3.2.8.5. Захист від іонізуючого випромінювання

Захист від впливу радіоактивних речовин та іонізуючих випроміню-вань можна реалізувати використанням технічних та організаційних за-ходів. До технічних заходів відносяться екранування, герметизація, дис-танційне керування.

Установка екранів біля джерел випромінювання дозволяє істотнознизити дозу опромінення. Розміри, товщина та матеріал екрана залежитьвід виду випромінювання. Захистом від а-частинок є шар повітря товщи-ною кілька сантиметрів, одяг, рукавиці; від ^-випромінювання захиснимекраном може бути шар повітря товщиною кілька метрів або шар алюмі-нію товщиною кілька міліметрів, оскільки ці види випромінювання ма-ють низку проникну здатність; у- та рентгенівське випромінювання ма-ють велику проникну здатність, тому для екранів використовуютьматеріали з великою атомною вагою (свинець, вольфрам), оскільки цимиматеріалами випромінювання поглинається найбільш інтенсивно. Тов-щина екранів залежить від величини енергії випромінювання та кратностіпослаблення і коливається у межах від кількох міліметрів до десятківсантиметрів. Для оглядових вікон використовується свинцеве скло.

Захистом від внутрішнього опромінення є герметизація радіоактив-них речовин. Радіоактивні речовини розташовується у спеціальних кон-тейнерах. На контейнерах з радіоактивним речовинами має бути знак ра-діоактивної небезпеки.

Роботи з радіоактивними речовинами слід при можливості виконува-ти на віддалі у витяжних шафах, боксах, камерах, застосовуючи для ме-ханічних дій спеціальні маніпулятори або дистанційне керування.

До індивідуальних засобів захисту належать халати, комбінезони,шапочки, шоломи, гумові рукавиці, окуляри, респіратори, спеціальні пне-вмокостюми з подачею повітря. Індивідуальні засоби захисту ефективніпри впливі а-випромінювання і малоефективні при впливі у-випромінювання. Засоби захисту періодично дезактивуються.

3.2.9 Вплив шуму, ультра- та інфразвуку на організм людини