1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизмуі професійної захворюваності в Україніта інших державах. Невиробничий травматизм : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизмуі професійної захворюваності в Україніта інших державах. Невиробничий травматизм

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охоронупраці» основним принципом державної політики є пріоритет життя іздоров'я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльно-сті. Для розвитку і швидкого втілення в життя цього принципу КабінетМіністрів України вживає ряд організаційних заходів. Так, згідно з на-казом Президента України було розроблено державну програму підви-щення рівня знань населення України з питань охорони праці.

Але, незважаючи на це, в Україні має місце ціла низка негативнихявищ на виробництві (аварії на шахтах, травматизм на транспорті, про-фесійні захворювання у промисловості). Щоденно на виробництвіотримують травми у середньому 160 чоловік, з низ 20 стають інваліда-ми, а 4-5 - гинуть.

Особливо травмонебезпечною залишається вугільна промисловість.Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, обриває життя доп'яти шахтарів. У Росії цей показник у 3,8, а у США майже у 100 разівнижчий.

Причиною високого рівня виробничого травматизму в Україні є не-дбале ставлення деяких керівників підприємств до проблем охоронипраці, застарілі малобезпечні технології та брак коштів на реконструк-цію виробництва, переозброєння його сучасною технікою, низька виро-бнича дисципліна.

Травматизм може бути і невиробничий. Так, внаслідок дорожньо-транспортних пригод в останні роки загинуло або отримало травми різ-ного ступеню складності особливо багато людей. Тільки в Україні цейпоказник складає близько 18 тисяч осіб на рік.

Є хвороби, які у разі недотримання на виробництві й у побуті пра-вил санітарії та гігієни, швидко розповсюджуються. Наприклад, від ту-беркульозу в 1999 р. на Україні померло майже 20 тисяч людей.

За статистичними даними, щорічно в Україні реєструється близько2,5 тис. осіб, в яких виявлені професійні захворювання.

Ріст енергетики, промислового виробництва, численності засобівтранспорту в світі призводить до зростання виробничого і невиробничо-го травматизму. Так, у машинобудівній галузі Росії в 1999 р. травмовано17,8 тисяч, загинуло 280 осіб.

Величезна аварія - витікання 43 т отруйного газу метилізоцианатуна заводі американської фірми «Юніон Карбайт» у м. Бхопалі (Індія) угрудні 1984 р. - призвела до загибелі 3150 людей. Більше 200 тисяч лю-дей отримали значні травми й ушкодження органів дихання, печінки,нирок, центральної нервової системи тощо.

В останні роки значні аварії з людськими жертвами та забруднен-ням навколишнього середовища мали місце на підприємствах хімічноїпромисловості та на шахтах Китаю.

Згідно з даними Міжнародного бюро праці, у світі в середньому на100 тисяч працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків зісмертельними наслідками, а кожні три хвилини внаслідок нещасного випа-дку на виробництві або професійного захворювання помирає одна людина.

Професійна діяльність працівників міліції також становить гострупроблему щодо її безпеки. Викликані багатьма соціальними, економіч-ними та іншими чинниками загострення кримінальної обстановки, зрос-тання злочинності в її найбільш агресивних формах призводять до того,що випадки виникнення екстремальних ситуацій, коли життю або здо-ров'ю працівника ОВС загрожує реальна небезпека, стають все часті-шими. Від 7 до 12% працівників під час виконання службовихобов'язків зазнають тяжких фізичних та психічних травм.

Дані науково-дослідницького інституту НАВСУ вказують на те, щоз 1990 до 1997 рр. за різних обставин загинуло 564 та поранено 3769працівників ОВС України. Серед усіх надзвичайних подій випадки за-гибелі працівників становили у середньому 25 чоловік на рік. В останніроки ці показники не зменшились, а навпаки - зросли.

Колегія та керівництво МВС України неодноразово вказували на ви-знання безумовності пріоритету життя і здоров'я особового складу над будь-якими інтересами чи завданнями оперативно-службової діяльності і на необ-хідність запобігання надзвичайним подіям, пов'язаним з втратами та пора-неннями працівників органів внутрішніх справ (рішення розширеного засі-дання колегії МВС України № 6 КМ/2 та № 9 КМ/1 за 1997, 2001 рр.).

Дотримання Закону «Про охорону праці» і Кодексу законів проохорону праці України, навчання громадян з питань охорони праці тапрофілактична своєчасна робота є зароком того, що кількість травмати-зму, професійних захворювань людей як на виробництві, так і поза ним,зменшиться.