6.6. Заходи гарантування вибухобезпеки : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

6.6. Заходи гарантування вибухобезпеки

До заходів гарантування вибухобезпеки належать:

використання запобіжних конструкцій;

використання сигналізації про накопичення вибухонебезпечнихгазів і парів;

усунення джерел запалення і детонації;

локалізація вибуху;

влаштування вогневих перешкод;

вибухопридушення.

До запобіжних конструкцій належать легкоскидна покрівля, захис-ні приміщення, укриття. Легкоскидна покрівля являє собою конструк-цію, що руйнується під впливом енергії вибуху, при цьому конструкціябудинку чи спорудження не руйнується. Маса легкоскидної покрівлі немає перевищувати 125 кг на 1 м2. У разі відсутності розрахункових да-них у будинках з виробництвом категорії А і Е площа легкоскидної по-

2          3

крівлі повинна складати не менше 0,05 м на 1 м об'єму вибухонебезпе-

23

чного приміщення, а в будинках категорії Б - не менше 0,03 м на 1 моб'єму приміщення.

Приміщення, де розташовані компресорні та інші види обладнанняпідвищеної вибухонебезпеки, мають бути постійно зачиненими на ключз тим, щоб в них не потрапили сторонні працівники.

З метою прогнозування наслідків вибуху (кількість загиблих, пора-нених), підготовки до надання першої допомоги, виявлення епіцентрувибуху та своєчасної розробки заходів з усунення його негативних нас-лідків необхідно оцінити ступінь руйнування об'єкта внаслідок вибуху.Залежно від потужності вибуху ступінь руйнування може бути:

легким - до 10% руйнування;

слабкий - 11-30% руйнування;

середнім - 31 -50% руйнування;

сильним - 51 -90% руйнування;

максимальним - 91-100% руйнування.

Так, наприклад, при руйнуванні посудин, апаратів, трубопроводів,що працюють під тиском, внаслідок раптового адіабатичного розши-рення газу чи пари може статись значне виділення енергії, так званийфізичний вибух. При цьому, якщо у посудині місткістю 1 м3 знаходи-лось повітря під тиском 1 МПа, потужність вибуху складатиме 13 МВт.Якщо у посудині за тих же умов знаходилась водяна пара, то потужністьвибуху становитиме близько 200 МВт. Наслідком такого вибуху мо-жуть бути важкі людські травми та значні руйнування.

Розміри вибухонебезпечної зони залежать від потужності вибуху,наявності перешкод розповсюдженню ударної хвилі.

Працівники ОВС при патрулюванні території чи оточенні небезпеч-ної зони при небезпеці вибуху повинні чітко знати правила вибухобезпекий вміло виконувати їх. При ймовірності завалення будинку не можна пе-ребувати на відстані ближче 1/3 висоти будинку. У випадку проведенняоточення небезпечного району мінімальною відстанню від будинку до мі-сця розміщення працівників ОВС вважається висота будинку.

Під час планування будь-яких вибухів слід дотримуватись вимогвибухобезпеки, перш за все безпеки відстані:

під час вибуху зарядів до 10 кг без оболонок безпечна відстаньскладає у повітрі - 50 м, на ґрунті - 100 м;

при підриванні дерева - 150 м;

при підриванні будівель із цегли, бетону, каменю - 350 м;

при підриванні відкрито розташованих металевих конструкцій -500 м.

Під час підривання бойових припасів на ґрунті безпечність відстанізалежить від калібру снаряда і становить: при калібрі 76 мм - 500 м, 76-105 мм - 700 м, 105-200 мм - 1000 м, понад 200 мм - 1500 м.

Надлишковий тиск, що створюється ударною хвилею, може руйну-вати споруди, будинки, але ефективність його дії залежить від матеріа-лів, з яких побудовані споруди. Залізобетонні та антисейсмічні констру-кції витримують ударну хвилю тиском 50-80 кПа, цегельні будинки -30-40 кПа, дерев'яні будинки - 10-20 кПа, скло - 6-8 кПа.

Радіус небезпечної зони, з якої обов'язково необхідно евакуюватилюдей, у 10 разів перевищує радіус легких руйнувань, тому що скляніелементи залізобетонних будівель під час вибуху розлітатимуться назначно більшу відстань, ніж уламки корпусу конструкцій, й осколкамиможуть завдати поранень людям.