3.2.9. Вплив шуму, ультра- та інфразвуку на організм людини

3.2.9.1. Шум, його характеристика, види шуму. Людина завжди жи-ла в оточенні звуків і шуму. Звуком називаються такі механічні коливаннязовнішнього середовища, які сприймаються слуховим аналізатором люди-ни (від 16 до 20 000 Гц/с). Коливання більшої частоти називають ультра-звуком, меншої - інфразвуком. Шум - це набір звуків різної інтенсивності

і частоти, що знаходяться в хаотичному, безладному поєднанні.

Швидкість поширення звукових хвиль при нормальному атмосфер-ному тиску і температурі 200С складає: у повітрі - 344 м/с; у воді - 1500м/с; в тканинах тіла людини - 1500-1600 м/с.

У вільному просторі звукові хвилі поширюються від джерела звукув усіх напрямках з однаковою швидкістю, натомість у замкнутому прос-торі (приміщеннях) вони багаторазово відбиваються від огороджуваль-них поверхонь, якими є стіни, стеля, підлога, при цьому рівень звукузгідно з законами фізики може змінюватись.

Зростання рівнів виробничих шумів, котрі суттєво перевищують но-рмативні значення, шкідливо впливає на людський організм, знижує про-дуктивність праці і стає фактором ризику і виробничого травматизму.

Основними фізичними характеристиками звуку є: частота (Гц), зву-ковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м ).

Орган слуху людини здатен сприймати тиск, створюваний звуком, вширокому діапазоні частот - від порогу чутливості (Ро= 2-10-5 Па) до порогубольових відчуттів (Рб = 2-10 Па) при стандартній частоті 1000 Гц. Порого-

вим значенням, виражених в Па, відповідають певні значення сили звуку

12 2 2 2(поріг чутливості Іо = 10- Вт/м , поріг больового відчуття ій = 10 Вт/м ).

На практиці для характеристики шуму прийнято вимірювати йогоінтенсивність і звуковий тиск не в абсолютних фізичних величинах, алогарифмами відношень цих величин до умовного нульового рівня, щовідповідає порогові чутливості стандартного тону частотою 1000 Гц. Цілогарифми називають рівнями інтенсивності звукового тиску і виража-ють у белах (Б). Оскільки орган слуху людини спроможний розрізнятизміни рівня інтенсивності звуку на 0,1 Б, то для практичного викорис-тання зручнішою є одиниця в 10 разів менша - децибел (дБ).

Рівень інтенсивності різних звуків на віддалі 1 м становить у дБ:шепіт - 10-20; голосна мова - 60-70; шум на вулиці - 70-80; шум потягу- 110; шум реактивного двигуна - 130-140.

За походженням розрізняють такі види шуму:

аеродинамічний, виникає при русі повітря, газів;

механічний, виникає під час тертя, ударів, коливань окремих де-талей, обладнання загалом;

гідравлічний, виникає при русі води та інших рідин.

За часом дії шум може бути постійним і непостійним, а останній, усвою чергу, поділяється на коливний, переривчастий та імпульсивний.При постійному шумі рівень звуку змінюється за 8-годинний робочийдень не більше ніж на 5 дБ. Для непостійного шуму характерна зміна рів-ня звуку протягом робочого дня: для мінливого (безперервно коливаєтьсяу часі) - більш ніж 5дБ; переривчастого (змінюється ступінчасто з інтер-валами 1 сек. і більше) - 5 дБ і більше, імпульсного (один або кілька зву-кових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 сек.) - не менше 7 дБ.

Якщо максимум рівня звукового тиску спостерігається в інтервалічастот до 300 Гц, то такий шум називається низькочастотним, якщо вдіапазоні 300-800 Гц - середньочастотним, а при частоті понад 800 Гц -високочастотним.

3.2.9.2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму. Шумсправляє шкідливу фізіологічну дію на людський організм, зумовлюєпрофесійні захворювання. Шкідлива дія шуму на людину виявляєтьсячерез пошкодження слухового апарату (140 дБ), травми нервової систе-ми (150 дБ).

У людини, яка перебуває протягом 6-8 годин під дією шуму інтен-сивністю 90 дБ, наступає помірне зниження слуху, яке проходить черезгодину після припинення його дії.

Шум, що перевищує 120 дБ, дуже швидко викликає у людини втому,головний біл