2.1.6. Право працівників на пільги і компенсаціїза важкі та шкідливі умови праці : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

2.1.6. Право працівників на пільги і компенсаціїза важкі та шкідливі умови праці

Законом України «Про охорону праці» передбачені права працівни-ка на пільги і компенсації за наявності на його робочому місці небезпе-чних і шкідливих виробничих факторів. Зокрема, він забезпечується бе-зоплатним лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рів-ноцінними харчовими продуктами. У разі роз'їзного характеру роботипрацівникові виплачується грошова компенсація на придбання відпові-дних продуктів для покращення стану здоров'я.

Перелік виробництв, професій та посад, робота на яких дає право набезоплатне лікувально-профілактичне харчування у зв'язку з небезпеч-ними і шкідливими умовами праці, затверджений Міністерством праці ісоціальної політики. Наприклад, при виконанні роботи в умовах високоїтемператури відбувається інтенсивне потовиділення, за якого організмвтрачає воду і мінеральні речовини, що негативно відбивається на пси-хофізіологічному стані працівника. Тому в гарячих цехах працівникизабезпечуються газованою солоною водою.

Робітники, що працюють у вищезазначених шкідливих і небезпеч-них умовах, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчогопризначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачу-вану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі таінші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному зако-нодавством. Керівник підприємства (роботодавець) може за свої коштидодатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовимдоговором) додаткові пільги і компенсації працівникам понад передба-чених законодавством.

У випадку зміни виробничих умов, розмірів пільг і компенсації, пе-редбачених трудовим договором, керівник підприємства повинен не пі-зніше як за 2 місяці письмово поінформувати про це працівника. Прицьому працівник має право розірвати трудовий договір за власним ба-жанням.

Особливості охорони праці жінок

Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні закрі-пила рівність прав жінок і чоловіків. Разом з тим, трудове законодавст-во, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охо-рони материнства і дитинства, встановлює особливі вимоги щодо охо-рони праці жінок і неповнолітніх.

Статтею 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється за-стосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими абонебезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залученняжінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встано-влені для них граничні норми:

підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою ро-ботою (до 2 разів на годину) - 10 кг;

підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочоїзміни - 7 кг.

Законодавством про працю забезпечені права жінок на максималь-но досконалі режими праці і відпочинку, обмеження праці жінок на ро-ботах у нічний час. При цьому значна увага приділяється наданню пільгвагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років: не до-пускаються роботи у нічний час, надурочні роботи і роботи у вихіднідні, направлення у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Жінкам на-даються відпустки по вагітності і пологам тривалістю 70 календарнихднів до і 56 календарних днів після пологів, а також перерви для году-вання дитини. Вони, відповідно до медичного висновку, можуть матизнижені норми виробітку або бути переведені на легку роботу із збере-женням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).

Гарантії трудових прав жінок чітко визначені ст. 184 КЗпП. Заборо-няється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробі-тну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей вікомдо трьох років, також забороняється звільнення вагітних жінок і жінок,що мають дітей віком до трьох років, самотніх матерів у випадку наяв-ності у них дітей віком до 14 років чи дитини-інваліда, крім випадківповної ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковимпрацевлаштуванням.

Жінкам, які працюють і мають двох і більше малолітніх дітей абодитину-інваліда, надаються пільги до відпустки.

Особливості охорони праці неповнолітніх

Охорона праці неповнолітніх закріплена законодавством України.Неповнолітні (особи, що не досягли 18 років) у трудових правовідносинахприрівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, відпус-ках та деяких інших умов користуються пільгами. Зокрема, забороняєтьсязалучати їх до важких робіт і до робіт із шкідливими або небезпечнимиумовами праці, а також до підземних робіт. Порядок трудового і профе-сійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з цими роботами,визначається Положенням, затвердженим наказом Державного комітетуУкраїни з нагляду за охороною праці 15.12.2003 р. № 244.

Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і пере-міщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні нор-ми (табл. 1).

Таблиця 1

Граничні норми підіймання та переміщенняважких предметів неповнолітніми

Вік неповнолі-тніх, у роках

Граничні норми ваги вантажу, кг

Короткочасова робота

Тривала робота

Юнаки

Дівчата

Юнаки

Дівчата

14

5

2,5

15

12

6

8,4

4,2

16

14

7

11,2

5,6

17

16

8

12,6

6,3

Усі особи, молодші вісімнадцяти років, приймаються на роботулише після попереднього медичного огляду й у подальшому, до досяг-нення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду. Зазгодою батьків або опікунів можуть, як виняток, прийматись на роботуособи, які досягли п'ятнадцяти років.

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робітта робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП), а тривалість робочого часу дляпрацівників віком від 16 до 18 років має складати 36 годин на тиждень,віком від 15 до 16 років - 24 години на тиждень.

Щорічна відпустка неповнолітнім надається в літній час або, за їхбажанням, у будь-яку пору року.

Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноважено-го ним органу, крім дотримання загального порядку звільнення, здійс-нюється тільки за згодою районної (міської) комісії у справах неповно-літніх (ст. 198 КЗпП).

Категорії робіт, на яких забороняється застосування праці жінок інеповнолітніх, а також граничні норми підіймання і переміщення важ-ких речей жінками і неповнолітніми затверджуються МОЗ за погоджен-ням з Дергірпромнагляду.

Охорона праці інвалідів

Інвалідами рахуються особи зі стійким розладом функцій організму,обумовленим захворюванням, наслідком травм або природженими дефекта-ми, які призводять до обмеження життєдіяльності, до необхідності у соціаль-ній допомозі та захисту.

Інваліди в Україні володіють всією повнотою соціально — економічних,політичних, особистих прав і свобод (ст. 1 Закону України „Про основи соці-альної захищеності інвалідів України").

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створю-вати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальноїекспертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додатко-вих заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієїкатегорії працівників (ст. 12 Закону України „Про охорону праці").

У випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноваже-ний ним орган покладається обов' язок організувати навчання, перекваліфіка-цію і перевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, вста-новити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиж-день та створити пільгові умови праці.

Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх зго-ди не допускається.

Нормативні    акти з охорони праці