3.2.8.3. Основні параметри іонізуючого випромінювання та його нормування

До основних параметрів іонізуючого випромінювання відносять:експозиційну, поглинальну, еквівалентну дози та рівень радіації.

Експозиційна доза - кількісна оцінка дії іонізуючого випромінюванняна атмосферне повітря. Ця величина являє собою відношення повного за-ряду іонів одного знака до маси повітря у визначеному об'ємі. Системнаодиниця експозиційної дози - кулон-на-килограм (Кл/кг). Застосовуєтьсяі несистемна одиниця - рентген (Р).

Поглинальна доза - фізична величина, яка дорівнює відношенню се-редньої енергії, переданої випромінюванням, що поглинається одиницеюмаси опроміненої речовини. Вона вимірюється в греях (Гр). 1 Гр = 1Дж/кг. Застосовується і позасистемна одиниця - рад (1 рад = 0,01 Гр =0,01 Дж/кг).

При опроміненні людини дозою 0,25-0,5 Гр можливі зміни в крові,понад 1 Гр - розвивається враження всього організму, при 2-4 Гр - без лі-кування можлива смерть, вище 6-10 Гр - летальність 100%.

Еквівалентна доза - оцінна характеристика радіаційної небезпекихронічної дії, що визначається як добуток поглиненої дози на коефіцієнтякості випромінювання. За одиницю випромінювання еквівалентної дозиприйнятий зіверт (Зв). Зв = 1 Дж/кг. Використовують також позасистем-ну одиницю - бер (біологічний еквівалент рентгена), 1 бер = 0,01 Зв.

Рівень радіації - оцінка дії іонізуючого випромінювання на атмосфе-рне повітря за одиницю часу. Одиниця виміру - Р/год. Фоновим допус-тимим рівнем радіації є 50 мкР/год.

Нормами радіаційної безпеки в Україні (НРБУ - 97) встановлені трикатегорії (А, Б, В) опромінення людей:

А - професійні працівники, що мають безпосередній зв'язок з джере-лами іонізуючого випромінювання. Загальна доза опромінення на рік - 5бер (50 мЗв);

Б - люди, які за умов проживання або розміщення можуть піддава-тися опроміненню. Для них гранична доза опромінення - 0,5 бер/рік;

В - решта населення держави. Доза не нормується, але не повиннаперевищувати природний фон - від 40 до 200 мбер/рік.

Різні тканини тіла неоднаково радіочутливі. Всього виділено тригрупи критичних органів, опромінення яких є дуже небезпечним:

I група - все тіло, гонади і червоний кістковий мозок. Опромінен-ня допускається для професійних працівників не більше як 30 мДж/кг наквартал і не більше як 50 мДж/кг на рік, а для інших осіб - 5 мДж/кг нарік;

IIгрупа - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нир-ки, шлунково-кишковий тракт, легені, селезінка. Допустима доза опромі-нення персоналу - 80 мДж/кг на квартал і 150 мДж/кг на рік. Для іншихосіб - 15 мДж/кг на рік;

III група - шкіра, кісткова тканина, кисті рук, передпліччя, гомілка,ступня. Допустима доза для обслуговуючого персоналу - 150 мДж/кг наквартал і 300 мДж/кг на рік, для інших осіб - 30 мДж/кг на рік.

Допустима доза опромінення наведена у табл. 11.

Таблиця 11

Допустимі дози опромінення для різних груп критичних органів осіб

категорії А та Б, мЗв/рік

Група критичних

Гранично допустима доза

Границі дози

органів

для осіб категорії А

для осіб категорії Б

І

50

5

ІІ

150

15

ІІІ

300

30

У 1982 р. Науковий комітет ООН запропонував величину середньо-річної дози природного опромінення, з урахуванням техногенного підси-лення фону, - 200 мбер/рік.

При рівномірному одноразовому опроміненні тіла людини дозою 1-10 Зв розвивається гостра променева хвороба (ГПХ). Розрізняють 4 сту-пеня ГПХ: легкий, при дозі 1-2 Зв; середній - 2-4 Зв; важкий - 4-6 Зв;вкрай важкий - 6-10 Зв.

Внаслідок дії радіації може спостерігатися:

а)         соматичний ефект - ушкодження різних органів тіла;

б)         соматико-стохастичний ефект - пухлини органів, тканин, злоякісніпухлини;

в)         генетичний ефект - мутації хромосом і генів, порушення спадко-вості.

Для уникнення небезпечних генетичних ефектів впливу іонізуючоговипромінювання існує кілька правил безпеки:

до безпосередньої роботі з джерелами іонізуючого випромінюван-ня допускаються особи не молодше 18 років;

до 30-літнього віку накопичена доза не повинна перевищувати 12-кратну (ГДД);

для жінок до 40 років доза опромінення в тазовій ділянці не пови-нна переважати 1 бер за будь-які два місяці.

Може бути дозволене перевищення ГДД, якщо воно виправдане по-рятунком людей і запобіганням розвитку аварій та опромінення великоїкількості людей: у два рази - один раз на рік і в п' ять разів - один раз ужитті з компенсацією зменшення опромінення в наступні п'ять років.

Цих норм необхідно дотримуватись:

при ймовірності різкого погіршення ситуації доза опромінення неповинна перевищувати 10 бер = 0,1 Зв;

при порятунку людей допустима доза 25 бер = 0,25 Зв;

при опроміненні дозою 25 бер особовий склад з небезпечної зонививодиться і надалі до роботи в небезпечній зоні не допускається.