5.10.2. Система попередження пожеж : Охорона праці в органах внутрішніх справ : B-ko.com : Книги для студентів

5.10.2. Система попередження пожеж

Система попередження пожеж - це комплекс організаційних за-ходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання виникненню тарозвитку пожежі. Вона передбачає виявлення початкової стадії пожежі,своєчасну інформацію й, у разі необхідності, включення автоматичнихсистем пожежегасіння.

Як відомо, основною умовою горіння є наявність трьох чинників:горючої речовини, окислювача та джерела вогню. Для того щоб сталосягоріння, горюча речовина, окислювач та джерело запалювання повиннімати певні критичні рівні (температуру, концентрацію, енергію).

Оскільки в умовах виробництва завжди є горючі речовини, а у по-вітрі - достатня кількість кисню, то для виникнення горіння бракує ли-ше джерела займання.

До джерела запалювання належать відкрите полум'я, розжареніпредмети, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація та ін.

Горюча речовина з окислювачем утворює так зване горюче середо-вище, яке здатне горіти при наявності джерела запалювання. Тому захо-ди системи попередження пожежі спрямовані на дотримання безпечноїповедінки з джерелом запалювання та запобігання утворенню горючогосередовища.

Запобігання появі у горючому середовищі джерела запалюванняможна досягти дотриманням Правил пожежної безпеки, використаннямелектроустаткування, що відповідає за вимогам класу пожежовибухоне-безпечних приміщень та зон, ліквідацією умов для самоспалахуванняречовин (матеріалів) тощо.

Запобігання утворенню горючого середовища досягається дотриман-ням вимог: заміною, по можливості, у технологічних процесах горючихречовин (матеріалів) на негорючі; ізоляцією горючого та вибухонебезпеч-ного середовища; використанням інгібіторних та флегматизаційних доба-вок; застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв захис-ту від пошкоджень та аварій; жорстким контролем за станом повітря вприміщеннях та якістю вентиляції тощо.

Система попередження пожеж також передбачає зниження пально-го навантаження в приміщеннях, проведення пожежотехнічних обсте-жень, використання знаків безпеки, своєчасне виявлення початковоїстадії пожежі, передачу інформації про місце і час її виникнення й, у ра-зі необхідності, включення автоматичних засобів пожежегасіння. Засо-бами протипожежної автоматики забезпечуються виробничі приміщен-ня категорій А, Б і В.

Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації мон-тують на складах, базах та інших пожежовибухонебезпечних об'єктах.Основними складовими частинами цих установок є: датчики (сповісни-ки), що монтуються в будівлях або на території об'єктів і призначенідля подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що за-безпечують приймання сигналів від датчиків, а також автоматичні сис-теми пожежегасіння.

Датчики можуть бути тепловими, димовими, світловими. Принци-пи роботи їх будуються на дії тепла, продуктів згорання й ультрафіоле-тових променів.

Теплові датчики спрацьовують при температурі на 20-40 °С вищевід можливої максимальної температури при звичайних умовах. Середних найбільш поширеними є біметалеві датчики, принцип дії яких базу-ється на явищі термоелектрики. У провідниках, виконаних із різнорід-них матеріалів, виникає термоелектрорушійна сила, якщо місця їхз'єднання тримати при різних температурах.

Для сигналізації про пожежу у вибухонебезпечних приміщенняхзастосовують напівпровідникові датчики максимальної дії ПТИМ-1 іПТИМ-2.

Димові датчики працюють на принципі дії продуктів горіння (ди-му) на електричний струм іонізаційної камери, що використовується яксповісник. Живлення датчика здійснюється постійним струмом напру-гою 220 В.

Світлові датчики працюють на принципі перетворення електрома-гнітного випромінювання відкритого полум'я в електричну енергію.

Теплові датчики контролюють 10-25 м2 площі приміщення, димові- 30-100 м , світлові - 400-600 м . їх закріплюють на стелі або підвішу-ють на висоті 6-10 м.

Органами чуття також можна виявити початок горіння за такимипоказниками, як дим, його дія на очі та дихання, специфічний запах го-рючих речовин та газів, які утворюються при горінні (фосген, окис азо-ту, сірководень та ін.), світло, язики полум'я тощо.