3.1.5. Перевтома, її механізми, ступенірозвитку та профілактика

У разі відсутності належного відпочинку між робочими днями мо-же розвиватись перевтома, або хронічна втома.

Перевтома характеризується змінами стану основних фізіологічнихсистем, порушенням оптимуму їх взаємовідносин, загальним падіннямпродуктивності праці, зниженням резистентності, творчої активності ірозумової працездатності, підвищенням артеріального тиску та ін.

Характерними ознаками перевтоми є невротичні симптоми: підви-щена дратівливість, швидка стомлюваність, відсутність бажання займа-тися улюбленою роботою, головні болі, порушення сну.

Головні болі, як одна із основних суб'єктивних ознак перевтоми,пов'язані, як свідчать клінічні дослідження, з підвищенням внутрічере-пного тиску, змінами порогів збудливості механорецепторів судин го-ловного мозку.

Виникнення та прояви перевтоми залежать від психофізіологічнихособливостей людини. За наявності тих чи інших відхилень у психіці,набутих від народження чи сформованих у процесі життя, ймовірністьможливості розвитку невротичного вибуху підвищується. Хворобливістани можуть мати місце в особистостей, які не враховують своїх сил іможливостей при плануванні фізичних і розумових завдань, тобто коливиникає конфлікт між потребою і реальною можливістю її досягнення.Типи вищої нервової системи - важливий фактор, що визначає величи-ну працездатності конкретної людини. Слабкий тип нервової системимає порівняно невелику працездатність. Сильні типи, навпаки, характе-ризуються значною працездатністю.

На рівень працездатності, а відтак і на швидкість формування вто-ми та перевтоми, у процесі трудової діяльності суттєвий вплив має мо-тивація. Йдеться про сукупність матеріальних і моральних стимулів, наоснові яких людина у праці ставить перед собою конкретні цілі.

Окрім мотивацій, на ступінь працездатності та на розвиток втоми іперевтоми впливає вік працівника; співвідношення праці і відпочинку;наявність в даний момент іншої домінуючої діяльності, несумісної зтрудовою діяльністю людського організму.

К.К. Платонов виділяє 4 ступеня перевтоми - початковий, легкий,виражений і тяжкий, кожен з яких вимагає відповідної профілактики.Так, для зняття початкової перевтоми досить регламентувати режим пра-ці і відпочинку. При легкому ступені перевтоми потрібно зробити нетри-валий перерив у праці й ефективно використати його для відновленняпрацездатності. При вираженій перевтомі слід терміново здійснити орга-нізований відпочинок, а при тяжкому ступені перевтоми - лікування.

Працівники ОВС виконують складну і дуже відповідальну роботу,вони забезпечують громадський порядок, захищають конституційніправа громадян, протистоять злочинам, беруть участь у ліквідації ава-рій, надзвичайних ситуацій тощо. У статті 1 Закону України «Про мі-ліцію» сказано, що міліція захищає життя, здоров'я, права і волю гро-мадян, власність, природну сферу, інтереси суспільства і держави відпротиправних зазіхань. Свої обов'язки працівники міліції виконують, якправило, у складних умовах, які впливають на їх працездатність, а та-кож відбиваються на фізичному, психічному і моральному стані. Пере-навантаження фізичного і психічного характеру, стресові ситуації, по-ранення і втрата людей, застосування вогнепальної зброї, спецзасобів єфакторами, що можуть зумовлювати появу у працівників ознак пере-втоми, зміни поведінки, неадекватної реакції на обставини, шкідливихзвичок тощо.

Психічні порушення, пов'язані з екстремальними умовами праці,можуть тривати дуже довгий час, при цьому нервово-емоційні та нерво-ві посттравматичні навантаження змушують до 50% працівників ОВСзалишати службу у критичному стресовому стані.

Світова статистика свідчить, що підрозділи поліції, які брали участьв інцидентах з масовими жертвами, через 3-5 років втрачають до 20%особового складу у зв'язку з порушенням психологічної адаптації, а призастосуванні зброї на враження - до 70% Лише близько 4% працівниківполіції можуть ефективно виконувати свої професійні обов'язки в об-становці появи масових жертв і руйнувань.

Засобами профілактики перевтоми і відновлення нормального фізі-ологічного стану людини є психо- і фармакотерапія, фізіотерапія (елек-тростимуляція, масаж і ін.), дозовані фізичні вправи і навантаження, за-гартування, водні процедури тощо.