2.2.11.4. Відшкодування громадянам моральної шкоди,завданої порушенням вимог щодо охорони праці : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

2.2.11.4. Відшкодування громадянам моральної шкоди,завданої порушенням вимог щодо охорони праці

Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо не-безпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми поте-рпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають віднього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою розуміють страждання, заподіяні працівниковівнаслідок фізичного або психічного впливу, що причинило погіршення абопозбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, відносин зоточуючими людьми, інші негативні наслідки морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди можливе і без втрати потерпілимпрацездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначаєтьсязаконодавством.

Розмір відшкодування шкоди і розмір одноразової допомоги, щосплачується потерпілому (або членам його сім' ї та утриманцям потерпі-лого), не підлягають оподаткуванню.

У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці на підприємствівласник відраховує кошти на соціальне страхування від нещасних випа-дків та професійних захворювань за підвищеними тарифами, що пері-одично переглядаються залежно від рівня виробничого травматизму іступеня шкідливості умов праці в порядку, який визначається Кабіне-том Міністрів України з участю профспілок.

Власник відшкодовує витрати на лікування і професійну реабілітаціюпотерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань, сплачуєвитрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварій та лік-відації наслідків, на ритуальні послуги при похованні загиблих, на розслі-дування і проведення експертизи причин аварій або нещасного випадку,на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тощо.2.2.12.Виробничий травматизм і професійні захворювання.2.2.12.1 Основні групи причин виробничого травматизму і профзахворюваності

Усі причини виробничого травматизму і професійної захворювано-сті поділяють на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні. Схема аналізу причин нещас-них випадків викладена на рис. 3.

Рис. 3. Схема аналізу причин нещасних випадків на виробництві

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення на-вчання та інструктажів з питань охорони праці; порушення вимог ін-струкцій, правил, норм, стандартів; порушення технологічних регламе-нтів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інстру-менту; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; недо-статній контроль або його відсутність; невиконання заходів щодо охо-рони праці.

Технічні причини: неспрацьованість виробничого устаткування; не-досконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устатку-вання; недосконалість або відсутність технічних засобів безпеки тощо.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище гранично допус-тимої концентрації) вміст у повітрі робочих приміщень шкідливих ре-човин; підвищений рівень шуму, вібрації; недостатнє освітлення робо-чих місць; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітнихвипромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистоїгігієни тощо.

Психофізіологічні причини: монотонність праці; помилкові дії пра-цівника внаслідок втоми через надмірну важкість виконуваної роботи;напруженість роботи; необережність; невідповідність психофізіологіч-них чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці;незадоволення роботою; несприятливий психофізіологічний клімат уколективі тощо.

Економічні причини: низький заробіток; порушення економічнихметодів стимулювання праці й ін.