2.2.11.3. Відшкодування підприємствам і громадянам збитків,завданих порушенням вимог щодо охорони праці

Згідно ст. 9 Закону України „Про охорону праці" відшкодуванняшкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'яабо у разі смерті працівника, здійснюється фондом соціального страху-вання від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про зага-льнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випад-ку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра-ту працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потер-пілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного

чи трудового договору.

Розміри відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, встановле-ні відповідними нормативними актами.

Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановленостійку втрату працездатності, ця допомога має бути не менше суми, ви-значеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за ко-жен відсоток втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повиненскладати суму, не меншу п' ятирічного заробітку працівника на йогосім'ю (для працівників ОВС, прокуратури і слідчих - десятирічного за-робітку), крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманцяпотерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпі-лим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразовоїдопомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовимколективом за поданням власника та профспілкового комітету підпри-ємства, але не більше як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини по-терпілого встановлюється комісією.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещаснимвипадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаєтьсямісце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до від-новлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку ін-валідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої ро-боти власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних реко-мендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільговіумови та режим роботи.

Якщо власник не має можливості працевлаштування на своєму під-приємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інва-лідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Держа-вного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньо-річної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місцедля таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державноюслужбою зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком навиробництві або професійним захворюванням зараховується до стажуроботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкі-дливими умовами, який дає право на пенсії на пільгових умовах й упільгових розмірах.