3.2.11. Основні санітарно-гігієнічні вимогидо розміщення виробництв : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

3.2.11. Основні санітарно-гігієнічні вимогидо розміщення виробництв

3.2.11.1. Вимоги до розміщення підприємств, робочих і допомі-жних приміщень. Майже усі види виробництва внаслідок своєї діяльно-сті виділяють шкідливі, отруйні речовини, пил. Для уникнення негатив-ної дії підприємств на навколишнє середовище, життя і здоров'я людейїх розміщення та будівництво устаткування їх водопроводом, каналізацією,опаленням, вентиляцією, електротехнічними засобами проводиться згідновимог діючих будівельних норм і правил, санітарних норм і норм технологі-чного проектування (ДНАОП 0.03-3.01-71, СНиП 2.10.02-84, СНиП2.09.02.85). При цьому враховують санітарну характеристику виробни-чих процесів, метеорологічні умови, напрямок вітрів тощо. Не можнарозміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання, у місцяхможливих підтоплень. Як правило, виробничу зону розташовують з під-вітряного боку щодо житлових кварталів та інших зон. При цьому звер-тають увагу на те, щоб у місцях організованого повітрозабору система-ми вентиляції вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не пере-вищував 30% ГДК для повітря робочої зони виробництва.

Не можна розташовувати нешкідливі виробництва, а також контор-ські приміщення над шкідливими виробництвами, оскільки при відкри-ванні вікон гази та пари можуть проникнути до цих приміщень.

Обсяг виробничого приміщення на одного працівника повинен

3          2

складати не менше 15 м , а площа приміщення - 4,5 м .

Висота виробничих приміщень згідно з санітарними нормами по-винна бути не менше 3,2 м, а складських та інших допоміжних примі-щень - 3 м. Ширина основних проходів всередині цехів та дільниць маєбути 1,5 м, а ширина проїздів - 2,5 м. Ширина виходів з приміщень по-винна бути не меншою 1 м, висота - 2,2 м.

Двері та ворота, що ведуть безпосередньо на двір, необхідно обладна-ти тамбурами або повітряними (тепловими) завісами. При русі транспортуширина воріт повинна бути на 1,6 м більше габариту транспорту.

Порядок розташування устаткування та відстань між ним визнача-ються відповідними санітарними нормами. Наприклад, до устаткування,що має електропривод, ширина вільного підходу зі сторони робочої зо-ни має складати не менше 1 м і 0,6 м - зі сторони неробочої зони.

На підприємстві допоміжні приміщення різного призначення роз-ташовують разом, в одній будівлі та в місцях з найменшим впливомшкідливих факторів (шуму, вібрації тощо).

Розрахунок планування санітарно-побутових приміщень прово-диться залежно від санітарної характеристики виробничих процесів згі-дно з СНиП 2.09.04-87.

3.2.11.2. Санітарно-захисні зони. Сучасне виробництво повинноорієнтуватись на безвідходні технології, які не забруднюють навколиш-нього середовища хімічними, фізичними, біологічними відходами. Віншому випадку, у разі неможливості впровадження безвідходних тех-нологій, створюються санітарно-захисні зони (СЗЗ), які відокремлюютьшкідливе виробництво від жилої забудови. Для промислових підпри-ємств, залежно від характеру та потужності виробництва, санітарні но-рми передбачають 5 класів СЗЗ:

клас - 1000 м (виробництва переважно хімічної промисловості);

клас - 500 м (виробництва хімічної та металургійної промисловості);

клас - 300 м (гірничо-збагачувальні комбінати, виробництва буді-вельних матеріалів);

клас - 100 м (підприємства текстильної, легкої, харчової промисло-вості тощо);

Vклас - 50 м (великі друкарні, меблеві фабрики і ін.).

Використання СЗЗ регламентується санітарними нормами проекту-вання промислових підприємств.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, що сприятимекращому захисту навколишнього середовища від шуму, газів, виробни-чого пилу тощо.

Визначають величину СЗЗ залежно від концентрації шкідливих ре-човин в атмосферному повітрі. СЗЗ мають дві межі. Внутрішня межаграничить з виробничим майданчиком. Зовнішня межа встановлюєтьсяна такій відстані від виробничого майданчика, яка забезпечує граничнодопустиму концентрацію та гранично допустимий рівень шкідливихчинників в атмосферному повітрі.

Розміри СЗЗ для сільськогосподарських підприємств визначаютьсячинними санітарними нормами промислових підприємств. Так, дляферм великої рогатої худоби розмір СЗЗ становить 300 м, птахофабрик

1000 м, свинокомплексів - 2000 м, для складів зберігання мінеральнихдобрив і пестицидів - 200 м, теплиць і парників з біологічним підігрівом

100 м, сховищ фруктів й овочів - 50 м.

Питання до розділу 3«Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії»

Загальне уявлення про діяльність людини. Праця як необхіднаумова існування людського суспільства.

Фізична та розумова діяльність людини.

Монотонія і гіпокінезія та їх вплив на психофізіологічний станлюдини.

Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми.

Перевтома, її механізми, ступінь розвитку та засоби профілак-тики.

Поняття про гігієну праці та її основні завдання.

Зміст поняття «виробнича санітарія».

Закон України «Про забезпечення санітарного благополуччянаселення». Санітарний нагляд.

Фактори трудової діяльності та умови праці.

Робоче місце і робоча зона та санітарно-гігієнічні вимоги до

них.

Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів і їх ха-рактеристика.

Хімічні фактори повітряного середовища і працездатність лю-дини.

Шкідливі речовини та їх класифікація за характером впливу на орга-нізм людини.

Вплив мікроклімату на організм людини. Параметри, якими ха-рактеризується мікроклімат.

Принципи нормування мікроклімату. Оптимальні, допустимі іграничні норми показників температури і вологості повітря та швидко-сті його руху.

Заходи і засоби, за допомогою яких здійснюється нормалізаціяпараметрів мікроклімату.

Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпечності.

Вплив пилу на організм людини.

Теплообмін людини з навколишнім середовищем. Захист орга-нізму людини від перегрівання й охолодження.

Загальне уявлення про вентиляцію виробничих приміщень.

Природна вентиляція та її види.

Механічна вентиляція.

Основні вимоги до системи вентиляції.

Повітряні завіси.

Кондиціонування повітря.

Методи визначення повітрообігу в приміщенні.

Основні вимоги до виробничого освітлення.

Виробниче освітлення та його види.

Характеристика природного освітлення та вимоги до нього.

Штучне освітлення та його джерела.

Виробниче, чергове, зовнішнє, аварійне та охоронне освітлення.

Нормування штучного освітлення.

Електромагнітне випромінювання, його дія на людину і засобизахисту.

Інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання, їх дія на ор-ганізм людини і засоби захисту.

Лазерне випромінювання та його дія на організм людини і засо-би захисту.

Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.

Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випро-мінювань.

Захист від дії іонізуючого випромінювання.

Методи і прилади для вимірювання іонізуючих випромінювань.

Шум та його вплив на організм людини, нормування шуму.

Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від шуму.

Інфра- та ультразвук, їх вплив на організм людини, нормуваннята заходи і засоби захисту від їх шкідливої дії.

Вібрація та її вплив на організм людини. Види вібрації залежновід джерела виникнення та способу дії на організм людини.

Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від вібрації.

Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підпри-ємств, а також до виробничих і допоміжних приміщень.

Санітарно-захисні зони.

РОЗДІЛ 4ОСНОВИ ТЕХНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

4.1. Поняття та об'єкт аналізу технічної безпеки

Безпеку визначають як стан діяльності людини, за яким з визначе-ною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичай-на небезпека. Безпека праці - це стан умов праці людини, за яких відсу-тня дія небезпечних і шкідливих факторів.

Об'єктом аналізу безпеки праці є виробнича система «людина -машина - навколишнє середовище» (ЛМС), в якій в єдиній комплекс,створений для виконання певних функцій, поєднані технічні об'єкти,люди і навколишнє середовище, які взаємодіють між собою.

Основними компонентами виробничої системи є людина, машина,навколишнє середовище, взаємодія між якими має ґрунтуватись на дотри-манні відповідних правил, нормативних документів і бути керованою.

Система ЛМС є багаторівневою за ієрархією управління. Ієрархія по-діляє людей на особу, яка формує завдання, організовує й управляє вироб-ництвом, й особу, яка разом з технікою безпосередньо виконує це завдан-ня. Таким чином, людина системи ЛМС більш високого рівня розглядаєлюдину і техніку системи ЛМС більш низького рівня як єдиний компо-нент - своєрідну людину-машину, призначену для здійснення замислу[2].

Крім рівнів і компонентів в системі ЛМС доцільно виділити окремістадії її життєвого циклу:

стадія проектування (визначення завдань, формування вимог,розрахунок параметрів);

стадія реалізації (коли у процесі виробництва перша стадія реа-лізується на практиці);

стадія експлуатації (коли система ЛМС здійснює покладені нанеї робочі функції).

Вірогідність нещасного випадку зростає, як тільки людина попадаєв поле дії небезпечного або шкідливого фактору. Це небезпечні зони, щохарактеризуються певним видом небезпеки, її інтенсивністю, часом іпростором дії.

Таким чином, з точки зору аналізу й управління небезпеками необ-хідно розглядати та аналізувати структурні елементи системи ЛМС - рі-вні (вищий і нижчий), компоненти і стадії життєвого циклу.

Взаємодія компонентів, що входять до системи ЛМС, може бути штат-ною і нештатною. Нештатна взаємодія може виявлятися у вигляді надзви-чайної події - небажаних, незапланованих випадків, що порушують техноло-гічний процес у відносно короткий відрізок часу. Відмова й інцидент, як пра-вило, передують надзвичайній події, але можуть мати і самостійне значення.

До головних моментів аналізу небезпек належить пошук відповідейна такі питання:

які об'єкти є небезпечними;

яким надзвичайним подіям можна запобігти;

які надзвичайні події неможливо усунути і як часто вони мати-муть місце;

яку шкоду не усунуті надзвичайні події можуть спричинитилюдям, об'єктам, навколишньому середовищу.

Пошук причин надзвичайних подій призводить до аналізу системиуправління небезпеками (СУН) на виробництві. Ці системи обов'язкововключають такі компоненти, як наявність інформації, зворотних зв'язківта алгоритми функціонування.

Наявність зворотних зв'язків й інформаційної системи дозволяє про-водити збір даних щодо відхилень, відмов, проводити аналіз небезпек, по-рівнювати наслідки функціонування системи ЛМС з програмою управлін-ня небезпеками, приймати рішення. У виробничій системі ЛМС інформа-ційні функції виконують: рапорти інспекторів, акти розслідування нещас-них випадків, аварій, протоколи атестації робочих місць тощо.

4.2. Безпека виробничого устаткування

Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначеніГОСТ 12.2.003-91, за яким безпечність виробничого устаткування за-безпечується: правильною розробкою конструктивних схем, елементівконструкцій, використанням засобів механізації, автоматизації та диста-нційного управління, застосування у конструкціях засобів захисту,включення вимог безпеки до технічної документації з монтажу, експлу-атації, ремонту, транспортування та зберігання устаткування тощо.

Таким чином, безпечність виробничого устаткування - це йоговідповідність вимогам безпеки праці під час монтажу, експлуатації,ремонту в умовах, установлених нормативною документацією.

При проектуванні устаткування необхідно враховувати умови йогоексплуатації, транспортування з тим, щоб при дії на нього метеорологіч-них факторів, сонячної радіації та інших чинників, воно не ставало небез-печним; не допустити випадкового руйнування окремих вузлів і деталей;передбачити необхідні технічні засоби захисту. Устаткування не повинномати гострих країв, нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь.

Якщо устаткування виділяє тепло, шкідливі речовини, створюєшум, вібрацію та інше, то мають бути передбачені відповідні поглиначі,аби дія цих негативних факторів не перевищувала гранично допустимихрівнів у межах робочої зони.

Устаткування повинно бути оснащено засобами сигналізації про по-рушення нормального режиму роботи, а в необхідних випадках (у разіаварій, нещасних випадків, ввімкнення джерел енергії) - засобами автома-тичної зупинки, гальмування. Причому необхідно унеможливити самові-льне вмикання приводів робочих органів при відновленні подачі енергії.

При проектуванні і виготовленні устаткування необхідно врахову-вати антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні та психологічніможливості людини. Робочі місця мають бути оснащені необхіднимитехнічними засобами і забезпечувати зручність і безпеку працівникам.Надзвичайно важливим є раціональне розміщення виробничого устат-кування в робочій зоні.

Дистанційне спостереження й управління технологічними проце-сами - найбільш ефективний захід запобігання виробничому травмати-зму і захворюванням на виробництві. Його застосовують у тих випад-ках, коли безпосереднє перебування оператора в робочій зоні з мотивівбезпеки і технологічних особливостей неможливе, недоцільне або еко-номічно невигідне, наприклад при роботі з легкозаймистими, токсични-ми та іншими речовинами.

Дистанційне автоматичне управління виробничими процесамиздійснюється відповідно до розроблених програм.

Устаткування у процесі експлуатації не повинно забруднювати на-вколишнього середовища шкідливими речовинами вище ГДК (ГДР) тастворювати небезпеку вибуху чи пожежі.

Безпечність виробничого устаткування також залежить від уміннялюдини працювати з ним. Відомо, що від неправильних дій людини всистемі ЛМС відбувається до 50% аварій.

4.3. Безпека виробничих процесів

Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів визначеніГОСТ 12.3.002-75.

Безпечність виробничого процесу - це властивість відповіднихтехнологій відповідати вимогам безпеки праці під час проведення їх вумовах, установлених нормативною документацією.

Безпечність виробничих процесів залежить від: вибору технологій;планування та обладнання виробничих приміщень; розташування виро-бничого устаткування та організації робочих місць; вибору вихіднихматеріалів, способу зберігання та транспортування їх, готової продукціїта відходів виробництва, професійного відбору та навчання працівників,застосування засобів захисту працівників; включення вимог безпеки донормативно-технічної та технологічної документації; забезпечення ви-бухо- та пожежобезпеки.

Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середо-вище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а концентрація тарівень цих факторів - перевищувати допустимі норми.

Безпека будь-якого технологічного процесу має розглядатись як сис-тема взаємозв'язку робочих місць, умов праці, взаємодії людини з устат-куванням, де джерелом небезпеки може бути будь-який засіб праці.

Вірогідність нещасного випадку значно збільшується, як тількилюдина попадає в область дії небезпечного або шкідливого фактора. Ціобласті називають небезпечними зонами. Небезпечною зоною може бу-ти простір біля піднімаючих конструкцій устаткування, простір біляприміщення, що перебуває в аварійному стані і т. п.

Необхідно володіти знаннями щодо різних технологічних процесів,які можуть мати фіксовані або нестабільні небезпечні зони.

Нещасний випадок може мати місце лише тоді, коли людина потра-пляє до зони дії небезпечного виробничого фактора (небезпечної зони).Якщо всі робочі місця знаходитимуться за межами небезпечних зон, тонебезпека буде зведена до мінімуму. Досягненню цієї мети сприяєвпровадження механізації та автоматизації виробничих процесів, диста-нційне управління.

Окрім того, всі технологічні операції повинні передбачати такожсистему управління і контролю за системою ЛМС, що забезпечить за-хист людей або аварійне відключення виробничого устаткування на ви-падок аварій.

Слід пам'ятати, що дотримання техніки безпеки та надійна роботамеханізмів, а також висока організація технологічного процесу є запо-рукою уникнення нещасного випадку також у небезпечній зоні.

Від помилкових дій людини в системі ЛМС відбувається майже по-ловина аварій. Для зменшення кількості помилок, зниження втомленостілюдини у процесі праці проводиться велика кількість різних заходів.Це, наприклад, тестовий підбір і навчання спеціалістів щодо оцінки си-ли, рухливості і врівноваженості нервових процесів.

Під силою нервових процесів розуміють здатність нервових клітинвитримувати надмірну дію, екстремальних факторів. Рухливість нерво-вої системи визначається за швидкістю реагування людини на різні сиг-нали середовища. Головною умовою при цьому є здатність швидко і на-дійно оцінювати складні і небезпечні ситуації і приймати вірне рішення.

Під зрівноваженістю нервових процесів розуміють співвідношення збу-дження та гальмування між собою, тобто рівність або нерівність цихпроцесів в загальному балансі рефлекторної діяльності організму люди-ни, в її здатності контролювати різносторонні виробничі процеси йуправляти ними.

У виробничий процес для підвищення продуктивності праці та їїбезпеки слід впроваджувати досягнення ергономіки. Ергономіка (відгрецьк. «ergos» робота, «потоБ» закон) - наукова дисципліна, що ком-плексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасномувиробництві, виявляє можливості і закономірності створення оптима-льних умов для високопродуктивної праці, вдосконалення умінь та на-вичок працюючих.

Усі технологічні процеси, операції мають відповідати системі стан-дартів безпеки праці, мати відповідні сертифікати і ґрунтуватись на су-часних досягненнях науки і техніки.

Застосування нових сучасних замкнутих безвідходних технологій,механізації, автоматизації, дистанційного управління і комп'ютеризаціївиробничих процесів сприяють усуненню або значному зменшенню діїшкідливих і небезпечних виробничих чинників, запобіганню нещаснимвипадкам, професійним захворюванням й аваріям.

4.4. Технічні засоби безпеки

У створенні безпечних умов праці широко застосовуються технічнізасоби безпеки.

Засоби захисту можуть бути об'єктивними (огородження, блоку-вання, захисне укриття, запобіжні та вимикаючі пристрої, ізоляція, гер-метизація, заземлення) і суб'єктивними (таблички, сигнальні пристрої,застережливі написи). Останні не можуть гарантувати надійного захис-ту від дії вражаючих факторів, тому що загальний стан людини та їїувага внаслідок втоми, шуму, вібрації, недостатнього освітлення та ін-ших причин можуть погіршуватися, що спричиняє підвищення ймовір-ності виникнення нещасного випадку. Об'єктивні засоби захисту єбільш надійними, оскільки вони запобігають контакту людини з джере-лами небезпечних факторів.