5.6. Дії працівників ОВС на випадок пожежі та надання першої до-помоги потерпілим : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

5.6. Дії працівників ОВС на випадок пожежі та надання першої до-помоги потерпілим

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівники ОВС зо-бов'язані повідомити відповідні державні органи і громадські об'єднанняпро пожежі, вжити невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, вряту-вання людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без на-гляду. При підозрі на підпал необхідно організувати охорону слідів злочи-ну, речових доказів, ужити заходів щодо розшуку і затримання підозрілих.

Для збереження життя і здоров'я людей в умовах пожежі необхіднодотримуватись таких правил:

при загоранні одягу на людині не дозволяти їй бігти; необхідноповалити її на землю і рясно полити водою, збити вогонь;

не роздягати обпаленого, якщо одяг його прогорів, накрити по-страждалі частини тіла стерильною марлею, іншим матеріалом;

перш ніж увійти до палаючого будинку, потрібно накритись зголовою мокрим покривалом, шматком щільної тканини тощо;

двері до задимленого приміщення слід відкривати обережно,оскільки швидкий приплив збагаченого на кисень повітря може призве-сти до спалаху;

для захисту від диму та високої температури при гасінні пожеждихати потрібно через зволожену тканину;

не стрибати вниз з висоти вище третього поверху, оскільки ценадзвичайно небезпечно.

Горіння одягу, безпосередні контакти з полум'ям, розжареними предме-тами, рідинами, що горять, призводять до опіків різного ступеню.

Опіки І, ІІ, ІІІ А ступенів належать до поверхневих. Вони можуть загою-ватися самостійно з повним відновленням шкірного покриву навіть на вели-кій площі опіку. Глибокі опіки ІІІ Б та ІУ ступенів принципово відрізняютьсятим, що загоюються рубцюванням та здебільшого вимагають хірургічних ме-тодів лікування.

Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу висо-кої температури на потерпілого. Його кладуть в горизонтальне положення ташвидко гасять одяг, що горить, будь-яким способом.

При невеликому опіку (І ступеня) необхідно підставити обпечене місцепід струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змочитиуражену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов'язки.

При сильних опіках та утворенні пухирів необхідно на них покласти сте-рильну антисептичну пов'язку. У разі відсутності такого роду матеріалів ви-користовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо, дати знеболюва-льні препарати.

При великих опікових ураженнях шкіри треба негайно викликати швид-ку допомогу, закутати потерпілого чистим пропрасованим простирадлом, да-ти знеболювальні препарати та велику кількість рідини (чай, мінеральна во-да).

При сильних опіках не можна:

обробляти шкіру спиртом, одеколоном, поливати пухирі та обву-глену шкіру водою;

проколювати пухирі, що утворились, щоб не інфікувати рану;

змащувати вражені місця жиром, розчином брильянтовим зеле-ним, засипляти порошками (це перешкоджає подальшому лікуванню);

зривати прилиплі до місця опіку частини одягу;

дозволяти потерпілому самостійно пересуватись(можливий шок).