1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизмуі професійної захворюваності в Україніта інших державах. Невиробничий травматизм

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону пра-ці» основним принципом державної політики є пріоритет життя і здо-ров'я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльності.Для розвитку і швидкого втілення в життя цього принципу керівництводержави вживає ряд організаційних заходів. Так, згідно з наказом Прези-дента України було розроблено державну програму підвищення рівнязнань населення України з питань охорони праці.

Але, незважаючи на це, в Україні має місце ціла низка негативнихявищ на виробництві (аварії на шахтах, травматизм на транспорті, профе-сійні захворювання у промисловості). Щоденно на виробництві отриму-ють травми у середньому 160 чоловік, з низ 20 стають інвалідами, а 4-5 -гинуть.

Особливо травмонебезпечною залишається вугільна промисловість.Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, обриває життя до п'ятишахтарів. У США цей показник майже у 100 нижчий, а в Росії - у 3,8 рази.

Причиною високого рівня виробничого травматизму в Україні є не-дбале ставлення деяких керівників підприємств до проблем охорони пра-ці, застарілі малобезпечні технології та брак коштів на реконструкцію ви-робництва, переозброєння його сучасною технікою, низька виробничадисципліна.

Травматизм може бути і невиробничий. Так, внаслідок дорожньо-транспортних пригод в останні роки загинуло або отримало травми різно-го ступеню складності особливо багато людей. Тільки на Україні цей по-казник складає близько 18 тисяч осіб на рік.

Є хвороби, які у разі недотримання на виробництві й у побуті правилсанітарії та гігієни, швидко розповсюджуються. Наприклад, від туберку-льозу в 1999 р. на Україні померло майже 20 тисяч людей.

За статистичними даними, щорічно в Україні реєструється близько2,5 тис. осіб, в яких виявлені професійні захворювання.

Ріст енергетики, промислового виробництва, численності засобівтранспорту в світі призводить до зростання виробничого і невиробничоготравматизму. Так, у машинобудівній галузі Росії в 1999 р. травмовано17,8 тисяч, загинуло 280 осіб.

Величезна аварія - витікання 43 т отруйного газу метилізоцианату назаводі американської фірми «Юніон Карбайт» у м. Бхопалі (Індія) у груд-ні 1984 р. - призвела до загибелі 3150 людей. Більше 200 тисяч людейотримали значні травми й ушкодження органів дихання, печінки, нирок,центральної нервової системи тощо.

В останні роки значні аварії з людськими жертвами та забрудненнямнавколишнього середовища мали місце на підприємствах хімічної проми-словості та на шахтах Китаю.

Згідно з даними Міжнародного бюро праці, у світі в середньому на100 тисяч працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків зісмертельними наслідками, а кожні три хвилини внаслідок нещасного ви-падку на виробництві або професійного захворювання помирає одна лю-дина.