1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці.Роль вітчизняної науки. Зв'язок охорони праціз іншими дисциплінами

Інтенсивний розвиток вчення про охорону праці збігається з почат-ком розвитку машинного виробництва, яке разом із підвищенням продук-тивності праці, її полегшенням несло небезпеку для життя і здоров'я пра-цюючих.

Протягом усієї історії людство прагне зробити життя зручним, обле-гшити працю та одночасно підвищити її ефективність і безпечність. Про-те в людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняють ме-ту, людина стає додатком до створеного нею, а її власні творіннястановлять загрозу для неї самої.

Завдяки набутим знанням з розвитком цивілізації рівень безпеки лю-дей поступово зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віспи,чуми, поліомієліту. Середня тривалість життя у розвинутих країнах світувже наближається до 80-ти років, і це не межа. Цих результатів досягнутозавдяки зростанню економіки, культури, медицини. Остання сягає своїмикоренями часів Гіппократа (460-370 рр. до н.е.), який здійснив реформуантичної медицини, та Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), який вже в ті да-лекі часи вивчав фізіологію, психологію та умови праці.

Однією з найнебезпечніших галузей людської діяльності була і, нажаль, залишається в багатьох країнах, у тому числі й в Україні, гірничасправа (останнє трагічне свідчення цьому - загибель і травмування гірни-ків на шахті ім. Засятька в Донецькій області у 2007 р.) Тому вже з часівСередньовіччя вчені надавали великого значення дослідженню умов пра-ці у гірничій галузі. Георгій Агрикола (1494-1555 рр.) першим зробив за-пис у 1545 р. про випадок виділення та вибуху рудникового газу. Значнийвнесок у справу розвитку безпеки праці зробив М.В. Ломоносов (1711-1764 рр.), який у 1742 р. у своїй науковій праці з основ металургії та руд-них справ проаналізував умови праці гірників, розглянув різні питаннягігієни, безпеки та організації їх праці, відпочинку, обґрунтував режими іпринципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплень гірничих виробок,видалення води з шахт та ін.

З початку ХІХ ст., внаслідок зростання на виробництві травматизму,професійних захворювань, кількості аварій, з'явились публікації вчених зрізних питань охорони праці. Так, у 1847 р. О.М. Нікітін (1793-1858) ви-дав книгу «Хвороби робітників із зазначенням попереджувальних захо-дів», в якій вперше було описано близько 120 професійних захворювань ізапропоновано заходи, що мали попереджувати професійні захворюван-ня, травматизм та аварії.

Проблемі безпеки промислового обладнання присвятив свої праціперший ректор Харківського технологічного та Київського політехнічно-го інститутів В.Л. Кірпичов (1845-1913). Академік А.А. Скочинський(1874-1960) зробив значний внесок у розвиток техніки безпеки на вугіль-них шахтах, сконструювавши прилад для контролю вмісту шкідливих ре-човин у повітрі.

Значних здобутків у розвитку охорони праці досягла група вченихМосковського університету під керівництвом Ф.Ф. Ерисмана (1842-1915),вивчаючи умови праці і побуту робітників. Класичним твором у галузі гі-гієни праці стала книга Ф.Ф. Ерисмана «Професійна гігієна, або гігієнафізичної та розумової праці», видана у 1887 р.

Видатний вчений-фізіолог І.М. Сєченов у своїй книзі «Нариси рухівлюдини під час роботи» (1901) теоретично обґрунтував необхідність 8-годинного робочого дня, запропонував метод активного відпочинку.

Витрати енергії в процесі роботи і дію на організм людини промис-лових отрут дослідив учений-гігієніст Г.В. Хлопін (1863-1929); витратиенергії на скорочення м'язів визначив фізіолог В.Я. Данилевський (1852-1939); вивченню виробничого травматизму та характеристиці заходів зпрофілактики професійних захворювань присвятив свою діяльність лікарД.П. Нікольський (1855-1918).

У 1915 р. академіком М.Д. Зелінським (1861-1953) був створенийпротигаз, що став одним з найбільш відомих засобів індивідуального за-хисту, котрим належить суттєва роль у забезпеченні безпеки праці.

Бурхливий розвиток промисловості у XX ст. сприяв ще більшомупідвищенню уваги до питань охорони праці. Значну увагу цій проблеміприділили такі вчені, як С.І. Вавілов, Б.О. Патон, Л.І. Медвідь,В.О. Левицький, С.В. Бєлов, К.Н. Ткачук, Г.М. Гряник, Г.М. Крикунов,Г.Г. Гогіташвілі, А.С. Беліков, В.Ц. Жидецький, В.В. Зацарний та ін.

Багато вчених своїми розробками у різних галузях науки сприялирозвитку охорони праці: зокрема, академік С.І. Вавілов (1891-1951) від-крив люмінесцентне освітлення, яке, будучи за своїм спектром близькимдо природного, дало можливість краще, з меншими затратами енергії но-рмувати освітленість виробничих приміщень; вченим-гігієністом Л.І. Ме-дведєм розроблені методи зниження небезпечної дії пестицидів та іншиххімічних речовин на людей і тварин; вчені інституту електрозварюванняім. Патона НАН України розробили і впровадили у виробництво різніспособи електрозварювання з використанням промислових роботів та ав-томатизованих пристроїв. Створенню роботів на виробництві надаєтьсявелике значення, оскільки вони замінюють людей в особливо небезпеч-них умовах праці: космосі, під водою тощо.

На сьогодні у виробництві з метою запобігання травматизму, профе-сійних захворювань, аварій широко використовують технічні засоби без-пеки праці, розроблені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з охорони праціпроводяться у Національному науково-дослідному інституті охоронипраці Національної академії наук України, галузевих науково-досліднихінститутах та навчальних закладах.

В Україні створений навчальний та науково-інформаційний центр зохорони праці. Видавництво «Основа» започаткувало тиражування нор-мативних актів, посібників, навчальної та іншої літератури з охоронипраці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні таінші програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища. Створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впро-ваджуються автоматизовані інформаційні системи з ряду найважливішихпитань охорони праці з перспективою їх подальшого об'єднання в єдинуавтоматизовану інформаційну систему Державного департаменту проми-слової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України(якийстав правонаступником Державного комітету з нагляду за охороною пра-ці).

Охорона праці має тісний зв'язок з такими науками, як безпека жит-тєдіяльності, гігієна і фізіологія праці, психологія, ергономіка, інженернапсихологія, соціологія, екологія, технічна естетика та ін. Вона використо-вує досягнення цих наук для обґрунтування і створення оптимальнихумов праці, технічної та пожежної безпеки.