодо яскравості).

ЗМІСТ

вступ   3

Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці         6

Розділ 1. Законодавча та нормативна база України

про охорону праці      6

Визначення охорони праці   6

Основні положення законодавства про охорону праці     8

Державне управління охороною праці       14

Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів    16

Система управління охороною праці (СУОП) на підприємстві . . .17

Основні завдання СУОП та напрямки створеннябезпечних умов праці на підприємстві         18

Організація охорони праці на підприємстві            23

Питання для самоконтролю              33

Розділ 2. Розслідування та облік нещасних випадків,професійних захворювань і аварій на виробництві        36

Розслідування нещасних випадків   36

Спеціальне розслідування нещасних випадків       39

Розслідування професійних захворювань на виробництві            41

Розслідування аварій на виробництві         42

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці   43

Аналіз, причини нещасних випадків та методи

вивчення травматизму          45

Питання для самоконтролю              47

ЧАСТИНА ІІ. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЕНИ ПРАЦІ ТА ВИ-РОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ          49

Розділ 3. Повітря робочої зони         49

3.1 Виробнича санітарія та її завдання        49

Метеорологічні умови           50

Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату . . .54

Шкідливі речовини та їхній вплив на організм людини    56

Кількісні методи визначення вмісту шкідливих речовин

та заходи попередження професійних захворювань          59

3.6. Вентиляція і кондиціонування повітря у виробничих

приміщеннях  61

Питання для самоконтролю              65

Розділ 4. Освітлення виробничих приміщень         66

Вплив світла на організм людини   66

Види освітлення виробництв. Джерела освітлення           67

Нормування виробничої освітленості          71

Проектування систем штучного освітлення            73

Питання для само контролю            78

Розділ 5. Електромагнітні високочастотні (ВЧ) і надвисокочас-тотні (НВЧ) випромінювання 80

Вплив електромагнітних випромінювань на людину       80

Нормування електромагнітних випромінюваньрадіочастотного діапазону         82

Захист від впливу електромагнітних полів 83

Розрахунок екрана      85

Питання для самоконтролю              87

Розділ 6. Лазерні випромінювання  88

Випромінювання оптичного діапазону       88

Вплив лазерних випромінювань на людину           89

Нормування лазерних випромінювань        91

Захист від впливу лазерних випромінювань          92

Питання для самоконтролю              93

Розділ 7. Іонізуючі випромінювання           94

Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини   94

Нормування іонізуючого опромінення         96

Захист від джерел іонізуючого випромінювання   102

Рентгенівське випромінювання       106

Питання для самоконтролю 107

Розділ 8. Захист від шуму, ультразвука, інфразвука і вібрацій 108

Терміни і визначення шуму  108

Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвука на організм людини,професійні захворювання         110

Оцінка дії шуму і його нормування  114

Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфра-звука .118Питання для самоконтролю    120

Розділ 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до територій, виробничих і

допоміжних приміщень, споруд       121

Класи санітарно-захисних зон шкідливих підприємств    121

Санітарно-побутові приміщення підприємств       123

Питання для самоконтролю 125

ЧАСТИНА ІІІ. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ.ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА   126

Розділ 10. Техніка безпеки під час експлуатації вантажопідій-мальних машин і засобів внутрішньо-заводського транспорту.Техніка безпеки під час експлуатації систем, що працюють підтиском       126

Державна реєстрація і технічний оглядвантажопідіймальних машин, механізмів та кранів      126

Безпека праці під час експлуатації систем що працюють

під тиском       130

Питання для самоконтролю 134

Розділ 11. Блискавкозахист  136

Небезпека дії грозових розрядів       136

Захист будинків і споруд від дії блискавки  137

Розрахунок висоти блискавковідводу         138

Питання для самоконтролю 140

Розділ 12. Ураження електричним струмом           141

Причини і види ураження електричним струмом.

Терміни та визначення електробезпеки       141

Дія електричного струму при дотику людини до струмопро-відних частин в різних мережах 149

Замикання електричного струму на землю.Крокова напруга. . 154

Три класи приміщень згідно з небезпекою ураженняелектричним струмом       157

Заходи захисту від ураження електричним струмом         159

Захисне заземлення електроустановок        164

Питання для самоконтролю 177

Розділ 13. Захист від статичної електрики  179

Електризація твердих поверхонь, рідин, газів і пари         179

Небезпечні прояви статичної електризації  180

13.3. Способи і засоби захисту від статичної електрики   186

Питання для самоконтролю 197

Розділ 14. Поняття і визначення пожежної безпеки          199

Організація пожежної охорони        199

Показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів 201

Попередження пожеж і пожежний захист  214

Вибухопопередження і вибухозахист          221

Категорії виробництв з точки зору пожежо- вибухонебезпеки . .227

Евакуація людей із зони пожежі       232

Пожежний зв'язок та сигналізація   234

Питання для самоконтролю              234

Розділ 15. Гасіння пожеж     235

Гасіння пожеж і вогнегасильні речовини   235

Пожежі в резервуарах           239

Установки гасіння пожеж на складах ПММ           243

Організація гасіння пожеж на складах ПММ          249

Питання для самоконтролю              252

Література       253

ДОДАТКИ     255