3.2.8.1. Джерела, властивості та видиіонізуючого випромінювання

Одна з найбільших технологічних катастроф на планеті - аварія наЧАЕС у 1986 р. - показала, що може зробити навіть мирний атом, у випа-дку якщо з ним невміло поводитись. Тоді від іонізуючого випромінюван-ня непоправні втрати понесли й підрозділи ОВС, що працювали в зонілиха. Оскільки саме на ОВС покладена охорона об'єктів, де зберігаютьсярадіоактивні речовини, питання радіаційної безпеки є дуже актуальнимдля працівників міліції.

Іонізуюче випромінювання (радіоактивність) - це будь-яке випро-мінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворенняелектричних зарядів різних знаків. Воно має місце при розпаді ядер де-яких природних елементів (уран, радій, торій і т. п.), штучних радіоак-тивних ізотопів. З точки зору фізики, це потоки елементарних частинок,які швидко рухаються. Їх хвилеподібне електромагнітне випромінювання,маючи велику енергію, здатне спричиняти іонізацію навколишнього се-редовища (повітря, матеріалів, живої тканини), тобто утворення позитив-но і негативно заряджених атомів і молекул (іонів), які змінюють фізико-хімічні властивості речовини.

Енергія випромінювання витрачається на утворення іонів. Тому чимбільше утворюється іонів, тим менший шлях в речовині пройдуть хвилідо повної втрати енергії, тобто від іонізуючої здатності залежить проник-ливість та швидкість руху.

До основних видів іонізуючого випромінювання належать:

альфа-частинки (ядра гелію), які рухаються зі швидкістю 20 000км/с, мають велику питому іонізацію і малу проникливість (в повітрі 9-11см, рідких і твердих середовищах - 0,099 мм). Одяг захищає людину відцих променів, але небезпечним є попадання цього випромінювання все-редину людини;

бета-частинки - рухаються з швидкістю світла (300 000 км/с).Вони мають меншу здатність до іонізації, але більш проникливі (в повітрі- 20 м, воді і тілі людини - 3 см, металі - 1 см). Одяг поглинає до 50%цих променів. Небезпечним є безпосереднє попадання цих часточок нашкіру, в очі й всередину організму;

нейтронне випромінювання - це потік нейтронів з швидкістю20 000 км/с, що легко проникають в живу тканину і захоплюються ядрамиатомів, руйнуючи їх. Добрими захисними матеріалами від них є поліети-лен, парафін, вода;

гамма-випромінювання - це електромагнітні промені з довжиною

8 11

хвилі 10- -10- см, які утворюються при альфа- і бета-розпаді атомів. Ви-промінювання відбувається окремими порціями (квантами) і розповсю-джується зі швидкістю світла. Іонізуюча здатність його менша, ніж в а- ів-частках, але значно більша проникливість (в повітрі - сотні метрів, уводі - 23 см, сталі - 3 см, дереві - 30 см, бетоні - 19 см). Добре захища-ють від цих променів екрани з тяжких металів (свинець);

рентгенівське випромінювання - електромагнітні промені, алепозаядерного походження, які володіють високою проникливою здатніс-тю (довжина від 5 до 0,004 нм).

Основну частину опромінення населення земної кулі одержує відприродних джерел. Це опромінення з космосу та від радіоактивних речо-вин, що знаходяться у земній корі.

Космічні промені можуть досягати поверхні землі або взаємодіяти зїї атмосферою, породжуючи повторне випромінювання і призводячи доутворення різноманітних радіонуклідів.

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи,ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачізаряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобівзв'язку високої напруги тощо.

Серед техногенних джерел іонізуючого опромінення сьогодні люди-на найбільш опромінюється під час медичних процедур і лікування,пов'язаного із застосуванням штучних джерел радіації.