3.1.4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми

Проблема стомлення є вельми складним науково-практичним пи-танням, яке досліджують представники різних наук - фізіологи, психо-логи та інші спеціалісти.

Втома - сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічномустані людини, які з' являються внаслідок напруженої чи тривалої діяль-ності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.Стан втоми залежить від звички людини до фізичного та розумовогонапруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати на само-му початку роботи. Суб'єктивне відчуття втоми називається змореністю(стомленістю).

Стомлення проявляється в різних сферах. Тому розрізняють техні-ко-економічні, фізіологічні, психологічні й медичні ознаки стомлення.

До числа техніко-економічних ознак втоми входять зниження виро-бітку, зростання браку й інше. До фізіологічних ознак - зменшення ви-тривалості, тремтіння у пальцях, подовження часу зорово-моторної реа-кції, зростання температури шкіри голови і рук, інші показники. Психо-логічні ознаки втоми - це відчуття змореності, загальмованість психіч-них процесів, інші ознаки. Медичними показниками стомлення є трав-матизм і виробничо обумовлені захворювання.

Стомлення за своєю біологічною суттю є нормальним фізіологічнимпроцесом, який супроводжується певними змінами функціонального ста-ну і виконує захисну роль в організмі, оберігаючи його від надмірного пе-ренапруження і можливого, у зв'язку з цим, ураження і виснаження.

Перенапруження визначається як несприятливий, граничний міжнормою і патологією функціональний стан окремих фізіологічних сис-тем або органів, зумовлений надмірними або тривалими навантаження-ми або напруження цих систем або органів. У результаті перенапружен-ня знижується резистентність організму людини до різноманітних не-сприятливих впливів.

Виникнення втоми обумовлено багатьма причинами, які можутьбути неоднаковими при різній діяльності людини. В одних випадкахзниження працездатності залежить від зменшення енергетичних запасів,в інших цей фактор не має жодного значення.

Зниження працездатності при втомі обумовлюється змінами у про-веденні нервових імпульсів через синапси у центральній нервовій сис-темі й у м'язах.

У працюючих м' язах також можуть знижуватись запаси енергетич-них речовин. Опріч того, стомлююча робота призводить до зниженняактивності ферментів, які каталізують хімічні реакції.

Таким чином, причини стомлення складні і різноманітні.

Втома після важкої, але потрібної людині праці супроводжуєтьсяпозитивним емоційним станом.

Розрізняють фізичне і розумове стомлення. Крім того, виділяютьпервинну втому, яка розвивається досить швидко, на початку робочогодня і є ознакою недостатнього закріплення трудових навичок. Вона пе-реборюється у процесі праці, в результаті чого виникає «друге дихання»- значне підвищення працездатності. Розрізняють вторинну, або таку,що повільно розвивається, втому - власне стомлення, яка виникає при-близно через 2,5-3 години від початку роботи та для зняття якої необ-хідний відпочинок.

У зв'язку зі змінами психічного стану ряд психофізіологів пропо-нують виділяти три стадії втоми. На першій стадії прояв відчуття стом-леності є незначним, продуктивність праці не знижена; друга стадія ха-рактеризується значним зниженням продуктивності праці та виражени-ми психічними змінами (дефекти пам'яті і мислення, ослаблення волі,витримки, самоконтролю); третя стадія оцінюється як гостра перевтома.

Головними ознаками перевтоми при фізичній діяльності є тимчасо-ва відмова від роботи в результаті порушення функціонування хоч биоднієї з чисельних ланок рухової системи. Чим вища потужність вико-нуваної роботи, тим вища вірогідність того, що такою ланкою буде нер-вово-м'язовий апарат.