3.2.7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання

3.2.6.1. Загальна характеристика електромагнітних полів та джере-ла їх утворення. Спектр електромагнітних коливань за частотою сягає1021 Гц. Залежно від енергії фотонів (квантів) його поділяють на неіоні-зуючі й іонізуючі випромінювання. До неіонізуючих відносять електро-магнітні поля й електромагнітне випромінювання, інфрачервоне, види-ме, ультрафіолетове та лазерне випромінювання. До іонізуючих - аль-фа- і бета-частинки, нейтронне, гамма-випромінювання та рентгенівськевипромінювання.

Електромагнітні поля (ЕМП) можуть завдати значної шкоди здо-ров'ю людини. Часто люди недооцінюють цієї небезпеки або не володіютьвідповідною інформацією. Це пояснюється і тим, що післядія такоговпливу є довготривалою, а органи чуття не здатні виявити опромінення.

Біосфера завжди перебуває під впливом електромагнітних полів такзваного фонового випромінювання, спричиненого природою. Такі ЕМПвідіграють універсальну роль носіїв інформації; як засіб зв'язку у біо-сфері порівняно зі звуковою, світловою і хімічною інформацією вонимають такі переваги:

а)         поширюються в будь-якому середовищі: воді, повітрі, ґрунті татканинах організму;

б)         мають максимальну швидкість поширення - 300 000 км/с;

в)         можуть поширюватися на будь-яку відстань;

г)         на них реагують усі біосистеми.

Вони також здатні нагрівати метали, взаємодіяти з речовинами таін. Ці властивості ЕМП широко використовуються у промисловості, на-уці, техніці, медицині тощо. Зазначені ЕМП природного походженняпротягом еволюції спонукали живі організми виробляти механізми за-хисту від їх негативного впливу. Але вчені все ж спостерігають кореля-цію між змінами сонячної активності (магнітні бурі) та станом здоров'ялюдей.

Фонове електричне поле Землі має напруженість у середньому130 В/м, а магнітне поле - 19,9-47,3 А/м.

Внаслідок науково-технічного розвитку виникли штучні ЕМП, щопідсилило фонове випромінювання і перетворило ЕМП на небезпечнийекологічний чинник для людей, які безпосередньо працюють з джере-лами випромінювання, а також для населення, що мешкає поблизу цихджерел.

У сучасному техногенному світі джерелом штучних ЕМП є лініїелектропередач (ЛЕП), засоби радіозв'язку різного призначення, телеві-зійні центри, ретранслятори, радіолокаційні станції тощо. При їх роботіу навколишньому середовищі створюються ЕМП.

Навколо провідника зі струмом виникає ЕМП, яке прийнято харак-теризувати двома нерозривно пов'язаними складовими: електричною тамагнітною.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді елек-тромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливаньє: довжина хвилі (1), частота коливань (Гц) і швидкість розповсюдження, атакож напруга електричного і магнітного полів. Довжина хвилі електро-магнітних полів вимірюється поділом швидкості її розповсюдження(300000 км/с) на частоту (Гц). Знання довжини хвиль, що їх формуєджерело випромінювання, дозволяє обирати прилади контролю елект-ромагнітного випромінювання. Для низькочастотних джерел ЕМП (НЧ-,ВЧ-, УВЧ-діапазони) необхідно використовувати прилади, які вимірю-ють електричну і магнітну складові ЕМП. Для надвисокочастотного ді-апазону (ЗВЧ-діапазону) - прилади, що дозволяють вимірювати густинупотоку ЕМП. Область поширення ЕМП від джерела випромінювання по-діляють на три зони: ближню (зона індукції), проміжну (зона інтерференції)і далеку (хвильова зона).

Радіус зони (R) визначається відповідно до довжини хвилі (X):радіус ближньої зони R = 1/61;радіус проміжної зони R = 1;радіус далекої зони R = 61.

У зоні індукції електромагнітна хвиля не сформована, а тому налюдину діє незалежно одна від одної напруга електричного і магнітногополів. У зоні інтерференції одночасно діють на людину напруга елект-ричного, магнітного полів, а також густина потоку енергії. У хвильовийзоні на людину діє лише енергетична складова електромагнітного поля- густина потоку енергії.

Номенклатура діапазонів частот подана у табл. 6.