1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці.Роль вітчизняної науки. Зв'язок охорони праціз іншими дисциплінами

Інтенсивний розвиток вчення про охорону праці збігається з почат-ком розвитку машинного виробництва, яке разом із підвищенням про-дуктивності праці, її полегшенням несло небезпеку для життя і здоров'япрацюючих.

Протягом усієї історії людство прагне зробити життя зручним, об-легшити працю та одночасно підвищити її ефективність і безпечність.Проте в людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняютьмету, людина стає додатком до створеного нею, а її власні творіння ста-новлять загрозу для неї самої.

Завдяки набутим знанням з розвитком цивілізації рівень безпекилюдей поступово зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віс-пи, чуми, поліомієліту. Середня тривалість життя у розвинутих країнахсвіту вже наближається до 80-ти років, і це не межа. Цих результатівдосягнуто завдяки зростанню економіки, культури, медицини. Останнясягає своїми коренями часів Гіппократа (460-370 рр. до н.е.), який здій-снив реформу анти чної медицини, та Аристотеля (384-322 рр. до н.е.),

який вже в ті далекі часи вивчав фізіологію, психологію та умови праці.

Однією з найнебезпечніших галузей людської діяльності була і, нажаль, залишається в багатьох країнах, у тому числі й в Україні, гірничасправа (останнє трагічне свідчення цьому - загибель і травмування гір-ників на шахті ім. Засятько Донецької області у 2007 р.) Тому вже з ча-сів Середньовіччя вчені надавали великого значення дослідженню умовпраці у гірничій галузі. Георгій Агрикола (1494-1555 рр.) першим зро-бив запис у 1545 р. про випадок виділення та вибуху рудникового газу.Значний внесок у справу розвитку безпеки праці зробив М.В. Ломоно-сов (1711-1764 рр.), який у 1742 р. у своїй науковій праці з основ мета-лургії та рудних справ проаналізував умови праці гірників, розглянуврізні питання гігієни, безпеки та організації їх праці, відпочинку, обґру-нтував режими і принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріпленьгірничих виробок, видалення води з шахт та ін.

З початку ХІХ ст., внаслідок зростання на виробництві травматиз-му, професійних захворювань, кількості аварій, з'явились публікаціївчених з різних питань охорони праці. Так, у 1847 р. О.М. Нікітін (1793-1858) видав книгу «Хвороби робітників із зазначенням попереджуваль-них заходів», в якій вперше було описано близько 120 професійних за-хворювань і запропоновано заходи, що мали попереджувати професійнізахворювання, травматизм та аварії.

Проблемі безпеки промислового обладнання присвятив свої праціперший ректор Харківського технологічного та Київського політехніч-ного інститутів В.Л. Кірпичов (1845-1913). Академік А.А. Скочинський(1874-1960) зробив значний внесок у розвиток техніки безпеки на вугі-льних шахтах, сконструювавши прилад для контролю вмісту шкідливихречовин у повітрі.

Значних здобутків у розвитку охорони праці досягла група вченихМосковського університету під керівництвом Ф.Ф. Ерисмана (1842-1915), вивчаючи умови праці і побуту робітників. Класичним твором угалузі гігієни праці стала книга Ф.Ф. Ерисмана «Професійна гігієна, абогігієна фізичної та розумової праці», видана у 1887 р.

Видатний вчений-фізіолог І.М. Сєченов у своїй книзі «Нариси рухівлюдини під час роботи» (1901) теоретично обґрунтував необхідність 8-годинного робочого дня, запропонував метод активного відпочинку.

Витрати енергії в процесі роботи і дію на організм людини промис-лових отрут дослідив учений-гігієніст Г.В. Хлопін (1863-1929); витратиенергії на скорочення м'язів визначив фізіолог В.Я. Данилевський(1852-1939); вивченню виробничого травматизму та характеристиці за-ходів з профілактики професійних захворювань присвятив свою діяль-ність лікар Д.П. Нікольський (1855-1918).

У 1915 р. академіком М.Д. Зелінським (1861-1953) був створенийпротигаз, що став одним з найбільш відомих засобів індивідуальногозахисту, котрим належить суттєва роль у забезпеченні безпеки праці.

Бурхливий розвиток промисловості у XX ст. сприяв ще більшомупідвищенню уваги до питань охорони праці. Значну увагу цій проблеміприділили такі вчені, як С.І. Вавілов, Б.О. Патон, Л.І. Медвідь, В.О. Ле-вицький, С.В. Бєлов, К.Н. Ткачук, Є.М. Гряник, Г.М. Крикунов, Г.Г. Го-гіташвілі, А.С. Бєліков, А.М. Бандурко, М.І. Ануфрієв, Я.Ю.Кондартьєв,В.Ц. Жидецький та ін.

Багато вчених своїми розробками у різних галузях науки сприялирозвитку охорони праці: зокрема, академік С.І. Вавілов (1891-1951) від-крив люмінесцентне освітлення, яке будучи за своїм спектром близькимдо природного дало можливість краще з меншими затратами енергії но-рмувати освітлення приміщень; вченим-гігієністом Л.І. Медведєм роз-роблені методи зниження небезпечної дії пестицидів та інших хімічнихречовин на людей і тварин; вчені інституту електрозварювання ім. Па-тона НАН України розробили і впровадили у виробництво різні способиелектрозварювання з використанням промислових роботів та автомати-зованих пристроїв. Створенню роботів на виробництві надається великезначення, оскільки вони замінюють людей в особливо небезпечних умо-вах праці: космосі, під водою тощо.

На сьогодні у виробництві з метою запобігання травматизму, про-фесійних захворювань, аварій широко використовують технічні засобибезпеки праці, розроблені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими.

Значний вклад у висвітленні та вирішенні проблем особистої безпекипрацівників органів внутрішніх справ та охорони праці в галузі внесли відомівчені із проблем управління персоналом ОВС - О.М. Бандурко, Я.Ю. Конд-ратьєв, М.І. Ануфрієв, В.А. Лаптін, С.Д. Філатов, Л.М. Колод кін, з питаньюридичної психології - В.Г. Андросюк, Л.І Казміренко, П.Я. Пригунов, С.А.Тарарухін, Г.О. Юхновець, з питань психології професійної безпеки - А.В.Буданов, А.І. Папкін, А.М. Столяренко та інші.

Перший підручник з охорони праці в діяльності органів внутрішніхсправ України був виданий у 2003 р. (О.М.Бандурка та ін.).

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з охорони праціпроводяться у Національному науково-дослідному інституті охоронипраці Національної академії наук України, галузевих науково-досліднихінститутах та навчальних закладах.

В Україні створений навчальний та науково-інформаційний центр зохорони праці. Видавництво «Основа» започаткувало тиражування нор-мативних актів, посібників, навчальної та іншої літератури з охорони пра-ці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та іншіпрограми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо-вища. Створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджу-ються автоматизовані інформаційні системи з ряду найважливіших питаньохорони праці з перспективою їх подальшого об'єднання в єдину автома-тизовану інформаційну систему Держпромгірнагляду.

Охорона праці має тісний зв'язок з такими науками, як безпекажиттєдіяльності, гігієна і фізіологія праці, психологія, ергономіка, інже-нерна психологія, соціологія, екологія, технічна естетика та ін., а у сферідіяльності ОВС - з дисциплінами: спеціальна техніка, спеціальна такти-ка, адміністративне право та ін. Вона використовує досягнення цих наукдля обґрунтування і створення оптимальних умов праці, технічної тапожежної безпеки.