1.1.1. Будова кістки як органу

магниевый скраб beletage

Органами кісткової системи є кістки різних форм та розмірів. Ускелеті сільськогосподарських тварин налічується понад 200 кіс-ток: у коня їх 200—209, у великої рогатої худоби — 200—206, усвиней — 275—284, у овець — 184—208.

За формою кістки бувають довгі трубчасті, довгі зігнуті, корот-кі, пластинчасті й мішані.

Довгі трубчасті кістки входять до складу скелета кінцівок. Вонивиконують функції важелів опори й руху. Трубчаста будова кісткизбільшує її міцність і полегшує її масу. Вони вдвічі твердіші за гра-ніт: 1 см кістки витримує навантаження до 2000—2400 кг. Така зна-чна міцність і пружність кістки зумовлена поєднанням її органічноїречовини (осеїну) і неорганічних речовин — мінеральних солей.

У кожній трубчастій кістці розрізняють два кінці: проксималь-ний і дистальний епіфізи та середню частину — тіло кістки з кіст-ковомозковою порожниною, або діафіз. Епіфізи потовщені, маютьсуглобові поверхні, вкриті гіаліновим хрящем, діафіз кістки вкри-тий зовні окістям.

Довгі вигнуті кістки — це ребра, що утворюють бокові стінкигрудної клітки. Своєю чергою, грудна клітка є захистом і опороюдля органів грудної порожнини — серця і легень, є опорою для ту-луба і бере участь в актах видиху і вдиху.

Короткі кістки поділяються на симетричні й асиметричні. Докоротких симетричних кісток належать хребці, які утворюють ускелеті тулуба хребет; до коротких асиметричних — кістки кінці-вок: зап'ястя і заплесна, які виконують функції опори, руху й ресо-рну функцію.

Пластинчасті кістки розміщені в черепі і утворюють порож-нини (черепну, носову і ротову), які виконують переважно захиснуфункцію для розміщених у них органів та опорну. Пластинчастимикістками є також лопатка і тазові кістки, до яких прикріплюєтьсябагато м'язів; вони виконують функцію важелів руху.

На кістках є різні утвори: відростки, горби, гребені, шорсткості,блоки, вирости, ямки, жолоби, або борозни, щілини, вирізки, ходи,канали. До цих утворів прикріплюються сухожилки м'язів і зв'язки.Крім того, кістки мають поверхні, краї, кути, на кінцях голівку, підголівкою шийку.

За внутрішньою будовою кожна кістка зовні вкрита надкісни-цею (окістям), крім суглобової поверхні, вкритої гіаліновим хря-щем. Під окістям розміщена компактна і губчаста кісткові речови-ни, побудовані з кісткової тканини, всередені кістки — порожнина,заповнена червоним кістковим мозком, який є органом кровотво-рення.

Окістя складається з щільної сполучної тканини, зовнішній шарїї містить багато грубих волокон, серед яких проходять судини інерви, що живлять кістку та зумовлюють її чутливість. Внутрішнійшар її містить особливі клітини — кісткоутворювачі — остеоблас-ти й кісткоруйнівники — остеокласти. Остеобласти, розмножую-чись, перетворюються на нові кісткові клітини — остеоцити, за ра-хунок яких кістка росте в товщину з боку надкісниці.

Остеокласти, навпаки, руйнують кісткову речовину там, де не-має силового навантаження, що виникає під дією зовнішніх сил накістку (сила маси, робота м'язів).

Червоний кістковий мозок складається, переважно, з ретикуля-рної тканини, де утворюються і розвиваються клітини крові — ери-троцити, лейкоцити та кров'яні пластинки. З віком у старих тваринчервоний кістковий мозок у діафізах кісток перероджується в жов-тий кістковий мозок, що складається, переважно, з жирової ткани-ни жовтого кольору і втрачає функцію кровотворення. На епіфізахтрубчастих кісток червоний кістковий мозок не перероджується вжовтий і залишається органом кровотворення.

Більшість кісток скелета утворюються з хряща. Спочатку вхрящовий зачаток кістки вростають кровоносні судини, а разом зними й кісткоутворювальні клітини. Так виникають центри закос-тенінь. Потім остеокласти руйнують хрящ, а остеобласти, навпаки,утворюють на місці зруйнованого хряща кісткову тканину.

На ріст і розвиток кісток тварин впливають різні чинники, особ-ливо годівля, утримання, тренування тощо. Неповноцінна годівлятварини негативно позначається на розвитку кісток скелета. Принестачі в раціоні мінеральних речовин, вітамінів виникають захво-рювання: остеодистрофія (у дорослих тварин), рахіт — у молодня-ка, які проявляються розм'якшенням кісток та їх викривленням.При обмеженому русі тварин (гіподинамії) також виникаєрозм'якшення кісток.

Хімічний склад і фізичні властивості кісток. Свіжі кістки мі-стять до 50 % води, 15 % жирів, 13 % органічної речовини (осеїну) ідо 22 % мінеральних речовин. Серед мінеральних речовин у кіст-ках найбільше сполук кальцію, фосфору, фтору. З віком співвідно-шення між органічною і неорганічною речовинами змінюється і за-лежить від віку, статі, виду тварини, положення кістки в скелеті,умов годівлі та утримання. У молодих тварин кістки міцні і пружні,а в старих — крихкі. Міцність 1 см кістки на стискання становить1400 кг, а на злам — 1055 кг.

Поділ скелета на частини та відділи

Скелет тварини прийнято поділяти на дві частини: осьову і пе-риферичну. До осьового скелета належать: скелет голови, або че-реп, скелет тулуба і скелет хвоста. Скелет тулуба, своєю чергою,поділяється на шийний, грудний, поперековий і крижовий відділи.

Периферичний скелет складається зі скелета двох пар кінцівок:передніх (грудних) і задніх (тазових).

Скелет кожної кінцівки складається зі скелета пояса — плечо-вого або тазового і скелета вільного відділу кінцівок — грудної аботазової.

Скелет плечового пояса складається тільки з однієї кістки —лопатки; тазового — з трьох парних кісток: клубової, сідничної ілобкової, які, зростаючись між собою, утворюють тазову, або без-іменну, кістку.

У скелеті вільного відділу кінцівок розрізняють три ланки: пер-ша складається з плечової кістки в грудній кінцівці і стегнової кіст-ки — у тазовій; друга — з двох кісток передпліччя (променевої таліктьової) у грудній і з двох кісток гомілки (великої гомілкової імалої гомілкової) — у тазовій кінцівках; третя — лапа (передня ізадня), яка, своєю чергою, поділяється на три ланки: верхню — кіс-тки зап'ястя в грудній кінцівці і кістки заплесна в тазовій кінцівці;середню — кістки відповідно п'ясті й кістки плесна; нижню — кіс-тки пальців (три фаланги в кожному пальці: путова, вінцева, копи-това, або ратична).