2.2.8. Економічні методи управління охороною праці

2.2.8.1. Фінансування охорони праці

Чинним законодавством передбачено, що фінансування охорони праціздійснюється роботодавцем, але фінансування профілактичних заходів зохорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональнихпрограм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійнимзахворюванням, передбачається поряд з іншими джерелами фінансування,визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, яківикористовують найману працю, витрати на охорону праці становлять неменше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати наохорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і ста-новлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід відзначити:

визначення можливості запровадження пільгового оподаткуванняцільових витрат на заходи щодо охорони праці;

започаткування принципів диференціації внесків на державне со-ціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профза-хворювань із застосуванням заохочувальних тарифів для підприємств зналежною організацією роботи і високим рівнем охорони праці (і навпаки- збільшення тарифів для підприємств з незадовільним станом умов ібезпеки праці);

заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботута ініціативу у вирішені проблем охорони праці (повинні відображатися уколективному договорі і включати підвищення розміру заробітної плати,призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних премій задосягнення в галузі безпеки праці, разових за конкретно виконану роботу,винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види морального за-охочення).

Кошти фонду охорони праці підприємства використовуються лише на ви-конання комплексних заходів, забезпечуючи досягнення встановлених норма-тивів з охорони праці, узгоджених з місцевими органами Держпромгірнагляду,а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.

Ці кошти повинні витрачатись на ремонтні й інші роботи, пов'язані з під-тримкою основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки; за-соби колективного та індивідуального захисту працюючих) в належному тех-нічному стані, на придбання спецодягу, молока, мийних засобів; наданняпередбачених пільг і компенсацій працюючим, упорядкованість та озелененнятериторії, а також на природоохоронні заходи.

Витрачати кошти, передбачені на заходи по охороні праці, на інші цілі за-бороняється (ст. 162 КЗпП).

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичноїчи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найманупрацю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, щозатверджується Кабінетом Міністрів України.

2.2.8.2. Застосування матеріальних і моральних стимулів охорони

праці

У підвищенні організаційного рівня роботи з охорони праці, мобілізаціїколективів і керівників виробничих підрозділів на своєчасне та якісне вико-нання заходів, передбачених планами робіт, важливе значення має матеріальнеі моральне стимулювання.

Стимулювання діяльності з охорони праці направлене на підвищення за-цікавленості працівників у забезпеченості здорових і безпечних умов праці.Стимулювання передбачає як матеріальні і моральні заохочення, так і стягнен-ня за невиконання покладених на конкретну особу обов' язків відносно безпекипраці або порушень вимог щодо охорони праці. До числа заохочувальних за-ходів належать премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідниц-тво і раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо.

Згідно Закону України "Про охорону праці" до працівників можуть засто-совуватись будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненнізаходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види за-охочень визначаються колективним договором, угодою.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходівщодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впроваджен-ня прогресивних технологій, досягнень науки і техніки засобів механізації таавтоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охоронипраці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробни-чих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювання ітаким чином ефективно профілактувати травмованість, професійну захворю-ваність та аварійність на виробництві.

На випадок незабезпечення вимог щодо охорони праці роботодавецьсплачує страховий тариф у збільшеному розмірі на соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві і професійних захворювань. І, навпаки, приналежному стані охорони праці страховий тариф зменшується.

На кожному підприємстві, організації, установі повинні функціонуватисистеми матеріального заохочення трудових колективів за роботу без травм.Матеріальне заохочення за підвищення рівня охорони праці здійснюється уформі премій, підвищення надбавок за високу професійну майстерність, під-вищення розряду (для робочих), підвищення окладу (для посадових осіб і спе-ціалістів), а також нагородження подарунками, виділенням пільгових путівок всанаторії, дома відпочинку і т.п.

Матеріальні санкції за недотримання норм і вимог охорони праці здійс-нюється шляхом часткового або повного позбавлення надбавок, переведенняна нижче оплачувану роботу і ін.

Моральне заохочення працівників за досягнення в забезпеченні охоронипраці здійснюється шляхом нагородження почесними грамотами, занесення надошку пошани, присвоєння почесних звань тощо.

Розроблення системи стимулювання охорони праці, аналіз та оцінка їїефективності здійснює служба охорони праці при участі представників проф-спілки, служби оплати праці та інших служб підприємства, організації, устано-ви.

Система стимулювання покращення умов і безпеки праці на виробництвіорієнтується на наступні показники:

зниження рівня виробничого травматизму;

зниження рівня професійних захворювань;

зниження кількості аварій;

зниження кількості порушень норм і вимог з охорони праці;

зниження кількості штрафів і виплат через них;

своєчасність виконання програм і планів, зобов' язань з охорони праці вколективному договорі; інші показники.

За порушення нормативних актів з охорони праці, невиконання розпоря-джень посадових осіб державного нагляду з питань технічної безпеки, гігієнипраці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можутьпритягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штра-фів.