§ 3.2. Статистичне групування, його суть,завдання і види

магниевый скраб beletage

Як відомо, масові суспільні явища або сукупності складаються зодиниць, які різняться між собою як якісно, так і кількісно. Ці різниціможуть бути істотними, тобто викликаними певними істотнимифакторами, і неістотними, що являють собою випадкові відхилення.Але і в сукупностях якісно однорідних, які мають незначну кількіснуваріацію, у процесі розвитку спочатку збільшуються кількіснівідмінності, а потім кількісні відмінності переходять у якісні звластивою їм уже другою мірою. Самі якісні відмінності в данихвипадках виступають явно, видимо, в інших - приховано за

кількісними змінами.

Тому одне з головних завдань статистики полягає в тому, щоброзділити складну, неоднорідну сукупність одиниць спостереженняна однорідні всередині, але істотно різні між собою групи; своєчасновиявити за зростанням кількісних різниць якісні переходи. Такезавдання в статистиці вирішується за допомогою методустатистичних групувань.

Статистичне групування являє собою процес утворенняподібних в тому чи іншому відношенні груп, який здійснюється занаявними статистичними даними. Причому процес утворення групслід розглядати з різних боків. Якщо дослідник зустрічається зєдиною множиною різних суспільних явищ, то групування требарозглядати як уявне розчленування такої множини явищ на подібнігрупи (логічна операція аналізу). Якщо ж виходити з того, що,безпосередньо приступаючи до групувань, дослідник уже має даніпро окремі одиниці спостереження, то групування можна розглядатияк уявне об'єднання окремих одиниць у схожі групи (логічна операціясинтезу). Отже, групування - це єдиний аналітико-синтетичнийпроцес і розчленування, і об'єднання суспільних явищ, у результатіякого утворюються відповідні групи. У ньому практично знаходитьсвій прояв закон великих чисел, адже у показниках, обчислених надостатньо великій кількості одиниць сукупності в групах, взаємопогашається випадковість і лишається істотне, необхідне.

Таким чином, метод статистичних групувань, крімхарактеристики механізму взаємодії всієї різноманітності типів іформ тих чи інших явищ, доводить істотність показників, які повиннідати характеристику стану і розвитку сукупності. А з цього випливає,що цілий ряд статистичних методів (метод середніх величин,вибірковий, кореляційно-регресійний та інші) певною міроюспирається на метод статистичних групувань як на свою основу. Якне можна проводити статистичного групування без попередньогонауково обґрунтованого статистичного спостереження, так само неможна ефективно використовувати методи середніх і відноснихвеличин, аналізу зв'язків і т. ін., не проводячи попередньостатистичних групувань (безумовно, якщо воно не закладено в самійсхемі статистичного спостереження).

Що ж становить основу статистичного групування, в чому йогосуть?

Групування - невід'ємний елемент зведення, йогонайважливіший етаи. Це процес утворення груп одиниць сукупності,однорідних у певному істотному відношенні, а також тих, що маютьоднакові або близькі значення групувальної ознаки. Групуваннямназивають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) зарядом характерних для них ознак. Це статистичний методрозчленування складного масового явища на істотно різні групи зметою всебічної характеристики його стану, розвитку івзаємозв'язків.

Із наведеного визначення випливає, що суть методустатистичних групувань полягає у тому, що складне масове явищерозглядається не як єдине нероздільне ціле, а у ньому виділяютьсяокремі групи одиниць із статистичними показниками, які даютькількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць усієїсукупності. Тобто кожна з одержаних груп об'єднує однорідніодиниці сукупності. Групи встановлюють на підставі аналізу сутідосліджуваного явища. У результаті внутрішньогрупових підрахунківодержують характеристику у вигляді системи статистичнихпоказників. Необхідність такого підходу до вивчення масових явищзумовлюється тим, що в складних масових явищах існують якіснівідмінності між окремими одиницями, адже кожна з них має своїіндивідуальні риси. У цілому ж всі такі одиниці мають загальні риси,які формують дане явище. Наприклад, розглянемо урожайністьзернових культур у підприємствах району. Щоб мати уявлення проурожайність, недостатньо знань лише про загальний її рівень, аджевсередині даної статистичної сукупності (підприємства, району)містяться одиниці спостереження зі своїми індивідуальнимивластивостями. Це підприємства з конкретними природнимиумовами, специфікою технологій вирощування, різним рівнемзабезпеченості матеріальними і трудовими ресурсами і т. ін.

Використання методу статистичних групувань знаходить місце іпри вивченні якісно однорідних сукупностей, де ще неспостерігається якісних перетворень, але є кількісні відмінності. Утаких випадках важливо відокремити групи з різними значеннямиознак і вивчити взаємозв'язки досліджуваних ознак з іншимиознаками даного явища. Наприклад, явище продуктивностімолочного стада корів у підприємствах району розглядається яксередній надій від однієї корови (за добу, декаду, місяць, рік) безврахування породного складу, року лактації, віку тварин тощо.Виділення груп підприємств за рівнем продуктивності корів даєзмогу вивчати взаємозв'язки даної ознаки, тобто продуктивностікорів, з іншими ознаками, такими як рівень годівлі, навантаженнятварин на одного працюючого, продуктивність праці та ін.

Особливого значення метод статистичних групувань набуває увивченні соціально-економічних явищ. Останні мають доситьскладний характер розвитку і якісних перетворень. До речі, сам методгрупувань було розроблено стосовно до вивчення суспільних явищ ітому він знаходить широке застосування в аналізі саме соціально-економічних процесів, що відбуваються у суспільстві.

У цілому мета групувань зводиться до встановлення чисельностікожної окремо взятої групи (категорії) та вивчення впливу причин ізалежностей явищ.

Метод статистичних групувань робить статистику одним знаймогутніших знарядь соціального пізнання і використовується длявирішення різних завдань, які виникають у процесі науковогостатистичного дослідження. їх можна звести до трьох основних:1) виділення соціально-економічних типів явищ; 2) вивчення(характеристика) структури досліджуваного явища; 3) вивченнязв'язків і взаємозалежностей між явищами (характеристикавзаємозв'язків між варіюючими ознаками).

Відповідно до вирішуваних завдань розрізняють такі видигрупувань: типологічні, структурні й аналітичні.

Із теорії групувань випливає, що зведені статистичніхарактеристики можна використовувати лише до якісно одноріднихсукупностей. Отже, перше завдання методу групувань полягає у тому,щоб на підставі економічної теорії розподілити масу досліджуванихявищ на однорідні в соціально-економічному відношенні групи,виділити соціально-економічні типи явищ і процесів.

Таким чином, типологічне групування - це групування, задопомогою якого у досліджуваній сукупності явищ відокремлюютьсяодноякісні в істотному відношенні групи, перш за все класи ісоціально-економічні типи. Наприклад, групування населення засоціальною ознакою - класовим складом, підприємств - за формоювласності, продукції - за економічним призначенням і т. д.

Таблиця 251

Тип господарства

Роки

2002

2003

2004

Колективні сільськогосподарські підприємства

30

31

31

Державні сільськогосподарські підприємства

6

5

5

Фермерські господарства

36

42

46

Необхідність проведення типологічних групувань випливає зхарактеру суспільних відносин і законів, що діють у об'єктивнійреальності. Якщо не проведене типологічне групування, тобто чіткерозмежування соціально-економічних типів явищ, то ніякінайтонкіше прийоми наступної статистичної обробки данихдосліджуваної сукупності не в змозі дати об'єктивні результатидослідження.

Прикладом типологічних групувань можуть бути дані таблиці 2.

Другим важливим завданням статистичних групувань єдослідження структури типових однорідних груп. Виділення якіснооднотипної сукупності ще не значить, що в ній всі одиниці за всімаознаками однакові. Наприклад, всі фермерські господарства як типгосподарств однорідні, але вони істотно різняться за розмірами угідь,наявністю техніки та знарядь, чисельністю худоби і рядом іншихознак. Виявити і дати характеристику цим відмінам - завданнястатистики.

Отже, структурне групування (інколи його називаютьваріаційним) - це групування, яке характеризує розподіл одиницьоднотипних (однорідних) сукупностей за будь-якими ознаками. Тобтогрупування, яке дозволяє виявити склад (внутрішню будову)однорідної у якісному відношенні сукупності за певними ознаками.Цей вид групувань знаходить винятково широке застосування придослідженні соціально-економічних явищ.

Таке групування дає інформацію про те, з яких частинскладається досліджувана множина явищ, яка будова типів явищ іякими показниками характеризуються окремі частини.

На відміну від пізнавального значення типологічних групувань,структурне групування для одержання висновків щодо поточногостану господарства, для оперативного керівництва роботоюпідприємства та його галузей служить базою для розрахунку наявниху підприємстві резервів. Так, на рівні адміністративного районуможна здійснити групування підприємств (однотипних) за ознакамизростання продуктивності праці та її оплати, зниження собівартості

виробництва, витрат енергетичних ресурсів, сировини тощо.

Таблиця 3

            Склад населення області за місцем проживання, %         

МісцеПроживання

Роки

2002

2003

2004

Місто

30,7

32,6

35,9

Село

69,3

67,4

64,1

Всього

100,0

100,0

100,0

За допомогою структурних групувань вивчається перш за всевнутрішня структура типів статистичних сукупностей. Такегрупування здійснюється після і на основі типологічних групувань.Але інколи вивчається структура загальних сукупностей, яківключають неоднорідні в певному відношенні явища. Так,досліджується структура всіх сільськогосподарських підприємствобласті, структура працівників тваринницької галузі і т. ін.

Якщо структурне групування здійснюється в територіальномурозрізі, його називають територіальним.

Типологічні і структурні групування, виконані на базіпоказників за кілька періодів, дають уявлення про відповідні змінидосліджуваних явищ у часі.

За допомогою структурних групувань вивчають склад населенняза віком, статтю, місцем проживання, національністю і т. ін.; складробітників за стажем роботи, віком тощо; склад аграрних підприємствза видами земельних угідь тощо.

Прикладом структурних групувань можуть бути дані таблиці 3.

Наступне завдання, яке вирішується за допомогою статистичнихгрупувань - це дослідження взаємозв'язків варіюючих ознак у межаходноякісної сукупності. Такі групування називають аналітичними.Аналітичне групування дає змогу встановлювати та вивчатипричинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами та їхознаками (при цьому слід пам'ятати, що аналітичні функціїпритаманні всім видам групувань, і перш за все типологічним).Взаємопов'язані ознаки поділяють на факторні і результативні. Прицьому групи утворюють, як правило, за факторною ознакою, а длякожної виділеної групи розраховується або середнє значеннярезультативної ознаки, якщо вона кількісна, або відносні величини,якщо вона якісна. Взаємозв'язок проявляється у систематичній змінірезультативної ознаки у зв'язку зі зміною факторної ознаки.

Прикладом аналітичного групування може бути групуванняпідприємств за рівнем продуктивності праці, за рівнем оплати працітощо, коли вивчається вплив цих факторних ознак на собівартістьпродукції - результативну ознаку.

Таблиця 4 являє собою аналітичне групування підприємств зарівнем затрат праці на виробництво 1 центнера продукції. Тутпоказник затрат праці є факторною ознакою, а собівартість центнера- результативною. Як бачимо, між продуктивністю праці (затратамипраці) і собівартістю існує пряма залежність, адже збільшення затратпраці зумовлює зростання собівартості, і навпаки.

Таблиця 4

Вплив продуктивності праці на собівартість виробництва продукції

Групи підприємств за рівнемзатрат на виробництво 1 ц,люд.-г.

Кількістьпідприємств у групі

Собівартість 1ц,грн.

1-7-10

10

12,60

11-10-13

20

16,18

Ш-13-15

6

19,36

Всього

36

17,26

Притаманним для аналітичних групувань є те, що кожна групафакторної ознаки характеризується середніми величинамирезультативної ознаки.

Таким чином, аналітичне групування відіграє важливу роль увивченні зв'язків між ознаками, виявляючи цей зв'язок і створюючиможливість його кількісної характеристики.

Основні завдання, які вирішують статистичні групування, тіснопов'язані між собою, взаємно переплітаються і доповнюють однеодного. Тому розмежування трьох видів групувань (типологічні,структурні і аналітичні), коротка характеристика яких наведена вище,є певною мірою умовним. В окремих випадках одне й те самегрупування дає можливість виявити типи явищ, охарактеризувати їхструктуру і констатувати наявність певних взаємозв'язків міжознаками.

Складні явища, які мають багато істотних сторін (наприклад,сільськогосподарське виробництво), не можна всебічноохарактеризувати одним групуванням; необхідна, як правило,система їх (наприклад, групування за виробничим напрямом, запродуктивністю праці, за рівнем її фондоозброєності і т. д.).

У зв'язку із зазначеним вище, назва «аналітичні групування» незовсім вдала, адже таке визначення рівною мірою стосуєтьсятипологічних і структурних групувань, оскільки вони несуть в собітакож пізнавальні, тобто аналітичні функції. Більш вдало, на нашпогляд, їх суть відображує назва «факторно-результативнігрупування», адже їх призначення - виявляти зв'язки міжфакторними і результативними ознаками. Основою такого видугрупувань є вивчення дії зміни однієї або кількох факторних ознак назміну результативної ознаки.

Розрізняють групування за однією ознакою - просте групуванняі групування за двома і більше ознаками - комбінаційне групування.При комбінаційному групуванні групи, виділені за однією ознакою(наприклад, за виробничим напрямом), розбивають на підгрупи задругою ознакою (наприклад, за рівнем продуктивності праці).Комбінаційне групування має більш широкі аналітичні можливості,ніж просте, його використовують переважно для вивченнявзаємозв'язків між ознаками. Порядок комбінації ознакобґрунтовується економічно і може бути легко змінений (принеобхідності). Якщо по кожній з ознак є підсумкова група,комбінаційне групування можна «згорнути» у будь-якому напрямі впросте.

Наведемо приклад (схему) комбінаційного групуваннясільськогосподарських підприємств за трьома ознаками: за розміромплощ сільськогосподарських угідь, якістю та рівнем удобреностіґрунтів (табл. 5).

В останньому підсумковому розділі, який об'єднує підприємстванезалежно від розмірів площ сільськогосподарських угідь,знаходяться дані по підприємствах, згрупованих лише за двомаознаками: за якістю ґрунтів і рівнем їх удобреності. Вибираючи трипідсумкових рядки в кожному розділі, знайдемо групи за розміромплощ сільськогосподарських угідь і рівнем удобреності у колонках,об'єднаних у вертикальну рубрику «всього», - комбінацію розміруугідь і удобреності площ. Просте групування за розміром площсільськогосподарських угідь знаходимо по горизонтальних рядках«всього» у тій же вертикальній рубриці; просте групування за якістюґрунтів - у тій самій вертикальній рубриці у її нижньому розділі(останніх чотирьох рядках); просте групування за рівнем внесенихдобрив на одиницю площі - у останньому рядку таблиці.

Таблиця 5

Макет таблиці комбінаційного групування за трьома ознаками

Групи

Підгрупи

Підгрупи підприємств

за кількістю внесених

підприємств

підприємств за

мінеральних добрив на 1 га, ц діючої

за площею

якістю Грунту ,

 

речовини

 

с.-г. угідь, га

балів

С1 -до 2,0

С2 -2,0-2,5

Сз -понад 2,5

Усього

А1 - до 4600

В1 - до 60В2 - 60-70В3 - понад 70

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

А2 -

Ві - до 60

 

 

 

 

4600-5000

В2 - 60-70

В3 - понад 70

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

Аз -

Ві - до 60

 

 

 

 

понад-5000

В2 - 60-70

В3 - понад 70

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

Усього

В1 - до 60В2 - 60-70В3 - понад 70

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

було сказано раніше) притаманні типологічним і структурнимгрупуванням.

Факторні групування основані на вивченні того, як у масовихявищах зі зміною одного або кількох факторних ознак змінюєтьсярезультативна ознака.

При вивченні соціально-економічних зв'язків за допомогоюфакторних групувань треба дотримуватись певних правил. На думкуІ. П. Суслова, їх можна звести до таких.

Факторні         ознаки служать основою групувань; з метоюзручності і можливості зіставлення їх зображують, як правило, увигляді рівних закритих інтервалів; число інтервалів беруть від 3 до6-8, встановлюють його шляхом проб різних варіантів (методичніпідходи щодо встановлення числа груп розглянуто в наступномупараграфі).

Результативну ознаку дають у вигляді інтенсивнихстатистичних показників. Для більшої визначеності і наочності ціознаки часто підлягають деяким перетворенням.

Оскільки найважливішою підставою вивчення зв'язків задопомогою факторних групувань є положення про можливістьпогашення впливу інших причин, то правильні висновки можуть бутизроблені лише на підставі груп і підгруп досить великого обсягу.

Далі автор відмічає, що факторні групування дають можливістьробити висновки про наявність зв'язку, про його форму (прямий,обернений) і наближено характеризувати тісноту зв'язку.

Результати аналітичних групувань треба по можливостіоцінювати з погляду їх істотності. Це завдання вирішується задопомогою розрахунків тих чи інших математичних критеріїв.Питання про їх застосування розглянуто далі.

В аналітичній роботі часто виникає питання - яким ознакамвіддавати перевагу при групуванні: факторним чи результативним?

Факторні ознаки мають важливіше аналітичне значення, даючиможливість кількісно оцінити вплив окремих факторів надосліджувані явища. Результативні ознаки, оскільки в основугрупувань покладено результат впливу багатьох факторів, дозволяютьу певних випадках «бачити» загальні типові різниці незалежно відформ, в яких вони виступають. Такі групування досить ефективні ваналізі соціально-економічних явищ, коли ставиться на метіпринципова розвідувальна оцінка зв'язку різних факторів, якінаводяться у присудку таблиці, з групувальною результативною

ознакою.

На жаль, цей вид статистичних групувань ще не знайшовширокого використання у аналітичній роботі науковців і практичнихпрацівників у галузі економіки.

При статистичному групуванні велике пізнавальне значення маєпоєднання факторних і результативних ознак. У такому разібудуються комбінаційні групування за формою факторно-результативних або результативно-факторних. Тобто, одна згрупувальних ознак є факторною, друга - результативною. Вибірсхеми «факторно-результативна» чи «результативно-факторна»залежить від мети дослідження, знання природи економічних явищ ідосконалого володіння методикою статистичних групувань.