4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ

Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, мають відповідати 1 або 2 класузгідно з Гігієнічною кваліфікацією праці за показниками шкідливості.

У виробничих приміщеннях, обладнаних електронно-обчислювальними машинами, необхідно створити належне освітлення.Природне і штучне освітлення повинно відповідати СНиП 11-4-79 «Есте-ственное и искусственное освещение». Природне світло повинно бути бі-чним, зорієнтованим, як правило, на північ чи північний схід, і забезпе-чувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Привиробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях безприродного освітлення за узгодженням з органами Держпромгірнаглядута органами й установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відчинен-ня, а також жалюзі, штори тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнанимивідеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, маєбути всеосяжним і рівномірним. У випадку, коли переважають роботи здокументами, допускається комбіноване освітлення (додатково до зага-льного освітлення встановлюється світильники місцевого освітлення).Світильники розміщуються збоку від робочих місць (переважно ліворуч),або локально над робочим місцем (при розташуванні відеотерміналівЕОМ за периметром приміщення).

Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються, як пра-вило, люмінесцентні лампи. У світильниках місцевого освітлення допус-кається застосування ламп розжарювання.

Рівень освітленості на робочому місці має становити 300-500 лк. Привикористанні комбінованого освітлення не допускається відблисків наповерхні екрана та збільшення освітлення екрана вище 300 лк.

Важливою умовою безпеки людини, що перебуває перед екраном, єправильний вибір візуальних параметрів дисплея та світлотехнічних умовробочого місця. Робота з дисплеями при неправильному виборі яскравості йосвітленості екрана, контрастності знаків, їх кольорів, за наявності відблис-ків на екрані, тремтіння та мерехтіння зображення призводить до зоровогостомлення, головного болю, значного психофізиологічного навантаження,погіршення зору.

Рівень шуму не повинний перевищувати: на місцях, де працюютьпрограмісти та оператори ЕОМ, 55 дБА, у лабораторіях, де складаютьсяалгоритми та ведеться робота з документацією - 60 дБА, у машинномузалі - 65 дБА, у приміщеннях, де розміщені гучні агрегати обчислюваль-них машин, - 75 дБА.

Для захисту від шуму у виробничому приміщенні та на робочих міс-цях застосовуються шумопоглинальні засоби (негорючі спеціальні пер-форовані плити, мінеральна вата, підвісні стелі й ін.).

Рівні вібрації у період виконання робіт з ЕОМ у виробничих примі-щеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених Дер-жавними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібра-ції(ДСН 3.3.6-039-99) «Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціюваннямікроклімату». Під матричні принтери треба підкладати вібраційні кили-мки для гасіння вібрації та шуму.

Таблиця 14

Нормативні параметри мікрокліматудля приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора ро-

Категорія ро-

Температура

Відносна во-

Швидкість

ку

біт згідно з

повітря, °С

логість повіт-

руху повітря

 

ГОСТ

 

ря, %

м/с

 

12.1.005-88

Оптимальна

Оптимальна

Оптимальна

Холодна

Легка - 1а

22-24

40-60

0,1

 

Легка - 1 б

21-23

40-60

0,1

Тепла

Легка - 1а

23-25

40-60

0,1

Легка - 1 б

22-24

40-60

0,2

Вентиляцію у приміщені влаштовують припливно-витяжну або при-міщення обладнуються кондиціонерами. Параметри мікроклімату, іонно-го складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснаще-них відеотерміналами, повинні відповідати санітарним нормаммікроклімату виробничих приміщень (СН 4088-86), затверджених МОЗСРСР та іншим нормативним документом (табл. 14-15).

Таблиця 15

Рівні іонізації повітря приміщень з робочими місцями, обладнанимивідеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування

Відеотермінали ЕОМ

Кількість іонів в 1см3 повітря

 

мінімальна

оптимальна

максимальнодопустима

Загального користу-

400

1500-3000

50000

вання

 

 

 

Персонального корис-

600

3000-5000

50000

тування

 

 

 

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повиннівідповідати вимогам ГОСТ 12.1.06 «ССБТ. Елекромагнитньїе поля ради-очастот. Допустимьіе уровни на рабочих местах и требования к проведе-нию контроля», СН 3206-85 «Гранично допустимі рівні магнітних полівчастотою 50Гц» та ДСанПіН 3.3.2.-007-98. Для довгих і середніх хвильнорма напруженості на робочому місці становить не більше 5 В/м. Длякоротких і ультракоротких хвиль щільність потоку енергії протягом ро-бочого дня становить не більше 10 Вт/см2, а при температурі повітря уприміщенні вище 28 °С - 1 Вт/см2.

Рівні інфрачервоного випромінювання повинні відповідати ГОСТ12.1.005-88 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН3.3.2.-007-98 і не мають перевищувати 35 Вт/м2 при опроміненні 50% табільше поверхні тіла; 70 Вт/м2 - при опроміненні від 25 до 50% поверхнітіла; не більше 140 Вт/м2 при опроміненні від нагрітих поверхонь з вико-ристанням засобів індивідуального захисту.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищуватидопустимих норм ультрафіолетового випромінювання у виробничихприміщеннях(При використанні спецодягу і ЗІЗ 1 Вт/м2 загальною дієюза зміну не більше 60 хв.).

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на ро-бочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених у СНМ 1757-77«Санитарно-гигиенические норми допустимой напряженности ^лектрос-татического поля» та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання навідстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала відповідно до Нормирадіаційної безпеки України (НРБУ-97) не повинна перевищувати 0,1мбер/год (100 мкР/год), а вміст озону в повітрі робочої зони не повинен

3          3          3

перевищувати 0,1 мг/м ; вміст оксиду азоту - 5 мг/м ; пилу - 4 мг/м .

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферичних пристроївЕОМ та іншого устаткування виконується як окрема групова трипровіднамережа, прокладанням фазового, нульового робочого та нульового захис-ного провідників. Нульовий захисний провідник використовується длязаземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового ро-бочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Недопускається підключення на щиті до одного контактного затискача ну-льового робочого та нульового захисного провідників.

Конструкція штепсельних з'єднань та електророзеток має бути та-кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося рані-ше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.