3.2.2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату

магниевый скраб beletage

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомо-гою комплексу заходів і засобів колективного захисту, які включаютьбудівельно-планові, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні,технічні та інші. Для профілактики переохолоджень та дії високої тем-ператури використовують засоби індивідуального захисту. Норматив-ними документами, що регламентують параметри мікроклімату для ро-бочої зони виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ12.1.005-88. В основу принципів нормування цих параметрів покладенодиференційну оцінку оптимальних та допустимих метеорологічнихумов у залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочихмісць.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це поєднання параметрівмікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людинузабезпечують зберігання нормального теплового стану організму без ак-тивації механізмів теплорегуляції. Вони забезпечують відчуття теплово-го комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатно-сті.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрівмікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людинуможуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко мина-ють і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмівтерморегуляції в межах фізіологічної норми. При цьому не виникаєушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатисьдискомфорт, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови встановлюються у випадках,коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних параметрівтемператури, вологості та швидкості руху повітря за технологічнихпричин або економічно обґрунтованої недоцільності.

Основними заходами і засобами нормалізації параметрів мікро-клімату на виробництві є

- будівництво приміщень і споруд згідно вимог державних будівель-них норм і правил. Забезпечення здорових і безпечних умов праціпочинається з доцільного вибору території для розміщення під-приємства і раціонального розташування на ній виробничих і до-поміжних будівель і споруд. Промисловий об'єкт розміщується нарівному, дещо підвищеному місці, з добрим продуванням вітрами.У приміщеннях згідно з санітарно-гігієнічних вимог монтуютьсясистеми вентиляції та опалення;

удосконалення технологічних процесів та устаткування. Темпе-ратура повітря виробничих приміщень до певної міри залежить відсамого технологічного процесу та інших джерел тепла. Виробничіприміщення, в яких загальна маса тепловиділення перевищує 20ккал на один кубічний метр за годину, відносяться до так званихгарячих цехів, а виробничі приміщення, в яких кількість виділено-го тепла не перевищує цю величину - до так званих холодних (но-рмальних) цехів. Впровадження в гарячих цехах нових технологійта устаткування, які не пов'язані з необхідністю проведення робітв умовах інтенсивного нагріву, дасть можливість зменшити виді-лення тепла у виробничі приміщення. Наприклад, заміна гарячогоспособу обробки металу на холодний тощо.

раціональний режим праці та відпочинку. Цей захід передбачаєскорочення тривалості робочої зміни, введення додаткових перерв,створення реабілітаційних кімнат або зон відпочинку в гарячихцехах (охолоджувальні альтанки);

застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. Якізоляційні матеріали широко використовуються: азбест, мінераль-на вата, пінопласт та ін.

раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опаленняприміщень. Вони є найбільш поширеними способами нормалізаціїмікроклімату у виробничих приміщеннях. Широко використову-ються у гарячих цехах для запобігання перегрівання робітниківповітряне та водоповітряне душування, а для створення нормаль-них теплових умов у холодну пору року на постійних робочих мі-сцях у надто габаритних та полегшених промислових будівляхшироко застосовують променисте нагрівання. Для нагріванняприміщень у холодний період року використовують різні системиопалення: центральні та місцеві.

До систем центрального опалення належать: водяне, парове, пане-льне, повітряне та комбіноване.

Водяне опалення відповідає основним санітарно-гігієнічним ви-могам і тому широко використовується на багатьох підприємствах рі-зних галузях промисловості.

Парове опалення ефективно використовується на великих під-приємствах, де одна котельна забезпечує швидкий необхідний нагрівприміщень. Але ця система опалення має низку санітарно-гігієнічнихнедоліків, зокрема, перегріває повітря і робить його більш сухим,створює неприємний запах гару внаслідок підгоряння пилу, що осі-дає на нагрівальних приладах. Окрім того, існує небезпека пожеж та

опіків. А тому не допускається цього опалення у вибухонебезпечнихта пожежонебезпечних приміщеннях.

Панельне опалення доцільно застосовувати адміністративно-побутових приміщеннях. Ця система опалення забезпечує рівномір-ний нагрів та постійність температури і вологості повітря в примі-щенні, економію виробничої площі.

Повітряне опалення - це подача нагрітого повітря від єдиногоджерела тепла. Воно забезпечує швидкий тепловий ефект, економ-ність, особливо, якщо це опалення суміщене із загально обмінноювентиляцією.

До місцевого опалення належать пічне та повітряне опалення, атакож опалення місцевими газами та електричними пристроями. Цеопалення застосовується, як правило, у невеликих виробничих при-міщеннях малих підприємств, у житлових та побутових приміщен-нях.

3.2.3. Хімічні фактори повітряного середовища робочого місцята основні джерела його забруднення

До хімічних факторів відносять природній склад повітря і шкідливійого домішки, що виділяються виробництвом.

Основними техногенними джерелами забруднення середовища є: об'єктиенергетики, газо- і нафтопереробна промисловість, хімічна промисловість, ви-робництво будівельних матеріалів тощо. Значне забруднення атмосферногоповітря здійснює автотранспорт. Вихлопні гази містять чадний газ, окис азоту,бензапірен, тетраетилсвинець й інші шкідливі домішки.

У складі атмосферного повітря міститься 78% азоту, 20,76% кисню,0,03% вуглекислого газу, 0,94% інших газів. У закритому приміщенні складповітря змінюється у той чи інший бік. Нормальне самопочуття забезпечуєлюдині вміст кисню від 19,5 до 20,5%. Коли є його рівень у приміщенністає меншим 9% (при нормальному барометричному тиску) - може насту-пити смерть внаслідок аноксемії - кисневого голодування тканин організ-му.

Допустима норма вуглекислого газу в приміщенні - 0,1-0,2%, наробочих місцях - до 0,5%.

Для забезпечення ефективної трудової діяльності необхідно під-тримувати оптимальну чистоту повітря. Внаслідок виробничого проце-су, особливо при порушенні гігієнічних вимог до нього у повітряне се-редовище можуть надходити різні шкідливі речовини, які при контакті зорганізмом людини викликають відхилення стану здоров'я, професійнізахворювання.

Найбільш небезпечними є загазованість і запилення повітряногосередовища. Працівники ОВС піддаються дії цих небезпечних для здо-ров'я чинників у повсякденному житті, що є особливо характерним длявеликих промислових міст. Окремі підрозділи найбільше піддані цимчинникам: дорожня і транспортна міліція, інспектори дорожньо-патрульної служби ДАІ, працівники ППС під час патрулювань або учас-ті в оточенні у випадках аварій, охорони промислових підприємств.Окрім того, працівники внутрішніх органів використовують спеціальнізасоби, які містять небезпечні для здоров'я речовини (газові гранати«Черемуха-1», «Черемуха-6», аерозольні упаковки «Терен-4» та ін.).

3.2.3.1. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на орга-нізм людини. Усі шкідливі речовини можна розділити на токсичні, по-дразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, такі, щовпливають на репродуктивну функцію, сенсибілізуючі.

Токсичні речовини взаємодіють з організмом людини, викликаючирізноманітні відхилення стану здоров'я. До них належать чадний газ,селітра, концентровані розчини кислот, лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболо-нок дихальних шляхів, очей, шкіри (наприклад аміак).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду,зміни спадкової інформації. Це - свинець, радіоактивні речовини тощо.

Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні ново-утворення, пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, ні-кель, хром тощо).

Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему(спирти, ароматичні вуглеводи).

Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (ок-сид вуглецю, оксид азоту).

Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, мо-жуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець, нікотин, алкоголь тощо.

Сенсибілізатори - речовини, що діють як алергени (формалін, лакина основі нітро- та нітрозосполук тощо).

Дуже негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин, якіпризводять до враження всіх живих організмів, особливо людей.

Отруйні речовини до організму людини потрапляють через шкіру,органи дихання, шлунок. Дія шкідливих речовин на працівників нерідкоускладнюється різними супутніми факторами зовнішнього середовища(високою температурою повітря, шумом, вібрацією тощо).

3.2.3.2. Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого сере-довища. Запиленість виробничих приміщень - один з найшкідливішихфакторів виробничого середовища. Пил викликає захворювання, є при-чиною підвищеної пожежо-, вибухо- та електронебезпеки виробничогопроцесу. У відкритій атмосфері пил знижує інтенсивність сонячногосвітла, особливо ультрафіолетових променів, сприяє утворенню тума-нів, хмарності та атмосферних опадів. Особливо шкідливо діє пил, вди-хуваний людиною.

Причини пилоутворення - недосконалість технологічного процесу,обладнання, недостатня їх герметизація, порушення технологічних ре-жимів, неякісне прибирання приміщень.

Пил, що вільно перебуває у повітрі, називається аерозолем, а пил,що осів на елементи будівельних конструкцій, виробничого обладнаннятощо, - аерогелем. Пил буває органічного та неорганічного походжен-ня. З гігієнічної точки зору, мають значення розміри і форма пиловихчасточок. У повітрі переважають дрібні дисперсні пилові часточки роз-міром до 5 мкм. За формою вони можуть бути кулясті і пласкі.

Найбільш шкідливими є частини пилу діаметром менше 10 мкм, якілегко проникають в організм при диханні. Кулясті частини осідаютьшвидше, ніж пласкі.

Пил потрапляє в організм також з їжею, всмоктується в кров й от-руює організм, викликаючи професійні захворювання.

Особливо небезпечним є свинцевий пил, який провокує зміни в не-рвовій системі, крові, дихальних шляхах.

Залежно від виду речовин вдихуваного пилу професійні захворю-вання діляться на пневмоконіози і силікози, азбестози, антракози і ін.Сьогодні у світі нараховується більше 27 професійних захворювань за ді-єю пилу. Ризик для інспекторів патрульно-постової та дорожньої службодержати пневмоконіоз при виході на пенсію складає близько 2%.

Для визначення кількості пилу в повітрі виробничих приміщень іс-нує ваговий метод (за допомогою аспіратора для відбору проб повітря),суть якого полягає у протягуванні через фільтр певного об'єму дослі-джуваного повітря. Після цього фільтр зважують на аналітичних вагах і,таким чином, визначають запиленість. З цією метою також можна вико-ристовувати вимірювач концентрації пилу ИКП-1.

3.2.3.3. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Кла-сифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Дляпослаблення впливу шкідливих речовин на організм людей, тварин, рослин,визначення ступеня забрудненості довкілля користуються такими поняття-ми, як: гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин (полю-тантів), гранично допустимі викиди (ГДВ), максимально допустимий рі-вень (МДР), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) тощо.

Вважається, що ГДК шкідливої речовини - це такий вміст її у при-родному середовищі, який не знижує працездатності та самопочуттялюдини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту з нею, а такожне викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

Вміст шкідливих речовин в повітрі не повинен перевищувати ГДК,котрі оцінюються в міліграмах на метр кубічний. При вмісті в повітріробочої зони кількох речовин односпрямованої дії для забезпеченнябезпеки праці слід дотримуватись такої умови:

Сі/ ГДКі+ С2 / ГДК2+ Сз / ГДКз ... + Сп / ГДКП = 1,

де: С1, С2, С3 ... Сп - концентрації відповідних шкідливих речовин у

з

повітрі, мг/м ; ГДКЬ ГДК2, ГДК3 ... ГДКп - гранично допустимі конце-нтрації відповідних шкідливих речовин, мг/м .

До шкідливих речовин односпрямованої дії належать шкідливі речови-ни, близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.

Якщо у повітрі перебуває одночасно декілька шкідливих речовин,що не мають односпрямованої дії, ГДК залишаються такими самими, які при ізольованій дії.

Вміст шкідливих речовин у повітрі, яке надходить до виробничихприміщень, не повинен перевищувати 0,3 ГДК, встановлених для робо-чої зони виробничих приміщень.

За ступенем впливу на організм шкідливі речовини поділяються на4 класи небезпеки:

й          - надзвичайно небезпечні - гранично допустима концентраціяменше 0,1 мг/м3 повітря (свинець, ртуть, чадний газ та ін.).

й          - високо небезпечні - ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м3 (соляна та сірча-на кислоти, бензол, хлор та ін.).

й          - помірно небезпечні - ГДК від 1,1 до 10 мг/м3 (спирт метил-овий, кислота оцтова, ксилол та ін).

й          - мало небезпечні - ГДК більше 10 мг/м3 (гас, бензин, аміак,ацетон та ін.).

ГДК у повітрі робочої зони найбільш поширених шкідливих речо-вин наведені у табл. 4.

Таблиця 4

Гранично допустимі концентрації у повітрі робочої зонинайбільш поширених шкідливих речовин

Речовина

со

t*к

S

a s^s

чан

сп

Агрзгатнийстан

?

Класнебепе чності

Особливостіна діїорг анізм

Спирт етиловий

1000

П

ІУ

 

Аміак

20

П

ІУ

 

Ацетон

200

П

ІУ

 

Бензин (паливний)

100

П

ІУ

К

Бензол

15

П

ІІ

 

Вуглець оксид

20

П

ІУ

О

Гас (у перерахунку

300

П

ІУ

 

на вуглець)

 

 

 

 

Карбамід (сечовина)

10

А

ш

 

Кислота сірчана

1

А

ІІ

 

Кислота соляна

5

П

ІІ

 

Мастила мінеральніНафтові

5

П

ІІ

 

Пил:

 

 

 

 

— азбестовий

2

А

ІІІ

Ф, К

— цементу, апатиту

6

А

ІУ

Ф

Ртуть металічна

0,01/0,05

П

І

 

Свинець

0,01/0,05

А

І

 

Синтетичні миючі засоби

5

А

ІІІ

 

Спирт метиловий

5

П

ІІІ

 

Хлор

1

П

ІІ

 

Умовні позначення: П - пари чи гази; А - аерозолі; О - речовини з гост-ро спрямованим механізмом дії, які потребують автоматичного контролю за їхконцентрацією у повітрі; К - речовини канцерогенної дії, Ф - фібріогенної дії.

Не допускається застосовувати у виробництві шкідливих речовин уразі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

3.2.3.4. Засоби захисту людини від шкідливих речовин. Основнимизасобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є: гігієнічненормування їх вмісту у виробничій зоні і на робочому місці, а також рі-зні методи очищення газових викидів (адсорбція, хімічне перетворення)та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення). Потрібно, щоб наналежному рівні була забезпечена робота колективних (наприклад, вен-тиляція) та індивідуальних засобів захисту людей.

Адсорбція - процес поглинання газів поверхнею твердих речовин(наприклад, адсорбція газів активованим вугіллям).

Нейтралізація - це перетворення токсичних речовин у нетоксичнічи малотоксичні речовини за допомогою хімічних реакцій. Наприклад,для нейтралізації сірчаної кислоти застосовують карбонат натрію:

H2SO4+Na2 СОз + Na2S04 +H2O+CO2

Для перетворення токсичних сумішей газів у нетоксичні чи мало-токсичні застосовується дожиг.

Пилоочистка здійснюється за допомогою спеціальних очиснихпристроїв і споруд: фільтрів, пилоосаджувальних камер, пилососів,скруберів, електроприладів тощо.

Найбільш ефективним і дешевим способом зменшення кількостіпилу є вологе прибирання у приміщенні та вентиляція приміщень.

Контроль за станом робочої зони при забрудненні повітря здійсню-ється за допомогою спеціальних приладів: загазованість - газоаналізато-рами (ВПХР, УГ-2 та ін.); запиленість - фотометрією, мікроскопією тощо.

До загальних заходів попередження дії шкідливих речовин на пра-цюючих належать:

заміна шкідливих речовин менш шкідливими;

удосконалення технологічних процесів та устаткування;

автоматизація і дистанційне керування технологічним процесом;

герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливихвикидів;

попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працю-ють у шкідливих умовах, профілактичне харчування;

використання засобів індивідуального захисту.