3.2.5. Освітлення виробничих приміщень

магниевый скраб beletage

3.2.5.1.Загальне уявлення про освітлення та освітленість. Освітлення

це отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпе-чення нормальних умов праці. Світло впливає на діяльність людини.При недостатньому освітленні людина працює менше продуктивно,швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій інещасних випадків. Погане освітлення може призвести до порушенняфункції зорового аналізатора, розвитку професійних захворювань.

Освітлення має бути достатнім, рівномірним, щоб були видні дріб-ні деталі. Не повинно бути: надмірного освітлювального потоку, різкихконтрастів, затінення. Оптична частина спектру включає ультрафіоле-тові, видимі і інфрачервоні промені діапазоном хвиль від 0,01 до340 мкм. Видиме випромінювання має довжину хвилі від 0,38 до0,76 мкм. Потужність такого проміння вимірюється світловим потоком.За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм).

Густина світлового потоку на освітлювальній поверхні визначає та-кий показник світла, як освітленість. Одиницею освітленості є люкс (лк)

освітленість поверхні площею в 1 м2 при світловому потоці випромі-нювання, рівному 1 лм (лк = 1 лм/м ). Освітленість можна оцінити оріє-нтуючись на те, що освітленість Землі в місячну ніч становить приблиз-но 0,2 лк, а в сонячний день доходить до 100 000 лк. Здатність окасприймати об'єкт називається видимістю.

Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від осві-тленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і триваліс-тю експозиції. Завдяки яскравості, фону і контрастності людина доситьдобре розпізнає різні предмети. Це пов'язане з тим, що основне значеннядля органа зору має не світловий потік, відбитий від поверхні, що розгля-дається, і спрямований в орган зору.

Санітарні та гігієнічні норми щодо освітлення виробничих примі-щень, котрі базуються на психофізіологічних особливостях сприйняттясвітла та його вплив на організм людини, можуть бути зведені до насту-пного:

рівень освітлення повинен бути достатнім, відповідати характерузорової роботи і не нижчим встановлених гігієнічних норм;

спектральний склад світла, який забезпечується електронним дже-релом, повинен бути близьким до сонячного;

освітленість повинна бути достатньо рівномірною та постійною,щоб запобігти частої переадаптації та втоми органів зору;

між об'єктом та фоном має бути певна контрастність;

на робочій поверхні не створювати різких та глибоких тіней;

- від джерел освітлення та від інших предметів, що знаходяться вполі зору не повинно бути засліплю вальної дії. Джерело світламає бути без пульсації.

У виробничих приміщеннях використовують природне, штучне ісумісне освітлення.

Природне освітлення, його значення та види. Коефіцієнтприродного освітлення. Природне освітлення створюється прямими со-нячними променями та розсіяним світлом небосхилу. Воно позитивновпливає на психіку людину, викликає приємне почуття, впевненість,стимулює обмін речовин, реактивність, резистентність тощо. Навпаки,його тривала відсутність призводить до швидкої втоми, розвитку корот-козорості. Тому тільки у виняткових випадках у складах та спеціальнихлабораторіях дозволяється використання лише штучного освітлення.

Природне освітлення може бути верхнім - через світлові ліхтарі да-ху, бічним - через вікна в стінах і комбінованим - через ліхтарі і вікна.

Вид необхідного природного освітлення встановлюється на основірозмірів(ширини) приміщення. При ширині приміщення до 12 м реко-мендується бічне одностороннє освітлення, при ширині більше 12 м і до24 м - бічне двостороннє. Якщо ж ширина приміщення більша 24 м , тоосвітлення бажано мати комбінованим.

Якість природного світла у виробничих приміщеннях оцінюють ко-ефіцієнтом природної освітленості, що є відношенням освітленості все-редині приміщення до зовнішньої освітленості:

е = (ЕВн / Езов) • 100%,

де: е - коефіцієнт природного освітлення; ЕВн - освітленість всере-дині приміщення; Езов - зовнішнє освітлення.

При верхньому та комбінованому освітленні цей показник зміню-ється в межах від 2 до 10%, а при бічному освітленні - від 0,5 до 3,5%.

Для кращого природного освітлення потрібно мити вікна не рідшедвох разів на рік, а у разі підвищеної загазованості - не рідше 4 разів на рік.

Штучне освітлення та його види залежно від призначення таджерела світла. Штучне освітлення створюється, як правило, електрич-ними джерелами світла. При недостатньому за нормами природномуосвітленні використовують додатково і штучне. Таке освітлення назива-ється суміщеним.

Штучне освітлення може бути загальним, місцевим та комбінова-ним. Система загального освітлення приміщень передбачає розміщеннясвітильників під стелею, таким чином, щоб забезпечити рівномірнийсвітловий потік або його локалізацію над певною групою обладнання.

Місцеве освітлення забезпечує концентрацію світлового потоку відсвітильників безпосередньо на робочі місця.

Комбіноване освітлення - це поєднання загального та місцевогоосвітлення.

Штучне освітлення здійснюється лампами розжарювання або газо-розрядними лампами. Спектральний склад світла люмінесцентних лампнайбільш наближений до природного світла, бо в ньому переважаютьсиньо-зелені промені, на відміну від червоно - оранжевих у лампахрозжарювання. Газорозрядні лампи більш економічні, володіють більшвисокою світловою віддачею та дають менше тепла у порівнянні з лам-пами розжарювання. Проте, люмінесцентні лампи мають і суттєві вади.Так, в їхньому світловому випромінюванні при експлуатації в мережахзмінного струму можуть з' являтись пульсація світлового потоку, щоможе зумовити виникнення стробоскопічного ефекту - явища спотво-ренні зорового сприйняття об'єктів, створення чисельних уявних зо-бражень предмету, що рухається, а також ілюзії зупинки рухомих час-тин обладнання, що може стати безпосередньою причиною нещасноговипадку. До недоліків цих ламп також відносяться: мала потужність привеликих розмірах, значне зниження світлового потоку в кінці термінуслужби та обмеженість температурних умов для нормальної пра-ці(оптимально 18....250С, а при низьких температурах вони не спалаху-ють) та ін.

Люмінесцентні лампи виготовляються кількох типів: денного світ-ла(ЛД), білого світла (ЛБ), холодно-білого світла(ЛХБ), тепло-білогосвітла (ЛТБ), з виправленою кольористістю (ЛДП). Найбільш природ-ним спектром володіють лампи денного світла і з виправленою кольо-ристістю.

Усі люмінесцентні лампи є низького тиску і застосовуються як навиробництві, так і в побуті.

В умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактностіджерел світла та стійкості до умов зовнішнього середовища, використо-вуються газорозрядні лампи високого тиску: метало генні (МГЛ), дуговіртутні (ДРЛ) та натрієві(ДНаТ).

Для захисту джерела світла від впливу пожежо- та вибухонебезпеч-ного середовища, впливу хімічно активних речовин, механічних ушко-джень, пилу, атмосферних осадів, бруду, а також захисту очей праців-ника від засліплю вальної дії ламп застосовують світильники - лампаразом з арматурою.

За характером розподілу світлового потоку світильники буваютьпрямого, розсіяного та відбитого світла.

Залежно від конструктивного виконання світильники бувають від-криті (захист відсутній), захищені(мають захист від попадання в нихпилу або краплин води), непроникаючі, вибухозахищені.

Велике значення набуває висота встановлення світильників над під-логою. Найбільш раціональна висота для світильників з числом люміне-сцентних ламп до чотирьох - 2,5 м, а при чотирьох і більше - 3,2 м.

Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяєтьсяна робоче, аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне.

3.2.5.4. Робоче освітлення. Робоче освітлення призначене для за-безпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспортуі є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

При штучному освітленні вибір типів світильників, їх розміщенняздійснюються за принципом створення достатньої освітленості на робо-чих місцях, яка нормується Державними будівельними нормами і пра-вилами ДБН В.2.5-28-2006. Норми штучного та природного освітленнявиробничих приміщень наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Освітленість на робочих місцях виробничих приміщень

 

Роз-

Штучне освітлення

 

Природне

 

Суміщене

Характеристи-

ряд

 

 

 

освітлення

 

освітлення

ка

зорової роботи

зоро-

Освітленість, лк

КЕО, %

 

воїробо-

При ком-бінованому

При за-гальному

 

Приверх-

Прибоко-

 

Приверх-

Прибоко-

 

 

ти

освітленні

осві-тленні

 

ньомуабо

вомуосвіт-

 

ньомуабо

вомуосвіт-

 

 

 

 

 

комбіно

ленні

комбіно

ленні

 

 

 

 

 

ваному

 

ваному

 

 

 

 

 

 

 

осві-

 

 

осві-

 

 

 

 

 

 

тленні

 

тленні

 

 

Високої точ-

ІІІ

2000-400

500 - 200

 

-

-

 

3,0

1,2

 

ності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середньої точ-

ІУ

750-400

300 - 200

 

4

1,5

 

2,4

0,9

 

ності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малої точності

V

400-200**

300 - 200

3

1,0

1,8

0,6

 

Загальне спо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стереження за

УІІІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ходом вироб-

 

-

200* - 20

 

1**

0,3**

 

0,7**

0,2**

 

ничого проце-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

су:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітки:

* - при постійному спостереженні за процесом.** - норматив стосується періодичної роботи при постійномуперебуванні людей у приміщенні.

Для освітлення відкритих майданчиків застосовують спеціальні світи-льники і прожектори. Їх встановлюють так, щоб світло не потрапляло у ві-кна будинків.

Висота підвішування світильників над проїжджою частиною вулиць,доріг і площ має становити не менше 6,5 м. Спеціальними нормами встано-влена середня освітленість доріг і вулиць (1-2 лк).

Аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне осві-тлення. Аварійне освітлення використовується для продовження роботиу випадках, коли за будь-яких причин перестає функцію вати робочеосвітлення, а небезпечність технологічних процесів вимагає нормально-го обслуговування їх (небезпека пожежі, вибуху та ін.). Потужність ава-рійного освітлення має складати 5% нормативної робочої освітленості,але не менше 2 лк. Аварійні світильники фарбують наполовину черво-ним кольором або наносять на них червону лінію.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьомувикористовують незначну частину інших видів штучного освітлення, азагальна освітленість повинна складати не менше 5 % робочогоосвітлення.

Ремонтне освітлення призначене для огляду і ремонту об'єктів уважкодоступних місцях. Його сила повинна бути безпечною для життялюдини, а напруга 12 або 36 В.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати нормальну ви-димість для евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні ро-бочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: у виробничихприміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік; у приміщеннях до-поміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чо-ловік; в місцях, небезпечних для проходу людей, тощо.

Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходахпри евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а навідкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується за периметром об'єкта, якийохороняється спеціальним персоналом. Найменша освітленість повиннабути 0,5 лк на рівні землі.

На підприємствах періодично перевіряють справність різних видівосвітлення та визначають рівень освітленості за допомогою люксометра.

Безпека особового складу підрозділів ОВС з урахуваннямсвітлового фактора. З метою гарантування безпеки особового складупідрозділів органів внутрішніх справ і з урахуванням основних фізич-них властивостей світла для уникнення небезпечної ситуації необхіднодотримуватись таких правил:

перед входом у слабо чи сильно освітлене приміщення зробитипаузу для адаптації зору до нових умов;

при виконанні службових обов'язків мати при собі додатковеджерело світла (ліхтарик);

до небезпечного місця слід підходити так, щоб джерела освіт-лення залишалися позаду;

при раптовому осліпленні зупинитись, по можливості закритиочі, якщо зупинка становить собою небезпеку - присісти чи лягти.

3.2.5.7. Кольорове оформлення виробничих приміщень як факторпідвищення продуктивності та безпеки праці. Встановлено, що кольоридіють на людину по-різному: одні кольори заспокоюють, а інші - збу-джують.

Червоний колір стимулює нервові центри та енергетичні процеси впечінці і м' язах, підвищує увагу людини та її самозахист. Але при дов-готривалій дії цей колір викликає відчуття втоми і тахікардію. Червонийколір негативно впливає на людину у разі наявності гіпертонії, запаль-них процесів, особливо негативно він діє на яскраво-рудих людей.

Оранжевий колір сприймається людьми як теплий, він зігріває, ба-дьорить, стимулює до активної діяльності.

Жовтий колір активує рухомі центри, генерує енергію м'язів, надаєхороший настрій, стимулює діяльність печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту. Протипоказаний жовтий колір при лихоманках, над-мірному збудженні, ейфорії, зорових галюцинаціях.

Зелений колір - колір спокою, свіжості (прохолоди), знімає спазмикровоносних судин і знижує тиск крові, а в поєднанні з жовтим кольо-ром позитивно впливає на настрій людини.

Синій і блакитний кольори - свіжі та прозорі, здаються легкими,знімають фізичну напругу, тахікардію, регулюють ритм дихання, воло-діють протимікробною дією. Але при довготривалій дії ці кольори мо-жуть викликати втому і депресію.

Чорний колір - похмурий і тяжкий, різко знижує настрій, працезда-тність, викликає розпорошування уваги.

Білий колір - холодний, одноманітний, здатний викликати апатію.

Різностороння дія кольорів на фізіологічні процеси та емоційнусферу людини дозволяє широко використовувати їх з гігієнічною ме-тою. При оформленні інтер'єру виробничих приміщень колір викорис-товують як композиційний засіб, що забезпечує гармонійну єдністьприміщення і технологічного устаткування, як фактор оптимізації умовпраці, як засіб інформації і сигналізації, для забезпечення безпеки праці.

Підтримка раціональної кольорової гами у виробничих приміщен-нях досягається правильним добором світильників, які забезпечуютьнеобхідний світловий спектр.