§ 1.4. Метод статистики

магниевый скраб beletage

Статистична методологія являє собою сукупність прийомів,правил і методів дослідження. Під терміном «метод» розуміютьспосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого-небудь (наприклад, філософський метод, передовий метод). Колимова йде про метод науки взагалі, то мають на увазі найбільшзагальні способи підходу до вивчення будь-яких явищ. Під методомконкретної науки розуміють окремі специфічні прийоми і методи,пристосовані до дослідження її предмета. Загальнонауковимвважається діалектичний метод. Керуючись його принципами,статистика розробляє свої специфічні прийоми і методи, а такожвідпрацьовує таку систему показників, яка дозволяє вивчати кількісністорони суспільних явищ і процесів.

Особливість (специфіка) статистичних методів полягає в їхкомплексності, що зумовлено як різноманітністю форм статистичнихзакономірностей, так і складністю самого процесу статистичногодослідження. Специфіка методів пояснюється змістом виконуваноїроботи у процесі дослідження тих чи інших соціально-економічнихявищ. Природа останніх досить складна і непередбачена, томувивчати їх треба у взаємозв'язку і взаємообумовленості. Для цьогостатистична теорія розробила досить широке коло методологічних Іметодичних засобів, які дозволяють кількісно вимірюватидосліджувані зв'язки (особливо причинно-наслідкові).

Філософський підхід як методологічна основа статистичноїнауки вимагає розгляду явищ і процесів в їх русі, постійних змінах ірозвитку. Із цією метою розроблена відповідна система показників,які дають змогу охарактеризувати варіації змін рівнів явищ,визначити тенденції і закономірності їх розвитку.

Важливим моментом філософського підходу до вивченнясуспільних явищ є визначення границь переходу кількісних явищ уякісні форми їх прояву. Наприклад, в умовах переходу до ринковоїекономіки встановлення об'єктивно необхідних кількісних границь,які б дозволили відокремити якісний стан явищ (зокрема, це формиорганізації праці, види і форми підприємницької діяльності тощо),можна вирішити статистичними методами (групування, дисперсійнийметод та ін.).

Філософська основа статистики знаходить своє втілення в їїспецифічних методах. Залежно від пристосування останніх до тих чиінших етапів статистичного дослідження прийнята така їхкласифікація за стадіями дослідження.

Методи статистичного спостереження. Вони являютьсобою перший етап статистичного дослідження і виконують функціїу збиранні і оцінці якості первинних статистичних даних. У зв'язку змасовим характером даних застосовується метод масовогостатистичного спостереження. Під останнім розуміютьспостереження над множиною елементів, які складають статистичнусукупність. Вивчаючи такі сукупності за допомогою масовихспостережень, статистика викриває притаманні їм загальні риси,процеси, закономірності. Робота ця досить копітка, складна і томупотребує наукової організації. До масових спостережень належатьобстеження, збирання звітності, переписи і т. д.

Методи зведення і групування первинного статистичногоматеріалу. Зведення включає методи перевірки, систематизації,обробки, підсумовування даних і представлення їх у формістатистичних таблиць.

Зведення забезпечує систематизацію первинної інформації,підрахунок чисельності одиниць сукупності і об'єму ознак, що їххарактеризують. Важливим етапом цієї стадії дослідження є розподілінформації (розчленування) за ознаками її відмінності, тобтогрупування статистичних даних. Специфіка методів групуваннязумовлюється завданнями дослідження і якістю первинноїінформації.

Методи групування дозволяють розділити досліджуванусукупність на однорідні в певному відношенні частини. Наприклад,розчленування сукупності господарств певного регіону за формою їхвиробничої діяльності (колективні, орендні, кооперативні тощо).

Методи (прийоми) визначення узагальнюючих зведенихсинтетичних показників. Вони становлять третю стадіюстатистичного дослідження і вирішують завдання визначення певнихпараметрів.

Стадія узагальнення і аналізу зведеного матеріалу передбачаєвиявлення характерних властивостей і закономірностей соціально-економічних явищ, взаємозалежностей факторних та результативнихознак і т. ін. На цьому етапі використовується весь арсеналстатистичних прийомів і методів дослідження, розраховуються такіузагальнюючі статистичні показники: абсолютні, відносні й середнівеличнім. Окремі загальні риси формування названих вищепоказників визначають шляхом виміру їх варіації. Вимірюванняваріації спеціальними прийомами дає змогу одержати характеристикуумов, в яких здійснюються масові процеси, для цього досліджуютьзакони розподілу.

Тенденції і закономірності у русі показників у часовому розрізівивчають дослідженням рядів динаміки, спеціальних (математичних)прийомів їх обробки і моделювання. Щодо складних економічнихявищ - для їх вивчення використовують індексний метод аналізу,який дозволяє синтезувати безпосередньо невимірювані величини.

Причинно-наслідкові зв'язки соціально-економічних явищдосліджуються методами аналітичних групувань, кореляційно-регресійного і дисперсійного аналізу. Значно розширюютьсяаналітичні можливості статистичних методів при уміломувикористанні статистичних графіків (графо-аналітичиий метод),номограм, табличного, балансового і багатомірного методів аналізу.

Зазначені методи і прийоми досліджень та принципи їхвикористання у статистико-економічному аналізі являють собоюпредмет курсу загальної теорії статистики і математичної статистики.

Щодо теоретичних аспектів питання про статистичний метод, тослід відзначити, що він має ту ж саму основу, що й форми науковогометоду, в яких застосовуються індукція і дедукція. Дослідникспочатку здійснює спостереження, а потім шляхом експерименту (чианалізу) переходить за допомогою індукції до побудови теорії.Побудувавши теорію, він робить за допомогою дедукціїпередбачення результатів наступних експериментів, які в іншихумовах передбачити було б неможливо. Потім збирають фактичнідані, які підтверджують або спростовують правильність передбачень,і процес продовжується шляхом розвитку основної теорії абопобудови нової. У статистичних дослідженнях наведена спрощенасхема реального процесу має свої особливості, адже статистика маєсправу переважно з невизначеними ситуаціями. Якщо ж ступіньневизначеності досить значний, результати матимуть обмеженусферу застосування. Наявність невизначеності ситуацій зумовлює встатистичному аналізі нескінченні труднощі. Тому вчені-статистикипостійно працюють над винайденням нових або видозміною(удосконаленням) існуючих методів. Нові вимоги до економікиорієнтують на застосування досить складних і витончених методівстатистики, зокрема методів математичної статистики.

Значення математики для розвитку статистики зросло останнімчасом у зв'язку з широким використанням електронної техніки. Алеце не означає, що використання складного математичного апаратуможе перетворити статистику в математику.остання досліджуєпросторові форми та кількісні співвідношення реального світу у«чистому вигляді», тоді як статистика вивчає матеріальний змістявищ, використовуючи математику як інструмент дослідження. Цедозволяє упорядкувати інформаційні масиви, прискорити їх обробку,передачу та зберігання, а також перевести фактичні дані наформалізовану мову для здійснення масових розрахунків.

Зараз ведеться досить велика дослідницька робота щодовивчення самого методу статистики. Тобто статистична теорія ще неє чимось закінченим і не може давати задовільних рішень усіх безвинятку проблем. У статистиці, як і в інших науках, ще існує багатоневідомого, але не буде перебільшенням сказати, що управліннясучасною економікою було б неможливим без допомоги статистики.Статистика сприяє економічному прогресу в, коли її використовуютьяк інструмент дослідницької роботи, вона є також важливимфактором наукових досліджень у цілому.

Статистичні дослідження завжди цікаві, навіть якщо вони і недоведені до кінця накресленого дослідником шляху (в науці це інколитрапляється), але на самому шляху досліджень пізнається дужебагато.

Майбутнє статистики як науки очевидне, хоча треба завждипам'ятати, що будь-якій науці притаманні помилки, а тому воназавжди потребує удосконалення. Помилки, які зустрічаються встатистиці, найчастіше виникають не з причин недосконалостістатистичної науки, а через невміле (неправильне) застосуваннястатистичних методів.

ТЕМА 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ