3.1.4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми

Проблема стомлення є вельми складним науково-практичним питан-ням, яке досліджують представники різних наук - фізіологи, психологи

та інші спеціалісти.

Втома - сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічномустані людини, які з' являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльно-сті і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників. Станвтоми залежить від звички людини до фізичного та розумового напру-ження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати на самому поча-тку роботи. Суб'єктивне відчуття втоми називається змореністю (стомле-ністю).

Стомлення проявляється в різних сферах. Тому розрізняють техніко-економічні, фізіологічні, психологічні й медичні ознаки стомлення.

До числа техніко-економічних ознак утоми входять зниження виро-бітку, зростання браку й інше. До фізіологічних ознак - зменшення ви-тривалості, тремтіння у пальцях, подовження часу зорово-моторної реак-ції, зростання температури шкіри голови і рук, інші показники.Психологічні ознаки втоми - це відчуття змореності, загальмованістьпсихічних процесів, інші ознаки. Медичними показниками стомлення єтравматизм і виробничо обумовлені захворювання.

Стомлення за своєю біологічною суттю є нормальним фізіологічнимпроцесом, який супроводжується певними змінами функціонального ста-ну і виконує захисну роль в організмі, оберігаючи його від надмірногоперенапруження і можливого, у зв'язку з цим, ураження і виснаження.

Перенапруження визначається як несприятливий, граничний між но-рмою і патологією функціональний стан окремих фізіологічних системабо органів, зумовлений надмірними або тривалими навантаженнями абонапруження цих систем або органів. У результаті перенапруження зни-жується резистентність організму людини до різноманітних несприятли-вих впливів.

Виникнення втоми обумовлено багатьма причинами, які можуть бутинеоднаковими при різній діяльності людини. В одних випадках зниженняпрацездатності залежить від зменшення енергетичних запасів, в іншихцей фактор не має жодного значення.

Зниження працездатності при втомі обумовлюється змінами у прове-денні нервових імпульсів через синапси у центральній нервовій системі йу м'язах.

У працюючих м' язах також можуть знижуватись запаси енергетич-них речовин. Опріч того, стомлююча робота призводить до зниження ак-тивності ферментів, які каталізують хімічні реакції.

Таким чином, причини стомлення складні і різноманітні.

Втома після важкої, але потрібної людині праці супроводжується по-зитивним емоційним станом.

Розрізняють фізичне і розумове стомлення. Крім того, виділяють пе-рвинну втому, яка розвивається досить швидко, на початку робочого дня іє ознакою недостатнього закріплення трудових навичок. Вона переборю-ється у процесі праці, в результаті чого виникає «друге дихання» - значнепідвищення працездатності. Розрізняють вторинну, або таку, що повільнорозвивається, втому - власне стомлення, яка виникає приблизно через2,5-3 години від початку роботи та для зняття якої необхідний відпочи-нок.

У зв'язку зі змінами психічного стану ряд психофізіологів пропону-ють виділяти три стадії втоми. На першій стадії прояв відчуття стомлено-сті є незначним, продуктивність праці не знижена; друга стадія характе-ризується значним зниженням продуктивності праці та вираженимипсихічними змінами (дефекти пам'яті і мислення, ослаблення волі, ви-тримки, самоконтролю); третя стадія оцінюється як гостра перевтома.

Головними ознаками перевтоми при фізичній діяльності є тимчасовавідмова від роботи в результаті порушення функціонування хоч би однієїз чисельних ланок рухової системи. Чим вища потужність виконуваноїроботи, тим вища вірогідність того, що такою ланкою буде нервово-м' язовий апарат.